Постанова

від 17.04.2019 по справі 820/3649/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 р.Справа № 820/3649/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Бегунц А.О.

секретарі судового засідання: Жданюк Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року по справі №820/3649/18 (головуючий І інстанції: Котеньов О.Г.) за позовом Приватного підприємства "ТРИКОМ" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Приватне підприємство "ТРИКОМ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України №521561/36034263 від 02.01.2018, №521555/36034263 від 02.01.2018, №521553/36034263 від 02.01.2018, №702572/36034263 від 16.05.2018;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №544 від 31.10.2017, № 541 від 31.10.2017, № 540 від 30.10.2017, №650 від 23.11.2017.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 прийнято відмову позивача від позову в частині визнання протиправними та скасування рішень Державної фіскальної служби України від 02.01.2018 №521553/36034263, від 02.01.2018 №521555/36034263 та від 02.01.2018 №521561/36034263 та зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні № 540 від 30.10.2017, № 541 від 31.10.2017, № 544 від 31.10.2017 та закрито провадження у справі в цій частині позовних вимог у зв'язку з самостійним усуненням порушень прав позивача суб'єктом владних повноважень.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України №702572/36034263 від 16.05.2018.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №650 від 23.11.2017.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, пославшись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, яке прийнято з порушенням норм матеріального права та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Апелянт наголошує, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, у межах та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

З урахуванням приписів ч.4 ст.229, ч.3 ч.2 ст.313 КАС України, колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Позивач скористався своїм правом надав до суду письмовий відзив на апеляційну скарну в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги відповідно до ст.308 КСАС України, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Приватним підприємством "ТРИКОМ" в рамках здійснення власної господарської діяльності складено податкову накладну №650 від 23.11.2017 по взаємовідносинам з ТОВ «ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД ПОТУЖНОГО РАДІОБУДУВАННЯ» та здійснені дії щодо реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних зазначеної податкової накладної.

Квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2017 року, сформованою та відправленою за допомогою Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України, версія 2.2.16.1, позивачу зупинено реєстрацію податкової накладної №650 від 23.11.2017 року у зв'язку з тим, що ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567.

За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів згідно з УКТ ЗЕД: 8516 та рекомендовано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №568 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

З метою реєстрації зазначеної вище податкової накладної позивачем подано до Державної фіскальної служби України вичерпний перелік документів, який необхідний для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, проте рішенням комісії Державної фіскальної служби України від 16.05.2018 року №702572/36034263 позивачу відмолено у реєстрації ПН/РК в ЄРПН у зв'язку з наданням платником податків копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Здійснюючи апеляційний перегляд рішення, надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків га зборів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час. зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

З наведеного вбачається, що обов'язком продавця є складання та надіслання податкової накладної для реєстрації в ЄРПН за правилом першої події .

У свою чергу, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/ розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Згідно з положеннями підпункту 201.16.2. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно пп. 201.16.3. п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до постанови КМ України від 29.03.2017 №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації "' підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування", або «надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування» .

Проте в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Посилання апелянта на те, що надані платником податку копії документів складені з порушенням законодавства та їх обсяг недостатній для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування без конкретного переліку таких документів є неправомірним, оскільки має бути чітким, зрозумілим, доступним, сформульованим у відповідності до вимог як Податкового кодексу України, так і Наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, яким затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така сукупність вимог до рішення комісії ДФС України має бути дотримана з тим, щоб платник податку зміг реалізувати своє право на захист від неправомірних дій податкового органу.

Отже, суд вважає, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

При цьому судова колегія зазначає, що оскільки до позивача було встановлено Критерії оцінки ступеня ризиків, Комісією не було враховано пояснення та документи позивача.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено.

Зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, що свідчать про проведення господарських операцій, та такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

В даному випадку в основу для прийняття рішення про відмову у реєстрації покладені сумніви контролюючого органу щодо реальності господарських операцій за спірними податковими накладними. У випадку, якщо існують сумніви до наявності самого факту реальності господарських операцій з постачання ТМЦ за відповідними податковими накладними, то надання такої оцінки та висновків можливо за наслідками здійсненої, у встановленому на то податковим законодавством порядку перевірки, а не формування їх передчасно на стадії реєстрації такої податкової накладної. Формування таких висновків є по суті передчасними, та не відповідають змісту та цільовій спрямованості правового регулювання щодо реєстрації або відмови у реєстрації податкових накладних.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Судове рішення не може бути скасовано з формальних підстав.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 292, 308, 309, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року по справі №820/3649/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів - з дня складення повного судового рішення.

У повному обсязі складена 22 квітня 2019 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3