Рішення

від 23.04.2019 по справі 911/468/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2019 р. м. Київ Справа № 911/468/19

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Бойко О.Ю. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агро Лайф Плюс , с. Таборів Сквирського району Київської області,

до відповідача фізичної особи-підприємця Задорожного Олександра Прокоповича, м. Біла Церква,

про стягнення 61 049,00 грн

без виклику представників учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Агро Лайф Плюс , с. Таборів Сквирського району (далі по тексту - ТОВ Агро Лайф Плюс ), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 16.02.2019 до відповідача - фізичної особи-підприємця Задорожного Олександра Прокоповича, м. Біла Церква (далі по тексту - ФОП Задорожний О.П.), в якому просить суд стягнути з відповідача нараховані у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання 61 049,00 грн, з яких: 48 888,00 грн інфляційні втрати (грудень 2016 - січень 2019) та 12 161,00 грн 3% річних (17.11.2016 - 16.02.2019), та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням господарського суду Київської області від 18.10.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 911/1738/17, позовні вимоги задоволено повністю, ухвалено стягнути з фізичної особи-підприємця Задорожного Олександра Прокоповича на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агро Лайф Плюс 180 000,00 грн основної заборгованості та 2 700,00 грн судового збору. 07.05.2018 державним виконавцем Білоцерківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Гаєвою М.І., винесено постанову про відкриття ВП № 56334155 щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 12.02.2018 у справі № 911/1738/17 про стягнення з ФОП Задорожного Олександра Прокоповича на користь ТОВ Агро Лайф Плюс грошових коштів загалом у розмірі 182 700,00 грн. Позивач вказує, що вказане виконавче провадження є не закритим, а заборгованість не погашена.

Так, позивач, враховуючи, що заборгованість в розмірі 180 000,00 грн, що підтверджена рішенням суду у справі № 911/1738/17, не погашена відповідачем, здійснив нарахування 3% річних за період з 17.11.2016 по 16.02.2019 в розмірі 12 161,00 грн та інфляційних втрат за період з грудня 2016 по січень 2019 в розмірі 48 888,00 грн. в порядку ст. 625 ЦК України за прострочення грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.02.2019 позовну заяву ТОВ Агро Лайф Плюс до ФОП Задорожного О.П. прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/468/19. Ухвалено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою зобов'язано позивача подати протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі письмове правове обґрунтування терміну прострочення грошового зобов'язання, а відтак і періоду нарахування процентів річних з 17.11.2016 та інфляційних втрат з грудня 2016, враховуючи, що рішення у справі № 911/1738/17 набрало законної сили 01.02.2018; зобов'язано відповідача подати протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі докази сплати коштів на користь ТОВ Агро Лайф Плюс в сумі 180 000,00 грн на виконання рішення суду у справі № 911/1738/17, або докази припинення зобов'язань із сплати з інших підстав, передбачених Главою 50 ЦК України, або докази визнання судом наказу таким, що не підлягає виконанню в порядку ст. 328 ГПК України тощо; встановлено відповідачу строк для подання відзиву протягом 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

07.03.2019 до господарського суду від позивача, на виконання вимог ухвали суду, надійшли письмові пояснення.

01.04.2019 представник відповідача адвокат Ярошенко Д.В. (на підставі ордеру КВ №782603 від 01.04.2019) ознайомився з матеріалами справи, наданими йому на його клопотання, подане до суду 01.04.2019, про що на вказаному клопотанні міститься його особистий підпис. Відтак відповідач належно повідомлений та обізнаний про розгляд справи судом.

Станом на 23.04.2019 відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзив на позов не подав, доказів сплати коштів на користь ТОВ Агро Лайф Плюс в сумі 180 000,00 грн на виконання рішення суду у справі № 911/1738/17, або докази припинення зобов'язань із сплати з інших підстав, передбачених Главою 50 ЦК України, або докази визнання судом наказу у справі №911/1738/17 таким, що не підлягає виконанню, в порядку ст. 328 ГПК України тощо, суду не представив, не заявив клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд вважає, що у відповідності до ч. 5 ст. 252 ГПК України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для ухвалення рішення.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 18.10.2017, яке набрало законної сили 01.02.2018 відповідно до ухвали Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2018, у справі № 911/1738/17 за позовом ТОВ Агро Лайф Плюс до ФОП Задорожного О.П. про стягнення 180 000,00 грн позовні вимоги задоволено повністю, ухвалено стягнути з відповідача на користь позивача 180 000,00 грн основної заборгованості (безпідставно одержаних коштів) та 2 700,00 грн судового збору.

