Рішення

від 23.04.2019 по справі 908/285/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/17/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

23.04.2019 Справа № 908/285/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., при секретарі судового засідання Петриченко А.Є.

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інссервіс", м. Запоріжжя про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/285/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інссервіс", (69009, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 20-Е)

до відповідача Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, 206)

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі

За участю представників сторін:

від позивача - Стеценко А.В., ордер на надання правової допомоги серія ЗП № 66235 від 05.02.2019;

від відповідача - Лісняк Є.О., довіреність № 01/03-20/00109 від 11.01.2019.

УСТАНОВИВ

Господарським судом Запорізької області розглядалася справа № 908/285/19 (номер провадження справи 4/17/19) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інссервіс", м. Запоріжжя до Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 12.09.2006, зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.10.2006 за № 040626100871, в редакції, запропонованій позивачем.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2019 справу № 908/285/19 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.02.2019 відкрито провадження у справі № 908/285/19 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, справі № 908/285/19 присвоєно номер провадження справи 4/17/19, підготовче засідання призначено на 14.03.2019.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.03.2019 закрито підготовче провадження у справі № 908/285/19, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 08.04.2019.

В судовому засіданні 08.04.2019 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторонам повідомлено строк складення повного судового рішення - 18.04.2019.

12.04.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інссервіс", м. Запоріжжя (№ 236 від 12.04.2019, вх. № 08-08/7609/19 від 12.04.2019) про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/285/19 в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, витрат на оплату банківської комісії за сплату судового збору та витрат на оплату послуг поштового зв'язку за надсилання копії позовної зави та доданих до неї документів відповідачеві.

Згідно Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.04.2019 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/285/19 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 прийнято заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/285/19 до розгляду, судове засідання призначено на 23.04.2019.

В судовому засіданні 23.04.2019 представник позивача - адвокат Стеценко А.В., надав усні пояснення, зокрема в яких повідомив суду, що в акті приймання - передачі наданих послуг від 10.04.2019, а саме в п.3 зазначеного акту допущено технічні описки при зазначенні найменування суду та дати надання послуг. Так, в п. 3 акту приймання - передачі наданих послуг від 10.04.2019 зазначено - представництво інтересів клієнта в Жовтневому районому суді м.Запоріжжя в справі №331/5545/17 , замість вірного - представництво інтересів клієнта в господарському суді Запорізької області в справі №908/285/19, та дати надання послуг - 05.02.2018, замість вірного - 08.04.2019.

Просив врахувати надані пояснення при розгляді заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.04.2019 проти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інссервіс", м. Запоріжжя про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/285/19 заперечив, свої заперечення виклав в письмових поясненнях, які надійшли на адресу суду 23.04.2019.

Суд, дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інссервіс", м. Запоріжжя про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/285/19, вважає за можливе задовольнити її частково, у зв'язку з наступним.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 2 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).

Положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: - позивачем здійснено звернення до суду із заявою про розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів; - докази понесення витрат пов'язаних із розглядом справи позивачем подані в межах строку, тобто, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

В підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10128,90 грн., позивачем додано до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги адвокатом б/н від 17.11.2017 та додаток №1 до даного договору, актом приймання - передачі наданих послуг від 10.04.2019 на суму 10128,90 грн., рахунок №26 від 11.04.2019, Ордер на надання правової допомоги Серія ЗП №66235 від 05.02.2019. Також, надане платіжне доручення №386 від 11.04.2019 на суму 10128,90 грн., що підтверджує понесення (оплату) позивачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги сумі 10128,90 грн.

Детальний опис робіт (наданих послуг) викладений в Акті приймання - передачі наданих послуг від 10.04.2019.

Суд приймає та враховує, надані в судовому засіданні 23.04.2019 адвокатом Стеценко А.В., пояснення щодо допущених описок в акті приймання - передачі наданих послуг від 10.04.2019.

Приймаючи до уваги нескладність спору між сторонами, невеликий обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (відповідно до акту здачі-прийняття наданих послуг від 10.04.2019), приймаючи до уваги невелику кількість судових засідань, суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 10128,90 грн. є не співрозмірним категорії спору, наданому об'єму адвокатських послуг.

Також, суд враховує, що відповідачем є Запорізька міська рада, яка є органом місцевого самоврядування у Запорізькій області є неприбутковою організацією, та фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету.

Доводи представника відповідача, приведені ними в обґрунтування заперечень проти цієї заяви, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

При цьому вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на послуги адвоката в розмірі 5 064, 45 грн., яку суд вважає співрозмірною з урахуванням обставин справи та їх розумною необхідністю.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5 064, 45 грн.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.04.2019 позов задоволено повністю, тому витрати, пов'язані на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача.

З приводу решти витрат, які заявник просить стягнути з позивача, а саме: витрат на оплату банківської комісії за сплату судового збору та витрати на оплату послуг поштового зв'язку за надсилання копії позовної зави та доданих до неї документів відповідачеві, суд зазначає наступне.

Наведені витрати не віднесені до пунктів 1-3 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, а аналізуючи їх на предмет відповідності витратам, вказаним у пунктів 4 такої частини, суд доходить висновку, що диспозиція такого пункту пов'язує віднесення витрат учасника судового процесу до категорії "витрат, пов'язаних з розглядом справи", а відтак і до категорії "судових витрат" - їх пов'язаність з вчиненням інших "процесуальних дій".

З системного аналізу ст.ст. 3, 12, 13, 15, 120, 121, 185, 223, 331, 338 ГПК України будь-які дії учасника господарської справи, пов'язані із її розглядом судом - в т.ч. оплата банківської комісії за сплату судового збору, відправлення документів є процесуальною дією в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак і витрати понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на відправку кореспонденції та витрати на оплату банківської комісії за сплату судового збору, є такими, що пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, та правомірно заявлені позивачем на підставі п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення позивачем витрат у розмірі 39, 20 грн., як вартості витрат на оплату банківської комісії за сплату судового збору та витрат у розмірі 26, 00 грн. на оплату послуг поштового зв'язку (за надсилання копії позовної зави та доданих до неї документів відповідачеві) до суду надано квитанцію №71451 від 05.02.2019 про сплату судового збору та фіскальний чек №4839 від 06.02.2019.

Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 39, 20 грн. витрат на оплату банківської комісії за сплату судового збору та 26, 00 грн. на оплату послуг поштового зв'язку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 126 129, 232, 233, 235, 240, 244 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інссервіс", м. Запоріжжя про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/285/19 про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2.Стягнути з Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інссервіс", (69009, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 20-Е, ідентифікаційний код юридичної особи 31037182) 5064 (п'ять тисяч шістдесят чотири) грн. 45 коп. витрат на професійну правничу допомогу, 26 (двадцять шість) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг поштового зв'язку та 39 (тридцять дев'ять) грн. 20 коп. витрат на оплату банківської комісії за сплату судового збору. Видати наказ.

3.В частині стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 5064, 45 грн. - відмовити.

Суддя Н. Г. Зінченко

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту додаткового рішення 24.04.2019.