Рішення

від 15.04.2019 по справі 140/2714/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2714/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шикун О.Є.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЮБІДЖІ до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЮБІДЖІ звернулось з позовом до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ВЛ-232/399/АВ/П/ТД-ФС від 19 червня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за направленням на проведення інспекційного відвідування №534 від 08.05.2018 року головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Волинській області ОСОБА_3 склала 18.05.2018 акт інспекційного відвідування юридичної особи - відповідача, яка використовує найману працю № ВЛ-232/399/АВ з описом виявлених порушень щодо того, що ніби-то на підприємстві були допущені до праці без укладення трудових договорів та повідомлення ДФС працівники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Вказують, що головний державний інспектор Мосур М. О. за відсутності будь-яких даних про трудові відносини між ТзОВ ЮБІДЖІ із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у бухгалтерській та обліковій документації, за відсутності судового рішення про оформлення трудових відносин із даними працівниками, які виконували роботу без укладання трудових договорів, суб'єктивно надала оцінку поясненням заявників та прийняла рішення про наявність факту трудових відносин між ними та ТзОВ ЮБІДЖІ без будь-якого підтвердження.

Першим заступником начальника Управління Держпраці у Волинській області ОСОБА_9 19.06.2018 року відносно ТзОВ ЮБІДЖІ винесено постанову №ВЛ-232/399/АВ/П/ТД-ФС та накладено штраф у розмірі 446 760 грн.

Вважають, що постанова Управління Держпраці у Волинській області від 19.06.2018 року про накладення штрафу на ТзОВ ЮБІДЖІ на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України у розмірі 446 760 грн., є такою, що обмежує їх права, встановлені Законами України, прийнятою з порушенням норм чинного законодавства, а тому є незаконною та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №ВЛ-232/399/АВ/П/ТД-ФС від 19.06.2018 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважає, що інспекцією правомірно було винесено оскаржувану постанову, а відтак просила суд в позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що 18.04.2018 року до відповідача з письмовою заявою звернувся ОСОБА_4 В поданій заяві зазначив, що він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 працювали на ТзОВ ЮБІДЖІ з листопада по грудень 2017 року у селі Лище Луцького району та не отримували заробітну плату. Просив провести перевірку по невиплаті заробітної плати. Заява підписана ОСОБА_4 та вищевказаними особами.

Згідно з наказом Управління від 08.05.2018 року №107-р та направленням на проведення інспекційного відвідування від 08.05.2018 року №534, інспектором праці ОСОБА_3 було проведено таке відвідування у ТзОВ ЮБІДЖІ .

За результатами інспекційного відвідування складений акт від 18.05.2018 року № ВЛ-232/399/АВ та акт про відмову від підпису від 31.05.2018 року №ВЛ-232/399/АВ-ВП.

Зокрема перевіркою встановлені порушення: ч. 1, 2, 3 ст. 115 КЗпП України - виплата заробітної плати працівникам проводиться 1 раз в місяць; ст. 116 КЗпП України - в день звільнення працівників не проводиться повний розрахунок із звільненими працівниками; ч. 1 ст. 94, ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, Постанови КМУ № 413 - під час інспекційного відвідування також встановлено, що на підприємстві працівники допущені до роботи без укладення трудового договору та повідомлення ДФС.

На підставі зазначеного акту перевірки Першим заступником начальника Управління Держпраці у Волинській області ОСОБА_9 19.06.2018 року відносно ТзОВ ЮБІДЖІ винесено постанову №ВЛ-232/399/АВ/П/ТД-ФС та накладено штраф у розмірі 446 760 грн. за порушення вимог трудового законодавства в частині допущення до роботи працівників без укладення трудового договору, та повідомлення ДФС.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною третьою статті 24 КЗпП України визначено, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, Верховний Суд України у пункті 7 Постанови Пленуму від 06.11.1992 №9 Про практику розгляду судами трудових спорів роз'яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Аналіз вказаних норм права свідчить, що підставою притягнення підприємця до відповідальності є виявлення контролюючим органом факту фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Закон не містить відповідальності за не повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини першої статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом першим частини другої статті 265 КЗпП України визначено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 27.03.2015 №340, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20.04.2015 за №438/26883, Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Процедура накладення даного виду адміністративно-господарських санкцій регламентована Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок 509).

Згідно пункту другого Порядку 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі: в тому числі:

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Як вбачається зі встановлених фактичних обставин справи, оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята на підставі акта інспекційного відвідування позивача від 18.05.2018 року № ВЛ-232/399/АВ, що відповідача приписам Порядку №509.

Як слідує з матеріалів перевірки, в ході інспекційного відвідування було встановлено та зафіксовано в акті інспекційного відвідування, що підприємством було допущено до роботи 4 осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 З переліченими особами трудові договори укладено не було, повідомлення до ДФС про прийняття працівника на роботу не направлялося, а також з вказаними особами не було укладено цивільних договорів.

В свою чергу, факт допуску до роботи зазначених чотирьох осіб підтверджуються матеріалами, зібраними в ході інспекційного відвідування та дослідженими в судових засіданнях доказами.

Так, 18.04.2018 року до Управління з письмовою заявою звернувся ОСОБА_4 В поданій заяві зазначивши, що він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 працювали на ТзОВ ЮБІДЖІ та не отримували заробітну плату в строк визначений законом з листопада по грудень 2918 року.

Вказана заява підписана, як заявником - ОСОБА_4 так і ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Під час інспекційного відвідування було встановлено, що з одним з шести осіб, які поставили свої підписи під заявою до відповідача, а саме з ОСОБА_11 23.11.2017 року позивачем було належним чином укладено трудовий договір та повідомлено ДФС про прийняття працівника на роботу. Трудові відносини з ним було припинено 01.02.2018 року на підставі п.1 статті 36 КЗпП України. Доказів оплати за роботу даної особи в листопаді-грудні 2017 року підприємством не представлено, оскільки на виклики відповідача той не з`явився і не надав письмових пояснень.

Водночас, допуск до роботи ОСОБА_5 в ході інспекційного відвідування підтверджено наступним:

- письмовими поясненнями ОСОБА_11, який стверджує, що працював разом з ОСОБА_5 в будівельній бригаді ТзОВ ЮБІДЖІ , яка виконувала будівельні роботи в загальноосвітній школі в с. Лище, а також вказує на те, що він є свідком співпраці ОСОБА_5 з ОСОБА_12 (директор ТзОВ ЮБІДЖІ ) та ОСОБА_13 (головний інженер ТзОВ ЮБІДЖІ );

- письмовими поясненнями ОСОБА_5, згідно з яких: він працював у ТзОВ ЮБІДЖІ ; до його обов'язків входило утеплення фасаду загальноосвітньої школи в с. Лище; працював з понеділка по п'ятницю - 5-денний робочий тиждень; від ТзОВ ЮБІДЖІ отримував аванс; на підставі його письмової заяви до ТзОВ ЮБІДЖІ трудовий договір з ним укладено не було;

Окрім того в письмових поясненнях ОСОБА_5 стверджує, що у ТзОВ ЮБІДЖІ перед ним та ОСОБА_4 існувала заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 26 000 гривень;

- письмовими поясненнями ОСОБА_7, який стверджує що працював на ТзОВ ЮБІДЖІ та входив до складу будівельної бригади разом з ОСОБА_5;

- письмовими поясненнями ОСОБА_4, який стверджує що працював на ТзОВ ЮБІДЖІ та входив до складу будівельної бригади разом з ОСОБА_5

Допуск до роботи ОСОБА_4 в ході інспекційного відвідування підтверджено наступним:

- письмовими поясненнями ОСОБА_11, який стверджує, що працював разом з ОСОБА_4 в будівельній бригаді ТзОВ ЮБІДЖІ , яка виконувала будівельні роботи в загальноосвітній школі в с. Лище, а також вказує на те, що він є свідком співпраці ОСОБА_4 з ОСОБА_12 (директор ТзОВ ЮБІДЖІ ) та ОСОБА_13 (головний інженер ТзОВ ЮБІДЖІ );

- письмовими поясненнями ОСОБА_4, згідно з яких: він працював у ТзОВ ЮБІДЖІ ; до його обов'язків входило утеплення фасаду загальноосвітньої школи в с. Лище; працював з понеділка по п'ятницю - 5-денний робочий тиждень; від ТзОВ ЮБІДЖІ отримував аванс; на підставі його письмової заяви до ТзОВ ЮБІДЖІ трудовий договір з ним укладено не було.

