Рішення

від 03.04.2019 по справі 160/8984/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року Справа № 160/8984/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представника позивача - ОСОБА_1 та представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес - Плюс до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Експрес - Плюс (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області( далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11.06.2018 р. №0014711408 щодо донарахування до сплати в бюджет ПДВ у сумі 170019,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 42504,75 грн., № НОМЕР_1 щодо донарахування до сплати в бюджет податку на прибуток у сумі 153017,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 38254,25 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11.06.2018 р. №0014711408 та № НОМЕР_1 є необгрунтованими та такими, що базуються на неправильному застосуванні норм чинного законодавства та порушують законні права та інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 р., відкрито у справі провадження, призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження на 18.12.2018р. та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.

18.12.2018р. у зв'язку з відсутністю відомостей про отримання позивачем судової повістки та клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 23.01.2019р.

На виконання вимог ухвали суду від 04.12.2018 р., у судовому засіданні 03.01.2019р. відповідачем надано суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 23.01.2019р. оголошено перерву у справі. Наступне судове засідання призначено на 05.02.2019р.

Відповідно до довідки секретаря судового засідання Сергієнка В.Ю. судове засідання 05.02.2019р. знято з розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Дєєва М.В. на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 28.02.2019р.

28.02.2019р. у судовому засіданні оголошено перерву у підготовчому провадженні та витребувано у відповідача додаткові докази. Наступне судове засідання призначено на 13.03.2019р.

У судовому засіданні 13.03.2019р.. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Наступне судове засідання призначено на 03.04.2019р.

03.04.2019р. судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що на підставі повідомлення від 02.04.2018 №734 та відповідно до наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській від 02.04.2018р. №1881-п та згідно з пп. 191.1.1. п. 191.1. ст. 191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового су України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, у зв'язку з наданням ТОВ Експрес Плюс (код ЄДРПОУ 36573129) на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 06.02.2018р. № 5533/10/04-36-14-09 відповіді листом від 14.02.2018р. №14/02 з відмовою в наданні документів, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка товариства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Дінкарт (код ЄДРПОУ 40510296) за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р., за результатами якої складено акт від 24.04.2018 р. №20594/04-36-14-22/36573129 (далі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки, встановлено порушення ТОВ Експрес Плюс пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), пп.19 П(С)БО 16 Витрати , в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у загальній сумі 153017,00 грн., в тому числі за 2016 ріку сумі 153017,00 грн. та п.185.1 ст.185, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового Кодексу України №2755- VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 170019,00 грн., в тому числі за липень 2016 року у сумі 14127 грн., за серпень 2016року у сумі 13298,00 грн., за вересень 2016 року у сумі 142594,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення від 11.06.2018р. №0014711408, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 220523,75 грн. (податкове зобов'язання - 170019,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 42504,75 грн.) та № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 191271,25 грн. (податкове зобов'язання - 153017,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 38254,25 грн.).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ Експрес Плюс була подана скарга до ДФС України про скасування податкових повідомлень-рішень, проте, рішенням ДФС України №30501/6/99-99-11-01-01-25 від 20.09.2018р. скаргу ТОВ Експрес Плюс залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення №0014711408 та № НОМЕР_1 від 11.06.2018р. - без змін.

Позивач вважає вищезазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. п. 20.1.4. п.20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 21.1. ст. 21 Податкового Кодексу, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, а також не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Порядок отримання податкової інформації контролюючими органами регламентовано ст. 73 Податкового кодексу України.

Так, п.73.3. ст.73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Абзацом 3 п. 73.3 ст. 73 ПК України передбачено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу (абзац 2 п. 73.3 ст. 73 ПК України).

Судом встановлено, що у період липень - вересень 2016 р. ТОВ Експрес Плюс здійснювало фінансово-господарські операції з ТОВ Дінкарт (код ЄДРПОУ 40510296, колишня назва ТОВ Інтех К ).

Так, ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Святошинського районного суду м. Києва від 22.08.2017 р. по справі №759/11929/17, відповідно до якого, директора ТОВ Дінкарт ОСОБА_3 визнано винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 та ч. 1 ст. 205 КК України, а саме встановлено, що ОСОБА_3, будучи засновником та директором фіктивного підприємства ТОВ Ітех К (ТОВ Дінкарт ), забезпечила прикриття незаконної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахунках підприємству складання від її імені, як службової особи ТОВ Інтех К (ТОВ Дінккарт ) (код ЄДРПОУ 40510296), фіктивних господарських угод та фіктивних первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складання та видачу документів податкової звітності, штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість іншим підприємствам та завищенню валових витрат таким суб'єктам господарської діяльності, в результаті чого до Державного бюджету України не надходили кошти у вигляді сплати вказаних податків.

Дії ОСОБА_3, які полягали у пособництві у створенні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) - ТОВ Інтех К (ТОВ Дінкарт код ЄДРПОУ 40510296) з метою прикриття незаконної діяльності, призвели до того, що невстановлені слідством особи, здійснили документальне оформлення, начебто проведених фінансово-господарський операцій від імені формально призначеного засновника та директора.

Вирок суду набрав законної сили 22.09.2017 р.

06.02.2018р. відповідачем на адресу ТОВ Експрес Плюс було направлено запит №5533/10/04-36-14-09 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ Дінкарт , проте, відповідачем було отримано відповідь листом від 14.02.2018р. №14/02 з відмовою в наданні документів.

У зв'язку з ненаданням позивачем документів на запит відповідача, 02.04.2018 р. ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято наказ №1881-п про призначення з 11.04.2018 р. документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Експрес Плюс з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ДІНКАРТ (код ЄДРПОУ 40510296) за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р., тривалістю 5 робочих днів.

Суд звертає увагу на те, що наказ на проведення перевірки в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувався, а тому є діючим та має юридичну силу.

Так, пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, визначено вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, виникає за наявності двох умов, таких як: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Отже, виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що перевірка, проведена на підставі наказу керівника контролюючого органу, за наявності підстав для її проведення, та з дотриманням умов надіслання до початку перевірки платнику податків копії наказу про її проведення та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, є правомірною.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ Експрес Плюс та ТОВ Інтех К було укладено договори підряду № 010716 від 01.07.2016р., № 050716 від 05.07.2016р., № 010816 від 01.08.2016р., № 020816 від 02.08.2016р., № 070916 від 07.09.2016р., № 060716 від 06.07.2016р. на виконання монтажних робіт, договір на виконання разової роботи № 070716 від 07.07.2016р.,договори підряду в капітальному будівництві № 020916 від 02.09.2016р. та № 090916 від 09.09.2016р.

Судом встановлено, що 17.11.2016 р. ТОВ Інтех К змінило назву на ТОВ Дінкарт відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб.

На підтвердження факту виконання вищевказаних договорів позивачем до суду надано первинні бухгалтерські документи, а саме: акт приймання - передачі матеріалів, договірні ціни та локальні кошториси на будівельні роботи, підсумкові відомості ресурсів, відомості ресурсів витрат підрядника, відомості ресурсів витрат замовника, рахунки на оплату, акти надання послуг, акти приймання - передачі виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, відомості витрачених ресурсів витрат підрядника, відомості витрачених ресурсів витрат замовника, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 335072.

Суд звертає увагу, що до перевірки позивачем не було надано жодних бухгалтерських та первинних документів.

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Вказаною нормою закону також передбачено, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-ХV (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи норми ст. 44 Податкового кодексу України, здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закіїшення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів Україїш від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 (далі - Положення № 88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно з п. 2.1 зазначеного Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Суд зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у бухгалтерському та податковому обліку.

Отже, з системного аналізу наведених вище норм законодавства вбачається, що підставою для врахування при визначенні фінансового результату відповідного періоду сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Судом встановлено, що відносно контрагента позивача, а саме ТОВ Дінкарт (код ЄДРПОУ 40510296, колишня назва ТОВ Інтех К ) винесено вирок суду, який набрав законної сили 22.09.2017р.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Процесуальна норма вказує на обов'язковість використання вироку постановленого в кримінальній справі та межі такої обов'язковості.

Встановлення вироком того, що контрагент позивача є юридичною особою, створеною для прикриття незаконної діяльності організованої злочинної групи з метою здійснення діяльності з надання незаконних фінансових послуг і переведенню грошових коштів із безготівкової форми в готівкову, господарська діяльність ТОВ Дінкарт (код ЄДРПОУ 40510296, колишня назва ТОВ Інтех К ) не велась.

