Постанова

від 17.04.2019 по справі 910/10567/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2019 р. Справа№ 910/10567/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Разіної Т.І.

Тищенко А.І.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Васів Ю.М. - ордер №ЛВ085998 від 02.07.2018;

від відповідача: Гелеверя Р.В. - довіреність №6 від 03.01.2019;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк-Сіті", м. Львів

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 (повний текст складено 14.02.2019)

у справі №910/10567/18 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк-Сіті", м. Львів

до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м.Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенак", м.Дніпро

про розірвання договору поруки,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайк-Сіті" (далі - ТОВ "Лайк-Сіті", Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі- АТ КБ "Приватбанк", Відповідач) про розірвання договору поруки .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем в порушення умов Договору поруки №4Т13585И/П (далі - Договір поруки) не було передано Позивачу належним чином завірених копій документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитними договорами, внаслідок чого Позивач фактично був позбавлений можливості використовувати необхідні документи для стягнення грошових коштів з підприємств-боржників, що призвело до суттєвого погіршення фінансово-майнового стану. З огляду на наведене, Позивач просить розірвати укладений між сторонами Договір поруки у зв'язку з його неналежним виконанням Відповідачем.

Поряд з цим Позивач стверджує, що оскільки Відповідач не передав належним чином завірені копії документів, які підтверджують обов'язки боржника за кредитними договорами, є всі підстави вважати про заперечення ним факту переходу до Позивача права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенак" (далі - Третя особа), за кредитними договорами, що, на думку Позивача, є істотним порушенням Договору поруки та підставою для його розірвання відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.

Отже невиконання Відповідачем свого зобов'язання за Договором поруки щодо передачі права вимоги до боржника та документів не дає змоги Позивачу використовувати ці права в якості предмета застави за іншими зобов'язаннями, що призвело до суттєвого погіршення фінансово-майнового стану Позивача та спричинило йому шкоду в розмірі 81923464,60грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у позові відмовлено повністю.

Мотивуючи підстави прийняття вказаного рішення, суд першої інстанції встановив, що Позивачем не доведено наявності підстав для розірвання договору № 4Т13585И/П від 08.11.2016 в судовому порядку, а також не доведено порушення суб'єктивного права, на захист якого подано позов, з огляду на таке:

- відповідно до норм чинного цивільного законодавства перехід до поручителя прав кредитора у зобов'язанні після виконання ним обов'язку боржника відбувається в силу прямої вказівки закону та не потребує будь-яких інших додаткових дій для такого переходу;

- матеріали справи не містять доказів звернення Позивача до третьої особи з вимогою про погашення заборгованості за кредитними договорами, право вимоги за якими, за твердженням ТОВ "Лайк-Сіті", перейшло до нього;

- наявними в матеріалах справи доказами підтверджується направлення на адресу Відповідача та Третьої особи вимоги про надання документів, які підтверджують обов'язки боржника - ТОВ "Тенак" перед Відповідачем та про підтвердження факту переходу права вимоги до Позивача за кредитними договорами №4Т13685И від 15.10.2013 та №4Т15075И від 21.09.2015, однак доказів відхилення такої вимоги матеріали справи не містять;

- вимога Позивача від 13.07.2018, адресована Відповідачу та Третій особі, у якій повідомляється про те, що договір поруки буде вважатись розірваним у випадку ненадання витребуваних документів та заперечення факту переходу права вимоги, не свідчить про дотримання ним порядку дострокового розірвання договору за згодою сторін у порядку, встановленому ст.188 ГК України, ст.ст.651, 654 ЦК України та п.14 договору поруки;

- оскільки факт переходу права вимоги до поручителя визначається саме виконанням зобов'язання боржника, забезпеченого порукою, не надання документів, які підтверджують обов'язки боржника перед кредитором, не впливає на обсяг прав поручителя, яким такий обов'язок виконано та у будь-якому випадку не позбавляє поручителя того, на що останній розраховував при укладенні договору поруки;

- Позивачем не надано жодних доказів наявності у нього, як самої шкоди так і вини Відповідача у її спричиненні, а також причинно-наслідкового зв'язку між такою імовірною шкодою та не переданням Відповідачем документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитними договорами;

- у тексті позовної заяви Позивач жодним чином не обґрунтовує і не доводить наявності у даному випадку істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, що є підставою для розірвання договору згідно зі ст.652 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у даній справі скасувати та ухвалити нове, яким позов ТОВ "Лайк-Сіті" до АТ КБ "Приватбанк" про розірвання Договору поруки задовольнити та розірвати Договір поруки від 04.11.2016 №4Т13585И/П, укладений між АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Лайк-Сіті".

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги Скаржник вказує, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм процесуального права. Зокрема, судом не враховано, що 07.11.2016 Позивач сплатив в повному обсязі заборгованість ТОВ "Тенак" перед ПАТ КБ "Приватбанк" за кредитними договорами, а Відповідач свої зобов'язання, передбачені п.п.8,10 Договору поруки, не виконав. Завірені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитними договорами не надав та заперечує факт переходу права вимоги за Договором поруки, що, на думку Скаржника, з огляду на положення ст.ст.554, 556, 651, 652 ЦК України, є підставою для розірвання цього Договору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/10567/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (доповідач у справі), суддів Разіної Т.І. та Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Лайк-Сіті" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019, справу №910/10567/18 призначено до розгляду на 01.04.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Лайк-Сіті" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі №910/10567/18 відкладено на 17.04.2019.

Явка представників сторін.

У судове засідання 17.04.2019 з'явився представник Позивача, вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі №910/10567/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов ТОВ "Лайк-Сіті" до АТ КБ "Приватбанк" про розірвання договору поруки задовольнити, та розірвати договір поруки від 04.11.2016 №Т13585И/П, укладений між АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Лайк-Сіті".

Представник Відповідача у судовому засіданні 17.04.2019 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "Лайк-Сіті" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі №910/10567/18 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

08.11.2016 між Позивачем, як поручителем, та Відповідачем, як кредитором, укладено Договір поруки №4Т13585И/П, за умовами якого предметом Договору поруки є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Третьою особою, як боржником, своїх зобов'язань за:

- кредитним договором від 15.10.2013 № 4Т13685И (далі - кредитний договір 1), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 1;

- кредитним договором від 21.09.2015 р. № 4Т15075И (далі - кредитний договір 2), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в термін, відповідно до кредитного договору 2.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни згідно з Кредитним договором (пункт 2 Договору поруки).

Поручитель з умовами Кредитного договору ознайомлений (пункт 3 Договору поруки).

У випадку невиконання боржником зобов'язань за Кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору (пункт 4 Договору поруки).

У випадку невиконання боржником обов'язку пункту 1 Договору поруки, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання (пункт 5 Договору поруки).

Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної у пункті 5 Договору поруки (пункт 6 Договору поруки).

У випадку порушення поручителем зобов'язання, передбаченого пунктом 6 Договору поруки, кредитор та поручитель прийшли до згоди, що кредитор має право в рахунок погашення боргу за Кредитним договором здійснювати договірне списання грошових коштів, що належать поручителю і знаходяться на його рахунках у банку. Договірне списання грошових коштів згідно з умовами цього пункту оформлюється меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначається інформація про платіж, номер, дату цього Договору (пункт 7 Договору поруки).

До поручителя, що виконав обов'язки боржника за Кредитним договором, переходять всі права кредитора за Кредитним договором і договору (ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за Кредитним договором у частині виконання зобов'язання (пункт 8 Договору поруки).

Кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за Кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів Банку з моменту виконання обов'язків, належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за Кредитним договором (пункт 10 Договору поруки).

Цей договір, відповідно до пункту 11, вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов'язань за договором.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що договір поруки №4Т13585И/П від 08.11.2016 укладено сторонами із застуванням електронного цифрового підпису у відповідності до угоди від 09.03.2016 про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа, укладеної між Позивачем та Відповідачем.

Позивач вказує, що належним чином виконав умови Договору поруки та сплатив заборгованість Третьої особи перед Відповідачем за кредитними договорами №4Т13685И від 15.10.2013 та № 4Т15075И від 21.09.2015 на загальну суму 81923464, 60 грн. (відповідно до платіжних доручень № 4015 від 09.11.2016) (т.1, а.с. 13-14), у зв'язку з чим до нього перейшли всі права кредитора у зобов'язаннях, що виникли із вказаних договорів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем в порушення умов п. 10 Договору поруки не було передано Позивачу належним чином завірених копій документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитними договорами, внаслідок чого Позивач фактично був позбавлений можливості використовувати необхідні документи для стягнення грошових коштів з підприємств-боржників, що призвело до суттєвого погіршення фінансово-майнового стану.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 ЦК України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 ГК України.

