Ухвала

від 17.04.2019 по справі 2-1681/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

Іменем України

17 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 2-1681/11

провадження № 61-7073ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: КоротунаВ. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, на ухвалу Ленінського районного суду

м. Дніпропетровська від 19 червня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2019 року за заявою публічного акціонерного товариства Кристалбанк , заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , ОСОБА_4, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про заміну сторони виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року публічне акціонерне товариство Кристалбанк (далі -

ПАТ Кристалбанк ) звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заява мотивована тим, що рішенням Ленінського районного суду

м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2012 року у цивільній справі № 2-1681/11, з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства РайффайзенБанк Аваль (далі - ПАТ Райффайзен Банк Аваль ) було стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 147 594,39 грн. З метою виконання рішення суду ПАТ Райффайзен Банк Аваль було отримано виконавчий лист, на підставі якого Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження

№ 49462875. Постановою від 25 травня 2016 року виконавчий лист було повернуто стягувачу без виконання з правом повторного його пред'явлення до виконання.

24 травня 2017 року між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ПАТ Кристалбанк було укладено договір факторингу, згідно умов якого право грошової вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_4, перейшло до

ПАТ Кристалбанк .

З урахуванням зазначених обставин, заявник просив замінити стягувача у виконавчому листі № 2-1681/11, 2/422/1281/2012: позивача (стягувача)

ПАТ Райффайзен Банк Аваль його правонаступником - ПАТ Кристалбанк .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня

2018 року, залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду

від 06 березня 2019 року, змінено стягувача у виконавчому листі 1681/11, 2/422/1281/2012 позивача (стягувача) ПАТ Райффайзен Банк Аваль його правонаступником - ПАТ Кристалбанк .

У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, на ухвалу Ленінського районного суду

м. Дніпропетровська від 19 червня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2019 року, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Із оскаржуваних судових рішень, доданих до скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності.

Згідно з частиною п'ятою статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п'ята статті 442 ЦПК).

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з цих норм права, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті

512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року в справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року в справі № 6-1355/10 (провадження

№ 61-12076 св 18).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, встановивши, що між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та

ПАТ Кристалбанк було укладено договір факторингу, згідно з умовами якого права грошової вимоги за кредитним договором, укладеним із

ОСОБА_4, перейшли до ПАТ Кристалбанк , дійшов правильного висновку, що товариство набуло прав стягувача за рішенням суду та виконавчим листом, а тому звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає вимогам статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження .

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись пунктом 5 частини другої, пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

У Х В А Л И В:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2019 року за заявою публічного акціонерного товариства Кристалбанк , заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , ОСОБА_4, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про заміну сторони виконавчого провадження , відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П. Курило

М. Є.Червинська