На виконання рішення господарського суду Київської області від 18.10.2017, господарським судом Київської області 12.02.2018 видано відповідний наказ про примусове виконання рішення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Задорожного О.П. залишено без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 18.10.2017 у справі № 911/1738/17 без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Задорожного Олександра Прокоповича залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 та рішення господарського суду Київської області від 18.10.2017 у справі № 911/1738/17 залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою Совтрансавто-Холдинг проти України визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в закону силу, не може бути поставлено під сумнів.

07.05.2018 державним виконавцем Білоцерківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Гаєвою М.І., винесено постанову про відкриття ВП № 56334155 щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 12.02.2018 у справі № 911/1738/17 про стягнення з ФОП Задорожного О.П. на користь ТОВ Агро Лайф Плюс грошових коштів загалом у розмірі 182 700,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідач обов'язку з оплати заборгованості не виконав, у зв'язку з чим, позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 12 161,00 грн (за період з 17.11.2016 по 16.02.2019) та інфляційних втрат у сумі 48 888,00 грн (за період грудень 2016 - січень 2019), нарахованих у звязку із простроченням грошового зобов'язання з повернення безпідставно одержаних коштів в розмірі 180 000,00 грн.

Згідно з приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України і ст. 230 ГК України.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У постанові від 01.06.2016 у справі №910/22034/15 Верховний Суд України дійшов висновку, що положення ст. 625 ЦК України розповсюджують свою дію на всі грошові зобов'язання; отже на прострочене позадоговірне грошове зобов'язання з повернення безпідставно отриманих коштів, яке виникло на підставі ст. 1212 ЦК України, можуть бути нараховані інфляційні втрати та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

Така ж позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.10.2018 у справі №908/2552/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Рішенням господарського суду Київської області від 18.10.2017 у справі № 911/1738/17 встановлено, що стягувана сума 180 000,00 грн. була перерахована ТОВ Агро Лайф Плюс платіжним дорученням №93 від 16.11.2016. За висновком суду у даній справі, з яким погодився Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (постанова від 21.01.2019 у справі №911/1738/17) зазначений платіж був здійснений помилково, без будь-яких правових підстав.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відтак, обов'язок відповідача повернути позивачу безпідставно перераховані кошти в сумі 180 000,00 грн. передбачений законом, та виникає у набувача коштів з настанням факту безпідставного перерахування коштів, а не з настанням факту набрання судовим рішенням про стягнення коштів законної сили.

На час здійснення зазначеного платежу, щодо якого судом встановлено, що він був вчинений безпідставно, був чинним Указ Президента України від 16.03.1995 № 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України", пунктом 6 якого було установлено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти. Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Доказів сплати відповідачем позивачу грошових коштів в сумі 180 000,00 грн. відповідач суду не подав, в тому числі і на вимогу ухвали суду від 21.02.2019, яка набрала законної сили та є обов'язковою для виконання на всій території України.

Відповідно до частини 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Проаналізувавши вищезазначене та врахувавши, що заборгованість відповідача з оплати 180 000,00 грн., яка підтверджена рішенням суду від 18.10.2017 у справі №911/1738/17, станом на момент прийняття рішення у даній справі не погашена, суд дійшов висновку про правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат на прострочене недоговірне грошове зобов'язання із повернення 180000,00 грн. безпідставно набутих коштів у період з 22.11.2016 (наступний день після спливу п'ятиденного строку) по 16.02.2019.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних за період 22.11.2016 - 16.02.2019, суд встановив, що розмір 3% річних, що належать до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 12085,51 грн., відтак вказану вимогу слід задовольнити частково.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць .

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем , у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відтак, розрахунок інфляційних втрат слід здійснювати за період грудень 2016 по січень 2019.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат становить 48895,83 грн, тому вказану вимогу позивача належить задовольнити частково.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов ТОВ Агро Лайф Плюс частково, приймає рішення про стягнення з ФОП Задорожного Олександра Прокоповича 12085,51 грн 3% річних та 48895,83 грн інфляційних втрат.

Оскільки спір виник в результаті неправильних дій відповідача, який неналежним чином виконав своє зобов'язання, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду за захистом свого порушеного права, суд у відповідності до ст. 129 ГПК України покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору в мінімальному законом встановленому розмірі в повному обсязі.

керуючись ст. ст. 4, 12, 129, 233, 236-238, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Агро Лайф Плюс задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Задорожного Олександра Прокоповича (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агро Лайф Плюс (09023, Київська обл., Сквирський район, с. Таборів, вул. Жовтнева, буд. 38, код 39550372)

48895,83 грн (сорок вісім тисяч вісімсот дев'яносто п'ять гривень вісімдесят три копійки) інфляційних втрат ,

12085,51 грн (дванадцять тисяч вісімдесят п'ять гривень п'ятдесят одну копійку) 3% річних,

1 921,00 грн (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну гривню нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту рішення 23.04.2019

Суддя О.В. Конюх