Рішення

від 23.04.2019 по справі 320/609/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2019 року           № 320/609/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МИТНИЙ ТЕРМІНАЛ КИЇВЩИНИ" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

          До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "МИТНИЙ ТЕРМІНАЛ КИЇВЩИНИ" з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.01.2019 №3-2301/1-10/10-2/2301/06/02;

- визнати протиправним та скасувати припис від 08.01.2019 №С-0801/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- визнати протиправним та скасувати припис від 08.01.2019 №С-0801/2 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем, при прийнятті оскаржуваних рішень, порушено вимоги чинного законодавства, зокрема, не встановлено замовника/забудовника об`єкту перевірки, що спричинило внесення в акт перевірки недостовірних відомостей, які не відповідають дійсності, зокрема зазначення замовником будівництва - ТОВ "МИТНИЙ ТЕРМІНАЛ КИЇВЩИНИ", у той час, як позивач є інвестором щодо об`єкта незавершеного будівництва. Зазначено, що посадовими особами відповідача проігноровано наданий позивачем інвестиційний договір, який підтверджує факт того, що позивач не є належним суб'єктом перевірки та не може нести відповідальність, визначену Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідач позов не визнав, свої мотиви висловив у письмовому відзиві, у якому зазначив, що під час перевірки були виявлені порушення норм містобудівного законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил позивачем, які полягали у експлуатації (використанні) об`єкта перевірки, який не введений в експлуатацію, а тому, головним інспектором будівельного нагляду цілком законно та обґрунтовано прийнято оскаржувані рішення.

Ухвалою суду від 25.02.2019 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

У судове засідання, призначене на 22.04.2019, прибув представник позивача та підтримав позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні. Представник відповідача, належним чином повідомлений про лату, час та місце судового засідання, не з`явивися.

У зв`язку із наведеним та враховуючи наявність заяви представника позивача, суд, керуючись приписами статті 205 КАС України вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 24.09.2004 між ТОВ "МИТНИЙ ТЕРМІНАЛ КИЇВЩИНИ" (Інвестор) та Управлінням капітального будівництва Київської обласної державної адміністрації (Замовник) було укладено інвестиційний договір №1/1 на завершення будівництва комплексу споруд Північної регіональної митниці, який було схвалено рішенням Київської обласної ради від 29.09.2004 №205-16-19 (а.с.49-55).

Предметом вказаного договору є зобов`язання Інвестора на власний ризик, за власні чи залучені кошти, відповідно до умов цього договору, взяти участь у фінансуванні в частині, визначеній цим договором, завершити будівництво "Комплексу споруд Північної регіональної митниці", за адресою: Києво-Святошинський район. с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1, шляхом внесення коштів на спеціальний рахунок Замовника, а замовник зобов`язується виконувати функції замовника будівництва та здійснювати технічний нагляд за будівництвом і за погодженням з Київською обласною радою передати Інвестору у власність частину об`єкту, обумовлену цим договором.

Пунктами 5.2.1. та 5.2.2. Інвестиційного договору закріплено, що Замовник зобов`язаний виконувати функції замовника у споруджені вказаного об`єкту (укласти всі договори із проектними та підрядними організаціями, здійснювати технічний нагляд за будівництвом тощо) та вирішувати питання з місцевими органами влади, пов`язані із будівництвом та наданням всіх необхідних дозволів, відповідно до встановленого чинним законодавством України порядку.

Додатком №1 до інвестиційного договору від 24.09.2004 №1/1 затверджено графік внесення інвестицій ТОВ "МИТНИЙ ТЕРМІНАЛ КИЇВЩИНИ" на завершення будівництва комплексу споруд Північної регіональної митниці (а.с. 56).

На виконання умов вказаного договору, 24.12.2004 позивач отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №031646, згідно якого об`єкт (комплекс споруд) за адресою: Києво-Святошинський район. с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1, є приватною спільною частковою власністю ТОВ "МИТНИЙ ТЕРМІНАЛ КИЇВЩИНИ", частка - 51/100 (а.с. 68).

