Рішення

від 24.04.2019 по справі 344/12136/16-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/12136/16-ц

Провадження № 2/344/356/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретарів: Максимів Н.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства Комфорт-Сервіс , Публічного акціонерного товариства Універсал Банк , ТОВ «Франк Девелопмент» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання недійсним договору іпотеки,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства Комфорт-Сервіс , Публічного акціонерного товариства Універсал Банк , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_5. Вимогами позову просить визнати недійсним Договір іпотеки, укладений між ПАТ Банк Універсальний та ПП Комфорт-Сервіс 17.10.2007 року та посвідчений 17.10.2007 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 по реєстру № 5158 та договір іпотеки, укладений між ПАТ Банк Універсальний та ПП Комфорт-Сервіс 04.05.2011 року та посвідчений 04.05.2011 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 по реєстру № 1239 щодо нерухомого майна - адміністративно-виробничих приміщень по вул. Крайківського, 1Б у м. Івано-Франківську, стягнути судові витрати по справі з відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.10.1995 року між нею та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб. Під час перебування у шлюбі її чоловіком, 03.08.2001 року, зареєстровано Приватне підприємство Комфорт-Сервіс (код ЄДРПОУ 31524338). Частка у статутному капіталі її чоловіка складає 50%. 22.03.2006 року ПП Комфорт-Сервіс придбано незавершене будівництво приміщення лабораторно-побутового корпусу (готовність 70%) загальною площею 3648 кв.м. по вул. Крайківського, 1, м. Івано-Франківськ. Станом на дату подання позову, після завершення будівництва, вчинення ряду правочинів, вказаний об'єкт нерухомості належить ПП Комфорт-Сервіс на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.07.2013 року, загальною площею 1890 кв.м., із присвоєною поштовою адресою: вул. Крайківського, 1Б, м. Івано-Франківськ. Частка адміністративно-виробничих приміщень на вул. Крайківського, 1Б у м. Івано-Франківську є її з чоловіком спільною сумісною власністю подружжя, розпорядження яким повинне здійснюватись із урахуванням вимог СК України, ЦК України щодо розпорядження спільним майном подружжя. Частка у статутному капіталі ПП Комфорт-Сервіс її чоловіка, відповідна їй частка у майні підприємства складає 50%. Статутний капітал та майно приватного підприємства є спільною сумісною власністю подружжя. На її звернення до ПП Комфорт-Сервіс щодо стану адміністративно-виробничих приміщень на вул. Крайківського, 1Б у м. Івано-Франківську їй надано копії документів на вказане майно та реєстраційних документів підприємства. Також, їй повідомлено про перебування вказаного майна в іпотеці ПАТ Універсал Банк . Частка адміністративно-виробничих приміщень на вул. Крайківського, 1Б у м. Івано-Франківську на час укладення спірних договорів іпотеки була спільною сумісною власністю її та її чоловіка та для їх укладення була необхідність її письмової, нотаріально посвідченої згоди, як співвласника майна. Згоду на передачу в іпотеку майна вона не надавала, а про укладення спірних договорів іпотеки нічого не знала. Позивач покликається на рішення Конституційного Суду України від 19.09.2012 року, яким надано офіційне тлумачення положення ч. 1 ст. 61 СК України відносно правового режиму майна підприємства. Згідно вказаного рішення Конституційного Суду України, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України, треба розуміти так, що статутний капітал та майно підприємства є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Ухвалою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовського С.О. від 26 вересня 2016 року відкрито провадження у справі (а.с. 19, т. 1).

Розпорядженням щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ № 6 від 26.01.2017 року справа надійшла у провадження судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Мелещенко Л.В. (а.с. 86-87, т. 1).

Згідно ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (суддя Мелещенко Л.В.) від зазначену цивільну справу призначено до судового розгляду (а.с. 88, т. 1).

У зв'язку із закінченням 24.04.2017 року п'ятирічного строку призначення судді Мелещенко Л.В. вперше та відповідно до розпорядження керівника апарату Івано-Франківського міського суду ОСОБА_7 № 57 від 04.05.2017 року проведено повторний автоматичний розподіл даної цивільної справи (а.с. 116, т. 1).

Системою автоматичного розподілу дану цивільну справу розподілено судді Антоняку Т.М. (а.с. 117, т. 1).

Ухвалою від 25 травня 2017 року вказану справу прийнято до провадження (а.с. 118, т. 1).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2017 року до участі у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства Комфорт-Сервіс , Публічного акціонерного товариства Універсал Банк , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання недійсним договору іпотеки, залучено ТОВ «Франк Девелопмент» , як відповідача (правонаступника ПАТ Універсал Банк ) (а.с. 235, т. 1).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити. В подальшому не прибув в судове засідання, подавши заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі (а.с. 242, т. 1).

Представники відповідача ТОВ «ОСОБА_8 позовні вимоги з підстав, що викладені у письмовому запереченні на позов, (а.с. 211-215) зазначивши, що лабораторно-побутовий комплекс по вул Крайківського, 1Б придбаний не за кошти подружжя, а за кошти підприємства, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Інші сторони та їх представники не прибули в судове засідання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

З матеріалів справи слідує, що 04.10.1995 року укладено шлюб між позивачкою та ОСОБА_5, про що свідчить копія свідоцтва про одруження серії І-НМ № 040011, виданого 04.10.1995 року (а.с. 6, т. 1).

22.03.2006 року укладено Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень між ВАТ Івано-Франківська харчосмакова фабрика та ПП Комфорт-Сервіс в особі директора ОСОБА_9, відповідно до якого ПП Комфорт-Сервіс придбало незавершене будівництвом приміщення лабораторно-побутового корпусу, готовність якого згідно довідки, виданої Івано-Франківським ОБТІ 17.03.2006 року становить 70%, загальною площею 3648,0 кв.м., розташоване по вул. Крайківського, 1 у м. Івано-Франківську на земельній ділянці площею 0,2798 га, яка знаходиться в оренді згідно Договору оренди, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 06.02.2004 року за реєстром № Д-50 (а.с. 7, т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2006 року між ВАТ Банк Універсальний та ПП Комфорт-Сервіс в особі директора ОСОБА_9 укладено кредитний договір (з відкриттям невідновлювальної кредитної лінії) № 02/002к, згідно якого ПП Комфорт-Сервіс , як позичальнику, відкрито невідновлювальну кредитну лінію у розмірі 4 880 00,00 грн. терміном на сім років, дата погашення кредиту 26.03.2013 року, для придбання об'єкту незавершеного будівництва - лабораторно-побутового комплексу та поповнення обігових коштів, з платою за користування кредитом у розмірі 18% річних (а.с. 216-221, т. 1).

Матеріалами справи встановлено, що 17.10.2007 року між ВАТ Банк Універсальний та ПП Комфорт-Сервіс укладено Договір іпотеки нерухомого майна - нежитлової нерухомості, відповідно до якого Приватне підприємство Комфорт-Сервіс в особі директора ОСОБА_5, як іпотекодавець, передав в іпотеку ВАТ Банк Універсальний , як іпотекодержателю, адміністративно-виробничі приміщення, що знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Крайківського, 1 б , загальною площею 3064,4 кв.м., які належать іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 26.12.2006 року, Договору про виділ майна в натурі з нерухомого майна, посвідченого 06.09.2007 року, Договору про виділ майна в натурі з нерухомого майна, посвідченого 17.10.2007 року (а.с. 11-12, т. 1).

Також, 04.05.2011 року між ПАТ Банк Універсальний та ПП Комфорт-Сервіс укладено Договір іпотеки, відповідно до якого Приватне підприємство Комфорт-Сервіс в особі директора ОСОБА_5, як іпотекодавець, передав в іпотеку ПАТ Банк Універсальний , як іпотекодержателю, адміністративно-виробничі приміщення, що знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Крайківського, 1 б , загальною площею 2387,6 кв.м., зазначені на плані літ. А, згідно ОСОБА_7 з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 04.02.2011 року ОКП Івано-Франківське ОБТІ за номером 28892542, які належать іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору про виділ майна в натурі та припинення спільної часткової власності, посвідченого 29.05.2008 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстром № 2632 (а.с. 226-235).

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.07.2013 року вбачається, що ПП Комфорт-Сервіс є власником адміністративно-виробничих приміщень загальною площею 1890 кв.м. за адресою: вул. Крайківського, 1Б, м. Івано-Франківськ (а.с. 8, т. 1).

З урахуванням положень статей 55, 124 Конституції України та відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, оскільки до предмету судового захисту входять саме порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси.

За змістом статті 203 ЦК України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому закономпорядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Частиною 1 статті 115 ЦК України передбачено, що господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Як слідує зі Статуту Приватного підприємства Комфорт-Сервіс (а.с. 14-15), майно підприємства належить йому на правах приватної власності, у відповідності до законодавства України (п. 3.1 Статуту).

Відповідно до ч. ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями ч. 1 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Відповідно ч. 2 ст. 369 ЦК України, розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, якщо не доведено протилежне.

