Рішення

від 24.04.2019 по справі 420/6162/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6162/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,

представника відповідача Крпиці С.М. (згідно довіреності),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма КРОН до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма КРОН до Головного управління ДФС в Одеській області, за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0003571402 від 10 березня 2017 року, форма Р , № 0003591402 від 10 березня 2017 року, форма Р , № 0003631402 від 10 березня 2017 року, форма ПС ;

Судові витрати покласти на відповідача по справі.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що у період з 30 січня 2017 року по 03 лютого 2017 року ГУ ДФС в Одеській області проводилася позапланова перевірка ТОВ Торгівельна фірма КРОН з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України по взаємовідносинам із ТОВ Нафта Торг-ЛТД за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року. На підставі вказаної перевірки було складено відповідний акт про результати її проведення за № 36/15-32-14-02/39217227 від 10 лютого 2017 року. Результатом проведення позапланової перевірки стало те, що відповідач виявив порушення ТОВ Торгівельна фірма КРОН :

п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 4, п. 6 ст. 8, ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 2.1, п. 2.4, п. 2.14, п. 2.15 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 362990 грн., в т. ч. 2015 рік - 362990;

п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПКУ, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 403322 грн., в т. ч. по періодах: січень 2015 - 28502 грн., лютий 2015 року - 203 грн., липень 2015 року - 38815 грн., серпень 2015 року - 254363 грн., вересень 2015 року - 81439 грн.;

п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 121.1 ст. 121 ПКУ, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, у випадках, передбачених цим Кодексом.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0003571402 від 10.03.2017 року, № 0003591402 від 10.03.2017 року, № 0003631402 від 10.03.2017 року.

Позивач не погоджується із викладеними в акті доводами та висновками відповідача, а, також, з прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями. Представник позивача зазначає, що на етапі перевірки, на підтвердження здійснення господарських операцій із ТОВ Нафта Торг-ЛТД позивач надав ГУ ДФС в Одеській області усі необхідні первинні документи.

Ухвалою суду від 14.01.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.02.2019 року.

30.01.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, ГУ ДФС в Одеській області вважає вимоги позивача, які викладені в адміністративному позові необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. Так, представник відповідача зазначає, що перевірка проводилася у відповідності до ухвали від 19.01.2017 року у справі № 607//5818/16-к, відповідно до якої, ТОВ Нафта Торг-ЛТД згідно висновків аналізу фінансового-господарської діяльності № 17/19-00-16-00-16/39437341, проведеного сектором боротьби з відмивання доходів одержаних злочинним шляхом ГУ ДФС у Тернопільській області, має ознаки фіктивності, використовувалось у схемах ухилення (мінімізації) від сплати податків, конвертації грошових коштів. ТТОВ Торгівельна фірма КРОН сформовано податковий кредит з ПДВ на загальну суму 608 919,32 грн. внаслідок проведення фінансово-господарських операцій із ТОВ Нафта Торг-ЛТД . ОВ Торгівельна фірма КРОН у періоді з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року мало взаємовідносин по придбанню товару у ТОВ Нафта Торг-ЛТД на загальну суму 2419934,31 грн. (в т. ч. ПДВ - 403322,39 грн.). Відповідач зазначає, що товар, який реалізував ТОВ Нафта Торг-ЛТД позивачу відмінний від того, який ним був придбаний. Представник відповідача зазначає, що ТОВ Торгівельна фірма КРОН до перевірки не надано належним чином оформлені документи про якість товару, отриманого від ТОВ Нафта Торг-ЛТД , а надані документи не відповідають даним номенклатури товару, терміну дії сертифікату відповідності, відсутність обов'язкових даних, які повинні міститись у документі про якість товару, відсутні сертифікати на товар за номенклатурою бітум нафтовий дорожній в'язкий марки БНД 70/100, пічне паливо. Транспортні засоби, якими здійснювалося перевезення товару, згідно реєстрації у Централізованій базі даних МТСБУ та у мережі Інтернет не відповідають таким, що можуть перевозити нафтопродукти, або взагалі незареєстровані. Не можна вважати належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, так як не має можливості дослідити дату і час прибуття до вантажоодержувача, дату і час виїзду від вантажоодержувача, відсутні дані, які повинні міститись у ТТН та ставлять під сумнів факт перевезення товару. До перевірки не надано товарно-транспортну накладну до видаткової накладної від 27.01.2015 року № РН-0000001, тому неможливо довести отримання товару. Податкові накладні, надані до перевірки, не містять коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Ухвалою суду від 28.02.20189 року, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.03.2019 року.

