Рішення

від 19.04.2019 по справі 910/543/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.04.2019Справа № 910/543/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г; ідентифікаційний код: 00032129) в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 27; ідентифікаційний код: 09322277)

до Комунального підприємства Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 15; ідентифікаційний код: 36657100)

про зобов'язання вчинити дії

Представники учасників справи:

від позивача: Ель Хакім О.М. - представник

від відповідача: Шевченко Т.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.01.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк з вимогами до Комунального підприємства Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва про зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що згідно умовам договору банківського рахунку від 01.10.2014 № 1692189 та № 1692189 від 08.10.2014 та договору на виконання розрахункових операцій системною дистанційного обслуговування "Інтернет-Клієнт - банк" від 02.10.2014 № 32, відповідач зобов'язаний сплачувати кошти за щомісячне обслуговування тарифного пакету, однак, у зв'язку з несплатою останнім комісії станом на 06.11.2018 у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 1624,00 грн.

Позивач зазначає, що 09.11.2018 засобами поштового зв'язку на адресу Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва було відправлено кредиторську вимогу у розмірі 1624,00 грн., однак, відповіді від ліквідаційної комісії відповідача станом на дату підписання позовної заяви не отримано, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2019 відкрито провадження у справі №910/543/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13.02.2019; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 підготовче засідання відкладено на 06.03.2019.

27.02.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який було залишено судом без розгляду у зв'язку з пропуском процесуального строку на його подання, про що зазначено у протоколі судового засідання від 06.03.2019.

У судовому засіданні 06.03.2019 судом було оголошено перерву до 20.03.2019.

15.03.2019 від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 закрито підготовче провадження у справі №910/543/19, справу призначено до судового розгляду по суті на 17.04.2019.

У судовому засіданні 17.04.2019 судом було оголошено перерву до 19.04.2019.

Представник позивача у судовому засіданні 19.04.2019 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.04.2019 надав усні пояснення по суті спору, щодо задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 19.04.2019 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2014 між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк (банк) та Комунальним підприємством Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва (клієнт) укладено Типовий договір банківського рахунку №1692189, відповідно до умов якого банк зобов'язується надавати клієнту послуги з розрахунково-касового обслуговування, які пов'язані з переказом грошей з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язується оплачувати вартість таких послуг, та надає банку право користуватися тимчасово вільними коштами клієнта на власний розсуд.

Відповідно до п. 2.3 Договору №1692189 від 01.10.2014 оплата послуг здійснюється згідно з Тарифами (Додаток №1 до договору).

Згідно з п. 3.1 Договору №1692189 від 01.10.2014 вартість послуг банку визначена в Тарифах у вигляді суми тарифу вартості послуг.

При настанні термінів оплати вартості послуг з розрахунково-касового обслуговування клієнт доручає банку здійснювати договірне списання коштів в передбаченому тарифами розмірі, що необхідний для оплати наданих банком послуг з рахунків клієнта, а також інших поточних рахунків клієнта, відкритих в АТ Ощадбанк , або тих, що будуть відкриті протягом строку дії цього договору (п. 3.2 Договору №1692189 від 01.10.2014).

Згідно з п. 9.1 Договору №1692189 від 01.10.2014 цей договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє протягом 1-го календарного року. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не попередить в письмовій формі іншу сторону про припинення його дії не менше ніж за один місяць до закінчення відповідного строку дії договору.

Додатком №1 до Договору №1692189 від 01.10.2014 встановлені Тарифи за послуги, які надаються АТ Ощадбанк на підставі вказаного договору.

08.10.2014 між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк (банк) та Комунальним підприємством Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва (клієнт) укладено Договір банківського рахунку №1692189 (у національній валюті), відповідно до умов якого банк зобов'язується відкрити клієнту на банківському рахунку 2604 цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів та надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування, а також здійснення інших операцій, а клієнт зобов'язується оплачувати вартість таких послуг.

Відповідно до п. 2.3 Договору №1692189 від 08.10.2014 оплата послуг здійснюється згідно з Тарифами (Додаток №1 до договору).

Згідно з п. 3.1 Договору №1692189 від 08.10.2014 вартість послуг банку визначена в Тарифах.

Згідно з п. 9.1 Договору №1692189 від 08.10.2014 цей договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє протягом 1-го календарного року. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не попередить в письмовій формі іншу сторону про припинення його дії не менше ніж за один місяць до закінчення відповідного строку дії договору.

Додатку №1 до Договору №1692189 від 08.10.2014 (Тарифи) позивачем суду не надано.

02.10.2014 між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк (банк) та Комунальним підприємством Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва (клієнт) укладено Договір на виконання розрахункових операцій системою дистанційного обслуговування Інтрнет-Клієнт-банк №32, відповідно до умов якого банк надає клієнту наступні послуги: послуги з підключення користувачів до системи Інтернет-Клієнт-банк ; послуги з надання доступу для перегляду руху коштів по рахунку клієнта; послуги з виконання операцій по переказу грошей з/на рахунок клієнта на умовах договору банківського рахунку, кредитного договору, а також виконання інших операцій, передбачених договором; послуги з формування виписки по рахунку та інші послуги, передбачені у Додатку №1 до договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору №32 від 02.10.2014 клієнт зобов'язується приймати надані банком послуги та оплачувати їх вартість у розмірі, визначеному в Тарифах за послуги (Додаток №1 до договору).

Банк надає клієнту платні послуги за використанням системи Інтрнет-клієнт-банк , вартість та строки сплати яких зазначені у Додатку 1 до цього договору.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач у позовній заяві вказував на те, що відповідачем порушувались умови договорів та несвоєчасне виконання зобов'язань щодо оплати щомісячного обслуговування тарифного пакету (комісії, по суті місячної абонплати) протягом строку дії договорів призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 06.11.2018 становить 1624,00 грн. (згідно з п.п. 2.1.2.1. Тарифу щомісячне обслуговування тарифного пакету становить 200,00 грн).

Судом встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис про те, що Комунальне підприємство Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва перебуває в стані припинення з 30.08.2018; відомості про строк для заявлення кредиторами своїх вимог - 10.11.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Згідно з ч. 3 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що 09.11.2018 позивач звернувся до відповідача із вимогою про задоволення кредиторських вимог, в яких зазначив, що станом на 06.11.2018 у відповідача існує заборгованість зі сплати комісії у сумі 1624,00 грн., у зв'язку з чим позивач вимагав негайно сплатити вказану заборгованість.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Як зазначив позивач у позовній заяві, з огляду на те, що він не отримав відповіді від ліквідаційної комісії відповідача щодо розгляду своєї кредиторської вимоги на суму 1624,00 грн., позивач наразі звертається до суду та просить суд зобов'язати відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до передавального акту підприємства кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк у загальному розмірі 1624,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи предмет та підстави позову, предметом доказування у даній справі, перш за все, є обставини, що підтверджують наявність у відповідача заборгованості за Договором №1692189 від 01.10.2014, Договором №1692189 від 08.10.2014 та Договором №32 від 02.10.2014 у сумі 1624,00 грн.

У випадку встановлення судом обставин наявності такої заборгованості, в подальшому підлягають встановленню обставини щодо заявлення позивачем своїм кредиторських вимог у сумі 1624,00 грн. у порядку та строки, встановлені Цивільним кодексом України, а також обставини щодо неправомірного ухилення відповідача від включення до передавального акту кредиторських вимог банку на вказану суму.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Так, звертаючись з даним позовом до суду, позивач у позовній заяві вказував на те, що відповідачем порушувались умови договорів та несвоєчасне виконання зобов'язань щодо оплати щомісячного обслуговування тарифного пакету (комісії, по суті місячної абонплати) протягом строку дії договорів призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 06.11.2018 становить 1624,00 грн. (згідно з п.п. 2.1.2.1. Тарифу щомісячне обслуговування тарифного пакету становить 200,00 грн).

Отже, підставою позову є невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати тарифу за місячне обслуговування у сумі 200,00 грн. за місяць, а саме порушення п.п. 2.1.2.1. Тарифу.

Втім, у п. 2.1.2.1 Тарифів до Договору №1692189 від 01.10.2014 не зазначено вартості щомісячного обслуговування тарифного пакету (Додаток №1 до Договору №1692189 від 01.10.2014).

При цьому, Додатку №1 до Договору №1692189 від 08.10.2014 (Тарифи) позивачем суду не надано, а п. 2.1.2.1. у Додатку № 1 (Тарифи) до Договору №32 від 02.10.2014 відсутній.

Крім того, позивачем не надано суду розрахунку суми боргу, з якого вбачалось би період виникнення заборгованості та докази її часткової сплати відповідачем.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Втім, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами викладених у позовній заяві обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зокрема, не доведено обов'язку відповідача щомісячно сплачувати позивачу комісію на підставі п. 2.1.2.1. Тарифів у сумі 200,00 грн., а отже не доведено виникнення у відповідача заборгованості, яка нарахована за невиконання відповідачем обов'язку зі сплати комісії на підставі п. 2.1.2.1. Тарифів.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявності у банка кредиторських вимог до відповідача на суму 1624,00 грн. (за Договором №1692189 від 01.10.2014, за Договором №1692189 від 08.10.2014 та за Договором №32 від 02.10.2014), суд дійшов висновку про відмову у позові Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк до Комунального підприємства Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва про зобов'язання відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до передавального акту підприємства кредиторські вимоги банку на суму 1624,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача у зв'язку з відмовою у позові повністю.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г; ідентифікаційний код: 00032129) в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 27; ідентифікаційний код: 09322277) до Комунального підприємства Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 15; ідентифікаційний код: 36657100) про зобов'язання вчинити дії - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору позивачу не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 23.04.2019

Суддя Д.О. Баранов