Ухвала

від 24.04.2019 по справі 440/1420/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 квітня 2019 рокум. ПолтаваСправа №440/1420/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомившись з позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Відродження" до Петракіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду 19 квітня 2019 року надійшов позов Приватного акціонерного товариства "Відродження" до Петракіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, у якому позивач просив:

визнати протиправним та скасувати рішення двадцять дев'ятої позачергової сесії Петракіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області сьомого скликання від 7.08.18 №42-29/2018 "Про погодження надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо інвентаризації земельних ділянок по передачі в користування на умовах оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва";

визнати протиправним та скасувати рішення тридцять третьої сесії Петракіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області сьомого скликання від 5.03.19 №04-33/2019 "Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо проведення інвентаризації земель колективної власності та передачу в оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва".

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідачем безпідставно передано у користування (довгострокову оренду) Товариству з обмеженою відповідальністю "БІО-ХОРОЛ" дві земельні ділянки, оскільки відповідні ділянки перебувають у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства "Відродження", яке є правонаступником ВАТ "Відродження".

Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З аналізу наведених процесуальних норм слідує, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджував про порушення свого права постійного користування земельними ділянками площею 2,4278 га (кадастровий номер 5324884400:00:025:0048) та 14,5955 га (кадастровий номер 5324884400:00:012:0011) у зв'язку з прийняттям відповідачем рішень про передачу цих земельних ділянок в оренду ТОВ "БІО-ХОРОЛ".

Таким чином, підставою для звернення до суду позивач визначив порушення свого майнового права на користування земельними ділянками.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статті 16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з частиною другою статті 95 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Крім того, як визначено частинами другою та третьою статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

А відповідно до частини першої статті 155 цього Кодексу, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

До того ж, статтею 21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Так само, частиною першою статті 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

При цьому, як визначено частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З урахуванням наведеного, повідомлені позивачем обставини та надані на їх підтвердження письмові докази свідчать про те, що даний позов пред'явлено з метою захисту порушеного права постійного користування земельними ділянками, тобто, даний спір виник із майнових відносин приватноправового характеру.

Отже, цей спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, у відкритті провадження у справі за даним позовом належить відмовити.

Керуючись статтями 4, 19, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Відродження" до Петракіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішень.

Роз'яснити позивачу право звернутись з даним позовом до місцевого загального суду у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Копію ухвали надіслати ініціатору звернення разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Копію позовної заяви залишити в суді.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Кукоба