Додатковою угодою від 27.12.2013 №1 до інвестиційного договору від 24.09.2004 №1/1, сторони дійшли згоди щодо заміни первісного Замовника на Комунальне підприємство Київської обласної ради "Друкар" (а.с. 58).

Судом встановлено, що 14.12.2018 на підставі звернення прокуратури міста Києва від 23.11.2018 №17/2/4-52-18, у відповідності до наказу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції від 11.12.2018 №263П та направлень від 11.12.2018 №862/18/03, відповідачем розпочато позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті, розташованому за адресою: Києво-Святошинський район. с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1, замовник - ТОВ "МИТНИЙ ТЕРМІНАЛ КИЇВЩИНИ".

За результатами перевірки, відповідачем складено Акт №Т-0801/1, яким виявлено, що ТОВ "МИТНИЙ ТЕРМІНАЛ КИЇВЩИНИ" експлуатується (використовується) приміщення літ "Е" адміністративної будівлі без введення в експлуатацію в установленому законодавством порядку, чим порушено ч.8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" (а.с. 24-32).

На підставі встановлених порушень, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області прийнято:

- припис від 08.01.2019 №С-0801/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким від позивача вимагається усунути допущені порушення в термін до 08.03.2019 (а.с. 33-34);

- припис від 08.01.2019 №С-0801/2 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким від позивача вимагається зупинити експлуатацію об`єкта будівництва: адміністративна будівля літ "Е" загальною площею 3369,7 кв. м з 14.01.2019 (а.с. 35-36);

- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.01.2019 №З-2301/1-10/10-2/2301/06/02, якою ТОВ "МИТНИЙ ТЕРМІНАЛ КИЇВЩИНИ" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 710 770,00 грн (а.с. 40-42).

          Позивач, не погоджуючись із прийнятими рішеннями, та вважаючи їх таким, що протиправно до нього застосовані, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

          Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

          Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI.

          Згідно частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

          Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

          Частиною першою статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

          У контексті приписів частини третьої статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

          Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

          Пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 294 від 09.07.2014 визначено, що Державна архітектурно - будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

          Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, Порядок накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності регулюється постановою КМ України від 23.05.2011 № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (надалі - Порядок № 553) та постановою від 06.04.1995 № 244 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

          Відповідно до пунктів 5 - 6 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

          Пунктом 7 Порядку № 533 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно - будівельного контролю.

          За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку №553).

          При цьому, згідно пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

          У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

          Згідно з пунктами другим та третім частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

          - складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

          - видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

          а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

          б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

          Згідно з п. 3,9 порядку № 244 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

          Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

          Відповідно до п. 16, 22 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

          За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

           1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

           2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

          Відповідно до частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється (частина восьма статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом України № 5496-VI від 20.11.2012).

          Поряд з цим, відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за порушення у сфері містобудівної діяльності врегульовано Законом України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР

          Відповідно до пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовником будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функцію замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляду штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів ІІІ категорії складності - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

          Суд звертає увагу, що суб'єктами правопорушення відповідно до вимог частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» є виключно суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності); суб'єкти містобудування, які виконують функції замовника і підрядника одночасно.

          Отже, обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.

          Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.12.2018 у справі №162/310/17.

           При проведенні перевірки та винесенні оскаржуваних приписів та постанови, Держархбудінспекція виходила з того, що саме позивач - ТОВ "МИТНИЙ ТЕРМІНАЛ КИЇВЩИНИ" є замовником виконаних робіт, оскільки у відповідності до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.12.2004 останній є власником 51/100 частини комплексу споруд за адресою: Києво-Святошинський район. с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1, а також з того, що згідно акта визначення та підтвердження часток у спільній частковій власності на об`єкт незавершеного будівництва від 27.12.2013, було визначено частки на об`'єкт - адміністративний корпус загальною пл. 3369,7 кв.м, який на 26,13% належить ТОВ "МИТНИЙ ТЕРМІНАЛ КИЇВЩИНИ" .

          Проте, з таким висновком відповідача суд не погоджується, з огляду на наступне.

          Як уже зазначалось судом вище, відповідно до положень статті Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статті Закону України «Про архітектурну діяльність» замовником є особа, яка має у власності або користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни об'єкта містобудування.

          Тобто, обставина перебування перевіряємого об`єкта нерухомості у власності певної особи, не є визначальною та не вказує на безумовність того, що саме така особа є замовником/підрядником будівництва.

          Суд зазначає, що об`єкт перевірки, який знаходиться за адресою: Києво-Святошинський район. с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1, складається із групи споруд, а саме:

           1. Комплекс введених в експлуатацію споруд, що належать на праві спільної часткової власності ТОВ "МИТНИЙ ТЕРМІНАЛ КИЇВЩИНИ" та Комунальному підприємству Київської обласної ради "ДРУКАР" (частка позивача - 51/100), який складається із трьох будівель: котельні загальною площею 49,6 кв.м, митний склад загальною площею 149,3 кв.м, склад конфіскату загальною площею 126,6 кв.м.

           2. Об`єкт незавершеного будівництва адміністративний корпус загальною площею 3369,70 кв.м.

          При цьому, суд звертає увагу, що як встановлюється із позовної заяви та не заперечувалось відповідачем, об`єкт незавершеного будівництва адміністративний корпус загальною площею 3369,70 кв.м перебуває на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради "ДРУКАР".

          До того ж, наявні у матеріалах справи докази, серед яких: інвестиційний договір, графік внесення інвестицій, додаткова угода до договору інвестиції, особовий банківський рахунок ТОВ "МИТНИЙ ТЕРМІНАЛ КИЇВЩИНИ", висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 12.12.2011 №12228/11-42 тощо, вказують на факт того, що позивач виконує інвестиційні функції щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: Києво-Святошинський район. с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1.

          Водночас, жоден із доказів не містить, а відповідачем не підтверджено, що саме позивач є замовником будівництва об'єкта, щодо якого проводилась перевірка.

          Суд також наголошує, що відповідно до пункту 9 Порядку №553 (в редакції, що діяла на момент проведення позапланової перевірки) у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

          З огляду на зазначене, беручи до уваги відсутність належних та допустимих доказів щодо особи забудовника на перевіряємому об`єкті незавершеного будівництва, де була проведена позапланова перевірка, відповідач був зобов'язаний діяти відповідно до вимог чинного законодавства, і лише після встановлення особи замовника/забудовника, притягнути таку особу (осіб) до відповідальності за вчинення правопорушення у сфері містобудування.

          Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

          Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

          Підсумовуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, а тому, позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

          Судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 22188,00 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 05.02.2019 (а.с. 2).

          У той же час, у відповідності до норм Закону України "Про судовий збір", належною сумою судового збору за подання даного адміністративного позову, є 14503,55 грн (10661,55 грн (вимога майнового характеру) + 3842,00 грн (дві вимоги немайнового характеру).

          Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області у розмірі 14503,55 грн.

          Суд звертає увагу позивача, що повернення суми надміру сплаченого судового збору відповідно до положень статті 7 Закону України «Про судовий збір» вирішується судом за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. Оскільки під час розгляду справи позивачем відповідних клопотань не заявлялось, питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору судом не вирішується. Вказана обставина не позбавляє позивача права звернутись з таким клопотанням у майбутньому.

          Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.01.2019 №3-2301/1-10/10-2/2301/06/02.

Визнати протиправним та скасувати припис від 08.01.2019 №С-0801/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Визнати протиправним та скасувати припис від 08.01.2019 №С-0801/2 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИТНИЙ ТЕРМІНАЛ КИЇВЩИНИ" (код ЄДРПОУ 32612086) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (код ЄДРПОУ 37471912) судовий збір у розмірі 14503 (чотирнадцять тисяч п`ятсот три) грн 55 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя                                                                                 Лисенко В.І.