Постанова

від 18.04.2019 по справі 904/3185/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/3185/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Анікєєва Володимира Ілліча на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 (суддя Красота О.І.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 (головуючий суддя: Вечірко І.О., судді: Березкіна О.В., Кузнецов В.О.)

за позовом Павлоградської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Анікєєва Володимира Ілліча

про зобов'язання вчинити певні дії,

За участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. 17.07.2018 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Павлоградської міської ради до Фізичної особи-підприємця Анікєєва Володимира Ілліча про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Центральна (р-н магазину "Спорт"), площею 0,0030 га, кадастровий номер - 1212400000:02:017:00066 шляхом демонтажу торговельного павільйону за рахунок відповідача та повернути її Павлоградській міській раді за актом приймання-передачі.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач використовує спірну земельну ділянку за відсутності відповідного рішення ради та договору оренди.

3. Відповідач у відзиві на позовну заяву просив повернути позовну заяву без розгляду, посилаючись на те, що акт обстеження земельної ділянки складено з порушенням вимог законодавства, оскільки не містить підпису особи, що перевірялась або підпису свідків про відмову підписання, крім того, не надано доказів, що підписанти є членами комісії, а також не має доказів прийняття Павлоградською міською радою рішення про створення комісії взагалі.

ІІ. Короткий зміст судових рішень

4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 у справі № 904/3185/18, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019, позов задоволено у повному обсязі.

ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

5. 07.02.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Фізичною особою-підприємцем Анікєєвим Володимиром Іллічем подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 904/3185/18 безпосередньо до Касаційного господарського суду.

6. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2019 року у справі №904/3185/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

7. Ухвалою Верховного Суду від 20.02.2019 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Анікєєва Володимира Ілліча залишено без руху до 20.03.2019 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі; встановлено Фізичній особі-підприємцю Анікєєву Володимиру Іллічу строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

8. 02.03.2019 Фізичною особою-підприємцем Анікєєвим Володимиром Іллічем направлено до суду квитанцію № 0.0.1285057452.1 від 02.03.2019 на суму 50,00грн.

9. Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 18.04.2019, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, до 10.04.2019.

10. Одночасно вказаною ухвалою зупинено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 у справі №904/3185/18 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

11. 09.04.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Павлоградською міською радою направлено відзив на касаційну скаргу, який фактично надійшов до Верховного Суду 11.04.2019.

12. У судове засідання 18.04.2019 представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, хоча вказані учасники справи про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

13. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 904/3185/18, у задоволенні позовних вимог відмовити.

14. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вважає, що судові рішення прийняті з порушення норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує, що підставою звернення до суду стало рішення Павлоградської міської ради 2012 року та акт обстеження від 13.04.2018. При цьому, ФОП Анікєєв В.І. вважає, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу фактично не надали оцінки твердженням відповідача щодо наявності у зазначеного акту ознак фіктивності. Суди не звернули увагу, що комісія була утворена розпорядженням міського голови від 13.04.2018 року № 108-р "Про утворення комісії з перевірки використання земельних ділянок" і перевірка проведена також 13.04.2018 року, тобто в день підпису рішення про її утворення, а також на відсутність підпису перевіряємої особи або відсутність підпису такої особи у разі відмови від підпису. На думку відповідача, суди не прийняли до уваги, що комісія утворена не на підставі рішення сесії міської ради, а розпорядженням міського голови. При цьому, суд апеляційної інстанції в обґрунтування законності вказаного розпорядження послався на ст. 189 ЗКУ, не врахувавши посилання відповідача на ч. 4 ст. 42 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні".

На думку скаржника, суди попередніх інстанцій не з'ясували, що ФОП Анікєєв В.І. не є належним відповідачем у справі, оскільки 30.03.2018 продав торгівельний павільйон, що розташований за адресою: м. Павлоград, вул. К. Маркса (р-н магазину "Спорт") іншій особі, а отже не займає спірну земельну ділянку.

Крім того, ФОП Анікєєв В.І. вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без присутності відповідача, чим порушив його права на захист.

15. У відзиві на касаційну скаргу Павлоградська міська рада просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін.

Позивач вказує, що під час розгляду справи відповідач не зазначав, що ним укладений договір купівлі-продажу і він не є власником торгівельного павільйону, та не надав копію даного договору на підтвердження його укладення. Крім того, вказаний договір не посвідчений нотаріально, немає реєстраційного номеру, тому неможливо пересвідчитися в його достовірності.

Щодо посилання ФОП Анікєєва В.І. на ст. 144 ЗК України, позивач вважає, що дана стаття не може застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки вона регламентує порядок припинення користування земельною ділянкою, яка використовується з порушенням земельного законодавства. В даному ж випадку між сторонами існували договірні правовідносини і у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки було прийнято рішення Павлоградської міської ради від 14.02.2012 про відмову у продовженні строку дії договору оренди земельної ділянки, яке відповідачем не оскаржувалось. В свою чергу відповідач не виконав зазначене рішення міської ради, земельну ділянку не повернув її власнику.

Позивач також вважає, що актом обстеження земельної ділянки зафіксовано лише факт неповернення земельної ділянки та невиконання рішення Павлоградської міської ради, судами попередніх інстанцій надана оцінка вказаному акту. Крім того, відповідачем акт обстеження не оскаржувався.

V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

16. Земельна ділянка, розташована на території м. Павлоград по вул. Озерна/вул. Центральна (р-н магазину "Спорт") площею 0,0030 га належить на праві власності територіальній громаді міста і відноситься до земель комунальної форми власності.

17. Рішенням 2 сесії V скликання Павлоградської міської ради від 13.06.2006 № 24-2/V Фізичній особі-підприємцю Анікєєву Володимиру Іллічу була надана земельна ділянка кадастровий номер 1212400000:02:017:0066, площею 0,0030 га, яка розташована по вул. Центральна, (колишня назва Карла Маркса) р-н магазина "Спорт" в м. Павлоград для обслуговування торговельного павільйону, в короткострокову оренду строком на 1 рік.

18. 14.07.2006 між Павлоградською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Анікєєвим Володимиром Іллічем укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0030 га, у тому числі: 0,0030 га - інші землі, кадастровий номер 1212400000:02:017:0066 (пункт 2 Договору).

На земельній ділянці знаходиться - павільйон (пункт 3 Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою міського відділу земельних ресурсів № 141 від 26.01.2006 становить 13 114,65 грн. (пункт 4 Договору).

Згідно з пунктом 7 Договору останній укладено на 1 рік.

19. Договір зареєстрований у Павлоградському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040600900120 від 14.07.2006.

20. Відповідно до Акту прийому-передачі від 14.07.2006 зазначена земельна ділянка передана Фізичній особі-підприємцю Анікєєву В.І. (а. с. 19).

21. В подальшому Договір оренди земельної ділянки продовжувався на підставі рішень сесії Павлоградської міської ради.

Так, рішенням 21 сесії V скликання Павлоградської міської ради від 31.07.2007 № 349-21/V "Про продовження строку дії договорів оренди земельних ділянок" Анікєєву В.І. строк оренди земельної ділянки було продовжено на 3 роки (а. с.20).

На підставі вказаного рішення між Павлоградською міською радою та Анікєєвим В.І. 10.09.2007 укладена додаткова угода № 040600900120 до Договору оренди земельної ділянки (а. с. 21).

Рішенням 70 сесії V скликання Павлоградської міської ради від 14.09.2010 №1317-70/V строк дії договору оренди земельної ділянки було продовжено до 06.03.2012.

22. Відповідно до вказаного рішення 29.12.2010 між Павлоградською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Анікєєвим В.І. був укладений Договір оренди земельної ділянки (а. с. 23).

23. Договір зареєстрований у Павлоградському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №041011300206 від 29.12.2010.

24. Акт приймання передачі земельної ділянки підписано сторонами 29.12.2010 (а. с. 26).

25. Відповідно до пункту 32 Договору останній припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

26. 16.01.2012 відповідач звернувся до Павлоградської міської ради із заявою про продовження строку дії Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2012 (а. с. 28).

