Ухвала

від 23.04.2019 по справі 204/2595/19

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/2595/19

Провадження № 2/204/1028/19

УХВАЛА

23 квітня 2019 року м. Дніпро

Суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Книш А.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства ПАТРІОТ Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

До Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального підприємства ПАТРІОТ Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 13803,50 грн. та середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати у розмірі 100234,13 грн.

Ознайомившись із зазначеною позовною заявою встановлено, що вона не відповідає вимогам ч.4 ст. 177 ЦПК України, а саме позивачем не додано документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач в своєму позові посилається на те, що вона відповідно п.1 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір звільнена від сплати судового збору.

Пунктом 1 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Однак, судом враховується, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України Про оплату праці , тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР Про оплату праці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові ОСОБА_2 Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

Таким чином, позивачем не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подання до суду позовної заяви про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати.

Згідно ст. 4 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в даному випадку складає 1002,34 грн. (100234,13грн.*1%), який необхідно сплатити на р/р 31219206004008, код отримувача (МФО) 899998, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) 37989253, отримувач коштів УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст.185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ч.ч.1,2 ст. 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства ПАТРІОТ Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десятиднів після отримання копії ухвали та попередити, що згідно вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає на набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя: