Рішення

від 16.04.2019 по справі 346/579/18

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/579/18

Провадження № 2-а/346/8/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б. Б.

з участю секретаря Матушевської Г. Д.

позивача ОСОБА_1

представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель, заступника начальника управління - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_4, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 31 січня 2018 року №04.1-23/63,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 31 січня 2018 року, старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, заступником начальника управління - начальником відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_4 ухвалено Постанову про накладення адміністративного стягнення №04.1-23/63, якою його, позивача визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення за ст. 53-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Вказує, що у постанові зазначено, що ним, позивачем ОСОБА_1 використовується частина земельної ділянки площею 0,1174 га із загальної площі 0,1661 га, для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 2620881002:51:001:0004, не за цільовим призначенням, та на зазначеній земельній ділянці ним здійснено будівництво деревинних споруд, порушено грунтовий покрив земельної ділянки шляхом виконання земельних робіт, робіт із благоустрою території, мощення території бруківкою. Порушенням заподіяно матеріальну шкоду внаслідок зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу із земельної ділянки площею 0,1174 га на суму 15919 грн. 83 коп.

Вважає, що дана постанова підлягає скасуванню, а адміністративна справа закриттю з підстав встановлених п.1 ст. 247 КпАП України, що полягає в наступному. Протокол про адміністративне правопорушення №04.1-22/53 від 24 січня 2018 року відносно нього, позивача ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП ,з зокрема, в протоколі не зазначено суть адміністративного правопорушення , неправильно вказана дата його народження, не зазначено, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є. При цьому, в матеріалах справи відсутні об єктивні дані про доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.53-1 КУпАП. Звертає увагу, що у постанові вказано, що ним, позивачем порушено ст.53Кодексу України про адміністративні правопорушення, а постановлено визнати його винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною ст. 53-1 КУпАП, що не відповідає матеріалам та обставинам справи .

Вказує, що накладаючи адміністративне стягнення, державний інспектор знехтував вимогами ст. 268 КУпАП та своєчасно не сповістив його про день, час та місце розгляду справи. Протокол про вчинення адміністративного правопорушення за його, позивача ОСОБА_1 участі не складався. Копію протоколу та розрахунку шкоди йому вручено 31.01.2018 тобто в інший день разом із оскаржуваною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, чим порушено його право на захист та підготовку до розгляду справи. Також в графі про роз яснення прав особі, яка притягується до адміністративної відповідальності відсутній підпис, що з такими правами особа ознайомлена. У записах протоколу про адміністративне правопорушення та розрахунку заподіяної шкоди наявні розбіжності, а саме зазначено ряд різних правопорушень. Крім цього, зазначено, що пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності долучені на окремому аркуші, проте в матеріалах справи такі відсутні, оскільки ним жодних пояснень не надавалось.

Звертає увагу, що державним інспектором складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням ним, позивачем ОСОБА_1, відповідно до протоколу від 24.01.2018р. №04.1-22/53, однак у постанові про накладення адміністративного стягнення від 31.01.2018р. №04.1-23/63 державний інспектор зазначив, що порушенням заподіяно матеріальну шкоду внаслідок зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу з земельної ділянки площею 0,1174 га на суму 15919 грн. 83 коп., що не відповідає ст.53 КпАП. Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є неправомірним, а дії відповідних посадових осіб є необ'єктивними та упередженими, і як наслідок суперечать вимогам статті 19 Конституції України, статей 3, 8 та 9 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, зазначив, що був позбавлений права на ефективний юридичний захист, об єктивне та повне зясування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення. Вказує, що правопорушення не вчиняв, оскільки земельною ділянкою користується на підставах встановлених законом.

Посилається на Закон України Про особисте селянське господарство та вказує, що роботи щодо будівництва деревинних споруд, земельні роботи, роботи із благоустрою території, мощення території бруківкою тощо підпадають під дію статті 6 цього закону тобто не заборонені в законодавчому порядку, і як наслідок, можуть виконуватися на земельних ділянках особистого селянського господарства.

Також, вказує, що у постанові зазначено, що відповідно до ОСОБА_2 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963 проведено відповідний розрахунок на суму 15919 грн.

Однак, враховуючи відсутність підстав вважати, що він, позивач ОСОБА_1 використовує вищезазначену земельну ділянку не за цільовим призначенням дія вищезазначеної постанови КМУ у цьому випадку не розповсюджується на особисте селянське господарство, яке належить йому, позивачу.

Крім цього, додаток 8 Середньорічний додатковий дохід отриманий внаслідок фактичного використання земельних ділянок діє у разі невикористання за цільовим призначенням земель сільськогосподарського призначення тобто у разі забудови житловими будинками, гуртожитками, комерційними та торговельними об'єктами, спортивними спорудами, кемпінгами, турбазами, пансіонатами, будинками для відпочинку, садовими та дачними будинками з господарськими будівлями та дворами. Проте такі чинники відсутні так як у матеріалах (документах), які складені згаданою вище посадовою особою відсутнє посилання на документи, які підтверджують наявність забудови житловими будинками, та вищеперелічиними об'єктами, будівлями та дворами.

Вказує, що вищевказаний додаток не в повній мірі відповідає вимогам Закону України Про особисте селянське господарство , а стаття 3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності наголошує "презумпції правомірность діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи інщого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Повідомляє, що стаття 4 цього закону зазначає що у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно- правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання ";

Обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку. У його приватній власності знаходиться земельна ділянка площею 0,1661 га, для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 2620881002:51:001:0004, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності і.н. 46595993 від 29.10.2015р.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги позову та просять суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 31.01.2018 №04.1-23/63 про притягнення його, позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) гривень.

Представник відповідача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області подав до суду відзив, відповідно до якого зазначив, що відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року № 308 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністерства аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо- геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства , використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів.

Посадові особи ОСОБА_3 управління мають право складати, зокрема акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення за результатами яких приймати відповідні постанови. Вказує, що при проведенні перевірок за дотриманням вимог земельного законодавства державні інспектори з контролю за використанням і охороною земель в Івано-Франківській області діючи виключно в межах наданих їм чинним законодавством повноважень. Закону України, на який посилається позивач Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Зазначає, що Головне управління у своїй діяльності не може застосовувати вказаний закон, оскільки перевірка проводиться за об'єктом - земельна ділянка , а не суб'єкт господарювання, тому, твердження позивача про те, що рішення старшого державного інспектора Семчука Р.М. є протиправним, не відповідає дійсності, оскільки державним інспектором при проведенні перевірки за дотриманням вимог земельного законодавства позивачем ОСОБА_1 дотримано всіх вимог чинного законодавства.

Так, відповідно до наказів ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 05.12.2017 № 776-ДК ; № 777-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності державним інспектором Семчуком проведено обстеження земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею 0,1661 га (кадастровий номер 2620881002:51:001:0004) , та площею 0,0800 га (кадастровий номер 2620881002:51:001:0003). Дані земельні ділянки знаходяться в межах населеного пункту с. Бистрець присілок Довгі толоки Верховинського району Івано-Франківської області. За результатами перевірки оформлено відповідний акт обстеження земельної ділянки № 04.1-19/177 в якому зафіксовано, що на момент візуального обстеження земельних ділянок , частина земельної ділянки площею 0,1174 га із загальної площі 0,1661 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 2620881002:51:001:0004) використовується позивачем ОСОБА_1 не за цільовим призначенням. На зазначеній земельній ділянці останнім здійснено будівництво деревинних споруд, порушено грунтовий покрив земельної ділянки шляхом виконання земельних робіт, робіт із благоустрою території, мощення території бруківкою. Беручи до уваги вимоги п. ґ ст. 211 ЗК України встановлено порушення за яке передбачена адміністративна відповідальність відповідно до ст. 53 КУпАП .

Вищевказане підтверджується здійсненими геодезичними обмірами спеціалістами ТзОВ Науково-виробничого підприємства ГІС , якими виготовлено кадастровий план земельної ділянки по фактичному використанні та матеріалами фотографування.

Зазначає, що державним інспектором Семчуком Р.М. 24.01.2018 відповідно до вимог ст. 144 Земельного Кодексу України відносно позивачам ОСОБА_1 в присутності останнього складено протокол про адміністративне правопорушення. Позивач зазначив, що протокол складався без його участі, що є неправдою, оскільки позивач особисто розписався в протоколі ,а також надав пояснення на окремому аркуші від 20.12.2017 р.