У судове засідання, призначене на 05.04.2019 року представник позивача не з'явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог ТОВ Торгівельна фірма КРОН з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Суд вислухав представника відповідача, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

З огляду на відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ Торгівельна фірма КРОН є: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Також, одним із видів діяльності підприємства позивача є: діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами.

Суд зазначає, що на виконання вимог п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11, п. 78.1 ст. 78 ПКУ, на підставі ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.01.2017 року справа № 607/5818/16-к провадження № 1-кс/607/326/2017 та з урахуванням доповідної записки в.о. заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Білоус М.А. від 26.01.2017 року № 77/15-32-14-01, 27.01.2017 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято наказ № 110 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Торгівельна фірма КРОН з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства України по взаємовідносинам із ТОВ Нафта Торг-ЛТД за період діяльності з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року з 30 січня 2017 року тривалістю 5 робочих днів.

10.02.2017 року, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Торгівельна фірма КРОН складено акт № 36/15-32-14-02/39217227, з огляду на який, відповідачем, встановлено порушення ТОВ Торгівельна фірма КРОН :

п. 44.1, 44.2 ст. 44, п. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134 ПКУ, ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 4, п. 6 ст. 8, ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 2.1, п. 2.4, п. 2.14, п. 2.15 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 362990 грн., в т. ч. 2015 рік - 362990;

п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПКУ, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 403322 грн., в т. ч. по періодах: січень 2015 - 28502 грн., лютий 2015 року - 203 грн., липень 2015 року - 38815 грн., серпень 2015 року - 254363 грн., вересень 2015 року - 81439 грн.;

п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 121.1 ст. 121 ПКУ, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, у випадках, передбачених цим Кодексом.

На підставі висновків, що наведені в акті перевірки від 10.02.2017 року № 36/15-32-14-02/39217227, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0003571402 від 10.03.2017 року, яким ТОВ Торгівельна фірма КРОН збільшено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 362990, 00 грн.;

№ 0003591402 від 10.03.2017 року, яким ТОВ Торгівельна фірма КРОН збільшено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 504153,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 403322 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 100831,00 грн.;

№ 0003631402 від 10.03.2017 року, яким до ТОВ Торгівельна фірма КРОН , застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн.

Відповідно до положень п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до положень п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно п. п. 44.1, 44.2 ст. 44 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пп. 134.1.1, пп. 134.1.2, пп. 134.1.3, пп. 134.1.4, пп. 134.1.5, п. 134.1 ст. 134 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся, об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи; дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу;дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України; дохід операторів, отриманий від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор з використанням гральних автоматів, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу; дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу.

Приписами п. 135.1 ст. 135 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пункт 198.3 статті 198 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), встановлює, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно з п. 198.2 статті 198 ПКУ, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.1 статті 201 ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до п 198.5 ст.198 ПКУ (ПКУ (у редакції, чинній у періоді, що перевірявся), платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Приписами ч. ч. 1, 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що висновки відповідача, зазначені в акті перевірки, які стали підставою, для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з приводу збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість, ґрунтуються наступних доводах.

Так, в акті перевірки зазначено, що ТОВ Нафта Торг-ЛТД реалізував товари відмінні від тих, які були ним придбані по ланцюгу постачання. Товар номенклатури реалізації на ТОВ ТФ КРОН не придбавався, наявна підміна (фіктивне введення в обіг) товару, що свідчить про нереальність господарської операції по придбанню ТОВ ТФ КРОН мазут М-100, бітум БНД 70/100, пічне паливо, дизельне паливо, бітум нафтовий дорожній в'язкий марки БНД 70/100 у ТОВ Нафта Торг-ЛТД . У наданих до перевірки податкових накладних, що отримані від ТОВ Нафта Торг-ЛТД відсутні дані коду товару згідно з УКТ ЗЕД по імпортованим товарам, що суперечить п. 201.1 ПКУ, яким передбачено обов'язкові реквізити до податкових накладних. Також, в акті перевірки зазначено, що до перевірки не надано сертифікат якості товару за номенклатурою бітум нафтовий дорожній марки БНД 70/100, пічне паливо. Термін дії сертифікату відповідності на дизельне пальне закінчився 28.03.2015 року, а отримання відбулося у серпні 2015 року, сертифікат відповідності на мазут 100 не містить необхідних реквізитів. Щодо перевезення отриманого товару в акті перевірки зазначено: не можна вважати належно оформленими товарно-транспортні накладні, так як не має можливості дослідити дату і час прибуття до вантажоодержувача, дата і час виїзду від вантажоодержувача, відсутні дані, які повинні міститись у ТТН (номер резервуара, густина нафтопродукту (нафти) кг/м3, температура нафтопродукту (нафти) та ставлять під сумнів факт перевезення товару. До перевірки не надано товарно-транспортну до видаткової накладної від 27.01.2015 року № РН-0000001, тому неможливо довести отримання товару. Транспортні засоби, якими здійснювалося перевезення згідно реєстрації у базі даних МТСБУ та у мережі Інтернет , не відповідають таким, що можуть перевозити нафтопродукти., або взагалі не зареєстровані.

З приводу встановлених під час перевірки обставин, суд зазначає наступне.

30.07.2015 року між ТОВ Нафта Торг-ЛТД (продавець) та ТОВ Торгівельна фірма КРОН (покупець) укладено договір поставки № 30-07-15, згідно з умовами якого продавець на підставі замовлення зобов'язується відвантажити (передати у власність), а покупець зобов'язується належним чином прийняти та здійснити оплату за отримані нафтопродукти, а саме: бітум дорожній БНД 60/90, 70/100, пічне паливо, мазут М-40, М-100, дизпаливо та інше (далі по договору - товар) на умовах даного договору ( п. 1.1). Кожна товарна партія узгоджується додатково та вказується у видаткових накладних, які являються невід'ємними частинами договору (п. 1.2). Асортимент, кількість, ціна товару, загальна сума встановлюється у видаткових накладних на товар (п. 2.1).

На підтвердження виконання умов вказаного договору, в матеріалах справи наявні: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення (арк. с. 71-75, 84-88, 98-102, 111-114, 122-125, 134-137).

30.07.2015 року між ТОВ Торгівельна фірма КРОН та ТОВ Гранд Плаза укладено договір про надання послуг № 30/07, згідно з умовами якого перевізник (ТОВ Гранд Плаза ) надає послуги з організації і виконання перевезень автомобільним транспортом у міських, міжміських сполученнях на території України.

26.08.2015 року між ТОВ Торгівельна фірма КРОН та ТОВ Катор ЛТД укладено договір про надання послуг № 26/08, згідно з умовами якого перевізник (ТОВ Катор ЛТД ) надає послуги з організації і виконання перевезень автомобільним транспортом у міських, міжміських сполученнях на території України.

На підставі вказаних договорів підприємства ТОВ Гранд Плаза та ТОВ Катор ЛТД надавали ТОВ Торгівельна фірма КРОН послуги з перевезення товару придбаного у ТОВ Нафта Торг-ЛТД .

На підтвердження виконання умов вказаних договорів, в матеріалах справи наявні: акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення (арк. с. 76-79, 89-93,103-106,115-118, 126-130,138-141).

Також, на підтвердження факту подальшої реалізації придбаного товару, ТОВ Торгівельна фірма КРОН надала суду видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення ( арк. с. 80-83, 94-97, 107-110, 119-121, 131-133, 142-144), які підтверджують факт реалізації придбаного товару ТОВ Березівкаагрошляхбуд , ТОВ Саратський завод продтоварів .

Суд зазначає, що не приймає до уваги доводи ГУ ДФС в Одеській області з приводу того, що товар, який ТОВ Нафта Торг ЛТД реалізувало ТОВ Торгівельна фірма КРОН є відмінним від того, що ним придбавався, а отже, не міг бути реалізованим, оскільки, суд встановив, що відповідач в акті перевірки дослідив, що у січні 2015 року ТОВ Нафта Торг ЛТД реалізувало Мазут М-100, який у січні 2015 року не придбавало, у липні 2015 року - Бітум БНД 70/100, який у липні 2015 року не придбавало, у серпні 2015 року - дизельне пальне, пічне пальне, яке у серпні 2015 року не придбавало, у вересні - бітум нафтовий дорожній в'язкий марки БНД 70/100, який у вересні 2015 року не придбавало.

Суд вважає такі доводи помилковими, оскільки реалізовані товари не є такими, що швидко псуються та позивач не зобов'язаний у певному періоді придбавати тільки ті товари, які в свою чергу його контрагент придбав у тому ж самому періоді.

З приводу відсутності у податкових накладних, що складені ТОВ Нафта торг-ЛТД в рамках виконання умов договору від 30.07.2015 року № 30-07-15 даних коду товару згідно з УКТ ЗЕД, суд зазначає, що вказані податкові накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, що не спростовувалося відповідачем під час розгляду справи.

