ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
15 квітня 2019 року м. Ужгород№ 260/20/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Дору Ю.Ю.,
за участі:
секретаря судового засідання - Гулай М.В.,
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Свободи 30" до Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Свободи 30" (надалі - позивач, ОСББ) через уповноваженого представника звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської міської ради (надалі - відповідач), в якій просить: визнати протиправним та скасувати рішення Ужгородської міської ради від 28 серпня 2018 року №1212 "Про внесення змін у детальний план території, обмеженої проспектом Свободи та вулицями ОСОБА_5, Вілмоша Ковача, Перемоги"; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Позовні вимоги мотивує тим, що 28 серпня 2018 року відповідачем було прийнято рішення №1212 "Про внесення змін у детальний план території, обмеженої проспектом Свободи та вулицями ОСОБА_5, Вілмоша Ковача, Перемоги" у відповідності до пункту 1 якого вирішено внести зміни до детального плану території, обмеженої проспектом Свободи та вулицями ОСОБА_5, Вілмоша Ковача, Перемоги, затвердженого рішенням міської ради від 06.04.2018 №1050 "Про затвердження містобудівної документації". Вказане рішення позивач вважає протиправним, оскільки жодної з підстав передбачених Порядком №290 та ДБН Б.1.1-14:2012 для внесення змін до детального плану території, обмеженої проспектом Свободи та вулицями ОСОБА_5, Вілмоша Ковача, Перемоги не було, у зв'язку з чим оскаржуване рішення позивач вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 03 січня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі. Вказаною ухвалою встановлено строк відповідачеві для подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений строк відповідачем подано відзив на позовну заяву. Відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та вказує, що рішення ХХVІ сесії VІІ скликання Ужгородської міської ради 28.08.2018 року №1212 "Про внесення змін у детальний план території, обмеженої проспектом Свободи та вулицями ОСОБА_5, Вілмоша Ковача, Перемоги" наразі жодним чином не зачіпає прав та інтересів позивача, оскільки жодних змін до детального плану території, зокрема, зміну меж прибудинкових територій не здійснено, що підтверджується листом управління містобудування та архітектури 28.02.2019 року №31/01-13. Зокрема, відповідач вказує, що детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території не є нормативно правовим актом в розумінні КАС України. Сам детальний план чи його розроблення не тягне виникнення прав та обов'язків.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили такі задовольнити.
Представники відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд приходить до переконання про необґрунтованість позовних вимог, виходячи із наступного.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 21 грудня 2017 року ХVIII сесії VII скликання Ужгородської міської ради рішенням №953 "Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" відмовлено у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСББ "Проспект Свободи 30" земельної ділянки площею 0,4443 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку по пр. Свободи, 30. Розглянути питання після розробки детального плану і плану розподілу територій (а.с.16).
06 квітня 2018 року рішенням Ужгородської міської ради №1050 "Про затвердження містобудівної документації" затверджено містобудівну документацію - детальний план території, обмеженої проспектом Свободи та вулицями ОСОБА_5, Вілмоша Ковача, Перемоги (а.с.17).
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Свободи 30" через Центр надання адміністративних послуг звернулося до Ужгородської міської ради із заявою за вих.№129 від 18.04.2018, відповідно до якого просили надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку загальною площею 0,3850 га, згідно з викопіюванням з детального плану міста затвердженого 06.04.2018 року №1050, яка розташована по проспекту Свободи 30, з подальшою передачею у користування (а.а.с.18-19).
Разом з тим, 19 квітня 2018 року колективним зверненням за № 01-11/2405 депутати Ужгородської міської ради повідомили про численні скарги мешканців будинків 20, 22, 24, 26, 28, 30, 34, 36, 38, 40 по пр. Свободи, вул. Перемоги (Капушанської), 35, вул. К. Вільмоша, 13, 15 та з проханням розглянути можливість внесення змін до рішення міської ради 06.04.2018 року № 1050 Про затвердження містобудівної документації або внесення змін до нього (а.с.57). До вказаного звернення додано копію колективної заяви мешканців багатоквартирних будинків та їх представників (голів ОСББ) будинків: по вул. Перемоги 35, Вілмоша Ковача 13,15; проспекту Свободи 20, 24,28,38,32,22 (а.а.с. 58-63).
Враховуючи вищевказане звернення, розпорядженням міського голови 15.05.2018 року № 210 Про робочу групу утворено робочу групу з метою врегулювання ситуації щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирної забудови по проспекту Свободи, вулицях Вілмоша Ковача і Перемоги (а.с.65).
У подальшому, з урахуванням висновків робочої групи (відповідно до Протоколу засідання від 16.10.2018 (а.а.с.69-71)) прийняте рішення XXVI сесії VII скликання Ужгородської міської ради 28.08.2018 року № 1212 Про внесення змін у детальний план території, обмеженої проспектом Свободи та вулицями ОСОБА_5, Вілмоша Ковача, Перемоги .
