Постанова

від 23.07.2019 по справі 420/6428/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/6428/18

Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р Дата і місце ухвалення: 11.04.2019р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук`янчук О.В.

при секретарі - Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Укр Експорт Про до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Укр Експорт Про звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500170/2018/000003/2 від 16.11.2018р.

Позов обґрунтовувало тим, що на виконання зовнішньоекономічного контракту №Р-1810 від 01.10.2018р. підприємство-нерезидент CONNEX LLC (США) поставило позивачу партію товару - поліетилентерефталат в гранулах марки YS-W01 (країна виробництва - КНР) за ціною 1190 дол. США за метричну тону. З метою здійснення митного оформлення товару, позивачем до Одеської митниці ДФС була подана митна декларація №UA500170/2018/024572, в якій митну вартість товару визначено за першим методом - ціною договору. На підтвердження митної вартості товару були надані відповідні підтверджуючі документи. Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500170/2018/000003/2 від 16.11.2018р., обґрунтоване тим, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таке рішення ТОВ Укр Експорт Про вважає незаконним та зазначає, що товариством надано митному органу достатньо документів, з яких являється за можливе встановити митну вартість товару, задекларовану підприємством. При цьому, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості щодо митної вартості товарів, не вказано, які саме складові митної вартості є непідтвердженими.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500170/2018/000003/2 від 16.11.2018р.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Одеська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 11.04.2019р. з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ Укр Експорт Про .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що у поданому до митного оформлення інвойсі від 02.11.2018р. №YSH465 зазначено умови поставки CFR Одеса, Україна, що не відповідає задекларованому у митній декларації №UA500170/2018/024572 від 15.11.2018р., де зазначено умови поставки товару CFR YUZHNY. Вибір порту призначення під час застосування умов поставки CFR згідно Інкотермс впливає на розмір витрат та розмір оплати фрахту, які необхідні для поставки товару до названого порту призначення, які зобов`язаний нести продавець та які включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Також, апелянт посилається на те, що відсутність у поданому до митного оформлення комерційному рахунку від 02.11.2018р. № YSH465 банківських реквізитів сторін контракту не дозволяло здійснити контроль числового значення митної вартості товарів шляхом перевірки виконання сторонами умов платежу, передбаченого зовнішньоекономічним договором від 01.10.2018р. №Р-1810.

Посилається апелянт і на те, що розбіжності у номерах контейнерів, наведені у перекладі копії митної декларації країни відправлення та у самій митній декларації країни відправлення, викликали сумніви у достовірності усього перекладу митної декларації. Крім того, відсутність відомостей про зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.10.2018р. №Р-1810 в копії митної декларації країни відправлення №С640483350004 від 05.10.2018р. дозволяло зробити висновок про те, що до митного оформлення у країні відправлення міг бути поданий інший зовнішньоекономічний договір, ніж той, що був наданий до митного оформлення в Україні.

ТОВ Укр Експорт Про подало письмовий відзив на апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС, в якому просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що зміна відповідних відомостей з CFR UA ODESSA на CFR UA YUZHNY жодним чином не може вплинути на розмір фрахту та не спричиняє зміну митної вартості товару. Відсутність реквізитів сторін зовнішньоекономічного контракту в комерційному рахунку не може бути безумовною підставою для відмови у застосуванні першого методу визначення митної вартості товару, оскільки відповідні реквізити містяться в комерційному інвойсі та рахунку-проформі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Укр Експорт Про зареєстровано юридичною особою 24.04.2018р. Основним видом економічної діяльності товариства є оптова торгівля хімічними продуктами.

01.10.2018р. між ТОВ Укр Експорт Про та підприємством-нерезидентом CONNEX LLC (країна реєстрації - США) укладено зовнішньоекономічний контракт №Р-1810, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити полімери різних марок різного призначення у відповідності з технічними характеристиками, в якості та на умовах, згідно з Додатками до цього Контракту. Ціни на товар встановлюються на метричну тонну товару в доларах США для кожної партії, що поставляється за цим Контрактом, визначається Сторонами в Додатку. Ціни за метричну тонну включають вартість упаковки, маркування, доставки до місця поставки і фрахтування (відповідно до умов поставки) вказуються додатку. Загальна сума цього Контракту складається із суми Додатків до нього.

Згідно з Додатком №2 від 02.11.2018р. до контракту №Р-1810 ТОВ Укр Експорт Про придбало поліетилентерефталат у гранулах, марки YS-W01, за ціною 1190 дол. США за метричну тону.

З метою митного оформлення товару, придбаного за контрактом №Р-1810 від 01.10.2018р., декларантом було подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію №UA500170/2018/024572, в якій позивачем був зазначений товар - поліетилентерефталат марки YS-W01 у первинній формі у гранулах, що має характеристичну в`язкість 80 мл/г, для власних виробничих потреб, кількість 80 мішків по 1100 кг та їх загальна митна вартість в розмірі 88 000 дол. США, визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості - за ціною договору.

На підтвердження митної вартості товару позивачем надано: зовнішньоекономічний контракт №Р-1810 від 01.10.2018р., додаток від 02.11.2018р. №1, від 16.04.2018р. №1, від 28.04.2018р. №2, інвойс від 02.11.2018р. №YSH465, комерційна пропозиція від 02.11.2018р., прайс-лист від 02.11.2018р., калькуляція, довідка ДП Укрпромзовнішекспертиза від 13.11.2018р. №2337, копія митної декларації країни відправлення від 05.10.2018р. №С6404835004 та інші документи.

Під час митного контролю товарів за митною декларацією №UA500170/2018/024572 від 15.11.2018р. програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками сформовані картки контролю, які, у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості.

Зокрема, було встановлено, що:

- в поданому до митного оформлення інвойсі від 02.11.2018р. №YSH645 зазначено умови поставки СRF Одеса, що не відповідає задекларованому в митній декларації - CFR YUZHNY;

- в поданому до митного оформлення комерційному рахунку відсутні банківські реквізити сторін контракту;

- задля підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом подано копію митної декларації країни експорту разом з її перекладом, виконаним з порушенням вимог наказу Мінфіну від 30.05.2012р. №631, зазначені номери контейнерів у копії митної декларації країни експорту та її перекладі різняться;

- у наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення №С64048350004 від 05.10.2018р. відсутні відомості про зовнішньоекономічний договір від 01.10.2018р.

Відповідно до вимог п.3 ст.53 МК України декларанту було запропоновано, для підтвердження заявленої митної вартості товару, потягом 10 календарних днів надати (за наявності): виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи ) виробника товару; рахунки про сплату послуг пов`язаних з виконанням вимог контракту, що стосуються оцінюваного товару.

16.11.2018р. уповноваженою особою декларанта додатково надано митному органу: лист ТОВ Укр експорт Про №1 від 16.11.2018р., договір купівлі-продажу від 29.10.2018р., лист ТОВ Укр експорт Про №16-11-2018 від 16.11.2018р., копію експортної декларації від 05.10.2018р. №С64048350004, інвойс зі змінами від 02.11.2018р. №YSH465, статтю з інтернет-сайту цінових оглядів ринку полімерів, прайс-лист від 02.10.2018р., банківський документ від 11.02.2018р.

Після подання декларантом та його уповноваженою особою додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, Одеська митниця ДФС дійшла висновку, що виявлені митним органом розбіжності не усунено, надані документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з цим, Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500170/2018/000003/2 від 16.11.2018р., згідно якого митна вартість оцінюваного товару була визначена за другорядним методом - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Того ж дня, відповідачем складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 500170/2018/00135.

Не погоджуючись з правомірністю рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500170/2018/000003/2 від 16.11.2018р. ТОВ Укр Експорт Про оскаржило його в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства, дійшов висновку, що позивачем був наданий достатній вичерпний перелік документів, який підтверджував заявлену митну вартість товарів, наявність розбіжностей у яких митним органом не доведено. Надані позивачем документи також не містять ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. А відтак, за висновками суду першої інстанції, у Митниці не було підстав для сумніву правильності митної оцінки товару; відповідач необґрунтовано запропонував позивачу надати додаткові документи.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 23, 24 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поняття митної вартості є базовою категорією у системі митного законодавства з питань державної митної справи, оскільки саме на основі митної вартості здійснюється розрахунок митних платежів.

Вказане узгоджується з положеннями ст.50 МК України, якою передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до Брюсельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

За змістом частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Тобто, заявлення митної вартості товарів здійснюється виключно декларантом без жодного втручання митних органів, за винятком проведення певних консультацій за бажанням та зверненням декларанта для отримання певної інформації, необхідної йому для визначення митної вартості товарів.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.

Згідно частин 5, 6 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, виключно у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані надати додатковий перелік документів.

При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При цьому, як слідує зі змісту приписів ч.3 ст.318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Аналогічні положення містяться і в п.3.16 та п.6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур , якими, в свою чергу, запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Також, зазначене узгоджується і з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

До того ж, відповідно до вимог ч.7 ст.54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку, що надані ТОВ Укр Експорт Про документи містять розбіжності та не містять інформації щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, Одеською митницею ДФС в п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500170/2018/000003/2 від 16.11.2018р., серед іншого, зазначено те, що у поданому до митного оформлення інвойсі від 02.11.2018р. №YSH465 зазначено умови поставки CFR Одеса, Україна, що не відповідає задекларованому у митній декларації №UA500170/2018/024572 від 15.11.2018р., де зазначено умови поставки товару CFR YUZHNY.