Окрім того в письмових поясненнях ОСОБА_4 стверджує, що у ТзОВ ЮБІДЖІ перед ним та ОСОБА_5 існувала заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 26 000 гривень.

- письмовими поясненнями ОСОБА_7, який стверджує що працював на ТзОВ ЮБІДЖІ та входив до складу будівельної бригади разом з ОСОБА_4;

- письмовими поясненнями ОСОБА_5, який стверджує що працював на ТзОВ ЮБІДЖІ та входив до складу будівельної бригади разом з ОСОБА_4

Допуск до роботи ОСОБА_7 в ході інспекційного відвідування підтверджено наступним:

- письмовими поясненнями ОСОБА_11, який стверджує, що працював разом з ОСОБА_7 в будівельній бригаді ТзОВ ЮБІДЖІ , яка виконувала будівельні роботи в загальноосвітній школі в с. Лище, а також вказує на те, що він є свідком співпраці ОСОБА_7 з ОСОБА_12 (директор ТзОВ ЮБІДЖІ ) та ОСОБА_13 (головний інженер ТзОВ ЮБІДЖІ );

- письмовими поясненнями ОСОБА_7 , згідно з яких: він працював у ТзОВ ЮБІДЖІ ; до його обов'язків входило утеплення фасаду загальноосвітньої школи в с. Лище; графік роботи встановлювався ОСОБА_13; працював в період з листопада по грудень 2017 року; з ТзОВ ЮБІДЖІ трудовий договір укладено не було.

Окрім того в письмових поясненнях ОСОБА_7 стверджує, що у ТзОВ ЮБІДЖІ перед ним та іншими працівниками існувала заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 21 800 гривень.

- письмовими поясненнями ОСОБА_6В ., який стверджує що працював на ТзОВ ЮБІДЖІ та входив до складу будівельної бригади разом з ОСОБА_7;

Допуск до роботи ОСОБА_6 підтверджено в ході інспекційного відвідування наступним:

- письмовими поясненнями ОСОБА_11, який стверджує, що працював разом з ОСОБА_6 в будівельній бригаді ТзОВ ЮБІДЖІ , яка виконувала будівельні роботи в загальноосвітній школі в с. Лище, а також вказує на те, що він є свідком співпраці ОСОБА_6 з ОСОБА_12 (директор ТзОВ ЮБІДЖІ ) та ОСОБА_13 (головний інженер ТзОВ ЮБІДЖІ );

- письмовими поясненнями ОСОБА_6, згідно з яких: він працював у ТзОВ ЮБІДЖІ ; до його обов'язків входило утеплення фасаду загальноосвітньої школи в с. Лище.

Окрім того в письмових поясненнях ОСОБА_6 стверджує, що у ТзОВ ЮБІДЖІ перед ним та іншими працівниками існувала заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 21 800 тисяч гривень.

- письмовими поясненнями ОСОБА_7, який стверджує що працював на ТзОВ ЮБІДЖІ та входив до складу будівельної бригади разом з ОСОБА_6;

- письмовими поясненнями ОСОБА_4, який стверджує що працював на ТзОВ ЮБІДЖІ та входив до складу будівельної бригади разом з ОСОБА_6

Таким чином, загалом факт допуску позивачем до роботи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 без оформлення трудового договору та повідомлення органів ДФС про прийняття працівника на роботу за встановленою формою підтверджуються вказаними вище доказами, які оглянуті судом.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 вказав, що з 01.12.2017 року до кінця лютого 2018 року разом з братом ОСОБА_15 працювали у ТзОВ ЮБІДЖІ , перед роботою здали на підприємство трудові книжки і там є запис про їх роботу та фактично працювали на облаштуванні фасадів школи в селі Лище Луцького району. Працювали лише вдвох. Не залучались до цієї роботи інші люди. Вони тільки утеплили стіни і поґрунтували. Працювали всі дні, крім неділі. Виконроб ОСОБА_11 час від часу приїздив і контролював їх роботу.

Також допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 повністю підтвердив покази свого брата ОСОБА_14.

З досліджених в судовому засіданні наказів по підприємству підтверджується, що ОСОБА_15 та ОСОБА_14 працювали з грудня 2017 року по лютий 2018 року у позивача. Також даний факт підтверджується повідомленнями підприємства про прийняття цих працівників на роботу та податковими звітами-розрахунками доходу по всіх працівниках ТзОВ ЮБІДЖІ за IV квартал 2017 року.

Представник позивача ОСОБА_16 (в даний час директор) в судовому засіданні вказав, що він є засновником фірми з 2017 року, статутний фонд фірми 6 000 грн. ТзОВ Буд Проф був переможцем у тендері, який замовлявся КП Луцьке , сума тендеру йому невідома, гроші його фірмі ТзОВ ЮБІДЖІ як субпідряднику поступили в розмірі 50% від загальної суми 452 тис. грн. згідно договору підряду №25-09-17 від 25.09.2017 року з ТзОВ Буд Проф і лише тоді вони приступили до його виконання і в цю суму входили придбані ними матеріали. Хотіли до 28 грудня 2017 року закінчити роботу, але керівник ТзОВ Буд Проф дозволив гроші освоювати і в наступний рік. ОСОБА_11 на утепленні школи в селі Лище був прорабом, вони утеплили 670 м2 стін школи згідно проекту (всю школу) за три місяці. У директора ТзОВ ЮБІДЖІ ОСОБА_12 був особистий конфлікт з виконробом ОСОБА_11, бо останній з'являвся на роботу рідко. Процедура звільнення ОСОБА_11 була проведена їх підприємством за згодою сторін згідно поданої заяви ОСОБА_11, і той, коли звільнявся, сказав, що вони ще пожаліють про звільнення. Згодом почалась перевірка з управління праці, на що ОСОБА_16 надав перелік документів для перевірки, які його запитували. Вважає, що перевірка управління праці була проведена на підставі заяви заявників саме за сприяння ОСОБА_11

Також з оглянутих судом податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за IV квартал 2017 року та за 2 та 3 квартали 2018 року вбачається, що крім ОСОБА_15 та ОСОБА_14 на ТзОВ ЮБІДЖІ працювали інші особи.

Разом з тим, суд не може взяти в основу, як підставу, для скасування рішення відповідача, покази свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ніколи не працювали у позивача з тих підстав, що вказані свідки офіційно перебували в трудових відносинах з ТзОВ ЮБІДЖІ , а також те, що дані свідки пояснили в судовому засіданні, що вони більш нікого не бачили з працюючих на утепленні школи починаючи з грудня 2017 року, коли почали працювати, хоча заявник ОСОБА_4 та інші вказують у заяві до управління праці про їх фактичну роботу у відповідача ще з листопада 2017 року. За таких обставин вказані свідки і не могли бачити заявників в листопаді 2017 року.

Крім того, відповідно до наказів про прийом на роботу, а також пояснень наданих свідками в судовому засіданні, ОСОБА_14 працював в ТзОВ ЮБІДЖІ на посаді маляра, а ОСОБА_15 працював в ТзОВ ЮБІДЖІ на посаді штукатура. В свою чергу, згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників - Випуск 64 Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи , затвердженим Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 21.02.2000 року №32, до завдань та обов'язків маляра належить: фарбування, обклеювання та ремонт поверхонь.

Прикладом таких робіт є: зчищання поверхонь. Прооліфлювання поверхонь пензлем та валиком. Зіскрібання старої фарби з розшиванням тріщин та розчисткою вибою. Шпаклювання поверхонь вручну. Розрівнювання шпаклювальної суміші, накиданої механізованим способом. Ґрунтування поверхонь пензлями, валиками, ручними фарбопультами. Шліфування обґрунтованих, пофарбованих та прошпакльованих поверхонь. Покривання поверхонь лаками на бітумній основі вручну. Обрізання крайки шпалер вручну. Нанесення клейової речовини на поверхні. Обклеювання стін папером. Фарбування поверхонь пензлями, валиками, ручними фарбопультами. Обклеювання стін впритул високоякісними та деревними шпалерами, дерматином тощо. Замінювання шпалер, наклеєних впритул. Обклеювання стелі шпалерами.

До завдань та обов'язків штукатура, згідно з зазначеним Довідником, належить: обштукатурювання поверхонь та ремонт штукатурки.

Прикладом таких робіт є: приготування вручну сухих сумішей (гарцювання) за заданим складом. Завантажування бункера-живильника матеріалами при пневматичному подаванні гіпсу або цементу. Набивання цвяхів та обплітання їх дротом. Насікання поверхонь вручну. Приклеювання листів сухої штукатурки за раніше виставленими маяками. Обштукатурювання укосів, присхідців та відливів. Витягування падуг з оброблянням кутів. Штукатурка стін, стель, стовпів, пілястр і колон. Обштукатурювання плоских стель з кесонами будь-яких обрисів.

Разом з тим, слід звернути увагу на те, що відповідно до загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики 29.12.2004 №336, цей довідник визначає перелік основних робіт, які властиві тій або іншій посаді, та забезпечує єдність у визначенні кваліфікаційних вимог щодо певних посад. Довідник є нормативним документом, обов'язковим з питань управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності.

Водночас в судовому засіданні встановлено, що ТзОВ ЮБІДЖІ в загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня с. Лише виконувалися роботи з утеплення фасаду. Зазначене позивачем та його представниками не спростовується та підтверджується договором укладеним між ТзОВ ЮБІДЖІ та ТОВ Буд-Проф №25-09-17 від 25.09.2017 року.

Таким чином, ОСОБА_15 та ОСОБА_14, перебуваючи в ТзОВ ЮБІДЖІ на посадах маляра та штукатура не в повній мірі могли в силу займаних посад, виконати весь комплекс робіт з утеплення фасаду, так як утеплення (в залежності від виду будівель та складності робіт) за вищевказаним Довідником належить до робіт, виконання яких може входити до обов'язків монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій 3-тього розряду, монтажника систем утеплення будівель тощо.

Що стосується процедури та розміру нарахованої суми накладеного штрафу, на думку суду такий розмір розраховано відповідачем вірно згідно абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України - в розмірі 446 760 грн. - за допущення підприємством до роботи без укладення трудового договору та повідомлення на роботу 4-х осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6

Крім того, посилання представника позивача, як на підставу для задоволення позову, на рішення Верховного Суду №808/434/16 від 02.04.2019 року в якому вказано, що одних показів свідків недостатньо для прийняття рішення про накладення штрафу за порушення законодавства з питань оплати праці, не може бути взято за основу при прийнятті рішення судом про скасування штрафу в даній справі, оскільки в тих правовідносинах не управлінням праці встановлено фактичні порушення, а перевірка проводилась податковим органом і спірні правовідносини регулювались податковим законодавством з приводу сплати податків та зборів.

В судовому засіданні не встановлено обставин, які ставили б під сумнів заяву ОСОБА_4 і інших осіб до управління праці з приводу невиплати зарплати та подані ними письмові пояснення, оскільки підприємством не представлено в судове засідання (крім довідки про загальну вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 452,8 тис. грн. - утеплення фасаду школи в селі Лище), будь-яких бухгалтерських документів, які свідчили б через акти виконаних робіт, нараховану зарплату, що саме двоє працівників - ОСОБА_14 та ОСОБА_15 виконали весь комплекс робіт по утепленню фасадів приміщення школи. На думку суду, посилання представників позивача, що їх підприємство стало предметом перевірки та винесення за її результатами штрафу саме із-за неприязних відносин до адміністрації ТзОВ ЮБІДЖІ звільненого виконроба ОСОБА_11 теж не знайшло свого підтвердження, так-як будь-яких доказів подання стороною позивача заяв чи позову про захист ділової репутації, що завдає шкоди інтересам підприємства через спростування недостовірної інформації інших осіб, подано не було.

Враховуючи наведене, на переконання суду, у встановлених судом обставинах, правовідносини між позивачем та заявниками до Управління праці носять ознаки трудових відносин між роботодавцем та найманим працівником, при цьому, дії позивача щодо неукладання трудового договору перешкоджають реалізації працівниками права на працю, гарантованого Конституцією та Кодексом законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки тощо.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги доводи позивача, зазначені в обґрунтування позовних вимог, про те, що штраф за виявлене порушення не може бути накладено лише на підставі акта перевірки, яким підтверджено виконання роботи працівниками без укладання трудового договору. Відтак, з вищевказаних підстав у задоволенні позову слід відмовити.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом не підтвердилися обставини щодо порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача, а позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Кодексу законів про працю України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЮБІДЖІ до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправною і скасування постанови відмовити.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_17 Костюкевич

Повне рішення суду складено 22.04.2019 року.