Постанова

від 22.04.2019 по справі 201/5568/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 201/5568/15-ц

провадження № 61-41038св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, подану адвокатом Залізко В?ячеславом Сергійовичем, на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09 листопада 2017 року у складі судді Ходаківського М. П. та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2018 року у складі колегії суддів: Макарова М. О.,

Деркач Н. М., Петешенкової М. Ю.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про зобов'язання звільнити та привести до стану придатного для використання за цільовим призначенням земельну ділянку.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 є співвласником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка межує із земельною ділянкою АДРЕСА_2, право власності на яку належить ОСОБА_5 Загальна довжина межі між зазначеними земельними ділянками становить 25,16 метрів. У 2014 році відповідачем було розпочато будівництво споруди невідомого призначення, у зв'язку із чим ОСОБА_5 встановив капітальну бетонну огорожу, відступивши при цьому від спільної межі на відстань близько 0,5 метра, внаслідок чого відбулось самовільне захоплення відповідачем 0,001258 га земельної ділянки, належної в тому числі позивачу.

ОСОБА_4 просив зобов'язати ОСОБА_5 звільнити та привести до стану, приданого для використання за цільовим призначенням, частину земельної ділянки площею 0,001258 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська

від 09 листопада 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що під час розгляду даної цивільної справи суду не було надано жодного доказу на підтвердження позовних вимог. При цьому суд критично оцінив посилання сторони позивача на фотокартки, додані до позовної заяви, як на доказ порушення відповідачем меж земельних ділянок, оскільки з даних фото неможливо дійти однозначного висновку щодо місця проведення фотозйомки, а також об'єктів, що на них зображені.

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня

2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - Залізко В. С. залишено без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09 листопада 2017 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу представника

ОСОБА_4 - Залізко В. С., апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

02 липня 2018 року представник ОСОБА_4 - адвокат Залізко В. С. через засоби поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2018 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Доводи інших учасників справи:

17 вересня 2018 року ОСОБА_5 через засоби поштового зв'язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги представника ОСОБА_4 - адвоката Залізко В. С. відмовити, а рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області

від 06 червня 2018 року залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що справа розглядається в судах більше трьох років. Це пов'язано з тим, що позивач, зловживаючи своїми правами, тричі заявляв клопотання про призначення експертизи. Судом вказані клопотання були задоволенні. Однак, позивач свідомо відмовлявся надавати експертам документи, які необхідні для проведення експертного дослідження. В свою чергу відповідач надав всі наявні документи, які були затребувані судом та які необхідні для експертного дослідження.

На момент подання позову до суду та відкриття провадження у справі, позивач не був власником земельної ділянки.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій:

Судами встановлено, що ухвалами Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 01 грудня 2015 року та від 03 січня 2017 року по справі призначалися судові експертизи, а саме: комісійна судова земельно-технічна експертиза та судова земельно-технічна експертиза.

Згідно висновку комісійної судової земельно-технічної експертизи

№ 527/528-16 від 10 червня 2016 року експерти надали висновок про неможливість встановити, який фактичний порядок користування земельними ділянками, розташованими в АДРЕСА_1 та НОМЕР_1, не можливо встановити яка фактична конфігурація, проміри, площі земельних ділянок, не можливо встановити чи відповідає розташування будівель та споруд на цих земельних ділянках технічній документації із землеустрою, а також неможливо встановити чи є порушення меж спірних земельних ділянок. Причиною ухвалення такого висновку комісійної експертизи стало те, що сторонами не було надано за клопотанням експертів документів із землеустрою, збірного кадастрового плану-схеми зазначених земельних ділянок та інших додаткових матеріалів, про що просили експерти.

Повідомленням Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. Проф. М. С. Бокаріуса № 154 від 10 березня 2017 року доведено до відома про неможливість надання висновку експертизи за обставин не надання за клопотаннями експертів додаткових матеріалів та проведення оплати.

Згідно до частини першої статті 4 ЦПК України, статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, а відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Звертаючись до суду із позовною заявою ОСОБА_4 просив зобов'язати відповідача звільнити та привести до стану, приданого для використання за цільовим призначенням, частину земельної ділянки, яка належить позивачу, проте жодного доказу суду першої інстанції на підтвердження порушення прав та на обґрунтування позовних вимог позивач не надав, а також матеріалами справи ці обставини не знайшли свого підтвердження, такі докази не були ним надані в апеляційній інстанції.

За таких обставин, висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог за їх недоведеністю є правильним. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни судових рішень - не встановлено.

Щодо доводів касаційної скарги:

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, якими у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2018 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану адвокатом Залізко В?ячеславом Сергійовичем, залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області

від 06 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М.Коротун

М. Є.Червинська