При цьому, митним органом не ставиться під сумнів відповідний пункт призначення вантажу, як і не заперечується відповідність умов поставки умовам, визначеним зовнішньоекономічним контрактом №Р-1810 від 01.10.2018р., пунктом 4.1 якого передбачено, що поставкою товару розуміються сторонами CFR, CIF, CPT, порт України (Одеса) в тлумаченні Інкотермс-210 , якщо інше не зазначено в Додатку.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції, що зміна відповідних відомостей з CFR UA ODESSA на CFR UA YUZHNY жодним чином не може вплинути на розмір фрахту (вартість перевезення вантажу), митної вартості товару та не спричиняє зміну (збільшення/зменшення) останньої. Зазначає, що вибір порту призначення під час застосування умов поставки CFR згідно Інкотермс впливає на розмір витрат та розмір оплати фрахту, які необхідні для поставки товару до названого порту призначення, які зобов`язаний нести продавець та які включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки за офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс в редакції 2010 року термін CFR ( Вартість та фрахт ) означає, що продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт, однак ризик втрати чи пошкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна у порту відвантаження.

Тобто, що поставка товару на умовах CFR (Інкотермс 2010) передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати на транспортування товару до порту призначення (фрахт). А відтак, зміна відомостей щодо порту призначення, витрати на транспортування товару до якого, вже включено до ціни товару, не може бути підставою для сумніву у заявленій декларантом митній вартості товару. Зазначена обставина не спричиняє збільшення/зменшення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Колегія суддів критично ставиться до посилань апелянта на відсутність у поданому до митного оформлення комерційному рахунку банківських реквізитів сторін контракту. Як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідні відомості являється за можливе встановити з комерційного інвойсу №YSH465 02.11.2018р. та рахунку-проформи №YSH465 02.11.2018р.

Більше того, наявність або відсутність банківських реквізитів у документах жодним чином не впливає на митну вартість імпортованого товару та не спричиняє її зміну.

Відповідно до ч.1 ст.254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Відповідно до п.2.5 наказу Мінфіну від 30.05.2012р. №631, правильність перекладу документів, що надаються Декларантом відповідно до статті 254 Кодексу, засвідчується шляхом вчинення напису Перекладено вірно , проставлянням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад.

В п.33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500170/2018/000003/2 від 16.11.2018р., зазначено, що для підтвердження заявленої митної вартості декларантом подано копію митної декларації країни експорту разом з її перекладом, який виконано з порушенням вимог наказу Мінфіну від 30.05.2012р. №631, а також зазначені номери контейнерів у копії митної декларації країни експорту та в її перекладі різняться.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість таких посилань Одеської митниці ДФС, оскільки в матеріалах справи наявний переклад змісту митної декларації країни експорту товару, на якому міститься відмітка Центру перекладів Тріс м. Одеса про засвідчення перекладу з китайської мови на українську мову 01.03.2019р. Тобто, ТОВ Укр Експорт Про надало митному органу та суду відповідний документ з належним чином виконаним сертифікованим фахівцем перекладом, оформлення якого відповідає вимогам чинного законодавства.

Варто зазначити, що сама по собі форма засвідчення (оформлення) перекладу не змінює числових (вартісних та кількісних) показників перекладеного з китайської на українську мову документу і, як наслідок, не може вплинути на митну вартість імпортованого товару.

При цьому, частиною першою статті 54 МК України чітко визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Що ж до відсутності у наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення №С64048350004 від 05.10.2018р. відомостей про зовнішньоекономічний договір (контракт від 01.10.2018р. №Р-1810), то як правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, відсутність цих даних обумовлена тим, що товар був проданий на користь позивача фірмою підприємством-нерезидентом CONNEX LLC згідно з Додатками №№1, 2 від 02.11.2018р. до вищевказаного контракту, тобто вже після митного оформлення такого товару в країні експорту (КНР).

ТОВ Укр Експорт Про надало митному органу договір купівлі-продажу від 29.10.2018р. №1810YSH465, укладений між двома суб`єктами-нерезидентами фірмою HAINAN YISHENG PETROCHEMICAL Co, LTD та фірмою CONNEX LLC . Посилання апелянта на те, що ціна по договору від 29.10.2018р. №1810YSH465 на товар поліетилентерефталат у гранулах, марки YS-W01 складає 1190 дол. США, тобто відповідає ціні зовнішньоекономічного договору від 01.10.2018р. №Р-1810, укладеного з позивачем, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки сторони договору є вільними у визначенні його умов, в тому числі ціни, і суд не вправі втручатися у торгові відносини, узгоджені їх учасниками у випадку відсутності обґрунтованих підстав вважати про надання недостовірних відомостей.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено. Так само й інших юридичних фактів, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Колегія суддів зазначає, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Крім того, колегія суддів встановила, що на підтвердження правомірності коригування митної вартості товарів відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення митного органу є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Натомість, митним органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення, не спростовано дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об`єктивність зазначених відомостей, не доведено наявності підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а також застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, не надано доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не дотримано передбаченого ст. 57 МК України порядку визначення митної вартості товару.

Отже, позовні вимоги ТОВ Укр Експорт Про про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500170/2018/000003/2 від 16.11.2018р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Одеської митниці ДФС та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 липня 2019 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук