Рішення

від 24.04.2019 по справі 360/598/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 квітня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/598/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кремінського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, Станично-Луганського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, -

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1А.) до ліквідаційної комісії Кремінського районного відділу ГУМВС України у Луганській області (далі - І-ий Відповідач) про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06 листопада 2015 року позивач звільнений з органів внутрішніх справ України у запас ЗС України за п.64 б (через хворобу) з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні:18 років 03 місяця 16 днів наказ № 21 о/с від 18.11.2016. На час звільнення позивач перебував на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Кремінського районного відділу ГУМВС України у Луганській області. На підставі наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (далі - АТЦ при СБУ) (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (по стройовій частині) від 12.12.2014 № 97, від 01.08.2015 № 213 з 11.07.2014 по 17.04.2015 позивач безпосередньо приймав участь в Антитерористичній операції (далі - АТО), забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в районах проведення АТО на території Луганської області. Зазначає, що за участь в АТО у період з 11.07.2014 по 27.02.2015 йому згідно з довідкою від 30.01.2019 № 170/111/22-2019 була нарахована та виплачена грошова допомога у розмірі 46411,00 грн.

Вказує, що при отримані вищевказаної довідки йому стало відомо, що при звільнені відповідач не нарахував та не виплатив йому грошову винагороду за участь в АТО за період часу з 28.02.2015 по 16.04.2015 у сумі 12921,65 грн, відповідно до постанови КМУ № 158. На думку позивача, відповідачем (всупереч постанови КМУ № 158 та наказу МВС № 719) не нарахована та не виплачена частина винагороди за участь в АТО при відкритих бюджетних асигнуваннях внаслідок бездіяльності відповідача, яка виразилася у невнесенні змін до власного кошторису в поточному бюджетному періоді.

Позивач вважає, що відповідач порушує його право на отримання винагороди за участь в АТО, а отже, порушує право власності на таку винагороду.

З посиланням на норми постанови КМУ № 158 та з урахуванням показників довідки - розрахунку від 16.10.2015 № 9/3-1311, позивач вважає, що на його користь належить стягнення заборгованості з винагороди за безпосередню участь в АТО за період часу з 28.02.2015 по 16.04.2015 в сумі 12921,65 грн.

З посиланням на висновки рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 № 8-РП/2013, позивач вважає, що має право на виплату винагороди за участь в АТО незалежно від того, чи була нарахована така винагорода.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху, запропоновано позивачу протягом п'яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду: належним чином засвідчені копії всіх документів, доданих до позовної заяви, для приєднання до справи та вручення відповідачу; відомості чи відноситься позивач до категорії службових осіб, які у значенні Закону України Про запобігання корупції займають відповідальне та особливо відповідальне становище (а.с. 15-16).

25 лютого 2019 року до суду від позивача надійшов супровідний лист з додатками на усунення недоліків (а.с. 19-27).

Ухвалою від 04.03.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справ (у письмовому провадженні) (а.с. 1-2).

Ухвалою від 18 березня 2019 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів (а.с. 37).

Ухвалою суду від 10 квітня 2019 року залучено до участі у справі як другого відповідача - Станично-Луганський районний відділ ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (далі - ОСОБА_2 Відповідач) (а.с. 81-82).

І-ий Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмовий відзив на позову заяву від 05.04.2019 б/н, у якому зазначив, що у період проходження служби у Кремінському РВ ГУМВС України у Луганській області у спірний період (з 07.04.2015 по 16.04.2015) позивач перебував на лікарняному, що встановлено судовим рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.11.2015 у № 812/584/15 за позовом ОСОБА_1 до ГУМВС України у Лугаснькій області, Кремінського РВ ГУМВС України у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, яке залишене без змін, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016, та відповідно до приписів частини четвертої статті 78 КАС України не підлягають доказуванню.

І-ий відповідач зазначає, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції виплачується тільки за безпосередню участь, особа перебуваючи на лікарняному не бере безпосередньої участі в антитерористичній операції та не виконує будь-які завдання, пов'язанні з проведенням антитерористичної операції, а тому, на думку відповідача, вимоги позивача необгрунтовані.