Рішенням 19 сесії VI скликання Павлоградської міської ради від 14.02.2012 №480-19/VI Фізичній особі-підприємцю Анікєєву В.І. в продовженні строку дії Договору оренди земельної ділянки було відмовлено та вирішено вважати Договір оренди земельної ділянки таким, що втратив чинність 06.03.2012 (а. с. 27).

27. Рішення 19 сесії VI скликання Павлоградської міської ради від 14.02.2012 №480-19/VI набрало законної сили, не було скасовано в судовому порядку та є чинним.

28. Позивач на адресу відповідача направив лист № 23/1463 від 02.03.3012 з вимогою звільнити земельну ділянку та демонтувати торговельний павільйон в 20-денний термін з моменту отримання листа (а. с. 29).

29. Актом обстеження земельної ділянки від 13.04.2018 комісією у складі: голови комісії - першого заступника міського голови ОСОБА_7, секретаря - начальника відділу земельно-ринкових відносин ОСОБА_8, членів комісії: начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_9, начальника відділу містобудування та архітектури ОСОБА_10, начальника юридичного відділу Павлоградської міської ради ОСОБА_11, начальника інспекції з благоустрою міста Павлограда ОСОБА_12 зафіксовано, що на момент перевірки після припинення дії Договору оренди Фізична особа-підприємець Анікєєв В.І. не повернув земельну ділянку у стані, придатному для подальшого використання, та користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів (а. с. 31).

VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

30. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Павлоградської міської ради від 14.02.2012 року № 480-19/ VI про відмову Фізичній особі-підприємцю Анікєєву В.І. у продовженні строку дії Договору оренди спірної земельної ділянки є чинним, будь-яких доказів стосовно оскарження вказаного рішення в частині або в цілому, сторонами суду не надано. Актом обстеження земельної ділянки від 13.04.2018 року комісією зафіксовано, що на момент перевірки після припинення дії договору оренди Фізична особа-підприємець Анікєєв В.І. не повернув земельну ділянку у стані, придатному для подальшого використання, та користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що підтверджується підписами членів комісії, склад яких затверджено розпорядженнями міського голови від 13.04.2018 за № 108-р. Обов'язкових вимог щодо складення акту обстеження земельних ділянок при здійсненні самоврядного контролю за використанням земельних ділянок чинним законодавством не передбачено. Відповідач не виконав рішення міської ради та в порушення вимог Договору оренди, статті 34 Закону України "Про оренду землі" не повернув земельну ділянку Павлоградській міській раді.

При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції від 30.10.2010 року, яка діяла на момент спірних відносин, передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право перед іншими особами на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Тобто, цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін.

Відтак, якщо за законом такий договір підлягає поновленню, то таке поновлення має здійснюватися за волевиявленням сторін. Таке волевиявлення має бути оформлене відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідним рішенням міської ради.

31. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що посилання відповідача на те, що судом першої інстанції не досліджувалось питання про правомірність складання акту обстеження земельної ділянки від 13.04.2018 року спростовується змістом рішення суду.

Посилаючись на п. "є" ч. 1 статті 12, статті 187, 189 Земельного кодексу України, п. 20 ч. 4 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції станом на 13.04.2018) суд апеляційної інстанції вказав, що міський голова мав правові підстави для видачі розпорядження від 13.04.2018 року № 108-р "Про утворення комісії з перевірки використання земельних ділянок".

13.04.2018 року створеною розпорядженням міського голови комісією з метою перевірки виконання рішення Павлоградської міської ради від 14.02.2012 № 480-19/VI встановлено невиконання рішення Павлоградської міської ради, а саме: земельну ділянку фізичною особою-підприємцем Анікєєвим В.І. не звільнено, торговельний павільйон не демонтовано, земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів, що підтверджується підписами членів комісії.

Суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції правомірно зазначив, що обов'язкових вимог щодо складання акту обстеження земельних ділянок при здійсненні самоврядного контролю за використанням земельних ділянок чинним законодавством не передбачено.

