Ухвала

від 20.03.2019 по справі 2-4178/2010

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №2-4178/2010

Провадження № 6/201/24/2019

У Х В А Л А

20 березня 2019 р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

в складі :головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Іващенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого по цивільній справі № 2-4178/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Проммаркет , ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю Українське фінансове агентство Верус про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з 23.06.2009р. знаходилась цивільна справа за позовом ПАТ КБ ПриватБанк до ТОВ Проммаркет , ОСОБА_1, ТОВ УФА Верус про стягнення заборгованості.

31.03.2010р. рішенням суду позовні вимоги ПАТ КБ Приватбанк були задоволені частково, стягнуто солідарно з ТОВ Проммаркет та ОСОБА_1 на користь банку заборгованість по договору комісії № 120308/KR03/IMPA від 13.03.2008р. у розмірі 1 688 224грн. 87коп. і розподілені судові витрати по справі. У задоволенні іншої частини позовних вимог ПАТ КБ Приватбанк було відмовлено (а.с.№110-111).

29.11.2018р. до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, який діє на підставі ордеру серія ДН №028734 (а.с.№141), про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню з посиланням на те, що на примусовому виконанні в Дружківському МВДВС ГТУЮ у Донецькій області перебував виконавчий лист № 2-4178 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованості в розмірі 1 688 224грн. 87коп. Виконавчий лист 21.05.2014р. був повернутий стягувачу та понад чотири роки не пред'являвся до примусового виконання. Разом з тим, стягнення з солідарного боржника ТОВ Проммаркет продовжує здійснюватися. З огляду на те, що банк визначився зі своїм правом вимагати виконання обов'язку в повному обсязі від одного із солідарних боржників, а також враховуючи, що на майно заявника накладений арешт, який позбавляє його права користуватися належним на праві власності майном, просив визнати виконавчий лист № 2-4178/2010 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ КБ ПриватБанк таким, що не підлягає виконанню.

Представник заявника - адвокат ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, в наданій на електронну пошту заяві вимоги заяви підтримав, просив задовольнити та розглянути справу за його відсутності (а.с.№184).

Представник АТ КБ ПриватБанк в судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є розписка (а.с.№179). В наданому 20.03.2019р. відзиві, представник ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності № 4893-К-О від 12.11.2018р.(а.с.№190), просила відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1, посилаючись на те, що підстави, вказані заявником, не можуть мати наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню з огляду на невідповідність такої вимоги нормам чинного законодавства. Крім того, банк не позбавлений можливості поновити строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Інші особи в судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є відповідні докази, про причини неявки суд не сповістили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу відповідно до вимог ч. 3 ст. 432, ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутністю сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає за можливе в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Рішенням суду від 31.03.2010р. стягнуто солідарно з ТОВ Проммаркет та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість по договору комісії № 120308/KR03/IMPA від 13.03.2008р. у розмірі 1 688 224грн. 87коп. і розподілені судові витрати по справі. У задоволенні іншої частини позовних вимог ПАТ КБ Приватбанк було відмовлено (а.с.№110-111).

На сьогоднішній день рішення суду не оскаржувалось, набрало законної сили та 12.05.2010р. представник позивача ОСОБА_4 отримав виконавчий лист ( а.с.№112).

Під час розгляду заяви представника ОСОБА_1 судом були надіслані до Дружківського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області запити щодо надання інформації про перебування (неперебування) на примусовому виконанні виконавчого листа № 2-4178/2010 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості (а.с.№149,157).

Згідно остаточної відповіді, яка 19.03.2019р. надійшла на адресу суду, 21.05.2014р. державним виконавцем Дружківського міського ВДВС ГТУЮ у Донецької області була винесена постанова про повернення виконавчого документу № 2-4178/2010, де боржником був ОСОБА_1, а стягувачем ПАТ КБ ПриватБанк на підставі п. 5 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження . Перевірити чи був зазначений в постанові про повернення виконавчого документу строк для повторного пред'явлення виконавчого листа до виконання неможливо, оскільки згідно п. 9.9. порядку роботи з документами в органах виконавчої служби, строк зберігання виконавчих проваджень становить 3 роки. Крім того, перевіркою АСВП встановлено, що на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист № 2-4178/2010 про стягнення з ТОВ Проммаркет на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованості в розмірі 1 688 224грн. 87коп., а відносно ОСОБА_1 станом на 25.02.2019р. виконавчий лист не надходив (а.с.№185).

Звертаючись із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, представник заявника посилається на те, що понад чотири роки в органах виконавчої служби не перебуває на виконанні виконавчий лист № 2-4178/2010 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості і банк стягує заборгованість виключно з другого відповідача по справі - ТОВ Проммаркет . Представник заявника вважає, що на сьогоднішній день закінчився строк пред'явлення виконавчого листа у відношенні ОСОБА_1 до виконання, оскільки банк пропустив строк для повторного звернення з виконавчим листом до виконання. Визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню заявнику необхідно для подальшого звернення із заявою про скасування заходів забезпечення позову.

В постанові від 16.01.2018р. по справі № 755/15479/14ц ( провадження № 61-1592св17) Верховний Суд дійшов висновку що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи : матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові , до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.

З виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ КБ ПриватБанк в розмірі 1 688 224грн. 87коп. вбачається, що рішення набрало законної сили 19.04.2010р. та строк пред'явлення виконавчого листа до виконання вказаний до 19.04.2013р. ( виконавчий лист виданий судом 12.05.2010р.) (а.с.№192-193).

Відповідно до положень п. 1 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV, який діяв на момент видачі 12.05.2010р. виконавчого листа, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

З листа Дружківського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області № 14.29-1783/7/5585 від 04.03.2019р. вбачається, що виконавчий лист № 2-4178/210 про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості перебував на примусовому виконанні і повернутий 21.05.2014р. на підставі п. 5 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження ( в редакції Закону станом на день повернення виконавчого листа причиною було те, що у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника).

Станом на 25.02.2019р. виконавчий лист до відділу повторно не пред'являвся, не виконувався та відкритого виконавчого провадження не має (а.с.№185).

Таким чином, саме пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на його пред'явлення має наслідком визнання листа таким, що не підлягає виконанню. В такому випадку повинно бути відкрито виконавче провадження за виконавчим листом, строк пред'явлення якого на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження вже закінчився.

Разом з тим, з відповіді виконавчої служби вбачається, що виконавчий лист № 2-4178/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості з моменту повернення і до 25.02.2019р. до відділу не надходив, провадження не відкривалося та виконавчі дії щодо примусового виконання не проводилися, а тому відсутні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки відкритого виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_1 не існує і виконавчий лист № 2-4178/2010 не виконується в примусовому порядку.

Посилання представника заявника на те, що визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, необхідно ОСОБА_1 для подальшого скасування арешту суд оцінює критично, оскільки скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою судді (суду) здійснюється шляхом подачі відповідної заяви в порядку ст. 158 ЦПК України ( і матеріали даної справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 чи його представника з також заявою), а скасування арешту, накладеного державним виконавцем після повернення виконавчого листа здійснюється державним виконавцем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого по цивільній справі № 2-4178/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Проммаркет , ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю Українське фінансове агентство Верус про стягнення заборгованості відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 353, 432 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого по цивільній справі № 2-4178/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Проммаркет , ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю Українське фінансове агентство Верус про стягнення заборгованості- відмовити .

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.