Рішення

від 22.04.2019 по справі 420/6428/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6428/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року о 17 год. 29 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді -Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання -Закуріної А.М.,

за участю:

від позивача: Султанов Т.З. - за ордером

від відповідача: Андрусенко В.А.- за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Експорт Про (код ЄДРПОУ 42088339, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11) до Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21, корпус А) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500170/2018/000003/2 від 16.11.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 10 грудня 2018 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Експорт Про (код ЄДРПОУ 42088339, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11) до Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21, корпус А) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500170/2018/000003/2 від 16.11.2018 року.

Ухвалою від 18 грудня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.10.2018 року між позивачем та підприємством-нерезидентом CONNEX LLC (країна реєстрації - США) укладено зовнішньоекономічний контракт №Р-1810, на виконання якого поставила позивачу партію товару (полімери, а саме: поліетилентерефталат в гранулах, країна виробництва: КНР).

Згідно з Додатком №2 від 02.11.2018 року до контракту №Р-1810, позивач придбав поліетилентерефталат у гранулах, марка YS-W01 за ціною 1190 дол. США за метричну тону.

З метою здійснення митного оформлення товару, позивачем було укладено договір з ТОВ Сапфайєр про надання послуг по митному оформленню товарів замовника, що переміщуються через митний кордон України та з метою митного оформлення товару до відділу митного оформлення №1 митного поста Південний Одеської митниці ДФС була подана митна декларація №UA500170/2018/024572 на поліетилентерефталат у гранулах, марка YS-W01 за ціною 1190 дол. США за метричну тону та на підтвердження митної вартості були надані відповідні документи, які, на думку позивача, містять об'єктивні відомості про складові митної вартості товару, що, в свою чергу, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Між тим, за результатами перевірки цієї митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500170/2018/000003/2 від 16.11.2018 року з підстав того, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, внаслідок чого відповідачем було застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару.

Позивач вважає, оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач невірно послався на порушення позивачем п. 1 , 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, з наданих позивачем документів вбачається безперешкодна можливість визначення відповідачем митної вартості товарів, які ввозяться на територію України відповідно до митного режиму - імпорту за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Ухвалою суду від 18 грудня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження та розпочато підготовче провадження.

В межах підготовчого провадження, відповідач - Одеська митниця подав відзив на позовну заяву та належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

У відзиві відповідач зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам у справі, Одеська митниця діяла в порядку, спосіб та в межах, наданих законом повноважень, а тому ці позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

В свою чергу, позивач, в межах підготовчого провадження подав суду відповідь на відзив з додатковим обґрунтуванням своїх доводів та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою від 01 лютого 2019 року продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів.

Ухвалою, що занесена до протоколу судового засідання 15 березня 2019 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09 квітня 2019 року.

На відкритому садовому засіданні 09 квітня 2019 року оголошено перерву для підготовки до судових дебатів на 11 квітня 2019 року.

Представник позивача на відкритому судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовні заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача - Одеської митниці ДФС на відкритому судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення учасників справи, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив такі факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Укр Експорт Про зареєстровано 24.04.2018 року, номер запису до ЄДР 1 556 102 0000 066127 (а.с.16).

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності ТОВ Укр Експорт Про є оптова торгівля хімічними продуктами.

Матеріалами справи підтверджено, що 01.10.2018 року між Позивачем та підприємством-нерезидентом CONNEX LLC (країна реєстрації - США) укладено зовнішньоекономічний контракт №Р-1810, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити полімери різних марок різного призначення у відповідності з технічними характеристиками, в якості та на умовах , згідно з Додатками до цього Контракту (а.с.20-22).

Відповідно до п.2.1. цього Контракту, ціни на товар встановлюються на метричну тонну товару в доларах США для кожної партії, що поставляється за цим Контрактом, визначається Сторонами в Додатку.

Пунктом 2.2. контракту встановлено, що ціни за метричну тонну включають вартість упаковки, маркування, доставки до місця поставки і фрахтування (відповідно до умов поставки) вказуються додатку.

Загальна сума цього Контракту складається із суми Додатків до нього.

Згідно з Додатком № 2 від 02.11.2018 року до контракту №Р-1810 позивач придбав поліетилентерефталат у гранулах, марка YS-W01 за ціною 1190 дол. США за метричну тону (а.с.23).

