Рішення

від 09.04.2019 по справі 1340/5624/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/5624/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Гулкевича В.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кампен до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Кампен (далі - ОСОБА_3 Кампен , позивач) до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області, відповідач), в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 09 листопада 2018 року № НОМЕР_1;

- визнати протиправними дії щодо визнання ревізорами-інспекторами факту завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість по нереальних операціях на загальну суму 340666,67 та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з ненарахуванням податкових зобов'язань при реалізації товарів невстановленим особам на загальну суму 340666, 67 грн.

Позовна заява мотивована частковою незгодою позивача з висновками Головного управління ДФС у Львівській області, викладеними в акті перевірки № 2494/13-01-14-01/36287844 від 12.10.2018 за результатами планової виїзної документальної перевірки ОСОБА_3 Кампен з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2015 по 30.06.2018. Зокрема, позивач вважає протиправними дії відповідача щодо визнання факту завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість по нереальних операціях відповідно до виписаних податкових накладних на адресу ОСОБА_3 Техпротект плюс та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з ненарахуванням податкових зобов'язань при реалізації товарів невстановленим особам унаслідок нереальних операцій з ОСОБА_3 Техпротект плюс .

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що податковому органу були представлені всі первинні бухгалтерські документи та договори, які підтверджують отримання ОСОБА_3 Техпротект плюс товару від ОСОБА_3 Кампен , а саме: скло листове поліроване М1, суміш адитивна 20.21., суміш адитивна 20.25. Стверджує, що дані документи складені з дотриманням усіх необхідних вимог до первинних документів та містять усі належні реквізити. Також зазначає, що господарські операції з ОСОБА_3 Техпротект плюс повністю відповідають цілям досягнення мети господарської діяльності ОСОБА_3 Кампен , оскільки саме торгівля склом листовим є основним видом діяльності господарства. Таким чином, позивач запевняє, що в нього наявні документи, які в достатньому обсязі фіксують факти здійснення господарських операцій з ОСОБА_3 Техпротект плюс , а саме: ввезення товару в режимі імпорту, зберігання, реальний рух товару та реалізацію його в подальшій господарській діяльності, а тому висновки відповідача в акті перевірки про нереальність господарських операцій з ОСОБА_3 Техпротект плюс не відповідають дійсним обставинам.

Позиція Головного управління ДФС у Львівській області викладена у відзиві на позовну заяву (вх.№ 39654 від 10.12.2018), де заперечуючи позовні вимоги, відповідач покликається на наступне. Зазначає, що в ході проведення документальної перевірки ОСОБА_3 Кампен з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2015 по 30.06.2018 проведено аналіз господарської діяльності ОСОБА_3 Техпротект плюс щодо можливості придбання та подальшої реалізації або використання в господарській діяльності ТМЦ (скла листового), та встановлено: відсутність можливості виконання операцій з придбання та продажу товарів наявним трудовим ресурсом; відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця); відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; реалізація товарів за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН; відсутність інформації про залучення сторонніх організацій для оренди складських приміщень, транспортування товарів та надання послуг відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач зазначає, що оскільки реальність вчинення господарських операцій ОСОБА_3 Техпротект плюс відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у ОСОБА_3 Кампен не було підстав для податкового обліку вказаних операцій. Таким чином, як стверджує відповідач, у зв'язку з відсутністю у даного підприємства фізичної та технічної можливості для вчинення задекларованих господарських операцій, встановлено, що господарські дії з ОСОБА_3 Техпротект плюс з придбання та реалізації товарів за період з 01.07.2016 по 30.06.2018 містять ознаки нереальності їх здійснення та проведені з метою штучного формування їх витрат та податкового кредиту для ОСОБА_3 Техпротект плюс . На підставі викладеного, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Ухвалою від 27.11.2018 відкрито провадження у справі.

07.02.2019 ухвалою суду, занесеною в протокол судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог запереч з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

За результатами планової виїзної документальної перевірки ОСОБА_3 Кампен з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2015 по 30.06.2018, Головним управління ДФС у Львівській області складено акт № 2494/13-01-14-01/36287844 від 12.10.2018 (далі - ОСОБА_2 перевірки), на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.11.2018 № №0018821413, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 551 880,00 (в т.ч. 367920 грн. основного платежу та 183960 грн. штрафні санкції).