Суд зазначає, що згідно з п. 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" та "Про електронні документи та електронний документообіг". Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Пункт 9 вказаного Порядку визначає, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.), 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної;б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Таким чином, суд робить висновок, що під час реєстрації податкової накладної ДФС України перевіряє відповідність вимогам п. 201.1 ст. 201 ПКУ, у тому числі й щодо зазначення коду згідно з УКТ ЗЕД.

Як встановив суд, податкові накладні, що отримані позивачем від ТОВ Нафта Торг-ЛТД зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Обов'язок скласти належним чином оформлену податкову накладну та зареєструвати її лежить на продавцеві товару, отже, на думку суду, недотримання контрагентом позивача форми заповнення податкових накладних, за умови їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючим органом, не є підставою вважати господарські операції, що здійснювалися між ТОВ Нафта Торг-ЛТД та ТОВ Торгівельна фірма КРОН нереальними.

З приводу посилань ГУ ДФС в Одеській області на надання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних, які оформлені не належним чином та не надання однієї товарно-транспортної накладної, а також, перевезення товару транспортними засобами, які не згідно з відомостями Централізованої бази даних МТСБУ та мережі Інтернет не відповідають таким, що можуть перевозити нафтопродукти, суд зазначає наступне.

Відповідач не надав суду ані роздруківок з мережі Інтернет , ані інформації, що отримана з Центральної бази даних МТСБУ, на яку наявні посилання в акті перевірки та на підставі яких зроблені відповідні висновки, тоді як КАС України (ч. 2 ст. 77) покладає на відповідача обов'язок доказування щодо правомірності прийнятих рішень.

Також, в акті перевірки ГУ ДФС в Одеській області зазначає, що позивачем не надано сертифікат якості товару за номенклатурою бітум нафтовий дорожній марки БНД 70/100, пічне паливо, термін дії сертифікату відповідності на дизельне пальне закінчився 28.03.2015 року, а отримання відбулося у серпні 2015 року, сертифікат відповідності на мазут 100 не містить необхідних реквізитів.

Недоліки товарно-транспортних накладних, відсутність товарно-транспортної накладної та сертифікату якості та недоліки інших сертифікатів якості, у тому силі, стали підставою для висновків ГУ ДФС в Одеській області щодо нереальності господарських операцій між ТОВ Нафта Торг-ЛТД та ТОВ Торгівельна фірма КРОН .

Суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, таких як товарно-транспортні накладні, сертифікати якості, а так само помилки у їх оформленні не є безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції.

Суд зазначає, що товаросупроводжувальні документи, на відсутність яких посилається відповідач, в даній справі, не можуть слугувати підставою для висновку щодо нереальності чи безтоварності укладеної угоди позивача з його контрагентом, оскільки такі документи не можуть однозначно ствердити про наявність таких фактів, з урахуванням тієї обставини, що правовідносини між господарюючими суб'єктами не пов'язані в сфері транспортування, так як основна їх мета це купівля-продаж товару.

Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, що наведені у постанові від 24.01.2019 року у справі №806/8289/13-а.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що податкові повідомлення-рішення від 10.03.2017 року № № 0003571402, № 0003591402 є протиправними та належать до скасування.

Суд встановив, що за результатами проведеної перевірки, позивача притягнуто до відповідальності шляхом застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн. за порушення п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 121.1 ст. 121 ПКУ.

Відповідно до п. 44.1, 44.3 ПКУ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 121.1 ст. 121 ПКУ, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Суд встановив, що ГУ ДФС в Одеській області під час перевірки направляло на адресу позивача запити про надання документів:

від 31.01.2017 року про відмову від отримання якого складено акт № 22/15-32-14-02/39217227 від 31.01.2017 року;

від 01.02.2017, на який позивач надав відповідь від 02.02.2017 року. Так, з огляду на вказану відповідь, ТОВ Торгівельна фірма КРОН надала ГУ ДФС в Одеській області документи по господарським взаємовідносинам з ТОВ Нафта Торг-ЛТД , а також, первинні документи, які підтверджують подальше використання товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ Нафта Торг-ЛТД за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року. Стосовно надання документів, які не стосуються господарських взаємовідносин ТОВ ТФ КРОН з ТОВ Нафта Торг-ЛТД за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, то дані документи ТОВ ТФ КРОН надавати не зобов'язано, а вимога про їх надання є протиправною. У якості додатку до вказаної відповіді ТОВ ТФ КРОН надало ГУ ДФС в Одеській області: договори з ТОВ Нафта Торг-ЛТД . ТОВ Катор ЛТД , ТОВ Гранд Плаза , видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні по взаємовідносинам з ТОВ Нафта Торг-ЛТД , акти надання послуг, податкові накладні з ТОВ Катор ЛТД , ТОВ Гранд Плаза , картки рахунку 631 по вказаних контрагентах, договір з ТОВ Березівкаагрошляхбуд (довіреність, ТТН, податкові накладні, картка по рахунку 631 за вказаним договором), договір з ТОВ Саратський завод продтоварів (довіреність, ТТН, податкові накладні, картка по рахунку 631 за вказаним договором), договір з ТОВ Регіон Продукт (довіреність, ТТН, податкові накладні, картка по рахунку 631 за вказаним договором), договір з ПАТ Первомайське ШРБУ (довіреність, ТТН, податкові накладні, картка по рахунку 631 за вказаним договором), договір оренди нежилого приміщення, сертифікати якості, копії уставних документів;

від 03.02.2017 року в якому вказано, що документи позивачем надано не в повному обсязі та зазначено про необхідність надати: документи, що підтверджують зберігання товару, наявність необхідних ліцензій (сертифікатів) інших дозвільних документів, тощо, паспорт (сертифікат) якості товару (бітум нафтовий дорожній в'язкий марки БНД 70/100, пічне паливо), інформацію про наявність власних/орендованих офісних, складських приміщень, наявність у підприємства власних/орендованих виробничих потужностей, транспортних засобів, журнали-ордери за 2015 рік помісячно по рахунках 10, 12, 281, 30, 311, 361, 377, 631, 681, 685, 70, 79, 902, 92, 93, 94 (з деталізацією по субрахунках), обороти рахунку 281 щомісячно у розрізі номенклатури, вартості (ціни) та кількості товару, карточку рахунку 631 (685,372) по контрагенту ДП Оригінал-99 , ПП Оригінал-99 , інші документи, що підтверджують зазначені операції.

На вказаний запит 06.02.2017 року підприємство позивача надало відповідь, в якій зазначило, що перевірка стосується лише господарських взаємовідносин ТОВ ТФ КРОН з ТОВ Нафта Торг-ЛТД за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року. Первинні документи по господарським взаємовідносинам з ТОВ Нафта Торг-ЛТД , а також, первинні документи, які підтверджують подальше використання товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ Нафта Торг-ЛТД за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року були надані ГУ ДФС в Одеській області. Стосовно надання документів, які не стосуються господарських взаємовідносин ТОВ ТФ КРОН з ТОВ Нафта Торг-ЛТД за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, то дані документи ТОВ ТФ КРОН надавати не зобов'язано,Ю а вимога про їх надання є протиправною.

06.02.2017 року ГУ ДФС в Одеській області складено акт відмови від надання первинних документів у ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ Торгівельна фірма КРОН № 25/15-32-14-02/39217227.

На думку суду, позивач надав відповідачу необхідні первинні документи для проведення перевірки з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ Нафта Торг-ЛТД за період діяльності з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, вимога ж контролюючого органу про надання додаткових документів (документи, що підтверджують зберігання товару, наявність необхідних ліцензій (сертифікатів) інших дозвільних документів, тощо, інформацію про наявність власних/орендованих офісних, складських приміщень, наявність у підприємства власних/орендованих виробничих потужностей, транспортних засобів, журнали-ордери за 2015 рік помісячно по рахунках 10, 12, 281, 30, 311, 361, 377, 631, 681, 685, 70, 79, 902, 92, 93, 94 (з деталізацією по субрахунках), обороти рахунку 281 щомісячно у розрізі номенклатури, вартості (ціни) та кількості товару, карточку рахунку 631 (685,372) по контрагенту ДП Оригінал-99 , ПП Оригінал-99 , інші документи, що підтверджують зазначені операції), на думку суду є протиправною та необґрунтованою.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідач неправомірно застосував до позивача штрафні санкції у відповідності до приписів п. 121.1 ст. 121 ПКУ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 13014,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 665 від 19.11.2018 року.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма КРОН до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10.03.2018 року № 0003571402, №0003591402, №0003631402.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма КРОН сплачений судовий збір у розмірі 13 014 (тринадцять тисяч чотирнадцять) гривень 80 копійок.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма КРОН (65049, м. Одеса, вул. Палубна, 9/1, приміщення 9/1А, 10, код ЄДРПОУ: 39321835).

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5, код ЄДРПОУ: 39398646).

У звязку із перебуванням головуючого судді Бжассо Н.В. на лікарняному у період з 15.04.2019 року по 23.04.2019 року включно, повний текст рішення складений та підписаний судом 24.04.2019 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.