За змістом статей 572, 575 ЦК України, іпотека є видом забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до статті 578 ЦК України та статті 6 Закону України Про іпотеку майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу (іпотеку) лише за згодою усіх співвласників.

Така згода за своєю правовою природою є одностороннім правочином. Згідно із частиною першою статті 219 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.

Відповідно до частини другої статті 369 ЦК України та частини другої статті 65 СК України при укладенні одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Пунктом 3.1 Статуту ПП Комфорт-Сервіс визначено, що майно підприємства належить йому на правах приватної власності, у відповідності до законодавства України.

Згідно п. 5.9 Статуту ПП Комфорт-Сервіс директор має право без довіреності виконувати усі дії від імені підприємства без обмежень.

Матеріалами справи встановлено, що Договір іпотеки нерухомого майна - нежитлової нерухомості, укладений між ПАТ Банк Універсальний та ПП Комфорт-Сервіс 17.10.2007 року та посвідчений 17.10.2007 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 по реєстру № 5158 та договір іпотеки, укладений між ПАТ Банк Універсальний та ПП Комфорт-Сервіс 04.05.2011 року та посвідчений 04.05.2011 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 по реєстру № 1239, щодо нерухомого майна - адміністративно-виробничих приміщень по вул. Крайківського, 1Б у м. Івано-Франківську містять зазначення про підписання його ОСОБА_5, як директором ПП Комфорт-Сервіс , а не як фізичною особою - одним із подружжя. Лабораторно-побутовий комплекс (готовністю 70%) був придбаний ПП Комфорт-Сервіс за рахунок кредитних коштів, а відтак, у відповідності до п. 3.1 Статуту ПП Комфорт-Сервіс та вимог ч. 1 ст. 328 ЦК України, такий комплекс є власністю ПП Комфорт-Сервіс , про що у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень містяться відповідні відомості про право власності ПП Комфорт-Сервіс .

З огляду на що не підлягає застосуванню стаття 65 СК України, відповідно до якої для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також: договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово на яку посилається позивач, а тому, тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволенню з цих підстав.

Зі змісту нормативних положень глав 7 та 8 СК України, власність у сім'ї існує у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність подружжя, залежно від якого регулюється питання розпорядження даним майном.

Підстави набуття права спільної сумісної власності, визначені в ст. 60 СК України. За змістом цієї норми, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить подружжю на праві спільної сумісної власності.

Тобто, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільною участю подружжя коштами або участю у набутті майна. Зазначене свідчить про те, що суд повинен встановити не тільки факт придбання майна під час шлюбу, а й той факт, що джерелом його набуття є спільні кошти, спільна праця подружжя.

Згідно ст. 320 ЦК України, власник майна має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності. Жодних спеціальних умов чи обмежень використання фізичною особою, яка перебуває у шлюбі, свого майна для здійснення підприємницької діяльності законом не встановлюється.

На підставі норм ст.ст. 57, 61 СК України можна дійти висновку, що майно приватного підприємства не є об'єктом спільної власності подружжя. Інший з подружжя має право на частку одержаних доходів від діяльності та в порядку спадкування на частку в статутному капіталі.

Результатом наділення юридичних осіб - приватних підприємств свободою господарської діяльності та підприємництва є застосування ними цивільних договорів як правової форми їх діяльності.

Встановивши у даній справі факт оформлення приватної власності приватного підприємства та видачі йому свідоцтва про право власності на адміныстративно-виробничі приміщення, суд не має права своїм рішенням змінювати правовий режим майна приватного підприємства на режим спільного сумісного майна подружжя, оскільки з моменту внесення майна до статутного фонду підприємство є єдиним власником майна і це майно не може перебувати одночасно у власності інших осіб.

Таким чином, укладаючи оспорюваний договір ОСОБА_5 діяв виключно як директор приватного підприємства, як суб'єкт господарювання в процесі здійснення ним господарської діяльності.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. У статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозвязок доказів у їх сукупність.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_4 до Приватного підприємства Комфорт-Сервіс , Публічного акціонерного товариства Універсал Банк , ТОВ «Франк Девелопмент» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання недійсним договору іпотеки задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 57, 60, 61, 65 СК України, ст.ст. 80, 91, 115, 203, 215, 219, 316, 320, 328, 368, 369, 572, 575, 578 ЦК України, 12, 13, 81,89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Приватного підприємства Комфорт-Сервіс , Публічного акціонерного товариства Універсал Банк , ТОВ «Франк Девелопмент» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання недійсним договору іпотеки - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Антоняк Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 24.04.2019 року.