Ст. 188 ГК України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторонами у спірному договорі було передбачено, що дострокове розірвання цього Договору здійснюється за письмовою згодою сторін (п.14 Договору).

Однак, належних та допустимих доказів на підтвердження дотримання сторонами порядку розірвання Договору поруки відповідно до норм чинного законодавства України та умов спірного Договору поруки матеріали справи не містять.

В той же час, відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналогічні положення щодо можливості розірвання договору за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду також містяться у ч. 3 ст. 653 ЦК України та ч. 4 ст. 188 ГК України.

При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абз. 2 ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Отже, приписи ст. 651 ЦК України пов'язують можливість розірвання договору у зв'язку з порушенням стороною його умов лише у разі, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу суддівського розсуду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Наведена правова позиція щодо застосування норм ст. 651 ЦК України викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 30.01.2018 у справі №908/491/17.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 924/522/17.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ТОВ "Лайк-Сіті" не доведено у визначеному Господарським процесуальним кодексом України порядку, що ненадання Відповідачем копій документів, які підтверджують обов'язки боржника за кредитними договорами № 4Т13685И від 15.10.2013 та № 4Т15075И від 21.09.2015 значною мірою позбавило Позивача того, на що останній розраховував при укладенні Договору поруки.

Доказів завдання Позивачеві шкоди у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням Відповідачем умов спірного Договору поруки, того, що внаслідок таких дій (бездіяльності) Відповідача Позивача значною мірою було позбавлено того, на що він розраховував при укладенні договору, а також того, що внаслідок зазначених дій позивачем понесені збитки матеріали справи не містять.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Така вказівка на подію визначена сторонами у п.10 Договору, відповідно до якого кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за Кредитним договором передати поручителю впродовж 5 робочих днів банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за Кредитним договором.

З умов Договору поруки вбачається, що у випадку невиконання боржником п. 1 цього Договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання. Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмові вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього Договору.

Однак, матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження пред'явлення Відповідачем майнових вимог до поручителя, як і не містять будь-яких доказів на підтвердження наявності порушеного зобов'язання боржника та його обсягу станом на момент сплати Позивачем грошових коштів Відповідачу.

У відповідності до п. 8 Договору поруки до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за Кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за Кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.

Згідно із ч. 2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора в цьому зобов'язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Положеннями ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено вичерпний перелік підстав заміни кредитора у зобов'язанні, серед яких передбачено і виконання обов'язку боржника поручителем.

При цьому слід мати на увазі, що обсяг прав кредитора, які переходять до поручителя у такому випадку, повинен відповідати обсягу задоволених ним вимог кредитора за основним зобов'язанням.

Правовий аналіз норм ч. 2 ст. 556 ЦК України дає підстави для висновку про те, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання. Цей висновок узгоджується з положенням п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України, яке передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-466цс15 та від 07.10.2015 у справі № 6-932цс15.

Однак, Позивачем не доведено того, що ним було повністю виконано зобов'язання з повернення кредитів та сплати відсотків за користування ними, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження обсягу таких зобов'язань та строків їх виконання.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте Позивачем на підтвердження своїх доводів наведених в обґрунтування позовних вимог та апеляційної скарги, належних доказів надано не було.

Враховуючи наведене вище, з огляду на недоведеність Позивачем наявності підстав для розірвання договору № 4Т13585И/П від 08.11.2016 в судовому порядку, а також недоведеність порушеного суб'єктивного права, на захист якого поданого позов, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги ТОВ "Лайк-Сіті" до АТ КБ "Приватбанк" про розірвання договору поруки №4Т13585И/П від 08.11.2016 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Отже рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі №910/10567/18 є таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати.

У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на ТОВ "Лайк-Сіті".

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк-Сіті" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі №910/10567/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі №910/10567/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/10567/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 23.04.2019.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.І. Разіна

А.І. Тищенко