Судом встановлено, що згідно резолютивної частини вказаного рішення визначено: внести зміни до детального плану території, обмеженої проспектом Свободи та вулицями ОСОБА_5, Вілмоша Ковача, Перемоги, затвердженого рішенням міської ради від 06.04.2018 №1050 "Про затвердження містобудівної документації". Пунктом 2 вказаного рішення вирішено: "замовнику (управлінню містобудування та архітектури) організувати розроблення містобудівної документації у порядку, визначеному наказом Мінрегіонбуду 16.11.2011 №290, забезпечити проведення громадських слухань та подати на затвердження міською радою".
Вказане рішення позивач вважає протиправним з огляду на те, що жодної з підстав передбачених Порядком № 290 та ДБН Б.1.1-14:2012 для внесення змін до детального плану території, обмеженої проспектом Свободи та вулицями ОСОБА_5, Вілмоша Ковача, Перемоги не було у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом порушених прав та інтересів.
Надаючи юридичну оцінку доводам викладеним учасниками справи у поданих заявах по суті справи, суд вказує наступне.
Відповідно до ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Конституція України визнає право за органами місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Відповідно до ч. 2. ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 140 Конституції України та ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими Законами.
Повноваження Ужгородської міської ради у даних спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Земельним кодексом України, Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , Законом України Про основи містобудування , Законом України Про регулювання містобудівної діяльності
До повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст відповідно до п. "а" ст.12 Земельного кодексу України належить розпорядження землями територіальної громади. Аналогічні повноваження встановлені у п.34 ч.1 ст.26 та ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI від 17.02.2011. (далі - Закон № 3038-VI), планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 1 Закону № 3038-VI детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план не підлягає експертизі (п. 9 ст. 19 Закону № 3038-VI).
Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території (ч. 10 ст. 19 Закону № 3038-VI). Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує нормування державної політики у сфері містобудування (ч. 6 ст. 19 Закону № 3038-VI).
Відповідно до п. 4.8 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 290 від 16.11.2011, детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, реакційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляється детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту.
Таким чином, зазначеними вимогами законодавства передбачено, що детальний план території не може суперечити генеральному плану населеного пункту, а розробляється відповідно до Генерального плану та деталізує і уточнює його положення.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1468/20206 затверджено Порядок розроблення містобудівної документації (далі - Порядок №290), який визначає механізм розроблення або внесення
змін до містобудівної документації планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях (далі - містобудівна документація).
Згідно п. 4.1 розділу IV Порядку №290 рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка
розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно ОСОБА_1 міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. (п. 4.3 розділу IV Порядку №290).
Поряд з цим, детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту, а якщо територія розташована за межами населеного пункту, відповідно до схеми планування території району (в разі відсутності адміністративного району - відповідно до схеми планування території Автономної Республіки Крим, області) (п. 4.8 розділу IV Порядку №290).
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Про затвердження ДБН Б.1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану території" за № 107 від 12.03.2012, з метою удосконалення нормативної бази у будівельному комплексі України та на підставі рішення науково-технічної ради Мінрегіону від 29 грудня 2011 року № 104 затверджено з наданням чинності з 1 жовтня 2012 року державні будівельні норми ДБН Б.1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану території".
Згідно пункту 4.1 ДБН Б.1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану території" детальний план розробляється з метою: - уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району; - уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами; - визначення функціонального призначення та параметрів забудови окремої земельної ділянки за межами населеного пункту з метою розміщення об'єкта будівництва; - формування принципів планувальної організації забудови; - встановлення червоних ліній та ліній регулювання забудови; - виявлення та уточнення територіальних ресурсів для всіх видів функціонального використання території; - визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними нормами; - визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок; - уточнення містобудівних умов та обмежень згідно з планом зонування у разі його наявності; - визначення містобудівних умов та обмежень у разі відсутності плану зонування; - обґрунтування потреб формування нових земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, зображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання; - визначення потреб у підприємствах та установах обслуговування, місць їх розташування; - забезпечення комплексності забудови території; - визначення доцільності, обсягів, послідовності реконструкції забудови; - створення належних умов охорони і використання об'єктів культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду, інших об'єктів, що підлягають охороні відповідно до законодавства; - визначення напрямів, черговості та обсягів подальшої діяльності щодо: попереднього проведення інженерної підготовки та інженерного забезпечення території; створення транспортної інфраструктури; організації транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів; охорони та поліпшення стану навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки; комплексного благоустрою та озеленення; використання підземного простору тощо.
Згідно з пунктом 4.2 ДБН Б.1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану території" детальний план розробляється: - на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів; - на окрему територію за межами населеного пункту з певним функціональним використанням (житлова, курортна, оздоровча, рекреаційна, дачна або садова, виробнича тощо) або кількох таких територій - на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів; - на земельну ділянку за межами населеного пункту для розміщення окремого об'єкта будівництва - на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів.
Враховуючи аналіз вказаних норм права, генеральний план населеного пункту, план зонування та детальний план території є видами містобудівної документації. Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, а план зонування та детальний план території розробляються на підставі плану зонування та не можуть йому суперечити.
Також, відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" громадським слуханням піддягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
Згідно з частиною другою статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зокрема, затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першої цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.