Суд встановив, що на виконання цього контракту, Продавець поставив позивачу партію товару (полімери, а саме поліетилентерефталату гранулах, країна виробництва :КНР).

На виконання умов зазначеного Договору декларантом, з метою митного оформлення товару для підтвердження його митної вартості було подано митну декларацію №UA 500170/2018/024572, в якій позивачем був зазначений товар поліетилентерефталат марки YS-W01 у первинній формі у гранулах, що має характеристичну в'язкість 80 мл/г, для власних виробничих потреб, кількість 80 мішків по 1100 кг та їх загальна митна вартість в розмірі 88 000 дол. США, визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості, на підтвердження чого позивачем були надані відповідні документи: зовнішньоекономічний контракт №Р-1810 від 01.10.2018 року, додаток №1від 02.11.2018 року, від 16.04.2018 року№1; від 28.04.2018 року №2, інвойс від 02.11.2018 року №YSH465, комерційна пропозиція від 02.11.2018 року, прайс-лист від 02.11.2018 року; калькуляція, довідка ДП Укрпромзовнішекспертиза від 13.11.2018 року №2337. Копія митної декларації країни відправлення від 05.10.2018 року №С6404835004 та інші документи.

Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500170/2018/000003/2 від 16.11.2018 року, у зв'язку з чим, митна вартість оцінюваного товару була визначена за другорядним методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (а.с. 87-88) та складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500170/2018/00135 (а.с. 89-90).

Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, вислухавши представників сторін, суд зробив такі висновки.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (надалі - МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями Митного кодексу України, орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Таким чином, орган доходів і зборів має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.

Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Суд встановив, що підтверджено матеріалами справи, що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за МД №UA500170/2018/024572 від 15.11.2018 року було встановлено, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема, в поданому до митного оформлення інвойсі від 02.11.2018 року № YSH645 зазначено умови поставки СRF Одеса, що не відповідає задекларованому в митній декларації;

В поданому до митного оформлення комерційному рахунку відсутні банківські реквізити сторін контракту;

Задля підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом подано копію митної декларації країни експорту разом з її перекладом з порушенням вимог наказу Мінфіну від 30.05.2012 року №631, зазначені номери контейнерів у копії митної декларації країни експорту та її перекладі різняться;

У наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення №С64048350004 від 05.10.2018 року відсутні відомості про зовнішньоекономічний договір від 01.10.2018 року;

Декларанту було запропоновано, відповідно до п. 3 ст. 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості потягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи ) виробника товару;

- рахунки про сплату послуг пов'язаних з виконанням вимог контракту, що стосуються оцінюваного товару.

Суд встановив, що 16.11.2018 року позивачем було надіслано відповідачу лист ТОВ Укр експорт Про №1 від 16.11.2018 року; договір купівлі-продажу від 29.10.2018 року; лист ТОВ Укр експорт Про №16-11-2018 від 16.11.2018 року; копія експортної декларації від 05.10.2018 року №С64048350004, інвойс зі змінами від 02.11.2018 року №YSH465, стаття інтернету цінових оглядів ринку полімерів, прайс-лист від 02.10.2018 року; банківський документ від 11.02.2018 року.

Оцінивши докази, що надані сторонами в межах предмету доказування, проаналізувавши положення Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Суд встановив, що відповідно до наданого інвойсу від 02.11.2018 року в частині умов поставки було своєчасно виправлено з CFR UA ODESSA на CFR UA YUZHNY та відповідний пункт призначення вантажу і умови його поставки підтверджується документами, наявним в матеріалах справи, комерційною пропозицією від 02.11.2018 року, додатками №1,2 від 02.11.2018 року до контракту, комерційним інвойсом (рахунком) YSH465 від 02.11.2018 року, пакувальним листом №465 від 02.11.2018 року, коносаментом №966549391 від 09.102018 року, сертифікатом походження КНР від 29.09.2018 року.

Так, відповідно до п. 4.1. зовнішньоекономічного контракту №Р-1810 від 01 жовтня 2018 року, під поставкою товару розуміються сторонами CFR, CIF, CPT, порт України (Одеса) в тлумаченні Інкотермс-210 , якщо інше не зазначено в Додатку.

Суд вважає, щодо зміна відповідних відомостей з CFR UA ODESSA на CFR UA YUZHNY жодним чином не може вплинути на розмір фрахту (вартість перевезення вантажу), митного товару та не спричиняє зміну (збільшення/зменшення) останньої, а тому даний аргумент відповідача відхиляється судом.

Стосовно тверджень відповідача щодо того, що у поданому до митного оформлення комерційному рахунку відсутні банківські реквізити сторін контракту, суд зазначає, що відомостей про сторін зовнішньоекономічного контракту, а саме: банківські реквізити постачальника (продавця товару) зазначені у комерційному інвойсі №YSH465 02.11.2018 року та в рахунку-проформі №YSH465 02.11.2018 року. Тому, відсутність таких реквізитів у комерційному рахунку не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення за основним методом, а отже такий аргумент відповідача відхиляється судом.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності;

Сторони є вільними у укладенні зовнішньоекономічного договору, а тому відсутність банківських реквізитів у відповідних документах не може вплинути на митну вартість імпортованого товару.

Також, суд встановив, що відповідач зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості декларантом подано копію митної декларації країни експорту разом з її декларантом, з порушенням вимог наказу Мінфіну від 30.05.2012 року №631, згідно з якого правильність перекладу документів, що надаються декларантом відповідно до ст. 254 МК України засвідчуються шляхом вчинення напису Перекладено вірно проставлення особистого підпису особи, яка здійснила переклад, печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад, зазначені номери контейнерів у копії митної декларації країни експорту та її перекладі різняться.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Відповідно до п. 2.5 наказу Мінфіну від 30.05.2012 року №631, правильність перекладу документів, що надаються Декларантом відповідно до статті 254 Кодексу, засвідчується шляхом вчинення напису "Перекладено вірно", проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад.

Так, судом встановлено, що переклад змісту митної декларації країни експорту товару КНР) підтверджується наявним в матеріалах справи перекладом, на якому міститься відмітка Центру перекладів Тріс м. Одеса про засвідчення перекладу з китайської мови на українську мову 01.03.2019 року.

Також, відповідач зазначив, що у наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення №С64048350004 від 05.10.2018 року відсутні відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт від 01.10218 року №Р-1810), з приводу цих аргументів, суд зазначає, що відсутність цих даних обумовлена тим, що товар був проданий на користь позивача фірмою підприємством-нерезидентом CONNEX LLC згідно з Додатками №№1,2 від 02.11.2018 року до вищевказаного контракту.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

В частині 10 статті 58 Митного кодексу України наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Пунктами 2, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).

В пункті 21 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/TRADE/148) (Женева, вересень 1983 року) зазначено, що точний зміст переліку витрат залежить від застосовуваних умов поставки.

В пункті 22 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/RADE/148) (Женева, вересень 1983 року) показано, у якому порядку можуть зазначатися суми по рахунку, додаткові витрати та вирахування (в тому числі зазначаються витрати на навантаження товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України та інші витрати).

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Отже, положення вищезазначених міжнародних документів та норм законодавства України передбачають зазначення достовірних відомостей про вартість товарів (в тому числі і про витрати на навантаження товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України) в зовнішньоекономічному договорі (контракті), в рахунку-фактурі (інвойсі), пакувальному листі тощо, а тому відсутність у поданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі) відомостей про витрати на навантаження товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України витрати на навантаження товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України, виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України.

Вищевикладені встановлені судом обставини, підтверджені застосованими нормами матеріального права спростовують доводи представника відповідача щодо недостатності поданих митниці документів для визначення митної вартості товару за основним методом.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також, згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем надано всі належним чином оформлені документи для підтвердження митної вартості товару за основним методом, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, оцінюючі встановлені у судовому засіданні факти, суд дійшов висновку, що Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості, приймаючи рішення не довела правомірності своїх дій.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо позовні вимоги належать задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Експорт Про (код ЄДРПОУ 42088339, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11) до Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21, корпус А) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500170/2018/000003/2 від 16.11.2018 року, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21, корпус А) про коригування митної вартості товарів №UA500170/2018/000003/2 від 16.11.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ39441717, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Експорт Про (код ЄДРПОУ 42088339, місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11) судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22 квітня 2019 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.