Ухвала

від 23.04.2019 по справі 640/6357/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 квітня 2019 року м. Київ № 640/6357/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцева М.А., ознайомившись з позовною заявою

за позовом Громадської організації "Всеукраїнське лікарське товариство" до Міністерства молоді та спорту України про визнання нормативно-правових актів в частині визначення посад протиправними, В С Т А Н О В И В:

Громадська організація "Всеукраїнське лікарське товариство" звернулася до суду з позовом, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати довідник Кваліфікаційних характеристик професій працівників сфери фізичної культури і спорту, випуск № 85 Спортивна діяльність, затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України від 28.10.2016 № 4080, в частині посад "Тренер-лікар штатної команди національних збірних команд", "Тренер-масажист штатної команди національних збірних команд", "Тренер-лікар системи закладів фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю", "Тренер-масажист системи закладів фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю" розділу "Фахівці";

визнати протиправним та скасувати додаток 2 (Схема тарифних розрядів посад тренерів штатних національних збірних команд України з видів спорту) до наказу Міністерства України у справах сім"ї, молоді та спорту від 23.09.2005 № 2097 "Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій галузі фізичної культури і спорту", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2005 за № 1236/11516, в частині посад "Тренер-лікар", "Тренер-масажист".

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Разом з тим, відповідно до позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №712/8985/17, дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб'єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.

Тому, факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акту, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб'єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.

Отже, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, необхідно брати до уваги таке:

- багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту;

- дійсність факту перебування суб'єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;

- дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

- чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);

- чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;

- коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула?

Позивач оскаржує нормативно-правові акти, проте не зазначає дати порушення прав, свобод, інтересів та дати вступу у правовідносини, які регулюються нормативно-правовим актом.

З урахуванням наведеного позивачу необхідно надати пояснення щодо строків звернення до адміністративного суду.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк до десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання пояснень щодо строків звернення до суду.

Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1.Залишити позовну заяву Громадської організації "Всеукраїнське лікарське товариство" без руху .

2.Встановити позивачу строк до десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя М.А. Бояринцева