Відповідно до частини третьої статті 21 цього ж Закону сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов'язані забезпечити: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
Згідно з частинами п'ятою-шостою статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.
Як вбачається з аналізу вищенаведених норм, Ужгородська міська рада наділена повноваженнями щодо замовлення та затвердження містобудівної документації, зокрема, детального плану території, та внесення змін до нього. Враховуючи те, що громадські слухання з обговорення проекту містобудівної документації Детальний план території, обмеженої проспектом Свободи та вулицями ОСОБА_5, Вілмоша Ковача, Перемоги проходили без участі інших ОСББ та їхня думка щодо розподілу території мікрорайону не була врахована, що в подальшому призвело до надходження скарг, то відповідачем, у межах наданих повноважень, на підставі колективного звернення депутатів Ужгородської міської ради від 19.04.2018, вжито заходів для врегулювання спору та внесення змін у детальний план території обмеженої проспектом Свободи та вулицями ОСОБА_5, Вілмоша Ковача, Перемоги та прийнято оскаржуване рішення.
Окрім цього, вказаним рішенням не внесені зміни до детального плану території, а тільки передбачається початок такої процедури, після якого повинні пройти громадські слухання, розроблення документації та винесення на рішення сесії Ужгородської міської ради нового детального плану території.
Разом з тим, як встановлено судом та вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, таким не змінюються межі прибудинкових територій ОСББ Проспекту Свободи №30, відповідно рішення XXVI сесії VII скликання Ужгородської міської ради 28.08.2018 року № 1212 Про внесення змін у детальний план території, обмеженої проспектом Свободи та вулицями ОСОБА_5, Вілмоша Ковача, Перемоги не порушує прав та інтересів позивача. Наведене також підтверджується листом управління містобудування та архітектури від 28.01.2019 року № 31/01-15, відповідно до якого зазначено, що жодних змін до розробленого детального плану території обмеженої проспектом Свободи та вулицями ОСОБА_5, Вілмоша Ковача, Перемоги в місті Ужгороді не внесено (а.с.72). Розробка змін детального плану території зумовлена також збільшенням території вказаного кварталу за рахунок включення до детального плану території, обмеженої проспектом Свободи та вулицями ОСОБА_5, Вілмоша Ковача, Перемоги багатоквартирного житлового будинку по вулиці Марії Заньковецької, 2а з прибудинковою територією. Отже, оскаржуване рішення жодним чином не порушує прав позивача.
Суд зауважує, що відповідно до ст. 19 КАС України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Обов'язковою ознакою рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки (права чи обов'язки) для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий (обтяжуючий) характер.
Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно - правових відносин.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
В контексті завдань адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України ) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийнято владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюване рішення є юридично значимими, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Однак, в даному випадку оскаржуване рішення Ужгородської міської ради не містить приписів вчинити обов'язкові дії позивачу та не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, а тому не є рішеннями суб'єкта владних повноважень (актами індивідуальної дії) у розумінні ст. 19 КАС України та, відповідно, не порушують права свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.
В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення, а право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території не є нормативно правовим актом в розумінні КАС України.
Відповідно до пунктів 18, 19 частини 1 статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Судом встановлено, що рішення Ужгородської міської ради від 28 серпня 2018 року №1212 "Про внесення змін у детальний план території, обмеженої проспектом Свободи та вулицями ОСОБА_5, Вілмоша Ковача, Перемоги" не змінює меж прибудинкових територій ОСББ, а відтак не створює, не змінює і не припиняє прав та обов'язків позивача та відповідно заявлені позовні вимоги ОСББ є безпідставними.
Таким чином, дії органу місцевого самоврядування при прийнятті оскаржуваного рішення не порушують права та/або охоронювані законом інтереси особи в публічно - правових правовідносинах, оскільки не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення її прав та не породжують для неї будь-яких обов'язків.
Слід вказати, що задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно на противагу вказаному вище, не порушують права чи інтереси ті дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які не впливають на суб'єктивні права та обов'язки особи. У свою чергу, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Надаючи правову оцінку дій відповідача, суд керується, зокрема, положеннями ч.2 ст.2 КАС України , відповідно до якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що всі дії відповідача, пов'язані з предметом даного позову, відповідають критеріям щодо правомірності в контексті ст. 2 КАС України .
Відповідно до ст. 9 КАС України , розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проаналізувавши приписи зазначеного законодавства у взаємозв'язку з обставинами даної справи, суд дійшов переконання, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними й спростованими долученими до матеріалів справи письмовими доказами.
Керуючись ст. ст. 6 , 9, 72 -76, 242-246,Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Свободи 30" (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, проспект Свободи, буд.30, код ЄДРПОУ 40257627) до Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Поштова, буд.3, код ЄДРПОУ 33868924) про визнання протиправним та скасувати рішення Ужгородської міської ради від 28 серпня 2018 року №1212 "Про внесення змін у детальний план території, обмеженої проспектом Свободи та вулицями ОСОБА_5, Вілмоша Ковача, Перемоги"- відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 24.04.2019 року.
СуддяОСОБА_6
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2019 |
Оприлюднено | 25.04.2019 |
Номер документу | 81395339 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гінда Оксана Миколаївна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні