Постанова

від 24.04.2019 по справі 826/14295/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14295/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Патратій О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П. , Кузьменка В.В.;

за участю секретаря: Горяінової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО Северин Юрія Петровича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року (розглянута у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО Северин Юрія Петровича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2018 року, ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО Северин Юрія Петровича (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT Банк Камбіо щодо нікчемності правочину, вчинений 18.09.2014р. щодо перерахування грошових коштів в межах ПАТ БАНК КАМБІО з рахунку ТОВ Полімертехнологія (код ЄДРПОУ 32693626) № НОМЕР_3 на рахунок фізичної особи ОСОБА_3 № НОМЕР_2 в сумі 200 000,00 з призначенням платежу Переказ грошових коштів згідно Договору позики № 2 від 18.09.2014 р. без ПДВ , відповідно до пункту 7 Частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а також щодо застосування наслідків нікчемності правочину, оформлене Актом від 06.06.2018 року Комісії з перевірки правочинів на предмет відповідності таких операцій рішенню Виконавчої дирекції Фонду № 111/17 від 13.07.2017 року;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT БАНК КАМБІО Северина Юрія Петровича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а саме - відносно ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_4, виданий Ц-Міським РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровської області 18.05.2004 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, за Договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку НОМЕР_2 у національній валюті.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та зазначає, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправно прийнято рішення про визнання нечинним правочину щодо поповнення рахунку та не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року позов задоволено частково.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО (01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1; поштова адреса: 01103, м. Київ, вул. Драгомирова 10/10; код ЄДРПОУ 26549700) включити інформацію про ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_4, виданий Ц-Міським РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровської області 18.05.2004 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з Договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку НОМЕР_2 у національній валюті.

У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.13 ст.10 КАС України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.229 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.2 ст.313 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог та приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що 17.09.2014 р. між ПАТ БАНК КАМБІО (далі - банк) та ОСОБА_3 (далі - клієнт) укладено договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_2 у національній валюті.

Відповідно до пункту 1.1. Договору банк відкриває Клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до пункту 2.1. Договору банк відкриває клієнту поточний рахунок протягом одного дня після надання необхідних документів.

Згідно виписки по особовому рахунку позивача 18.09.2014р. на рахунок № НОМЕР_2 зараховано 200 000,00 грн. від ТОВ Полімертехнологія з призначенням платежу: надання позики згідно договору позики (поворотної фінансової допомоги).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 04.12.2014р. №782 Про віднесення ПАТ БАНК КАМБІО до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією 04.12.2014 прийнято рішення №140 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ БАНК КАМБІО .

На підставі постанови Правління Національного банку України від 27.02.2015 №144 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ БАНК КАМБІО виконавчою дирекцією Фонду 02.03.2015 прийнято рішення № 46 Про початок процедури ліквідації ПАТ БАНК КАМБІО та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку .

У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією 02.03.2015р. рішення №46 про початок ліквідації ПАТ БАНК КАМБІО Фонд з 06.03.2015р. розпочав виплати коштів вкладникам даного банку.

Для отримання коштів вкладники ПАТ БАНК КАМБІО з 06.03.2015р. по 17.04.2015р. включно могли звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ Укрінбанк .

Позивач звернувся до банку-агента, однак йому було повідомлено, що його ідентифікаційні дані та вклад відсутні в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами банку за рахунок Фонду.

В подальшому, як зазначив позивач, ним отримано інформацію про блокування коштів на поточному рахунку позивача внаслідок накладення арешту на грошові кошти ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.12.2016у справі № 761/44571-16-к.

Також позивачем направлено до Фонду повідомлення про зняття арешту разом з копією ухвали суду, однак отримано відповідь, в якій повідомлено про нікчемність правочину, відповідно до якого повідомлено про те, що вчинений 18.09.2014 правочин щодо перерахування грошових коштів в межах ПАТ БАНК КАМБІО з рахунку ТОВ ПОЛІМЕРТЕХНОЛОГІЯ (код ЄДРПОУ 32693626) НОМЕР_3 на рахунок фізичної особи ОСОБА_3 НОМЕР_2 в сумі 200 000,00 грн з призначенням платежу: Переказ грошових коштів згідно договору позики №2 від 18.09.2014р. без ПДВ є нікчемним.

Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо не включення позивача до переліку та загального реєстру вкладників, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.

Щодо правового обґрунтування вимоги позивача щодо відшкодування коштів за вкладами, колегія суддів зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, врегульовані Законом України від 23.02.2012 № 4452-VI Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон № 4452-VI).

Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

У спірних правовідносинах колегія суддів враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 38 Закону України від 23.02.12 року № 4452-VI Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (надалі Закон № 4452-VI), викладені у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами врегульований статтею 27 Закону №4452-VI.

Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах Урядовий кур'єр або Голос України та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду визначено в Положенні про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14 (далі - Положення).

Згідно з пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ даного Положення, перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Водночас, частиною 2 статті 38 Закону №4452-VI визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 26 Закону №4452-VI Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Таким чином, перелік законодавчо обумовлених підстав для не відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є вичерпним.

Як вбачається із заперечень Уповноваженої особи Фонду, позивач не включений до переліку вкладників, оскільки позивачем були проведені операції, результатом яких стало збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, актом Уповноваженої особи Фонду від 06.06.2018, додаткової перевірки правочинів вкладників ПАТ БАНК КАМБІО з урахуванням рішення виконавчої дирекції Фонду № 111/17 від 13.07.2017 та роз'яснень юридичного департаменту, що були направлені на неплатоспроможні банки 14.07.2017 (вих. 27-14675/17), у зв'язку із зарахуванням коштів на підставі укладених договорів про надання поворотної фінансової допомоги/позики встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли внаслідок так званого дроблення великої суми коштів іншого клієнта, з метою відшкодування грошових коштів за рахунок Фонду, у зв'язку з чим, ухвалено розглянути та прийняти рішення щодо затвердження Акту перевірки та застосувати наслідки нікчемності правочинів.

Зокрема, як встановлено, кошти на рахунок позивача зараховано 18.09.2014 року, призначення платежу: надання позики згідно договору позики від ТОВ Полімертехнологія .

При цьому відповідачами доказів на підтвердження факту того, що дії ТОВ Полімертехнологія щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок позивача суперечить закону не надано. Отже, доводи відповідача-1 щодо нікчемності договору банківського вкладу з мотивів перерахування коштів на рахунки позивача іншою юридичною особою, не ґрунтуються на нормах законодавства.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що Закон не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником.

В свою чергу, сам факт знаходження на рахунку позивача грошових коштів відповідачами не заперечується.

Наведене свідчить, що позивач не включений до переліку вкладників на підставі припущень Уповноваженої особи Фонду, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Крім того, в ході розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що укладені позивачем правочини та/або операції з перерахування коштів на його рахунок є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Не надано також і обвинувального вироку суду, в якому було б встановлено вину позивача або посадових осіб ТОВ Полімертехнологія з приводу вчинення вказаної операції.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то ст. 38 Закону № 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Окрім того, за правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у цій же постанові, при виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС, оскільки не створює жодних обов'язків для позивача та безпосередньо не порушує прав Позивача.

Як було зазначено вище, віднесення переказів (транзакції) від 18.09.2014 позивача до правочинів, що мають ознаки нікчемності, було оформлено актом від 06.06.2018 та повідомленням вих.№22/1191 від 14.06.2018.

Таким чином за вказаних обставин, не підлягають до задоволення вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банк Камбіо щодо нікчемності правочину вчинений 18.09.2014 щодо перерахування грошових коштів в межах ПАТ БАНК КАМБІО з рахунку ТОВ Полімертехнологія (код ЄДРПОУ 32693626) № НОМЕР_3 на рахунок фізичної особи ОСОБА_3 НОМЕР_2 в сумі 200 000,00 грн з призначенням платежу Переказ грошових коштів згідно договору позики № 2 від 18.09.2014 без ПДВ , відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а також щодо застосування наслідків нікчемності правочину, оформлене актом від 06.06.2018 Комісії з перевірки правочинів на предмет відповідності таких операцій рішенню Виконавчої дирекції Фонду № 111/17 від 13.07.2017.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що право позивача може бути захищене шляхом зобов'язання Уповноваженої особи включити інформацію про позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з Договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку НОМЕР_2 національній валюті.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину.

За вказаних обставин, зазначає, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та, як наслідок, не подання інформації про позивачів, як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно п.5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, станом на момент виникнення правових відносин між сторонами, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Також, цим пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків. Схожі приписи містяться і в п.6 розділу ІІ вказаного Положення чинних станом на момент розгляду справи.

Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку. Однак, уповноваженою особою Фонду не доведена наявність підстав для не включення даних про рахунок позивача до переліку рахунків ПАТ Банк Камбіо , за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги про зобов'язання включити позивача до вказаного переліку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Окрім зазначеного, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення , вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на необґрунтованість доводів правомірності не включення позивача до переліку вкладників , які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та для повного забезпечення захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати таку бездіяльність відповідача протиправною.

З огляду на вказане зважаючи на задоволення позовних вимог про зобов'язання включити позивача до вказаного переліку, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 245 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО Северин Юрія Петровича щодо не включення ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ БАНК КАМБІО за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, так як дані вимоги позивачем не було заявлено.

Поряд з цим, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивачки про визнання протиправними дій Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО Северин Юрія Петровича щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту), а саме скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства БАНК КАМБІО щодо нікчемності правочину, вчинений 18.09.2014 р. щодо перерахування грошових коштів в межах Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Полімертехнологія № НОМЕР_3 на рахунок фізичної особи ОСОБА_3 № НОМЕР_2 в сумі 200 000,00 з призначенням платежу Переказ грошових коштів згідно Договору позики № 2 від 18.09.2014 р. без ПДВ , відповідно до пункту 7 Частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а також щодо застосування наслідків нікчемності правочину, оформлене Актом від 06.06.2018 року Комісії з перевірки правочинів на предмет відповідності таких операцій рішенню Виконавчої дирекції Фонду № 111/17 від 13.07.2017 року не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочиенства.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 року №819/353/16, щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах, прийшла до висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах).

Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 229, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО Северин Юрія Петровича - задоволити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року - скасувати.

Винести нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО Северин Юрія Петровича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задоволити частково.

Провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства БАНК КАМБІО щодо нікчемності правочину, вчинений 18.09.2014 р. щодо перерахування грошових коштів в межах Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Полімертехнологія № НОМЕР_3 на рахунок фізичної особи ОСОБА_3 № НОМЕР_2 в сумі 200 000,00 з призначенням платежу Переказ грошових коштів згідно Договору позики № 2 від 18.09.2014 р. без ПДВ , відповідно до пункту 7 Частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а також щодо застосування наслідків нікчемності правочину, оформлене Актом від 06.06.2018 року Комісії з перевірки правочинів на предмет відповідності таких операцій рішенню Виконавчої дирекції Фонду № 111/17 від 13.07.2017 року - закрити.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО Северин Юрія Петровича щодо не включення ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ БАНК КАМБІО за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку НОМЕР_2 у національній валюті.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО включити інформацію про ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з Договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку НОМЕР_2 у національній валюті.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 24 квітня 2019 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

В.В. Кузьменко