Рішення

від 23.04.2019 по справі 910/16564/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.04.2019Справа № 910/16564/18

За позовом Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар" (Київська обл.,

м. Ірпінь)

До Громадської організації "Січ-С14" (м. Київ)

Про стягнення 149.404,25 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

від позивача: Якимчук М.М.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Київської обласної ради "Друкар" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Січ-С14" про стягнення 149.404,25 грн., з яких: 128.368,84 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 21.035,41 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди нерухомого майна № 42/15 від 20.07.15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.18. відкрито провадження у справі № 910/16564/18, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Крім того, означеною ухвалою суду визначено учасникам господарського процесу строки для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Судом за матеріалами справи встановлено наявність в договорі оренди умов про те, що у разі закінчення строку його дії він може продовжений шляхом укладання додаткового Договору.

При цьому, сторонами не подано пояснень та доказів щодо продовження строку дії договору оренди та його дії в період, за який пред'явлено до стягнення заборгованість.

Додатково судом встановлено неподання сторонами доказів та пояснень стосовно виконання умов щодо авансової оплати в порядку пункту 3.8 Договору, не подано доказів зміни найменування з Громадська організація Організація патріотичних громадян С14 на Громадська організація Січ-С14 , не подано доказів оплати/неоплати орендної плати за пред'явлений до стягнення період.

За вказаних підстав, з врахуванням приписів ч. 4 ст. 74 та ст. 250 ГПК України, з метою забезпечення рівності сторін перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями ст. ст. 7, 8, 13, 14, 15 Господарського процесуального кодексу України ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.19. постановлено розгляд справи № 910/16564/18 здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 14.03.19., визначено позивачу у строк до 12.03.19. надати докази та відповідачу у строк до 12.03.19. надати письмовий відзив на позов та докази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.19. з підстав неявки в судове засідання представників сторін розгляд справи відкладено на 04.04.19.

Після судового засідання 14.03.19. від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору.

04.04.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.04.19.

В судовому засіданні 23.04.19. позивачем підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 23.04.19. явку свого повноважного представника не забезпечив, по причини неявки суд не повідомив. Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано. При цьому судом встановлено, що відповідачу ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі, направлено на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вручено 20.12.18., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення № 0103048583168. Ухвалу суду в даній справі від 14.03.19. вручено відповідачу 18.03.19. (рекомендоване повідомлення № 0103049659737), ухвалу суду в даній справі від 19.02.19. вручено відповідачу 25.02.19. (рекомендоване повідомлення № 0103048939582).

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/16564/18.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті судом було заслухано вступне слово, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 23.04.19. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.15. між позивачем (Орендодавець, Балансоутримувач) та відповідачем (Орендар) (Найменування змінено з Громадська організація Організація патріотичних громадян С14 на Громадська організація Січ-С14 ) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області 42/15 (далі - Договір), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 62,00 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3 (далі - Майно). Майно знаходиться на балансі Орендодавця (п. 1.1 Договору).

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

За своє правовою природою даний Договір є договором оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 2.1 Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, вказаний в Договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору та акта приймання-передачі Майна.

Актом від 01.08.15. Майно передано в оренду відповідачу за Договором.

Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 10.1, за умовами якого умови Договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до укладення Договору. Договір діє з 20.07.15. по 20.07.16. включно.

Для продовження терміну дії Договору Орендар за 1 місяць до закінчення строку Договору подає своє письмове звернення для отримання погодження у встановленому порядку (п. 10.4 Договору).

Відповідно до пункту 10.6 Договору у разі закінчення строку дії Договору він може бути продовжений шляхом укладання додаткового Договору.

Доказів звернення Орендаря до Орендодавця для продовження терміну дії Договору до матеріалів справи не подано, як відсутні докази укладення додаткового договору для продовження строку дії Договору.

Договір припиняється після спливу строку його дії (ст. 763 ЦК України).

Частиною 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Чинність Договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено (п. 10.7 Договору).

Разом з тим, стаття 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Стаття 764 ЦК України встановлює, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Вказана стаття може бути застосована тільки до договорів найму з визначеним строком користування майном. ЦК України передбачає можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так і зі сторони наймача.

При цьому пріоритетним критерієм при вирішенні питання пролонгації договору оренди є перш за все відсутність заперечення орендодавця.

