Ухвала

від 10.06.2019 по справі 904/760/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про розстрочення виконання рішення суду

10.06.2019м. Дніпро№ 904/760/19

Суддя Татарчук В.О., за участю секретаря судового засідання Нечепоренко Є.А., розглянувши заяву приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Борен груп" (м. Київ)

до приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості в розмірі 2699710,51грн

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Борен груп" звернулось з позовом до приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення 2236200грн - заборгованості, 348489грн - пеня, 67086грн - штраф, 33889,16грн - витрати від інфляції, 14046,35грн - 3% річних.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Борен груп" до приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення заборгованості в розмірі 2699710,51грн задоволено.

Вирішено стягнути з приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Борен груп" 2236200грн - основного боргу, 348489грн - пені, 67086грн - штрафу, 14046,35грн - 3% річних, 33889,16грн - інфляційних втрат, 40495,66грн - витрат по сплаті судового збору.

14.05.2019 на виконання вище вказаного рішення суду, яке набрало законної сили 14.05.2019 видано наказ.

31.05.2019 від приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 по справі № 904/760/19 на шість місяців до 30.11.2019 за наступним графіком:

- 450000грн в термін не пізніше 30.06.2019;

- 450000грн в термін не пізніше 31.07.2019;

- 450000грн в термін не пізніше 31.08.2019;

- 450000грн в термін не пізніше 30.09.2019;

- 450000грн в термін не пізніше 31.10.2019;

- 437166,36грн в термін не пізніше 30.11.2019.

Заява обґрунтована тим, що на даний час підприємство не може виконати рішення суду в повному обсязі, так як не має у своєму розпорядженні загальної суми заборгованості 2687166,36грн, які можна було б спрямувати одним платежем.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2019 прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 10.06.2019.

10.06.2019 сторони не забезпечили явку представників в судове засідання.

Позивач не надав витребувані судом докази.

Відповідач звернувся з клопотанням про розгляд справи без участі представника.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (ч.7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, у Господарському процесуальному кодексі України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку (Закон України "Про виконавче провадження"), не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання розстрочки.

У той же час, слід зважити на таке:

1) виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012);

2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012);

3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II);

4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", №22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Тобто, для визнання поважними причин затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність грошових коштів на рахунках та несвоєчасний розрахунок контрагентів.

Згідно статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належних та допустимих доказів на підтвердження винятковості випадку, що за статтею 331 Господарського процесуального кодексу України є визначальною підставою для розстрочки виконання судового рішення, боржник суду не надав.

Для належного вирішення питання щодо надання розстрочки виконання судового рішення, господарським судам необхідно з`ясувати чи наявні у справі докази, які б підтверджували добросовісну поведінку боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення.

Зазначаючи про добросовісність поведінки, відповідач посилається на те, що не має у своєму розпорядженні загальної суми 2687166,36грн які можна було б спрямувати одноразовим платежем на виконання рішення суду. ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" є унікальним в своєму роді підприємством, яке включено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 № 83). Наявні кредиторська 308719545грн. та дебіторська 26967423грн. заборгованості значно ускладнюють господарську діяльність підприємства.

Однак, до заяви про розстрочення виконання рішення заявником не додано доказів того, яким чином боржник намагається прискорити виконання рішення суду.

Статтею 129 1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

З матеріалів справи вбачається, що боржником не надано належних доказів, які свідчать про наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, подані боржником докази не можуть розцінюватись як належні докази на підтвердження факту неможливості виконання рішення.

До того ж, заявником не надано доказів того, що він зможе виконати рішення суду до 30.11.2019. Станом на день подання заяви про розстрочку виконання рішення суду, боржником не внесено жодної частини на погашення, стягнутої рішенням суду суми.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність доказів на підтвердження надзвичайних (виключних) обставин, беручи до уваги відсутність згоди стягувача для надання розстрочки, правові підстави для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду відсутні.

Таким чином, заява приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про розстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 по справі № 904/760/19 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня підписання ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом.

Повну ухвалу складено: 11.06.2019

Суддя В.О. Татарчук