Рішення

від 16.04.2019 по справі 922/3444/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3444/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "СКС" (61022, м. Харків, вул. Іванівський, 5) про стягнення 1640255,83 грн. за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №08-21/1/2-19 від 02.01.2019

від відповідача - ОСОБА_2, згідно договору про надання правової допомоги б/н від 17.12.2018

ВСТАНОВИВ:

Судові процедури.

На розгляд господарського суду Харківської області подано позов Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "СКС" про стягнення з відповідача на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 1640255,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано, зокрема, тим, що ТОВ фірма "СКС", ТОВ "Глобал Інвест Капітал", ТОВ "Медея-М" використовують земельну ділянку, площею 2,7446 га по вул. Морозова, 13 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Також, відповідач використовує частину земельної ділянки, площею 8307,28 м.кв. по вул. Морозова, 13 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, тоді, як відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 13.04.2018 № 19-20-0.23, 08-1162/116-18 речові права відповідача на земельну ділянку по вул. Морозова, 13 у м. Харкові не зареєстровані. Отже, враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням ст.ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна площею 2,7446 га по вул. Морозова, 13 у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова, а відповідач у період з 01.11.2017 по 30.11.2018 не сплачував за користування земельними ділянками плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг у себе майно - грошові кошти.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.01.2019 о 10:15.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2019 відкладено підготовче засідання на 15.01.2019 о 12:40, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 15.01.2019 відкладено підготовче засідання на 04.02.2019 о 12:20, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України.

15.01.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив (вх.№1057), в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на ненадання позивачем витягу на земельну ділянку по вулиці Морозова, 13 в місті Харкові, в якому зазначаються відповідні відомості щодо земельної ділянки, а отже суду за таких обставин не можливо встановити власників/користувачів земельної ділянки по вулиці Морозова, 13 в місті Харкові. Відповідач також вказує на те, що розрахунки, надані Харківською міською радою є неналежним доказом та не можуть створювати правові наслідки.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2019 відкладено підготовче засідання на 18.02.2019 о 10:20, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України.

14.02.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду Харківської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№4097), в якій останній зазначив, що Департамент територіального контролю Харківської міської ради має право складати розрахунки, а особи, які їх підписали, мають на це повноваження. Позивач також вважає, що доводи відповідача про неможливість оформлення права користування земельною ділянкою не мають значення, оскільки дослідження таких правовідносин не відноситься до предмету спору.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 18.02.2019 відкладено підготовче засідання на 21.02.2019 об 11:45, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України.

21.02.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду Харківської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №4601), в яких останній зазначив, що позивачем до суду не надано витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Морозова, 13 в місті Харкові та не має жодного посилання на документ, який обґрунтовує розрахунок орендної плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/3631/18 до судового розгляду по суті на 18.03.2019 об 11:40.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 18.03.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 15.04.2019 об 12:00, на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 16.04.2019 об 10:30, на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України.

Позивач в судовому засіданні 16.04.2019 позов підтримав повністю, просить його задовольнити та стягнути з відповідача на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 1.640.255,83 грн.

Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві та просить суд відмовити у його задоволенні.

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 16.04.2019 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, заслухавши пояснення учасників справи, господарським судом встановлено наступне:

Аргументи сторін.

Позиція позивача:

На підставі договору купівлі-продажу від 03.09.2017, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 1443, ТОВ фірма "СКС" придбало в ТОВ "Глобал Інвест Капітал" нежитлові приміщення 1-го поверху № 63-:-74, 80 антресолі 1-го поверху № 111, 136, 137, 138а в будівлі літ. "Х-4" загальною площею 5955,1 кв.м. по вулиці Морозова, 13 в місті Харкові.

Вказані нежитлові приміщення загальною площею 5955,1 кв.м. зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить витяг №99130910 від 03.10.2017, виданий приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Крім того, учасник ТОВ фірма "СКС" ОСОБА_4, керуючись вимогами ст. 115 Цивільного кодексу України та ст. 85 Господарського кодексу України, відповідно до акту прийому-передачі від 19.10.2017, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 1507,1508 передав, а ТОВ фірма "СКС", відповідно, прийняло до свого статутного капіталу нежитлові приміщення підвалу № 1-:-37 загальною площею 592,8 кв.м., 1-го поверху № 1,19-:-49 загальною площею 687,6 кв.м., 2-го поверху № 1-:-32 загальною площею 968,8 кв.м., 3-го поверху № 1-:-33 загальною площею 861,2 кв.м., 4-го поверху № 1-:-33 загальною площею 848,7 кв.м. літ. "Х-4» , що розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Морозова, 13.