ОСОБА_2 відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмовий відзив на позову заяву від 22.04.2019 б/н, у якому зазначив, що наказом АТЦ при СБУ від 12.12.2014 № 97 позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення, з 11.07.2014, наказом АТЦ при СБУ від 01.08.2015 № 213 позивач був виключений зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення, з 17.04.2015. Виплата винагороди за спірний період не здійснювалась, оскільки підставою для її виплати, згідно з пунктом 1 наказу МВС від 23.07.2017 № 719, є наказ начальника відповідного органу внутрішніх справ, які відносно позивача у період з 27.02.2015 по 06.04.2015 не виносились. Також відповідач вважає, що матеріали справи свідчать лише про можливість залучення позивача до проведення антитерористичної операції на території Луганської області у спірний період, а докази того, що позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції в спірний період, в матеріалах справи відсутні. Вказаний період часу є загальним періодом, що визначає лише можливість залучення позивача до проведення антитерористичної операції. Безпосередня участь позивача у проведення антитерористичної операції здійснюється на підставі відповідних рапортів керівництва, за якими і проводиться нарахування та виплата винагороди за таку участь (на підставі відповідних наказів).

Вважає, що посилання позивача як на докази безпосередньої участі в антитерористичній операції на довідку № А-6625 від 30.11.2016, є помилковим, у зв'язку із тим, що підставою для видачі зазначеної довідки є накази АТЦ при СБУ про включення та виключення позивача до (зі) складу сил та засобів, то остання не свідчить про безпосередню участь позивача в антитерористичній операції. Зразок зазначеної довідки (у тому числі її назва) затверджено додатком № 1 до постанови КМУ від 20.08.2014 № 413, а тому відповідач не може іншим чином ніж так, як зазначено у затвердженому зразку довідки, формулювати назву та структуру вказаної довідки, але наявність цієї довідки (її назва та зміст) не свідчить, що у періоди, які в ній зазначені, позивач брав участь у заходах, за які передбачено виплату грошової винагороди. На підставі викладеного ОСОБА_2 відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, судом встановлено таке.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини першої статті 19 КАС України).

Позивач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з 27.01.1999 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, зокрема в спірний період з 27.02.2015 по 07.04.2015 - старшим оперуповноваженим боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Станично-Луганського районного відділу ГУМВС України у Луганській області з 07.04.2015 по 06.11.2015 оперуповноважений сектору карного розшуку Кремінського районного відділу ГУМВС України у Луганській області (а.с. 44, 46, 52).

Відповідно до інформації, зазначеної в довідці про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 30.11.2016 № А-6625, Позивач дійсно в період з 11.07.2014 по 17.04.2015 брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення (а.с. 5).

Зазначена інформація кореспондується із інформацією, зазначеною у витягах з наказів Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 12.12.2014 № 97, від 01.08.2015 № 213 (а.с. 96-101).

Відповідно до інформації, зазначеної у витязі з наказу від 11.02.2015 № 365 Головного управління МВС України у Луганській області Про вжиття додаткових заходів із забезпечення охорони громадського порядку , позивача з 12.02.2015 залучено до виконання завдань із забезпечення охорони громадського порядку на контрольно-пропускному пункті Фільтраційний пункт м. Щастя (а.с. 34).

У період з 08.03.2015 по 14.03.2015 позивач був залучений до несення служби на блокпості Лисичанськ - Артемівськ , що підтверджується інформацією, зазначеною у витязі з наказу Головного управління МВС України у Луганській області від 07.03.2015 № 633 Про вжиття додаткових заходів із забезпечення охорони громадського порядку (а.с. 35).

З 14 березня 2015 року позивача залучено до несення служби на блокпості Лисичанськ - Артемівськ , що підтверджується інформацією, зазначеною у витязі з наказу Головного управління МВС України у Луганській області від 14.03.2015 № 687 Про вжиття додаткових заходів із забезпечення охорони громадського порядку (а.с. 36).

Згідно з інформацією, зазначеною у довідці від 22.04.2019 № 6, сума доходу позивача за період з 27.02.2015 по 06.04.2015 становить 5509,67 грн, в тому числі: за лютий 2015 року (з 27.02.2015) - 88,94 грн; за березень 2015 року - 4175,73 грн; за квітень 2015 року (з 01 по 06 квітня) - 1245,00 грн (а.с. 105).

Згідно з інформацією, зазначеною у довідці від 22.04.2019 № 2 л/к, інформаціє про перебування позивача на лікарняному та у відпустці не має у зв'язку з тим, що адміністративна будівля Станично-Луганського РВ ГУМВС України у Луганській області в 2014 році була зруйнована незаконними збройними формуваннями в наслідок чого у зазначеного відділу не було постійного місця дислокації до 2018 року (а.с. 102).

