Постанова

від 23.04.2019 по справі 620/3764/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3764/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року, суддя Кашпур О.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області про визнання протиправним та скасування наказу,-

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області про визнання протиправним та скасування наказу №132-ОС від 26 жовтня 2018 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1

Відповідно до рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, осуб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводіва та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до листа голови Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05.06.2018 року повідомлено керівника апарату та заступника керівника апарату Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області про те, що у провадженні Ніжинського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 367 КК України.

Зазначене кримінальне провадження надійшло до суду 26.03.2018 року.

Кримінальне провадження містило обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, у третьому пункті якого було зазначено, що у даному провадженні застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження, а саме тимчасовий доступ до речей і документів, згідно ухвал слідчих суддів: від 03.02.2017 року судді Ковальової Т.Г.; від 05.01.2018 року судді Пантелієнко В.Г.

В листі зазначено, що 26.03.2018 року вищезазначене кримінальне провадження було автоматизовано розподілено судді Ковальовій Т.Г.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 76 КПК України, суддя який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому ж проваджені, у зв'язку з чим суддя Ковальова Т.Г. заявила самовідвід.

З підстав неможливості вирішення самовідводу суддями Ніжинського міськрайонного суду справа була направлена до Апеляційного суду Чернігівської області для визначення підсудності, а потім до Носівського районного суду для вирішення питання самовідводу.

Після вирішення самовідводу судді Ковальової Т.Г. справа повернулася до Ніжинського міськрайонного суду та була розподілена судді Пантелієнко В.Г., хоча в реєстрі до обвинувального акту прізвище голови суду вказано як слідчого судді в даному провадженні (під час досудового слідства), що виключає її участь у його розгляді.

Старшим секретарем з кримінальних справ було виконано повторний автоматизований розподіл справи, за відсутності у системі документообігу розпорядження керівника апарату на здійснення повторного авторозподілу та справа розподілена знову судді Ковальовій Т.Г., самовідвід якої вже вирішений.

Після цього, справа повторно розподіляється відповідальною особою без розпорядження керівника апарату суду і фіксується неможливість автоматизованого розподілу справи.

Станом на 05.06.2018 року поданням голови суду справа черговий раз направлена до Апеляційного суду Чернігівської області для визначення підсудності, а з дати надходження кримінального провадження до Ніжинського міськрайонного суду 26.03.2018 року, розгляд справи станом на 05.06.2018 року не розпочався з причин технічних непорозумінь або з причин штучного створення таких непорозумінь відповідальним працівником суду.

З метою з'ясування наявності фактів порушень відповідальних осіб та визначення винних у ситуації, що стала перешкодою для вчасного розгляду кримінального провадження, голова Ніжинського міськрайонного суду просив керівника апарату ініціювати дисциплінарне провадження, яким встановити причину неодноразового здійснення авторозподілу кримінального провадження у відсутність розпоряджень керівника апарату та причину не виключення суддів, які вже брали участь у цьому провадженні як слідчі судді на досудовому слідстві. Після встановлення винних осіб вирішити питання притягнення їх до дисциплінарної відповідальності (а.с. 68-69).

Відповідно до п. 1.1 Наказу керівника Ніжинського міськрайонного суду від 21.11.2017 року № 43-ОД старшого секретаря Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 та секретаря суду Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_3 призначено відповідальними особами за проведення автоматизованого розподілу кримінальних проваджень та матеріалів кримінального судочинства.

Згідно з поданням в.о. керівника апарату Ніжинського міськрайонного суду Финенко О.М. на ім'я Голови дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Капленка І.О. виконуючий обов'язки керівника апарату суду просив повести службове розслідування стосовно старшого секретаря Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1, як відповідальної особи за проведення автоматизованого розподілу кримінальних проваджень та матеріалів кримінального судочинства. Суб`єкт подання просить голову дисциплінарної комісії встановити причини неодноразового здійснення автоматизованого розподілу кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 367 КК України; причини не виключення суддів, які брали участь у цьому кримінальному провадженні як слідчі судді під час досудового розслідування, при здійсненні його автоматизованого розподілу та надати висновок про наявність чи відсутність у діях старшого секретаря суду ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та підстав для її притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 здійснено дисциплінарною комісією Ніжинського міськрайонного суду, яка створена на підставі наказу керівника апарату суду від 06 квітня 2017 року № 10-ОД, змінена на підставі наказу керівника апарату суду від 19 березня 2018 року № 16-ОД та діє відповідно до положень Закону України "Про державну службу".

Наказом в.о. керівника апарату Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 06.06.2018 року № 24-ОД відкрито дисциплінарне провадження відносно старшого секретаря Ніжинського міськрайонного суду ОСОБА_1 Зазначеним наказом встановлено строк до 07.07.2018 року для подання висновку про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності (а.с. 120).

Відповідно до наказу керівника апарату суду Павленко О.В. від 26 червня 2018 року № 25-ОД строк службового розслідування було продовжено до 07 серпня 2018 року.

В межах службового розслідування ОСОБА_1 був наданий час для подання письмових пояснень стосовно неодноразового здійснення автоматизованого розподілу кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 367 КК України (а.с. 128-131).

Позивачем було надано пояснення від 09.07.2018 року та від 18.07.2018 року, в яких ОСОБА_1 повідомила, що при розподілі кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 367 КК України вона помилилась, натиснувши не на той рядок при виборі причини перерозподілу. В подальшому вона звернулась в телефонному режимі до ДП "Інформаційні судові системи" в службу технічної підтримки, де їй надали роз'яснення, що в даному випадку вона має скласти відповідний акт і зробити перерозподіл з коректно заданими відомостями. Все це вона виконала та створила протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

18 липня 2018 року дисциплінарною комісією прийнято висновок службового розслідування, яким встановлено неналежне виконання посадових обов'язків старшим секретарем суду ОСОБА_1, що виразилося в не поєднанні карток на кримінальне провадження з індексом 1- кп (кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 367 КК України) з картками з індексом 1-кс, тобто матеріалами, що розглядалися слідчими суддями в межах досудового розслідування в даному кримінальному провадженні та невірно вибрані причини здійснення повторного авторозподілу справи. Службове розслідування проведено у строк, визначений нормами ч. З ст. 71 Закону України "Про державну службу" (а.с.155-158).

На підставі висновку службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок від 18 липня 2018 року (а.с. 159-161), згідно якого в діях старшого секретаря суду ОСОБА_1 вбачається такий склад дисциплінарного проступку, як неналежне виконання посадових обов'язків і наявні всі підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани.

Дисциплінарна комісія Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області звернулася до керівника апарату суду з поданням, у якому зазначила, що за результатами розгляду дисциплінарної справи комісією встановлено наявність в діях старшого секретаря суду ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, визначеного вимогами п.5 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу" - неналежне виконання посадових обов'язків, яке виразилося у допущенні помилок при здійсненні автоматизованого розподілу справи № 740/1236/18 провадження № 1-кп/740196/18, а саме: не поєднання карток на кримінальне провадження з індексом 1-кп з картками з індексом 1-кс, тобто матеріалами, що розглядалися слідчими суддями в межах досудового розслідування в межах даного кримінального провадження та невірне обрання причин здійснення повторного авторозподілу справи, що викликало необхідність неодноразового направлення справи для вирішення підсудності її розгляду до Апеляційного суду Чернігівської області та до інших судів області для розгляду. Внаслідок чого відбулося затягування строків розгляду справи та затрати часу суддів, яких можливо було уникнути у випадку здійснення правильного оформлення картки на справу, її поєднання та розподілу. На цій підставі комісія рекомендувала керівнику апарату суду Павленко О.В. вирішити питання притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого секретаря суду ОСОБА_1 за неналежне виконання посадових обов'язків, застосувавши дисциплінарне стягнення у виді оголошення догани, відповідно до положень ч. 3 ст. 66 Закону України "Про державну службу" (а.с. 162).

Як свідчать листки непрацездатності (а.с. 166, 167, 170) ОСОБА_1 з 19.07.2018 року до 24.09.2018 року знаходилась на лікарняному. У період з 24.09.2018 року до 24.10.2018 року позивач перебувала у щорічній основній відпусті відповідно до наказу в.о керівника апарату Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Финенко О.М. від 24.09.2018 року № 178-В.

Відповідно до вимог ст. 77 Закону України "Про державну службу" рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.

Водночас згідно із ч. ч. 4, 5 ст. 74 Закону України "Про державну службу" дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Згідно із роз'ясненням Міжрегіонального Управління національного агентства з питань державної служби у місті Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях від 21.08.2018 року № 681/04-042-18 керівника апарату Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області повідомлено про те, що перебіг строку для прийняття кінцевого рішення у дисциплінарній справі зупиняється, якщо в цей період державний службовець відсутній на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та поновлюється після виходу державного службовця на

На підставі висновку дисциплінарної комісії Ніжинського міськрайонного суду від 18.07.2018 року, наказом керівника апарату суду Павленко О.В. від 26.10.2018 року № 132-ОС ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану.

Порядок та процедуру проведення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця визначає Закон України "Про державну службу".

Згідно із ч. 1 ст. 64 Закону України "Про державну службу" за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ч. 1 ст. 65 Закону України "Про державну службу").

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу" дисциплінарним проступком зокрема є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (частини 1, 3 статті 66 Закону України "Про державну службу").

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 68 Закону України "Про державну службу" дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення.

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що за неналежне виконання службових обов'язків державний службовець підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Такий вид стягнення накладається керівником апарату суду, як суб'єктом призначення на посаду за поданням відповідної дисциплінарної комісії.

Згідно із ч. 1 ст. 69 Закону України "Про державну службу" для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (ч.ч. 9, 10, 11 ст. 69 Закону України "Про державну службу").

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 7 п. 1 ч. 8, 9 ст. 71 Закону України "Про державну службу" з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі.

Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб'єктом призначення, але не більш як до двох місяців.

Особи, які проводять службове розслідування, мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються;

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Отже, відносно державного службовця може бути проведено службове розслідування тривалість якого не може перевищувати одного місяця, крім випадків продовження цього терміну, в ході якого державному службовцю надається право подавати свої пояснення. За результатами службового розслідування складається висновок про наявність в діях державного службовця дисциплінарного проступку, який є підставою для висновку дисциплінарної комісії та подання до суб'єкта призначення про притягнення такого державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Судом першої інстанції встановлено та дана обставина підтверджується матеріалами справи, що дисциплінарною комісією Ніжинського міськрайонного суду було дотримано вище зазначені вимоги закону, зокрема, у ОСОБА_1 відбиралися пояснення, в яких вона мала можливість викласти свої міркування з приводу досліджуваних обставин. Службове розслідування було проведено з врахуванням строків його проведення та за його наслідками було складено висновок і подання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Отже, доводи позивачки про те, що під час проведеного службового розслідування мали місце порушення, в т.ч. строків його проведення, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки відповідно до наказу керівника апарату Ніжинського міськрайонного суду місячний термін розслідування було продовжено до 07.08.2018 року, а висновок за результатами розслідування складено 18.07.2018 року.

Що стосується посилання позивачки на лист Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у м. Києві, Київській, Чернігівській та Черкаській областях від 28.12.2018 року № 917/ТО04041-18, яким встановлено порушення проведення службових розслідувань з боку Ніжинського міськрайонного суду та притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, то суд першої інстанції вірно не прийняв його до уваги як доказ у даній справі, оскільки з тексту листа не вбачається, що Міжрегіональним управлінням було досліджено питання притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності згідно із наказом від 26.10.2018 року № 132-ОС.

Частинами 1, 2 статті 74 Закону України "Про державну службу" передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Отже підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності має бути факт вчинення нею дисциплінарного проступку та встановлення вини у вчиненні такого проступку. Матеріалами службового розслідування підтверджено допущення ОСОБА_1 помилок при здійсненні автоматизованого розподілу справи № 740/1236/18 провадження № 1-кп/740196/18, про що вона також зазначає в своїх поясненнях.

Крім того судова колегія бере до уваги, що відповідно до п. 1.1 наказу керівника Ніжинського міськрайонного суду від 21.11.2017 року № 43-ОД саме старший секретар суду ОСОБА_1 є відповідальною особами за проведення автоматизованого розподілу кримінальних проваджень та матеріалів кримінального судочинства та саме позивач здійснювала авторозподіл матеріалів про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 367 КК України, а отже саме позивач несе відповідальність за правильність вчинення дій з такого розподілу.

Суд першої інстанції вірно зазначив в оскаржуваному рішення, що питання про накладення дисциплінарного стягнення на позивачку було вирішено у жовтні 2018 року, оскільки останні після службового розслідування перебувала на лікарняному, а потім у відпустці, що унеможливлювало накладення на неї стягнення.

З урахуванням вищевикладених доводів та встановлених у справі обставин, колегією суддів не встановлено порушень вимог чинного законодавства України під час проведення службового розслідування щодо позивачки, а також під час прийняття наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

При вирішенні питання накладення дисциплінарного стягнення, відповідачем вірно обрано вид дисциплінарного стягнення, який відповідає тяжкості проступку, а тому оскаржуваний наказ керівника апарату Ніжинського міськрайонного суду від 26.10.2018 року № 132-ОС є правомірним.

Крім того, колегія суддів вважає, що відповідач під час проведення службового розслідування та прийнятті рішення про накладення дисциплінарного стягнення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Не приймає колегія суддів до уваги і доводи позивачки про те, що у неї склалися неприязні відносини із головою суду, оскільки оскаржуваний наказ прийнято керівником апарату суду, а не головою суду. Крім того, доказів, які б свідчили про наявність будь-яких неправомірних дій з боку голови суду під час проведення службового розслідування та прийняття наказу про накладення дисциплінарного стягнення відносно позивачки, встановлено не було.

Що стосується доводів позивачки про те, що відповідач мав під час вирішення питання накладення дисциплінарного стягнення, обрати більш м'який вид дисциплінарного стягнення, колегія суддів також не бере до уваги, оскільки вид дисципнарного стягнення у вигляді догани відносно позивачки обрано з урахуванням всіх встановлених обставин дисциплінарного проступку, з урахуванням особи ОСОБА_1, її відношення до вчиненого проступку, а також з урахуванням тяжкості вчиненого проступку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Пилипенко О.Є.

Повний текст виготовлено: 23 квітня 2019 року.