Вказані нежитлові приміщення загальною площею 3959,1 кв.м. зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить витяг №101841251 від 27.10.2017, виданий приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Позивач зазначає, що ТОВ фірма "СКС" (відповідач), ТОВ "Глобал Інвест Капітал" та ТОВ "Медея-М" використовують земельну ділянку площею 2,7446 га по вул. Морозова, 13 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України. При цьому, відповідач використовує з 01.11.2017 частину земельної ділянки площею 8307,28 м.кв. по вул. Морозова, 13 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125,126 Земельного кодексу України.

Відповідно до листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 13.04.2018 № 19-20-0.23,08-1162/116-18 речові права відповідача на земельну ділянку по вул. Морозова, 13 у м. Харкові не зареєстровані.

Отже, враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна площею 2,7446 га по вул. Морозова, 13 у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова.

03.12.2018 Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що відповідач разом з ТОВ "Глобал Інвест Капітал" та ТОВ "Медея-М" використовують земельну ділянку по вул. Морозова, 13 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель в будівлі літ. "Х-4".

За результатами обстеження складено акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 03.12.2018.

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1.640.255,83 грн., обґрунтовуючи позов тим, що останній, набувши право власності на об'єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці комунальної власності, належним чином не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою та у період з 01.11.2017 по 30.11.2018 не сплачував плату за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі. У зв'язку з цим, з посиланням на статті 1212-1214 ЦК України, позивач вважає, що відповідач зберіг кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельної ділянки, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшив вартість власного майна, тобто відбувається факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Заперечення відповідача.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується повністю з наступних підстав:

Витяг на земельну ділянку по вулиці Морозова, 13 в місті Харкові, в якому зазначаються відповідні відомості щодо земельної ділянки позивачем до суду не надано, а отже суду за таких обставин не можливо встановити власників/користувачів земельної ділянки по вулиці Морозова, 13 в місті Харкові.

У позовній заяві та у документальних матеріалах, які слугували основою та інформацією, викладеною в ОСОБА_1 обстеження земельної ділянки внесено недостовірні дані, щодо зареєстрованого права власності на нежитлові приміщення за ТОВ фірма "СКС".

При цьому, відповідачем зазначено про те, що у власності ТОВ фірма "СКС" перебувають нежитлові приміщення, які розташовані в будівлі літ. "Х-4" по вулиці Морозова, 13 в місті Харкові, загальна площа яких складає 9 914,2 кв.м., а тому використання відповідачем разом із ТОВ "Глобал Інвест Капітал" та ТОВ "Медея-М" земельної ділянки площею 2,7446 га необґрунтованим та таким, що не підтверджено належними доказами, які повинні бути долучені до позову.

Надані позивачем розрахунки безпідставні, такі, що складені за відсутності необхідних реквізитів, будь-яких повноважень, оскільки виконані невстановленою особою за погодженням невстановленої особи.

Оцінка суду.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом даного спору є сума, нарахована позивачем, як доходи, отримані або які можна було б отримати від безпідставно набутого майна, в порядку статей 1212, 1213, 1214 ЦК України.

Суд зазначає, що, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).

Тобто, визначальною підставою для застосування положень статей 1212, 1214 ЦК України є той факт, що майно набуте особою без достатньої правової підстави повинно в обов'язковому порядку вибути з його володіння.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 63-:-74, 80 антресолі 1-го поверху № 111, 136, 137, 138а загальною площею 5955,1 кв.м. та нежитлові приміщення підвалу № 1-:-37 загальною площею 592,8 кв.м., 1-го поверху № 1,19-:-49 загальною площею 687,6 кв.м., 2-го поверху № 1-:-32 загальною площею 968,8 кв.м., 3-го поверху № 1-:-33 загальною площею 861,2 кв.м., 4-го поверху № 1-:-33 загальною площею 848,7 кв.м. літ. "Х-4» , що розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Морозова, 13, з 23.10.2017 року зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "СКС" на підставі договору купівлі-продажу від 03.09.2017.

Водночас, предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об'єкта нерухомого майна у спірний період безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212-1214 ЦК за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщене нерухоме майно.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд зазначає, що для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, об'єктом цивільних прав та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування орендної плати за користування такою.

При цьому, господарським судом враховано, що аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №922/391/18 від 11.02.2019.

Згідно зі статтею 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У частині 1 статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України),

В силу статті 125 ЗК України, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду землі» , об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

За змістом частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 ГПК, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, позивач не надав до суду доказів існування протягом зазначеного в позові періоду (з 01.11.2017 по 30.11.2018) земельної ділянки площею 2,7446 га. за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13 - як об'єкта цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України, що виключає можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, оскільки об'єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об'єкт цивільних прав..

Окремо суд наголошує, що відповідно до п. 2.1. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Водночас, ні вказаною інструкцією, а ні ЗК України, не передбачено визначення площі земельної ділянок згідно акту обстеження, який в якості доказів подано позивачем, у зв'язку з чим, суд вважає, що акт обстеження від 03.12.2018 року не є належними та допустимим доказом, який підтверджує розмір площі земельної ділянки, яку використовує відповідач та безпосередньо обставини щодо її фактичного використання відповідачем, що ставить під обґрунтований сумнів розрахунок розміру орендної плати, що збережений за її використання.

У даному разі, в матеріалах справи міститься інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, з якої вбачається державна реєстрація декількох земельних ділянок, розташованих за адресою: м.Харків, вул. Морозова, буд. 13, зокрема земельна ділянка кадастровий номер 6310136900:04:001:0029 площею 2,1564 га, земельна ділянка кадастровий номер 6310136900:04:001:0026 площею 0,4816 га, земельна ділянка кадастровий номер 6310136900:04:001:0025 площею 2,7432 га, земельна ділянка кадастровий номер 6310136900:04:001:0024 площею 0,0275 га, земельна ділянка кадастровий номер 6310136900:04:001:0032 площею 0,4505 га, земельна ділянка кадастровий номер 6310136900:04:001:0033 площею 0,344 га.

Водночас, позивач зазначає про використання ТОВ фірма "СКС" (відповідач), ТОВ "Глобал Інвест Капітал" та ТОВ "Медея-М" земельної ділянки площею 2,7446 га, розташованої за адресою: м.Харків, вул. Морозова, буд. 13.

Проте, матеріали справи не містять доказів державної реєстрації земельної ділянки площею 2,7446 га. Більш того, позивачем взагалі не зазначено в позовній заяві кадастровий номер земельної ділянки площею 2,7446 га, розташованої за адресою: м.Харків, вул. Морозова, буд. 13.

Суд також вважає непереконливими твердження позивача про те, що відповідач має компенсувати безпідставно збережені кошти пропорційно площі нежитлових приміщень, які належать йому на підставі приватної власності, оскільки площа земельної ділянки та площа нежитлових приміщень у багатоверховій будівлі не перебувають у прямій залежності одна від одної та не обов'язково є пропорційними.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди .

Таким чином, суд зазначає, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Водночас, як вбачається з розрахунків позивача розміру плати за використання земельної ділянки комунальної власності, який здійснено Департаментом територіального контролю Харківської міської ради, виходячи з площі земельної ділянки 8307,28 кв.м., при цьому, такий розрахунок здійснений виходячи з базової вартості 1 кв. м. земель міста Харкова, з урахуванням зазначених коефіцієнтів (визначених рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13) та коефіцієнтів функціонального призначення, помножена на частину площі земельної ділянки визначеної згідно акту обстеження земельної ділянки від 03.12.2018.

Оцінюючи вказані докази, суд зазначає, що, відповідно до статті 13 Закону України "Про оцінку земель", для визначення, зокрема, розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності проводиться нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно із статтею 20 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Так, згідно пункту 1.1. Порядку впровадження нормативно грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, цей Порядок регламентує процедуру надання підприємствам, установам та організаціям міста, фізичним особам інформації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для обчислення земельного податку, орендної плати за земельні ділянки комунальної власності та здійснення цивільних цивільно-правових угод із земельними ділянками та оплати за договором суперфіцію.

Відповідно до пункту 2.2. Порядку, управління Держземагентства у м. Харкові надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством. Згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 №489, за результатами нормативної грошової оцінки земель укладається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, позивачем здійснювався розрахунок на підставі базової вартості 1 кв.м у м. Харкові без врахування Витягу з нормативно-грошової оцінки, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність розрахунків позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17, а також у Постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №804/2111/14 та від 31.07.2018 у справі №804/7823/14.

Виходячи з вищенаведеного, з огляду, що позивачем в установленому ГПК України порядку не надано допустимих та належних доказів, які б підтверджували обставини на які останній посилається в якості підстав позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат у справі № 922/3444/18.

З урахуванням вимог статті 129 ГПК України, та враховуючи висновки господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на позивача.

На підставі ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, 11, 13, 16, 22, 1212 ЦК України, ст.ст. 24, 120, 156, 157 ЗК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "23" квітня 2019 р.

Суддя ОСОБА_5