Згідно з інформацією, зазначеною у довідці від 22.04.2019 № 3 л/к, рапортів керівника структурного підрозділу, де проходив службу позивач на виплату винагороди за безпосередню участь в АТО за період з 27.02.2015 по 06.04.2015 не має, у зв'язку з тим, що адміністративна будівля Станично - Луганського РВ ГУМВС України у Луганській області в 2014 році була зруйнована незаконними збройними формуваннями в наслідок чого у зазначеного відділу не було постійного місця дислокації до 2018 року (а.с. 103).

Згідно з інформацією, зазначеною у довідці від 22.04.2019 № 4 л/к, накази командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку участі ОСОБА_1 у проведенні антитерористичних операцій (в тому числі участі у чергуваннях в добових нарядах щодо реагування на протиправні дії з боку незаконно озброєних формувань та диверсійно-розвідувальних груп, можливі прояви тероризму і сепаратизму, інші правопорушення, у відрядженнях тощо) та дату фактичного завершення такої участі за період 27.02.2015 по 06.04.2015 у Станично - Луганському РВ ГУМВС у Луганській області, відсутні (а.с. 104).

Згідно з інформацією, зазначеної у довідці від 07.04.2015 № 36, позивач з 07.04.2015 по 21.04.2015 перебував на лікарняному (а.с. 65).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 13 Закону України від 20.03.2003 № 638-IV Про боротьбу з тероризмом в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що при проведенні антитерористичної операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) суб'єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з Положенням, зазначеним у частині другій статті 12 цього Закону.

За рішенням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із керівництвом відповідних суб'єктів боротьби з тероризмом, до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення залучаються та використовуються сили та засоби (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Збройних Сил України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, та органів охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Управління державної охорони України.

Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій , яка була вже чинною на дату виникнення спірних правовідносин (далі - Постанова № 24) встановлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень (абзац 2 пункту 1 Постанови № 24).

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови № 24 винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

Згідно з пунктом 1 додатку № 1 до Постанови № 24 в період мобілізації (в тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, період проведення антитерористичної операції винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення виплачується за безпосередню участь військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Пунктом 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23 липня 2014 року № 719 Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України (далі - Наказ № 719) визначено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою починаючи з 01 травня 2014 року винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди), за останньою займаною штатною посадою на час участі в зазначених операціях і заходах.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджені наказом Міністерства оборони України від 02 лютого 2015 року № 49, які діяли до 18.03.2016 (далі - Порядок № 49) військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов'язків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень (пункт 2 розділу ІІ Порядку № 49).

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 49 винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).

З системного аналізу вищевказаних норм, з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у пункті 2 Постанови № 24, пункті 1 додатку № 1 до Постанови № 24, пункті 1 Наказу № 719, пункті 1 розділу ІІ Порядку № 49 можна дійти висновку, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу правоохоронних органів виплачується винагорода, яка обчислюється у розмірі 100 % місячного грошового забезпечення з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу правоохоронних органів брали безпосередню участь у антитерористичній операції менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку № 49 військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебувають у районі проведення АТО.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до Додатку в розділі Луганська область пункт 2 Райони під номером 5 та 16, зокрема, зазначено: м. Кремінна та смт Станиця Луганська (Станично-Луганська селищна рада) відповідно.

Таким чином, м. Кремінна та смт Станиця Луганська (Станично-Луганська селищна рада) Луганської області є населеним пунктом, на території якого з 14 квітня 2014 року здійснювалась антитерористична операція, у тому числі й у спірний період.

Відповідно до наказів Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 12.12.2014 № 97, від 01.08.2015 № 213 з метою виконання службових (бойових) завдань позивач залучений та безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення в період, зокрема з 11.07.2014 по 17.04.2015 (а.с. 96-101).

Довідкою від 30.11.2016 № А-6625 Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області підтвердило, що позивач дійсно в період з 11.07.2014 по 17.04.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області (а.с. 19).

Зазначеним спростовуються твердження відповідача, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження безпосередньої участі позивача у проведенні антитерористичної операції, за яку Постановою № 24 встановлено виплату грошової винагороди.

Пунктом 3 наказу МВС України від 13.12.2007 № 49 Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція), установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з додатком 26 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб індексація, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ не відносяться.

При цьому, до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ входить доплата за службу в нічний час.

Наведеними вище наказами Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 12.12.2014 № 97, від 01.08.2015 № 213 та довідкою ГУМВС України в Луганській області від 30.11.2016 № А-6625 підтверджується, що позивач в період з 11.07.2015 по 17.04.2015 брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, проходив службу у ГУМВС України в Луганській області, яке є правоохоронним органом.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п'ята статті 242 КАС України).

При розгляді даної справи суд враховує висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 812/889/17 (номер рішення в ЄДРСР 75424718) та від 23 жовтня 2018 року у справі № 812/927/16 (номер рішення в ЄДРСР 77361137), згідно з якими доказами безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції вказані як накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України, так і довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, видані на підставі відповідних наказів Антитерористичного Центру при Службі безпеки України.

З урахуванням такої правової позиції Верховного Суду, суд вважає, що накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України, якими підтверджено періоди включення позивача до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганській області, забезпеченні її проведення, та, відповідно, довідка про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, складена відповідачем на підставі таких наказів Антитерористичного Центру при Службі безпеки України, є належними та достатніми доказами безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції, що дають право на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

При цьому, суд зауважує, що накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України як докази безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції, підтвердженні іншими доказами, зокрема наказами ГУМВС України в Луганської області про залучення позивача до виконання завдань із забезпечення охорони громадського порядку на блокпостах, а саме: витягом з наказу від 11.02.2015 № 365 Головного управління МВС України у Луганській області Про вжиття додаткових заходів із забезпечення охорони громадського порядку ; витяном з наказу Головного управління МВС України у Луганській області від 07.03.2015 № 633 Про вжиття додаткових заходів із забезпечення охорони громадського порядку ; витягом з наказу Головного управління МВС України у Луганській області від 14.03.2015 № 687 Про вжиття додаткових заходів із забезпечення охорони громадського порядку (а.с. 34-36).

З огляду на вищевикладене, суд критично розцінює, що твердження ОСОБА_2 відповідача про відсутність належних доказів безпосередньої участі позивача у антитерористичній операції.

На підставі наведених норм законів та встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку про те, що винагорода за участь в антитерористичної операції позивачеві повинна була виплачуватися за спірний період, а саме з 28.02.2015 по 06.04.2015.

Позивач в частині спірного періоду, що відноситься до часу проходження служби в Кремінському районому відділі ГУМВС України в Луганській області з 07.04.2015 по 16.04.2015 перебував на лікарняному, зазначена обставина підтверджується інформацією, зазначеною у довідці від 07.04.2015 № 36 та встановлено постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.11.2015 у справі № 812/584/15 (а.с. 55-64).

Обставина перебування позивача на лікарняному з 07.04.2015 по 16.04.2015, встановлена в постанові Луганського окружного адміністративного суду від 04.11.2015 у справі № 812/584/15 у відповідності до частини четвертої статті 78 КАС України не потребує доказуванню.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з Кремінського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії невиплачену винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 квітня 2015 року по 16 квітня 2015 року задоволенню не належать.

Щодо стягнення зі Станично-Луганського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії невиплаченої винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 28 лютого 2015 року по 06 квітня 2015 року суд зазначає таке.

ОСОБА_2 відповідач доказів перебування позивача у період з 28.02.2015 по 06.04.2015 у відпустці чи на лікарняному не надав.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачеві ОСОБА_2 відповідачем неправомірно не нараховано та не виплачено винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період 28.02.2015 по 06.04.201, загальна сума якої становить 4882,87 грн:

за 28 лютого 2015 року - 107,14 грн (3000,00 грн (мінімальний розмір грошового забезпечення) : 28 (кількість днів у лютому) х 1 кількість днів участі в АТО);

березень 2015 року - 4175,73 грн;

з 01 по 06 квітня 2015 року - 600,00 грн, (3000,00 грн (мінімальний розмір грошового забезпечення) : 30 (кількість днів у квітня) х 6 кількість днів участі в АТО), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованою суму винагороди в розмірі 4882,87 грн.

Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, ОСОБА_2 відповідач як податковий агент згідно з вимогами Податкового кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце мешкання: 93120, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Кремінського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (місце знаходження: 92917, Луганська область, м. Кремінна, площа Кооперативна, буд. 12, код ЄДРПОУ 08670817), Станично-Луганського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (місце знаходження: 93600, Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська, вул. Москва - Донбас, буд. 20, код ЄДРПОУ 08670929) про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції задовольнити частково.

Стягнути зі Станично-Луганського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 28 лютого 2015 року по 06 квітня 2015 року у загальній сумі 4882 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят дві) гривні 87 копійок, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

У задоволені вимоги про стягнення з Кремінського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії невиплачену винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 квітня 2015 року по 16 квітня 2015 року відмовити.

Рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_4