Постанова

від 23.04.2019 по справі 240/403/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/403/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В. Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

23 квітня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Охрімчук І.Г. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року (рішення прийнято у м. Житомирі, повний текст рішення складено 05.03.2019, час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління охорони здоров'я Житомирської обласної державної адміністрації про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання надати повну та достовірну інформацію на запит,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У січні 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, у якій він просив:

- визнати неправомірною бездіяльність (дії) Управління охорони здоров'я Житомирської міської ради в частині відмови надати повну та достовірну інформацію на запит від 15.01.2019;

- зобов'язати Управління охорони здоров'я Житомирської міської ради надати повну та достовірну інформацію на запит від 15.01.2019.

2. У обґрунтування позову зазначив, що 15.01.2019 звернувся із запитом про надання інформації до відповідача, однак останній відмовив у наданні інформації на його запит про надання інформації стосовно громадянина ОСОБА_2. Такі дії (бездіяльність) відповідача вважає неправомірними та просив зобов'язати Управління охорони здоров'я Житомирської міської ради надати повну та достовірну інформацію на його запит.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 в задоволенні позову відмовлено.

4. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно направив запит громадянина ОСОБА_1 до належного розпорядника інформації, а саме: - голові комісії з реорганізації комунальної установи Центральна міська лікарня №2 ОСОБА_3, про що відповідно до вимог ч.3 ст.22 Закону України №2939-VI повідомив позивача, як особу, що подала запит, на який ОСОБА_1 листом від 14.02.2019 №244 надано повну та достовірну інформацію на запит від 15.01.2019.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

5. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати його та прийняти нове рішення про задоволення позову.

6. Скаржник зазначив, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що запит на інформацію містить вимоги про витребування персональних даних гр. ОСОБА_2, оскільки п. 1 запиту містить питання щодо трудових відносин, а п.п. 2, 3 взагалі не відносяться до персональних даних.

7. Вказує, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального закону не застосував до спірних правовідносин статті 34, 68 Конституції України, статті 2-7 ЗУ "Про інформацію" та ст. 1 ЗУ "Про звернення громадян".

8. Зазначив, що суд першої інстанції, посилаючись на листи відповідача, не взяв до уваги п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, оскільки таких листів він не отримував.

ІІ. ОСОБА_4 ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

9. Судом встановлено, що 15.01.2019 позивач звернувся до Управління охорони здоров'я Житомирської міської ради із запитом про надання інформації, у якому просив надати йому наступну інформацію: 1. Чи працює ОСОБА_2 в ЦМЛ №2 в місті Житомирі, де та ким? 2. Чи має він повноваження ЦМЛ №2 перевіряти 16.11.2018 Міську громадську організацію Гаражний кооператив Світанок у незаконний спосіб та в подальшому також? 3. Яке має відношення ОСОБА_2 до Міської громадської організації "ГК "Світанок"? (а.с. 5).

10. 21.01.2019 на адресу ОСОБА_1 Управлінням охорони здоров'я Житомирської міської ради надіслано лист за №150 про розгляд його запиту, у якому повідомлено ОСОБА_1, що особа, про яку йдеться у запиті, не надала згоди на збір, обробку та поширення інформації стосовно себе. Враховуючи зазначене, надати запитувану інформацію неможливо (на звороті а.с.5).

11. Позивач не погодився з такою відповіддю на його запит та звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

12. Позивач зазначив, що відповідач грубо порушує Закони України "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації" в частині ненадання повної та достовірної інформації.

13. Відповідач зазначив, що запитувана позивачем інформація не відповідає вимогам Закону України Про доступ до публічної інформації , а є зверненням громадян, та повинна розглядатись у порядку Закону України Про звернення громадян . Крім того, оскільки Управління охорони здоров'я Житомирської міської ради не володіє запитуваною позивачем інформацією стосовно роботи та посади громадянина ОСОБА_2 у ЦМЛ №2 в місті Житомирі, запит ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.22 Закону України Про доступ до публічної інформації листом від 05.02.2019 №284 направлено на адресу голови комісії з реорганізації комунальної установи Центральна міська лікарня №2 ОСОБА_3, який на адресу ОСОБА_1 направив відповідь від 14.02.2019 №244 на його запит від 15.01.2019.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

14. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон України № 2939-VI) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

16. Частиною 1 статті 1 Закону України №2939-VI встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

17. Відповідно до ст.3 Закону України №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

18. Згідно з п.2 ч.1 ст.5 Закону України №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

19. Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у ст.13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації (ст.12 Закону України №2939-VI).

20. Частиною 1 статті 13 Закону України №2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

21. Пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону України №2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

22. Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ч.1 ст.19 Закону України №2939-VI).

23. Відповідно до частин 1, 4 статті 20 Закону України №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

24. Згідно з ч.1 ст.22 Закону України №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч. 2 ст. 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені ст.21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч. 5 ст. 19 цього Закону.

25. Положеннями частини 3 статті 22 Закону України №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

26. Частинами 1, 2 статті 23 Закону України №2939-VI встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до ст. 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

27. Відповідно до частин 1, 2 ст.6 цього Закону - інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація;2) таємна інформація; 3) службова інформація.

28. Згідно з ч.1 ст.11 Закону України від 02.10.1992 № 2657-XII "Про інформацію" (далі - Закон України №2657-XII) інформацію про фізичну особу (персональні дані) становлять відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, за якими вона ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

29. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження (ч.2 ст.11 Закону України №2657-XI).

30. Згідно з ст.20 Закону України №2657-XII за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

31. Відповідно до статті 21 Закону України «Про інформацію» інформація з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом. До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені, зокрема, відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

32. Частиною 4 статті 13 Закону України №2939-VI встановлено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

33. Відповідно до п.3 ч.4 ст.22 Закону України №2939-VI відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою, тобто у відмові розпорядник інформації зобов'язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі, які становлять зміст "трискладового тесту".

V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

34. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Управління охорони здоров'я Житомирської обласної державної адміністрації із запитом щодо надання відомостей про роботу, посаду ОСОБА_2 у ЦМЛ №2 в місті Житомирі, чи мав він повноваження ЦМЛ №2 перевіряти 16.11.2018 Міську громадську організацію Гаражний кооператив Світанок у незаконний спосіб та у подальшому, а також, яке має він відношення до Міської громадської організації ГК Світанок .

35. Управління охорони здоров'я Житомирської обласної державної адміністрації, розглянувши даний запит, надіслало позивачу лист від 21.01.2019 № 150, в якому зазначило про неможливість надати запитувану інформацію у зв'язку з тим, що особа, про яку заявник просить надати інформацію, не надала згоди на збір, обробку та поширення інформації стосовно себе.

36. Як зазначено вище, однією із підстав для відмови розпорядника інформації у задоволенні запиту є встановлення того факту, що розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний, відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

37. Згідно ч. 4 ст. 22 Закону України Про доступ до публічної інформації у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

38. Встановлений вищевказаною статтею перелік підстав для відмови в задоволенні запиту на інформацію є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

39. Натомість у листі від 21.01.2019 № 150, відповідач не навів мотивованої підстави для відмови у задоволенні запиту на інформацію, зокрема, що розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

40. Крім того, відповідач не зазначив порядок оскарження відмови.

41. Поряд з цим, Управління охорони здоров'я Житомирської обласної державної адміністрації відповідно до частини 3 статті 22 Закону України №2939-VI надіслало Голові комісії з реорганізації комунальної установи Центральна міська лікарня №2 ОСОБА_3, як належному (можливому) розпоряднику інформації, лист від 05.02.2019 № 284 разом із запитом на інформацію позивача. Крім того, у даному листі відповідач просив Центральну міську лікарню №2 повідомити позивача про результати розгляду такого запиту у встановленому законом порядку. Копія даного листа адресована також позивачу (а.с. 15).

42. Голова комісії з реорганізації комунальної установи Центральна міська лікарня №2 ОСОБА_3 частково задовольнив запит позивача та надіслав на його адресу лист від 14.02.2019 №244, який міститься у матеріалах справи (а.с. 16-17).

43. У вказаному листі ОСОБА_1 надано наступну інформацію:

- на питання № 1 запиту - "Чи працює ОСОБА_2 в ЦМЛ №2 в місті Житомирі, де та ким?" зазначено, що громадянин ОСОБА_2 працює в КУ ЦМЛ №2 на посаді лікаря-травматолога поліклініки;

- на питання №2 запиту - "Чи має ОСОБА_2 повноваження ЦМЛ №2 перевіряти 16.11.2018 Міську громадську організацію Гаражний кооператив Світанок у незаконний спосіб та в подальшому також?" зазначено, що Комунальна установа Центральна міська лікарня №2 м. Житомира є закладом здоров'я комунальної форми власності та не належить до суб'єктів, уповноважених законом на здійснення заходів державного контролю, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. КУ ЦМЛ №2 не уповноважувало громадянина ОСОБА_2 здійснювати перевірку діяльності МГО Гаражний кооператив Світанок ;

- на питання №3 запиту - "Яке має відношення ОСОБА_2 до Міської громадської організації ГК Світанок ?" зазначено, що інформацією про існуючі правовідносини між громадянином ОСОБА_2 та МГО Гаражний кооператив Світанок КУ ЦМЛ №2 не володіє і не зобов'язана відповідно до своєї компетенції, передбаченої законодавством, володіти такою інформацією, а отже в цій частині запиту не є розпорядником інформації.

44. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно скерував запит громадянина ОСОБА_1 до належного розпорядника інформації, а саме: голові комісії з реорганізації комунальної установи Центральна міська лікарня №2 ОСОБА_3, про що відповідно до вимог ч.3 ст.22 Закону України №2939-VI повідомив позивача, як особу, що подала запит, на який ОСОБА_1, листом від 14.02.2019 № 244 належним розпорядником інформації, надано повну та достовірну інформацію на запит від 15.01.2019.

45. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації» .

VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

46. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

47. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

48. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

49. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

50. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

51. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 23 квітня 2019 року.

Головуючий ОСОБА_5 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7