Первинні документи, що були надані до суду підписувались директором ТОВ Інтех К - ОСОБА_3 за винагороду. Вказані обставини визнані судом першої інстанції встановленими та такими що не потребують повторного доведення відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України

Суд зазначає, що господарські операції, реальність яких оспорюється, вироками, на які посилається відповідач, зафіксовано об'єктивну сторону складу злочину, зафіксовані обставини, які свідчать про не здійснення господарських операцій контрагентом позивача будь з ким.

Таким чином, вироком Святошинського районного суду м. Києва від 22.08.2017 р. по справі № 759/11929/17 (пр. 1-кп/759/780/17) встановлено, що контрагент позивача - ТОВ Дінкарт (код ЄДРПОУ 40510296, колишня назва ТОВ Інтех К ) є юридичною особою, створеною для прикриття незаконної діяльності організованої злочинної групи із здійснення діяльності з надання незаконних фінансових послуг і переведенню грошових коштів із безготівкової форми в готівкову. Також, встановлено, що господарська діяльність ТОВ Дінкарт (код ЄДРПОУ 40510296, колишня назва ТОВ Інтех К ) не велась, документи фінансово-господарської діяльності підписувались винною особою за винагороду.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до інформаційних баз даних ДФС України ТОВ Дінкарт (код ЄДРПОУ 40510296, колишня назва ТОВ Інтех К ) зареєстроване Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 26.05.2016 року №13391020000012797. Станом на теперішній час перебуває на обліку в Києво-Святошинській ОДПІ ГУ ДФС у м. Києві. Стан платника - 0 платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля. Свідоцтво платника ПДВ № 200269511 від 31.05.2016 має статус діюче . Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників - податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за весь період діяльності - не надавався. Баланс та декларація з податку на прибуток за весь період діяльності підприємством не подавались. Остання декларація з ПДВ надана за жовтень 2016 року. Власні основні засоби відсутні, згідно ЄРПН відсутня оренда основних засобів, офісних та складських приміщень, обладнання, комунальні послуги тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що контрагент позивача не здійснював фактичну статутну діяльність, а лише складав фінансово-господарські документи, а також зважаючи на положення Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, суд критично оцінює долучені до справи копії первинних документів. Суд вважає, що в даному випадку, маючи встановлені вироком суду факти проведення контрагентом позивача безтоварних операцій, складені та належним чином оформлені документи не можуть вважатися первинними документами та не приймаються судом до уваги.

Аналогічні правові позиції викладені у постанові Верховного суду від 05.06.2018 р. у справі №808/144/13-а (К/9901/2844/18), постанові Верховного суду від 06.02.2018 р. у справі №826/6986/14 (К/9901/3681/18).

Таким чином, враховуючи те, що податковий кредит липня-вересня 2016 р. по контрагенту ТОВ Інтех К сформовано позивачем на підставі документів, які не мають статусу первинних та не підлягають відображенню у бухгалтерському та податковому облік, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість висновків, викладений у Акті перевірки.

Крім того, суд зазначає про відсутність підстав для звільнення позивача від відповідальності за дії свого контрагента, оскільки останній не надав жодного доказу на підтвердження прояву ним обачності при виборі свого контрагента.

Необхідність застосування підходу належної податкової обачності безпосередньо випливає з рішення Європейського суду з прав людини Булвес АД проти Болгарії , де зазначено, що платник ПДВ не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальником, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Таким чином, обачний платник податку може принаймні, але не тільки надати докази перевірки свого контрагента на предмет податкової добросовісності за доступними базами даних, як і навести докази на підтвердження обґрунтованості вибору контрагента тощо.

Таким чином, в даному випадку саме платник податків має доводити обставини, що можуть звільнити його від відповідальності за протиправні дії свого контрагента.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаг та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що ...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно достатті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідач належними доказами підтвердив правомірність винесених податкових повідомлень - рішень, а отже суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес - Плюс (49064, м. Дніпро, пр. С. Нігоян, 98, код ЄДРПОУ 36573129) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 12 квітня 2019 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 12.04.2019р. Помічник судді З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_5