ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Київ
22 квітня 2019 року справа №826/568/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський Агрохім" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Знам'янський Агрохім") доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - ДПІ у Дніпровському районі) провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 липня 2016 року №0005891205, №0005901205, №0005911205 В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з підстав протиправного нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток та застосування штрафу за порушення граничних строків сплати, оскільки ТОВ "Знам'янський Агрохім" допустило помилку у податковій звітності, яка в подальшому виправлена уточнюючою податковою декларацією; виправлення помилок податкової звітності шляхом подання уточнюючого розрахунку не є сплатою грошового зобов'язання в розумінні положень податкового законодавства, а тому позивач вважає, що у відповідача відсутні підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/568/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Відповідач надав суду письмові заперечення, у яких просив у задоволенні позову відмовити, у зв'язку із тим, що позивач несвоєчасно подав податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік, за що застосовано відповідні штрафні санкції; з порушенням граничного строку сплачено грошове зобов'язання, самостійно визначене у податковій звітності; крім того, в ході перевірки встановлено заниження суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2015 рік, задекларованого в уточнюючій податковій декларації, у зв'язку із чим оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток.
В судовому засідання 13 листопада 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечив; на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі від 06 липня 2016 року №0005901205 за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік на підставі абзацу другого пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України ТОВ "Знам'янський Агрохім" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 020,00 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі від 06 липня 2016 року №0005911205 за порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України ТОВ "Знам'янський Агрохім" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 539 989,00 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі від 06 липня 2016 року №0005891205 за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за затримку на 14 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 535 242,05 грн. ТОВ "Знам'янський Агрохім" зобов'язано сплатити штраф розмірі 10% у сумі 53 524,21 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта ДПІ у Дніпровському районі від 16 червня 2016 року №5008/26-53-12-05 камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток.
В акті перевірки зазначено, що в порушення пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України платником подано податкову звітність без дотримання граничного строку подання податкової декларації з податку на прибуток, а саме податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік, граничний строк подання якої 29 лютого 2016 року подано 05 березня 2016 року. Крім того, порушено порядок заповнення податкової звітності з податку на прибуток: при перевірці поданої уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2015 рік (№9276572420 від 24 березня 2016 року) встановлено порушення вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті134 Податкового кодексу України, а саме в результаті співставлення фінансового результату до оподаткування, задекларованого в рядку 02 декларації (2 191 859 грн.) з фінансовим результатом до оподаткування задекларованим в рядку 2290 (5 919 800 грн.) фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (№9276489985 від 05 березня 2016 року) встановлено розбіжності в сумі 2 999 941 грн., що призвело до заниження податку на прибуток та безпідставного зменшення в рядку 27 на суму 539 592 грн. Аналогічним способом встановлено розбіжності між задекларованим доходом в рядку 01 та рядку 2280 фінансової звітності суб'єкта малого підприємництва в сумі 546 900 грн.
Також в акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток, а саме: грошове зобов'язання з податку на прибуток, граничний термін сплати якого 10 березня 2016 року сплачено 24 березня 2016 року, тобто із затримкою на 14 календарних днів, уточнюючою податковою декларацією з податку на прибуток №9276572420 від 24 березня 2016 року.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно із підпунктом 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Таким чином, граничним строком подання податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік є 29 лютого 2016 року.
З матеріалів справи суд встановив, що податкова декларація з податку на прибуток за 2015 рік №9276490004 подана позивачем до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв'язку 05 березня 2016 року, тобто з пропуском граничного строку.
Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 06 липня 2016 року №0005901205 до ТОВ "Знам'янський Агрохім" застосована санкція у сумі 1020,00 грн., як за повторне порушення, вчинене протягом року. Однак, відповідач не надав суду доказів того, що позивача вже було притягнуто у 2016 році до відповідальності, передбаченої пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.
Крім того, зі змісту рішень про результати розгляду скарги ГУ ДФС у м. Києві від 16 вересня 2016 року №20469/10/26-15-10-01-35 та ДФС України від 21 листопада 2016 року №25196/6/99-99-11-01-02-25 слідує, що порушення строку подання податкової декларації з податку на прибуток від 05.03.2016 №9276490004 є першим порушенням за 2016 рік та санкція становить 170 грн. При цьому, контролюючими органами не надано правової оцінки тому, що оскаржуваним податковим-повідомлення-рішенням від 06 липня 2016 року №0005901205 визначено суму штрафу у розмірі 1020 грн.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 06 липня 2016 року №0005901205 є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення суми штрафу у розмірі 850,00 грн., а в іншій частині дане податкове повідомлення-рішення є правомірним.
Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлює, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Наведені норми Податкового кодексу України вказують, що платник податку на додану вартість зобов'язаний сплачувати визначені ним податкові зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації; при цьому граничний строк сплати податкового зобов'язання відраховується від граничної дати подання податкової декларації.
Суд встановив, що ТОВ "Знам'янський Агрохім" 05 березня 2016 року подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік, в рядку 04 якої зазначено об'єкт оподаткування в розмірі 5 189 425,00 грн., а в рядку 06 - сума податку на прибуток в розмірі 934 097,00 грн. Відповідні суми зазначені позивачем у фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва, який доставлено до Центру обробки електронних звітів Держстату України 05 березня 2016 року.
В подальшому позивачем виявлено помилку у поданій ним звітності, у зв'язку із чим 10 березня 2016 року ТОВ "Знам'янський Агрохім" подало до контролюючого органу уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2015 рік, в рядку 04 якої змінено об'єкт оподаткування на суму 2 191 859,00 грн., а в рядку 06 змінена сума податку на прибуток у розмірі 394 535,00 грн. Однак, у вказаній уточнюючій податковій декларації допущена помилка - не заповнено рядок 27, у зв'язку із чим відповідачем не внесено показники даної податкової звітності до інформаційної картки платника податків.
10 березня 2016 року ТОВ "Знам'янський Агрохім" сплатило суму податку на прибуток у розмірі 398 000,00 грн. згідно платіжного доручення від 10 березня 2016 року №578.
Виявивши помилку в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток за 2015 рік, позивач 24 березня 2016 року подав уточнюючу податкову декларацію, в якій заповнив рядок 27.
Під час перевірки відповідач дійшов висновку про заниження ТОВ "Знам'янський Агрохім" грошового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки в результаті співставлення фінансового результату до оподаткування, задекларованого в рядку 02 декларації (2 191 859,00 грн.) з фінансовим результатом до оподаткування задекларованим в рядку 2290 (5 919 800,00 грн.) фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (№9276489985 від 05 березня 2016 року) встановлено розбіжності в сумі 2 999 941,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток та безпідставного зменшення в рядку 27 на суму 539 592,00 грн. Аналогічним способом встановлено розбіжності між задекларованим доходом в рядку 01 та рядку 2280 фінансової звітності суб'єкта малого підприємництва в сумі 546 900,00грн.
Суд вважає наведені висновки відповідача помилковими, оскільки станом на дату проведення перевірки (16 червня 2016 року) ТОВ "Знам'янський Агрохім" вже виправило помилки, допущені у податковій звітності, шляхом подання уточнюючої податкової декларації від 24 березня 2016 року.
Стосовно розбіжностей даних податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік та фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва, ТОВ "Знам'янський Агрохім" пояснило, що у фінансовому звіті, як і у податковій звітності була допущена помилка. Однак, її виправлення передбачено виключно шляхом подання фінансового звіту у наступному звітному періоді із виправленими показниками. На підтвердження усунення розбіжностей між податковою та фінансовою звітністю позивач надав суду фінансовий звіт малого підприємництва за перше півріччя 2016 року, 9 місяців 2016 року та за 2016 рік.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток податковим повідомленням-рішенням від 06 липня 2016 року №0005911205 у розмірі 539 989,00 грн., оскільки розбіжності у податковій та фінансовій звітності позивачем усунуті.
Таким чином, дане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно податкового повідомлення-рішення від 06 липня 2016 року №0005891205, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на підставі статті 126 Податкового кодексу України, ТОВ "Знам'янський Агрохім" зобов'язано сплатити штраф у сумі 53 524,21 грн., суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту акта перевірки та з інформації з витягу з облікової картки платника податків ТОВ "Знам'янський Агрохім", відповідач вважає сплатою грошового зобов'язання у розмірі 539 592,00 грн. подання позивачем уточнюючої податкової декларації 24 березня 2016 року.
Отже, сплатою платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання відповідач визнавав подання позивачем уточнюючої декларації з податку на прибуток, на підставі якої самостійно виправлено помилку попередніх звітних періодів і зменшено самостійно визначені суми грошового зобов'язання. На підставі уточнюючої декларації від 24 березня 2016 року відповідачем вносилися зміни до інтегрованої картки позивача із одночасним нараховуванням штрафних санкцій на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
За положеннями пункту 35.1. статті 35 Податкового кодексу України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:
а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів;
в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника, податковий та індивідуальний податковий номер платника та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету. Порядок формування та надсилання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики.
Здійснивши системний аналіз наведених норм, суд дійшов висновку, що подання уточнюючої податкової декларації не є способом сплати грошових зобов'язань або погашенням податкового боргу платника податків в розумінні цих норм, а тому підстав для застосування до ТОВ "Знам'янський Агрохім" штрафних санкцій за затримку сплати узгодженого грошового зобов'язання не було.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року №826/1624/17 (ЄДРСР 76906029).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Знам'янський Агрохім" підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 8 905,25 грн. за подання адміністративного позову майнового характеру за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Солом'янському районі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський Агрохім" задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 06 липня 2016 року №0005891205, №0005911205.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 06 липня 2016 року №0005901205 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень нуль копійок).
4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський Агрохім" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 8905,25 грн. (вісім тисяч дев'ятсот п'ять гривень двадцять п'ять копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Товариство з обмеженою відповідальністю " Знам'янський Агрохім " (02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, 7/1, кв. 111; ідентифікаційний код 35551592);
Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (02094, м. Київ, бульвар Верховної ради, 24б, ідентифікаційний код 39469994).
Суддя В.А. Кузьменко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2019 |
Оприлюднено | 24.04.2019 |
Номер документу | 81363956 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Єгорова Наталія Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Кузьменко В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні