Рішення

від 17.04.2019 по справі 909/1026/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1026/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні Енергетичні Програми"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні Автоматизовані Технології"

про стягнення 1427328,00 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новітні Енергетичні Програми" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні Автоматизовані Технології" про стягнення 1427328,00 грн.

Ухвалою суду від 27.11.18 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.12.18, за наслідками якого підготовче засідання відкладено на 05.02.19. В судовому засіданні 05.02.19 постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про продовження строку підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 26.02.19, за наслідками якого закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по стуі на 12.03.19. Ухвалою суду від 12.03.19 розгляд справи по суті відкладено за клопотанням відповідача на 04.04.19.В судовому засіданні 04.04.19 оголошувалася перерва до 17.04.19.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив вх.№1498/19 від 28.01.19. Зокрема, вказав на те, що в порушення договірних зобов"язань роботи, передбачені п.1.1 договору, відповідачем не виконано, що є порушенням граничного терміну виконання робіт, встановленого п.5.1 договору. Вказав на те, що з метою уникнення настання несприятливих наслідків та понесення збитків, зумовлених неналежними виконанням відповідачем прийнятих на себе договірних зобов"язань, позивач звертався до відповідача листом №2018/08/17-2 від 17.08.18 про надання інформації щодо ходу виконання робіт та претензією №2018/10/11-1 від 11.10.18, однак відповіді на зазначені лист та претенезію позивачем не отримано. Зазначив, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом обумовлені договором роботи відповідачем не виконано, що з огляду на умови договору є підставою для стягнення з відповідача пені та штрафу. Спростовуючи твердження відповідача про те, що позивач не передав відповідачу проектну документацію, погоджену в установленому порядку, з посиланням на лист філії АТ "Прикарпаттяобленерго" "Карпатська" №028/73 від 23.01.19 зазначив, що проектну документацію відповідач отримав у момент підписання договору та приступив до виконання робіт - встановив опори 0,4 кВ типу СВ-9,5 в кількості 8 шт. в с.Брустури Косівського району, що підтверджується фото з місця встановлення опор. Зауважив, що п.6.3.5 договору на відповідача покладено обов"язок інформувати в установленому порядку замовника про хід виконання зобов"язань за цим договором та обставини, які перешкоджають його виконанню, а також заходи, необхідні для їх усунення, однак відповідач в порушення п.6.3.5 договору не тільки не звертався до позивача, але й не надав відповіді на лист та претенезію позивача.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві вх.№20240/18 від 26.12.18 та запереченнях вх.№3264/19 від 26.02.19. Зокрема, вказав на те, що всупереч п.6.1.2 договору та ст.875 Цивільного кодексу України позивач не передав відповідачу проектну документацію, погоджену в установленому порядку, відтак розпочати роботи виявилося неможливим. Зауважив, що ч.1ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено умови, за яких замовник має право виконувати будівельні роботи, а згідно ч.2ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виконувати будівельні роботи без повідомлення про їх початок забороняється. Звернув увагу, що позивачем не подано доказів на підтвердження факту складання позивачем проектної документації та отримання згоди на початок будівельних робіт. Зазначив, що відповідач мав намір розпочати роботи відповідно до затвердженого графіку, що підтверджується долученими до відзиву копіями товаро-транспортних накладних. Вказав на те, що згідно зі ст.851 Цивільного кодексу України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником. Вказав на відсутність вини відповідача, що згідно ст.614 Цивільного кодексу України є підставою відповідальності за порушення зобов"язання. Зауважив, що у розмунінні ст.549 Цивільного кодексу України пеня є видом штрафних санкцій за несвоєчасне грошове зобов"язання, однак у спірному випадку зобов"язання відповідача є негрошовими. Звернув увагу, що згідно ст.531 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду та вказав на те, що фінансовий стан відповідача не в змозі покрити заявлений позивачем розмір неустойки, а розмір позовних вимог не співмірний з договірною ціною. Просив суд не брати до уваги лист філії АТ "Прикарпаттяобленерго" "Карпатська" №028/73 від 23.01.19 та наявні у справі фотодокази, якими позивач обгрунтовує позовні вимоги, оскільки на його думку ці докази не є належними та допустимими в розумінні ст.76-79 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.06.18 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новітні Енергетичні Програми" ( за договором - замовник, по справі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельні Автоматизовані Технології" (за договором - підрядник, по справі - відповідач) укладено договір виконання робіт №2018/06/22-1. Зазначений договір підписано сторонами та скріплено їх печатками. Термін дії договору - до 31.12.18, але в будь-якому випадку до моменту остаточного виконання зобов"язань сторонами(п.10.1 договору).

За умовами даного договору (п.1.1) замовник зобов"язався доручити, а підрядник, у свою чергу, - забезпечити відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт з реконструкції електромереж 04,-10 кВ з використанням СІП в с.Брустури Косівського району.

Згідно з п.1.2 даного договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектною документацією, якає невід"ємною частиною договору. Підрядник повинен виконати роботи, передбачені договором, які повинні відповідати вимогам нормативно-правовх актів і нормативним документам у галузі будівництва, проектній документації(п.2.1 договору).

Пунктами 3.1, 3.3 договору сторони погодили, що вартість одного кілометра складає 384000,00грн., в т.ч. ПДВ 64000,00грн., орієнтовний обсяг робіт, визначених п.1.1 договору, складає 6 км.

Згідно з п.5.1 договору виконання робіт визначається графіком, який є невід"ємною частиною договору, однак виконавець зобов"язується виконати роботи в термін не пізніше, ніж до 30.09.18.

Розділом 6 даного договору сторони визначили права та обов"язки сторін: замовник зобов"язаний забезпечити підрядника проектною документацією, погодженою в установленому порядку (п.6.1.2 договору), та здійснення технічного нагляду протягом усього періоду будівництва об"єкта в порядку, встановленому законодавством(п.6.1.4 договору); підрядник зобов"язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені договором, відповідно до проектної та кошторисної документації, інформувати замовника про хід виконання зобов"язань за цим договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення, передати замовнику закінчені роботи(6.3.1, 6.3.5, 6.3.8) ; замовник має право здійснювати у будь-який час технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт(п.6.2.2), достроково розірвати договір у разі невиконання зобов"язань підрядником(п.6.2.1).

Пунктом 7.2 даного договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного виконання робіт та інших обов"язків підрядник сплачує пеню у розмірі 1% від суми недовиконання за кожний день прострочення, а у випадку невиконання своїх зобов"язань понад 10 календарних днів - додатково сплачує штраф у розмірі 10% від загальної вартості робіт.

Позивач звертався до відповідача листом №2018/08/17-2 від 17.08.18 про надання інформації щодо ходу виконання робіт та претензією №2018/10/11-1 від 11.10.18, однак відповіді на зазначені лист та претенезію позивачем не отримано.

Доказів виконання відповідачем обумовлених вищезазначеним договором робіт матеріали справи не містять.

При вирішенні даного спору судом застосовано наступні

НОРМИ ПРАВА ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Із змісту ст.11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Спірний договір, укладений між сторонами, є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

За змістом ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта(ст.875 Цивільного кодексу України).

Аналіз вищенаведених правових норм та матеріалів справи дає підстави для висновку суду про те, що відносини між сторонами у справі є такими, що випливають із договору підряду, відтак до них застосовуються відповідні положеня Цивільного та Господарського кодексів України.

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду(ч.1ст.846 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.5.1 договору виконання робіт визначається графіком, який є невід"ємною частиною договору, однак виконавець зобов"язується виконати роботи в термін не пізніше, ніж до 30.09.18.

На підставі матеріалів справи та пояснень представників сторін в судовому засіданні судом встановлено, що відповідач прийняті на себе договірні зобов"язання у строк, визначений п.5.1 договору, не виконав.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу(ст.193 Господарського кодексу України.

В силу п.2ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання.

Приймаючи до уваги обов"язок кожної зі сторін вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання , встановлений ст.193 Господарського кодексу України, а також умови договору, згідно яких підрядник зобов"язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені договором, відповідно до проектної та кошторисної документації, інформувати замовника про хід виконання зобов"язань за цим договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення, передати замовнику закінчені роботи(6.3.1, 6.3.5, 6.3.8 договору), судом відхиляються твердження відповідача про неможливість виконання робіт у зв"язку з відсутністю проектно-кошторисної документації, оскільки відповідачем не подано суду доказів вжиття ним заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, як це передбачено Цивільним кодексом України та умовами укладеного між сторонами договору. При цьому суд виходить з того, що підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником(ст.851Цивільного кодексу України); підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію(ст.877 Цивільного кодексу України).