Згідно з ОСОБА_2 перевірки, документальною плановою виїзною перевіркою ОСОБА_3 Кампен (ЄДРПОУ 36287844) встановлено порушення вимог:

-п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток всього на 367920 грн. в т.ч. за IV кв. 2016 року в сумі 367920 грн.;

-п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України - безпідставно завищено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по нереальних операціях та безпідставно виписаних податкових накладних на адресу ОСОБА_3 Техпротект плюс (код ЄДРПОУ 39850074) та ОСОБА_3 Галтаун (код ЄДРПОУ 41202280) за період з 18.07.2016 по 30.06.2018 на загальну суму 607 334 грн. в т.ч. жовтень 2016 в сумі 340667 грн., червень 2017 в сумі 266 667 грн.;

-п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України - підприємством занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку не нарахування податкових зобов'язань при реалізації товарів невстановленим особам на загальну суму 607 334 грн. в т.ч. жовтень 2016 в сумі 340667 грн., червень 2017 в сумі 266 667 грн.;

-п.5.1. ст.51, п.176.2 б ст..176 ПК України - невідображення в податковому розрахунку за формою 1 ДФ суми доходів у формі безвідсоткової фінансової позики нарахованих (сплачених) на користь платника податків за 2017 року гр.ОСОБА_4 за ознакою доходів 153.

Частково не погодившись з висновками акту перевірки, ОСОБА_3 Кампен подало заперечення від 05.11.2018 за вих. № 6418 до вищезазначеного акту до ГУ ДФС у Львівській області.

За результатами розгляду даного заперечення ГУ ДФС у Львівській області листом ІВ8/10/13-01-14-13 від 08.11.2018 скерувало відповідь, згідно з якою постійно діюча комісія з розгляду спірних питань ГУ ДФС у Львівській області вирішила висновки акта перевірки вважати правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а заперечення ОСОБА_3 Кампен залишити без задоволення.

Не погоджуючись із висновками ОСОБА_2 перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням - рішенням від 09 листопада 2018 року № НОМЕР_1, позивач звернувся до суду.

Згідно з позовними вимогами, позивачем оскаржуються дії відповідача в частині визнання факту завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість по нереальних операціях відповідно до виписаних податкових накладних на адресу ОСОБА_3 Техпротект плюс та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з ненарахуванням податкових зобов'язань при реалізації товарів невстановленим особам унаслідок нереальних операцій з ОСОБА_3 Техпротект плюс .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними нормами права.

Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі ПК України) цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. а , б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із пунктом 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (пункт 201.8. статті 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абзацу 2 пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.3. статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.2. статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6. статті 198 ПК України).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон України № 996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Стаття 1 Закону України № 996-XIV дає визначення термінам:

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;

- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Поряд з цим, згідно абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до понятійного апарату ПК України:

- господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 статті 14 ПК України);

- розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп. 14.1.231 статті 14 ПК України).

В судовій практиці суду касаційної інстанції домінуючим є таке тлумачення цих норм у їх взаємозв'язку (ст. 44, пп. 14.1.36, 14.1.231 ст.14 ПК України та ст.ст. 1, 9 Закону України № 996-XIV): будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) слід розцінювати як належні первинні документи лише в разі фактичного здійснення господарської операції; якщо ж фактичне здійснення господарської операції не відбулося, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, судом з'ясовано, що фактичною підставою для наведених в ОСОБА_2 перевірки висновків та для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення слугувало відображене в акті перевірки судження ревізорів - інспекторів про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами за період, що перевірявся.

Перевіряючи висновок податкового органу щодо відсутності реального здійснення фінансово-господарських взаємовідносин між ОСОБА_3 Кампен та ОСОБА_3 Техпротект плюс , судом досліджено підстави та порядок здійснення позивачем спірних господарських операцій з зазначеним контрагентам та встановлено наступне.

Між ОСОБА_3 Кампен як постачальником та ОСОБА_3 Техпротект плюс (ЄДРПОУ 39850074) як покупцем укладено договір постачання №07-10/2016 від 07.10.2016.

Предметом договору є те, що постачальник зобов'язується на умовах цього договору передати у власність скло листове поліроване (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити його вартість на умовах цього договору. Найменування та обсяг товару визначається у видаткових накладних.

Сума договору складає суму усім видаткових накладних за даним договором (п.2.1 договору).

Покупець надає постачальнику усне або письмове замовлення на постачання товару з вказівкою артикулів, найменування і кількості товарів, що підлягає поставці. Замовлення вважається прийнятим, якщо постачальник виставить рахунок-фактуру з резервуванням товару (п. 3.2 договору).

Заявка покупця вважається погодженою, якщо постачальник виставить рахунок-фактуру та оплату з резервуванням товару (п.3.4 договору).

Умови поставки товару: самовивіз зі складу за адресою: м.Тернопіль, вул.Промислова, 28 (п.3.7 договору).

Згідно з ОСОБА_2 перевірки, до проведення перевірки представлено видаткові та податкові накладні на суму 2044000 грн.

Відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що ОСОБА_3 Кампен реалізовано на ОСОБА_3 Техпротект плюс : скло листове поліроване МІ, товщина 4мм 3210*2250мм в кількості 12946, 24 м.кв. по ціні 77,5 грн. без ПДВ за 1 м. кв., суміш адитивна 20.21. в кількості 16,97 тони, по ціні 23510 грн. без ПДВ за 1 тону, суміш адитивна 20.25. в кількості 11,95 тони, по ціні 25191,25 грн. без ПДВ за 1 тону.

Документального підтвердження щодо перевезення вантажів до проведення перевірки не представлено.

В контексті зазначеного, суд звертає увагу, що відповідно пункту 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568, основним документом на перевезення вантажі є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Таким чином наявність ТТН, що підтверджують транспортування товару є визначальною підставою для встановлення факту перевезення товарів.

Відповідно до ОСОБА_2 перевірки, встановлено, що згідно з поданим податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за II кв. 2017 року встановлено, що чисельність працюючих 1 особа, середня заробітна плата 3100 грн., виплата доходів за оренду складських приміщень, транспортних засобів не проводилася, виплати доходів по цивільно-правових доходах не проводилася.

Відповідно до поданого ОСОБА_3 Техпротект плюс звіту про фінансові результати встановлено, що залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 30.09.2016 складають 106852,8 тис. грн., основні засоби відсутні. ОСОБА_3 Техпротект плюс за 9 міс. 2016 рік подано декларацію з податку на прибуток підприємств (реєстраційний № НОМЕР_2 від 08.11.2016), в якій задекларовано дохід в сумі 282 881,6 тис. грн. Декларація з податку на прибуток, баланс та звіт про фінансові результати за 4 кв. 2016 року, за 2017 рік за І кв. 2018 року, 1 півріччя 2018 року, 9 місяців 2018 року до ДПІ за місцем обліку не подавалися.

Згідно з проведеного аналізу ЄРПН та декларацій з ПДВ за період з 01.07.2016 по 21.09.2018 не встановлено отримання таких послуг як оренди складських та офісних приміщень, оренди резервуарів для зберігання паливно-мастильних матеріалів, оренди автотранспортних засобів, оренди виробничих потужностей, оренди автонавантажувачів, оренди пірамід для зберігання скла, резервуарів, ємностей для зберігання значних кількостей паливно-мастильних матеріалів, оплати водо-теплопостачання, оплати електро- та газопостачання, оплати за зв'язок, канцелярських засобів тощо.

Відтак, за наслідками проведення перевірки податковим органом було задокументовано факт відсутності у ОСОБА_3 Техпротект плюс необхідних умов для ведення господарської діяльності, а саме: відсутність можливості виконання операцій з придбання та продажу товарів наявним трудовим ресурсом; відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця); відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; реалізація товарів за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН; відсутність інформації про залучення сторонніх організацій для оренди складських приміщень, транспортування товарів та надання послуг відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказане дає підстави для сумніву про реальність господарських операцій позивача з його контрагентом ОСОБА_3 Техпротект плюс за період, що перевірявся.

Разом з тим, як зазначено в ОСОБА_2 перевірки, свідоцтво платника ПДВ ліквідоване 26.04.2018 по причині - ліквідація банкрута, стан платника 12 припинено, але не знято з обліку (кор пусті, але не закриті).

Так, судом встановлено, що згідно з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.04.2018 справа № 908/81/18, банкрута - ОСОБА_3 Техпротект плюс ліквідовано.

При цьому суд зауважує, що наслідки в податковому обліку платника створюють тільки реально здійснені господарські операції, тобто такі, які пов'язані з рухом активів, зміною обставин або власного капіталу платника та відповідають змісту відображеному в складених платником податків договорах. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Таким чином, враховуючи відсутність у контрагента позивача ОСОБА_3 Техпротект плюс необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, не надання позивачем товарно-транспортних накладних, які свідчать про поставку товару, суд вважає, що позивач фактичного виконання операцій з ОСОБА_3 Техпротект плюс не підтвердив, що в сукупності з фактом ліквідації цього контрагента позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку ОСОБА_3 Кампен .

За правилами ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Предметом доказування згідно з ч.2 ст. 73 КАС України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України у взаємозв'язку з обставинами даної справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача під час судового розгляду справи не знайшли належного обгрунтування на підставі належних та допустимих доказів. Натомість відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тому підстави для його скасування відсутні. Відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно ст.139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-77, 139, 242-246, 250, 255, 293, 297, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 23.04.2019.

Суддя В.М. Сакалош