Орендодавець не висував заперечень щодо автоматичної пролонгації Договору.

При цьому положеннями пункту 2.3 Договору сторони погодили, що у випадку припинення дії Договору Орендар зобов'язаний негайно (не пізніше семи календарних днів) повернути Орендодавцю Майно по акту приймання-передачі. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акта про повернення Майна покладається на Орендаря.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач Майно за актом не повертав, оскільки акту приймання-передачі (повернення) Майна за Договором між сторонами підписано не було.

Отже, суд дійшов висновку, що станом на день розгляду справи та прийняття рішення відповідач продовжує користуватись Майном на підставі Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та відшкодовувати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна (п. 5.8 Договору).

Розділом 3 Договору сторони погодили наступне.

Орендна плата визначається за результатами конкурсу (орендна плата може бути встановлена за домовленістю сторін, але не менше розміру, визначеного на підставі чинного законодавства України у сфері орендних відносин), і становить за перший місяць оренди 2.170,00 без ПДВ з урахуванням індексу інфляції за травень 2015 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. При дефляції (коли індекс інфляції менше 1) для розрахунку орендної плати застосовується індекс 1. Орендна плата перераховується Орендарем у розмірі 100% на розрахунковий рахунок балансоутримувача щомісячно не пізніше 5 числа на умовах попередньої оплати (крім бюджетних установ). Балансоутримувач щомісячно перераховує до обласного бюджету 50 % від отриманої орендної плати. Кінцевий розрахунок за кожний місяць оренди проводиться Орендарем, після коригування орендної плати па індекс інфляції, згідно з виставленим рахунком, протягом 3-х днів з дня отримання рахунку. Зобов'язання Орендаря по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді авансової плати у розмірі не менше ніж орендна плата за 1 місяць. У разі закінчення (припинення) строку дії Договору Орендар сплачує орендну плату на день фактичної передачі Майна згідно з актом приймання-передачі.

Судом за наявними в матеріалах справи доказами встановлено наступне.

Відповідачем не сплачено позивачу орендну плату за користування Майном за період з серпня 2015 року по листопад 2018 року включно на загальну суму 128.368,84 грн. авансовий платіж за договором в порядку пункту 3.8 Договору відповідачем позивачу не сплачувався.

Позивач звертався до відповідача з претензіями від 23.06.17. та від 17.04.18. про сплату наявної заборгованості. Відповідач відповідей на такі претензії не надав, наявну заборгованість не сплатив, що зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів оплати заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 128.368,84 грн. відповідач до матеріалів справи не надав.

З огляду на викладене в сукупності суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 128.368,84 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

В зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору, позивач на підставі п. 3.6 Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 21.035,41 грн. пені.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.3 співвідношенні з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом здійснено перерахунок пені з врахуванням того, що прострочення по кожному місяцю, з врахуванням приписів пункту 3.3 Договору, починається з 06 числа місяця, за який сплачується орендна плата, а не з 01 числа, як те вбачається з розрахунку позивача та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в загальній сумі 17.518,17 грн. виходячи з наступного розрахунку:

на суму 109652,10 з 06.06.18. по 30.06.18. (пеня 2.553,54 грн.)

на суму 113354,48 грн. з 06.07.18. по 31.07.18. (пеня 2804,36 грн.)

на суму 117.056,86 грн. з 06.08.18. по 31.08.18. (пеня 2918,40 грн.)

на суму 120759,24 грн. з 06.09.18. по 30.09.18. (пеня 2883,13 грн.)

на суму 124531,97 грн. з 06.10.18. по 31.10.18. (пеня 3193,48 грн.)

на суму 128368,84 грн. з 06.11.18. по 30.11.18. (пеня 3165,26 грн.).

Пеню в сумі 3517,24 грн. нараховано безпідставно, а тому суд відмовляє в позові в цій частині.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської організації "Січ-С14" (02091, м. Київ, вул. Тростянецька, б. 5, корпус Б, квартира 159; ідентифікаційний код 39639214) на користь Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар" (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Ярославська, 11; ідентифікаційний код 02466949) 128.368 (сто двадцять вісім тисяч триста шістдесят вісім) грн. 84 коп. основного боргу, 17.518 (сімнадцять тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн. 17 коп. пені, 2.188 (дві тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 31 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 23.04.19.

Суддя Т.М. Ващенко