Позивачем до відповіді на відзив вх.№1498/19 від 28.01.19 подано суду копію проекту на виконання робіт. Разом з тим, суд констатує, що умовами договору (зокрема, п.1.2 та 6.1.2) не визначено склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також не визначено, в який строк позивач зобов'язаний надати відповідну документацію. Матеріали справи не містять доказів того, що позивачем надано відповідачу передбачену договором проектну документацію, як і не містять доказів зворотнього. Водночас, приймаючи до уваги лист філії АТ "Прикарпаттяобленерго" "Карпатська" №028/73 від 23.01.19, копію журналу реєстрації вступного інструктажу( яка завірена філією АТ "Прикарпаттяобленерго" "Карпатська"), звернення позивача до відповідача листом №2018/08/17-2 від 17.08.18 про надання інформації щодо ходу виконання робіт та претензією №2018/10/11-1 від 11.10.18, а також відсутність вжиття відповідачем будь-яких заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, суд відхиляє заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві вх.№20240/18 від 26.12.18 та запереченнях вх.№3264/19 від 26.02.19. Водночас, суд погоджується з твердженням представника відповідача про те, що наявні у справі фотодокази, якими позивач обгрунтовує позовні вимоги, не є належними та допустимими в розумінні ст.76-79 ГПК України, оскільки не містять дати та місця фотофіксації та не підтверджують факту встановлення зображених на фото опор відповідачем.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням. Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки.

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Наведена норма встановлює види забезпечення виконання зобов'язання, а також можливість встановити інші види забезпечення виконання зобов'язання договором або законом, що узгоджується з положенням статті 627 ЦК України.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Наведена правова норма кореспондується зі ст.230 Господарського кодексу України : штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГКУ господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Тобто, в розумінні ст. 173 та ст. 230 ГКУ пеня є різновидом господарської санкції за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, суть якого може полягати не тільки в зобов'язанні сплатити гроші (грошове зобов'язання), але й в зобов'язанні виконати роботу, передати майно, надати інформацію тощо (негрошове зобов'язання). Відтак, суд відхиляє твердження представника відповідача проте, що пеня може застосовуватися виключно за грошове зобов"язання та погоджується з твердженням позивача про те, що пеня застосовується як вид забезпечення, у тому числі, належного виконання негрошового зобов'язання.

В силу ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Пунктом 7.2 даного договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного виконання робіт та інших обов"язків підрядник сплачує пеню у розмірі 1% від суми недовиконання за кожний день прострочення, а у випадку невиконання своїх зобов"язань понад 10 календарних днів - додатково сплачує штраф у розмірі 10% від загальної вартості робіт.

Позивачем нараховано відповідачу 1200768,00грн. пені та 226560,00грн. штрафу за період з 01.10.18 по 22.11.18.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем сум пені та штрафу, а також періоди їх розрахунку та встановлено, що розрахунок позивача є арифметично вірним.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Приписами ст.231 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд констатує, що очевидним є те, що сума пені, розрахована позивачем з 01.10.18 по 22.11.18, становить половину суми виконання основного зобов'язання, що в свою чергу суперечить критерію справедливості, передбаченому частиною 1 статті 3 ЦК України та не відповідає принципу пропорційності, передбаченому пунктом 6 частини 3 статті 2 ГПК України. Суд, виходячи з матеріалів справи, звертає увагу, що аналіз умов договору в частині відповідальності сторін свідчить про невідповідність поведінки позивача критеріям добросовісності та справедливості, передбаченим статтею 3 ЦК України, пропорційності згідно з пунктом 6 частини 3 статті 2 ГПК України. При цьому, суд звертає увагу, що неустойка (штраф, пеня) має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відповідно до частини 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Принципи добросовісності, справедливості та розумності є загальною засадою зобов'язального права та регуляторами поведінки учасників цивільно-правових відносин; вони застосовуються в усіх зобов'язальних відносинах і кожен учасник повинен їх дотримуватися.

З огляду на наведене, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені на 80%.

З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

В контексті наведеного, позов підлягає до задоволення частково.

При цьому суд виходить з того, що у справі "Серявін та інші проти України", Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип пов"язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України та п.4.3 Постанову Пленуму Вищого Господарського суду України від 21.02.2013 № 7, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.8, 124, 129, 129-1 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.173, 174, 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.9, 11, 202, 509, 525, 526, 530, 547, 610, 611, 612, 614, 625, 629, 851, 877, 883 Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні Енергетичні Програми" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні Автоматизовані Технології" про стягнення заборгованості в сумі 1427328,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні Автоматизовані Технології"(Івано-Франківська область, м.Галич, вул.Коновальця, буд.4, код 38230297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні Енергетичні Програми" (м.Івано-Франківськ, с.Микитинці, вул.Юності, 62 б, код 34623220) 240153,60(двісті сорок тисяч сто п"ятдесят три гривні шістдесят копійок) пені та 226560,00(двісті двадцять шість тисяч п"ятсот шістдесят гривень) штрафу та 21409,92(двадцять одну тисячу чотириста дев"ять гривень дев"яносто дві копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.04.2019

Суддя Матуляк П. Я.