Твердження про те, що державний інспектор своєчасно не сповістив позивача про день час і місце розгляду справи також не відповідає дійсності, оскільки відповідно до п.6 Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення - у протоколі зроблена відмітка про роз'яснення особі , яка притягується до адмінвідповідальності її прав і обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП , а також про повідомлення її про час та місце розгляду справи про адмінправопорушення. Оскільки позивач ОСОБА_1 протокол підписав особисто з огляду на це він був належно повідомлений про час та місце розгляду справи. Вказує, що в подальшому державним інспектором ухвалено постанову про накладення адмінстягнення від 31.01.2018 № 04.1-23/63. Порушенням також заподіяно матеріальну шкоду внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням на суму 15919 грн. 83 коп., тому вважає, що процесуальних та правових порушень при проведенні перевірки за дотриманням земельного законодавства позивачем державним інспектором Семчуком Р.М. не допущено, факт порушення земельного законодавства засвідчений відповідними процесуальними документами, складеними у встановленому законом порядку, а отже підстав щодо задоволення позовних вимог, немає. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області та відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про дату, час місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи пояснення позивача, його предстанвика, дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений адміністративний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24 січня 2018 року старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, заступником начальника управління - начальником відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення № 04.1-22/53. В протоколі зазначено, що старшим державним інспектором Семчуком при перевірці дотримання вимог земельного законодавства під час використання та надання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею 0,1661 га (кадастровий номер 2620881002:51:001:0004), та площею 0,0800 га (кадастровий номер 2620881002:51:001:0003), які знаходяться в межах населеного пункту с. Бистрець присілок Довгі толоки Верховинського району встановлено , що 14 грудня 2017 року відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом- земельної ділянки № 04.1-18/205, частина земельної ділянки площею 0,1174 га із загальної площі 0,1661 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 2620881002:51:001:0004) використовується позивачем ОСОБА_1, не за цільовим призначенням. На зазначеній земельній ділянці позивачем ОСОБА_1 здійснено будівництво деревинних споруд, порушено грунтовий покрив земельної ділянки шляхом виконання земляних робіт, робіт із благоустрою території, мощення території бруківкою. Крім того, позивачем ОСОБА_1 самовільно зайнято частину земельної ділянки площею 0,0615 га із загальної площі 0,0800 га з кадастровим номером 2620881002:51:001:0003 шляхом розміщення будівельних матеріалів. Крім того, позивачем ОСОБА_1 самовільно зайнято земельні ділянки загальною площею 0,0438 га сільськогосподарського призначення, комунальної власності - шляхом розміщення будівельних матеріалів. Відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ст. 53 КУпАП та п. ґ ч.1 ст.211 Земельного кодексу України (а.с.7)

Даний протокол підписаний позивачем ОСОБА_1.

Суд зауважує, що у протоколі невірно вказана дата народження ОСОБА_1 22.11.196

Розглянувши вказаний протокол 31 січня 2018 року старший державний інспектор Семчук Р.М. ухвалив оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення №04.1-23/63, якою позивача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. У постанові зазначено, що позивачем ОСОБА_1 використовується частина земельної ділянки площею 0,1174 га із загальної площі 0,1661 га, для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 2620881002:51:001:0004, не за цільовим призначенням, та на зазначеній земельній ділянці ОСОБА_1 здійснено будівництво деревинних споруд, порушено грунтовий покрив земельної ділянки шляхом виконання земляних робіт, робіт із благоустрою території, мощення території бруківкою. Порушенням заподіяно матеріальну шкоду внаслідок зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу із земельної ділянки площею 0,1174 га на суму 15919 грн. 83 коп.(а.с.9)

З розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням позивачем ОСОБА_1, вбачається, що шкода, заподіяна державі становить 15919, 83 грн. (а.с.8).

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 125 , 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

У відповідності до вимог ст. 211 цього ж Кодексу , громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за порушення, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ст. 53 КУпАП використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень - є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність встановлену законом.

Згідно ст. 53-1 КУпАП , самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зауважує, що у вищевказаних протоколі та оскаржуваній постанові старший державний інспектор Семчук Р. вказує, що відповідальність за вчинене позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбачена ст. 53 КУпАП (порушення правил використання земель), однак постановою позивача ОСОБА_1 визнано винуватим за ст. 53-1 КУпАП (самовільне зайняття земельної ділянки) . Зазначені порушення при оформленні та складанні протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення щодо позивача ОСОБА_1 ставлять під сумнів правильність та законність їх складання.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. Відповідно ст. 251 даного Кодексу,доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1,2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу . В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП , провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події чи складу правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП , орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту осккаржуваної постанови про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП вбачається, що вона не містить даних про те, коли саме мало місце самовільне зайняття земельної ділянки позивачем, не надано доказів того, що позивач дійсно використовує дану земельну ділянку самовільно.

Суд вважає, що при розгляді справи про вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного порушення передбаченого ст. 53-1 КУпАП, державним інспектором Семчуком вимоги, передбачені ст. 280 КУпАП , не виконано, не з ясовано всіх обставин справи, а тому ухвалена ним постанова про накладення адміністративного стягнення від 31.01.2018 р. № 04.1-23/63 є незаконною та підлягає до скасування.

Обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку. У приватній власності позивача знаходиться земельна ділянка площею 0,1661 га, для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 2620881002:51:001:0004 на підставі правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку (а.с.10).

Згідно з п.3 ч.3 ст. 286 КАС України , за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасування рішення субєкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення, тому суд вважає за необхідне провадження в справі закрити, оскільки відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП , провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю завідсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що заявлений позов слід задоволити, постанову про накладення адміністративного стягнення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1 за ст. 53-1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 170,00 грн. слід скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19 , 55 Конституції України , ст. ст.53,53-1, 245, 251 ,268, 280 КУпАП , ст. ст. 5 , 7-10 , 72 , 77 , 90 , 241-246 , 250 , 286 КАС України , -

Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовільнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 31.01.2018 № 04.1-23/63 старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, заступника начальника управління - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 24.04.2019 року

Суддя Беркещук Б. Б.