Апеляційний господарський суд врахував, що відповідач на час розгляду справи не надав суду доказів звільнення наданої йому в оренду земельної ділянки та демонтажу торгівельного павільйону, що знаходиться на цій земельній ділянці.

Посилання відповідача на те, що позивач без жодних попереджень звернувшись до суду грубо порушив право відповідача добровільно звільнити земельну ділянку апеляційний господарський суд відхилив, оскільки з моменту припинення дії Договору оренди земельної ділянки - 06.03.2012 року до липня 2018 року (звернення позивача до суду) у відповідача було достатньо часу для звільнення спірної земельної ділянки.

VІІ. Позиція Верховного Суду

32. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

33. Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням 70 сесії V скликання Павлоградської міської ради від 14.09.2010 №1317-70/V строк дії договору оренди земельної ділянки було продовжено до 06.03.2012 .

Відповідно до вказаного рішення 29.12.2010 між Павлоградською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Анікєєвим В.І. був укладений Договір оренди земельної ділянки (а. с. 23).

Рішенням 19 сесії VI скликання Павлоградської міської ради від 14.02.2012 № 480-19/VI Фізичній особі-підприємцю Анікєєву В.І. в продовженні строку дії Договору оренди земельної ділянки було відмовлено та вирішено вважати Договір оренди земельної ділянки таким, що втратив чинність 06.03.2012 (а. с. 27).

Рішення 19 сесії VI скликання Павлоградської міської ради від 14.02.2012 № 480-19/VI набрало законної сили, не було скасовано в судовому порядку та є чинним.

34. Розглядаючи дану справу суди першої та апеляційної інстанції застосували статтю 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції від 30.10.2010 року , яка, на їх думку, діяла на момент спірних відносин, і якою передбачено, що якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

35. Разом з тим, в силу положень ст.58 Конституції України та ст.5 Цивільного кодексу України, до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція вказаного закону, яка була чинною на дату закінчення строку дії договору.

36. Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі", в редакції, чинній станом на 06.03.2012 :

"По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку .

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді .

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди."

37. У постанові Верховного Суду, прийнятій у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 викладений такий правовий висновок:

"У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк . Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки . Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді."

38. З урахуванням зазначеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що строк дії вказаного Договору закінчився 06.03.2012.

39. Відповідно до ч.ч.1-4 ст.13 ГПК:

"1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій."

Згідно зі ст.73 ГПК:

"1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків."

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.74 ГПК:

"1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

2. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

3. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи."

Зазначені норми свідчать, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень саме відповідними, вищевказаними, наданими саме цією стороною доказами.

40. Як вірно зазначив апеляційний господарський суд, саме відповідач в даній справі мав довести факт звільнення наданої йому в оренду земельної ділянки та демонтажу торгівельного павільйону, що знаходиться на цій земельній ділянці , при тому, що, оскільки з моменту припинення дії Договору оренди земельної ділянки - 06.03.2012 до липня 2018 року (звернення позивача до суду) у відповідача було достатньо часу для звільнення спірної земельної ділянки.

Проте, за висновком судів попередніх інстанції, зробленим на підставі власної оцінки матеріалів справи, відповідач на час розгляду справи не надав суду таких доказів звільнення наданої йому в оренду земельної ділянки та демонтажу торгівельного павільйону, що знаходиться на цій земельній ділянці.

Тобто, фактично відповідач замість доведення та надання доказів на підтвердження виконання свого вищевказаного обов'язку по звільненню наданої йому в оренду земельної ділянки, власні доводи ґрунтує лише на тих доказах, що надав позивач, а саме оскаржуючи законність та обґрунтованість вищевказаного розпорядження міського голови від 13.04.2018 року № 108-р "Про утворення комісії з перевірки використання земельних ділянок" та акт обстеження від 13.04.2018, що не відповідає вищевказаним процесуальним вимогам, а тому судом касаційної інстанції відхиляються доводи скаржника в цій частині, як безпідставні.

41. У касаційній скарзі скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій не з'ясували, що ФОП Анікєєв В.І. не є належним відповідачем у справі, оскільки 30.03.2018 продав торгівельний павільйон, що розташований за адресою: м.Павлоград, вул. К. Маркса (р-н магазину "Спорт") іншій особі, а отже не займає спірну земельну ділянку.

При цьому, відповідачем саме до касаційної скарги додана копія договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 30.03.2018, відповідно до якого ФОП Анікєєв В.І. продав, а ПП "Рось" купило нежитлове приміщення: торгівельний павільйон за адресою: на перехресті вул. Карла Маркса та Озерній (біля магазину "Спорттовари") площею 30 м кв. м. Павлоград.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази."

42. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 було відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 14.08.2018 .

Ухвалою суду від 14.08.2018 підготовче провадження було відкладено на 04.09.2018 . При цьому, представник відповідача у судове засідання не з'явився, 10.08.2018 заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою.

У судовому засіданні 04.09.2018 представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в позові, однак відзиву на позов не надав .

Ухвалою суду від 04.09.2018 підготовче провадження було відкладено на 18.09.2018 .

10.09.2018 відповідач надав відзив на позовну заяву , у якому просив повернути позовну заяву без розгляду, посилаючись на те, що акт обстеження земельної ділянки складено з порушенням вимог законодавства, оскільки не містить підпису особи, що перевірялась або підпису свідків про відмову підписання, крім того, не надано доказів, що підписанти є членами комісії, а також не має доказів прийняття Павлоградською міською радою рішення про створення комісії взагалі.

43. Вищевказане свідчить, що підготовче провадження в суді першої інстанції проводилося три судових засідання і відповідач мав можливість та фактично надав усні та письмові пояснення, що надавало йому можливість подати і відповідні докази.

Крім того, саме відповідачем подавалася апеляційна скарга на рішення місцевого суду, а отже і визначалися її додатки.

Проте, з матеріалів справи не вбачається, що як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і при поданні апеляційної скарги, відповідачем було надано вищевказаний договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, який датований 30.03.18, тобто, датою до відкриття провадження у справі.

44. Відповідно до ч.ч.1, 3-5, 8 ст.80 ГПК:

"1. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

3. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

4. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

5. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

8. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї."

Згідно з ч.ч.1,3 ст.269 ГПК:

"1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього."

Відповідачем не наведено в касаційній скарзі обґрунтованих доводів та доказів неможливості подання вказаного договору як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і при поданні апеляційної скарги з причин, що об'єктивно не залежали від нього і які ним наводилися судам попередніх інстанцій, проте, були безпідставно ними відхилені.

45. З врахуванням наведеного у п.п.39, 41-44 даної постанови судом касаційної інстанції не приймаються посилання відповідача на додану ним саме до касаційної скарги копію договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 30.03.2018.

46. Крім того, у касаційній скарзі ФОП Анікєєв В.І. вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без присутності відповідача, чим порушив його права на захист.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.12.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено на 15.01.2019 року.

На адресу апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату у зв'язку з хворобою .

Як обґрунтовано вказав апеляційний суд, відповідно до ч.11 ст.270 ГПК:

"Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час та місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними ."

Скаржник був своєчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, а тому відповідно, мав достатньо часу забезпечити явку в судове засідання свого представника, оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб . Крім того, до клопотання відповідача не надано доказів в обґрунтування причини неявки в судове засідання .

З врахуванням викладеного, апеляційний суд обґрунтовано відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки повідомлені ним причини неявки судом не визнано поважними.

47. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, наведених скаржником, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу касаційної скарги.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Згідно з ч.1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного суду вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

VІІІ. Висновки Верховного Суду

48. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

49. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишення касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Анікєєва Володимира Ілліча без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 904/3185/18 - без змін.

50. У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

51. Відповідно до ч.3 ст. 332 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Як було зазначено вище, ухвалою суду від 21.03.2019 зупинено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 904/3185/18 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судові рішення, виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 904/3185/18 підлягає поновленню.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 332 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Анікєєва Володимира Ілліча на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 904/3185/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 904/3185/18 залишити без змін.

3. Поновити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі № 904/3185/18.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський