Постанова

від 23.04.2019 по справі 821/1846/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2019 року

Київ

справа №821/1846/16

адміністративне провадження №К/9901/40067/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017

у справі № 821/1846/16

за позовом Новокаховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області

до Фермерського господарства Ольгівська Перлина

про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 року Новокаховська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - позивач, Новокаховська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області) звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Фермерського господарства Ольгівська Перлина (далі - відповідач, ФГ Ольгівська Перлина ), в якому просила суд стягнути в рахунок погашення податкового боргу з рахунків у банках, що належать Фермерському господарству Ольгівська перлина , суму коштів за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 133 055 грн 79 коп.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 адміністративний позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року скасовано та прийнято у справі нову постанову, якою частково задоволено позовні вимоги Новокаховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до Фермерського господарства Ольгівська Перлина про стягнення коштів. Стягнуто в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з рахунків у банках, що належать Фермерському господарству Ольгівська перлина (код ЄДРПОУ 34174915), кошти, у розмірі 75 636,70 грн. (сімдесят п'ять тисяч шістсот тридцять шість гривень та сімдесят копійок), на рахунок 33218812700054, одержувач УДК в Бериславському районі, ОКПО 37858658, МФО 852010, код призначення платежу 18010600 орендна плата з юридичних осіб. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 і залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.01.2017.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що Новокаховською ОДПІ прийнято уточнюючу податкову декларацію ФГ Ольгівська перлина від 20.07.2015 та зменшено суму податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за період з червня 2015 року по грудень 2015 року включно, які виникли на підставі договору оренди земельної ділянки від 26.06.2012. Позивачем допущено помилку лише в частині визначення періоду, за який стягується податковий борг з основної суми податку (оновлений розрахунок ціни позову за період з 30.10.2014 по 30.09.2016), що не вплинуло на сам факт наявності податкового боргу та його розмір станом на 13.10.2016. Отже, висновок суду апеляційної інстанції, що позивачем свідомо не враховано факт подання платником податку уточнюючої податкової декларації спростовується матеріалами справи. Самостійно визначені платником податку у податкових деклараціях з плати за землю грошові зобов'язання вважаються узгодженими та не підлягають оскарженню.

Крім того, обґрунтування, наведені позивачем у касаційній скарзі, містять вимоги здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи, а також додатково перевірити докази, що не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції).

Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення в частині задоволених позовних вимог в касаційному порядку не оскаржувалося.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що наявність податкового боргу у ФГ Ольгівська перлина підтверджується обліковими картками, податковими деклараціями та довідкою про стан заборгованості. Так, згідно розрахунку ціни позову та облікових карток платника податків з орендної плати з юридичних осіб ФГ Ольгівська перлина не сплачено податок з орендної плати з юридичних осіб за травень-грудень 2015 року та січень-вересень 2016 року. Окрім того, за даними картки платника податків з орендної плати з юридичних осіб за відповідачем станом на 01.06.2014 року обліковується заборгованість зі сплату податку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції,

Судами встановлено, що ФГ Ольгівська перлина знаходиться на податковому обліку в Новокаховській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області (Бериславське відділення).

При цьому, за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності, станом на 13 жовтня 2016 року ФГ Ольгівська перлина має податковий борг зі сплати орендної плати з юридичних осіб, у загальній сумі 133055,79грн., з яких основний платіж 102520,31 грн., а також пеня, у сумі 30535,48 грн.

Так, вказаний податковий борг зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань згідно і самостійно поданих боржником до податкового органу податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2015 та 2016 роки.

В свою чергу, податковим органом 01 грудня 2013 року сформовано і вручено голові ФГ Ольгівська перлина Слєпіч А.Л. податкову вимогу форми Ю № 72/15, на суму 7191,79 грн.

Після направлення підприємству вказаної податкової вимоги сума його зобов'язання не погашена в повному обсязі, у зв'язку з чим податкова вимога додатково не надсилалася.

В свою чергу, у зв'язку з наявним узгодженим податковим зобов'язанням платника податків, яке добровільно не сплачено останнім, податковий орган звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

На підтвердження заявлених позовних вимог, податковим органом, зокрема, надано до суду розрахунок ціни позову, із вказаною заборгованістю господарства за 2015 та 2016 роки, а також відповідні податкові декларації за 2015 та 2016 роки.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що господарством надано до суду першої інстанції заперечення проти отриманого адміністративного позову податкового органу, з яких вбачається, що у 2015 році, на підставі судового рішення, господарство втратило право користування земельною ділянкою, за яку податковим органом включено спірні зобов'язання до даного позову. В зв'язку з чим відповідачем було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2015 рік, відповідно до якої ним зменшено свої податкові зобов'язання у вказаному періоді, на суму 57 419 грн.

При цьому, після отримання апеляційної скарги господарства, податковим органом направлено до суду апеляційної інстанції новий розрахунок ціни позову, яким враховано зазначену в апеляційній скарзі уточнюючу декларацію за 2015 рік.

Крім того, податковим органом включено до нового розрахунку ціни позову податковий борг господарства за 2014 рік, та частину 2015 року, яка не зазначалася у позовній заяві, на загальну суму 57 418,29 грн., а також надано відповідну податкову декларацію за 2014 рік.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що в даному випадку, податковий орган, повторно надаючи розрахунок ціни позову до якого включені періоди, що не розглядалися судом першої інстанції, фактично вийшов за межі раніше заявлених позовних вимог до суду першої інстанції, а тому такі вимоги не можуть розглядатися колегією апеляційного суду.

Податковий орган в касаційній скарзі посилається на те, що ним допущено помилку лише в частині визначення періоду, за який стягується податковий борг В той же час позивачем враховувалися суми за уточненою податковою декларацією від 20.07.2015 при обрахунку суми боргу.

Вказані доводи містили і заперечення податкового органу на апеляційну скаргу.

Разом з тим, за встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, суд касаційної інстанції не має можливості перевірити правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права, оскільки з оскаржуваного рішення не вбачається за які податкові періоди виникла заборгованість у позивача, про стягнення якої заявляються позовні вимоги, та в якій сумі, чи дійсно не враховувалися суми уточненої податкової звітності (доводи податкового органу, що не спростовані судом апеляційної інстанції), не спростовано судом апеляційної інстанції і доводи відповідача щодо фактичної сплати ним грошових зобов'язань. Тобто, судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки складу податкового боргу, що входить до предмету доказування у вказаній категорії спору.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Разом з тим, за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що справа підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі № 815/5818/15 скасувати.

Справу направити на новий розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко