Постанова

від 26.07.2019 по справі 826/14295/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 липня 2019 року

Київ

справа №826/14295/18

адміністративне провадження №К/9901/14750/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО Северина Юрія Петровича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року (головуючий суддя: Патратій О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року (головуючий суддя: Костюк Л.О., судді: Бужак Н.П., Кузьменко В.В.) у справі №826/14295/18 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО Северина Юрія Петровича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії ,

В С Т А Н О В И В:

03 вересня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО Северина Юрія Петровича (далі -відповідач), третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про нікчемність правочину, вчиненого 18 вересня 2014 року, щодо перерахування грошових коштів в межах ПАТ БАНК КАМБІО з рахунку ТОВ Полімертехнологія (код ЄДРПОУ 32693626) № НОМЕР_1 на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в сумі 200 000,00 грн з призначенням платежу Переказ грошових коштів згідно Договору позики № 2 від 18 вересня 2014 року без ПДВ , відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452- VI Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон № 4452- VI), а також щодо застосування наслідків нікчемності правочину, оформленого актом від 06 червня 2018 року Комісії з перевірки правочинів на предмет відповідності таких операцій рішенню Виконавчої дирекції Фонду від 13 липня 2017 року № 111/17;

- зобов`язати відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додатково зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а саме - відносно ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Ц-Міським РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровської області 18 травня 2004 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , за Договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_2 у національній валюті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем протиправно прийнято рішення про визнання нечинним правочину та з посиланням на частину другу статті 26 Закону № 4452- VI вважає, що вона, як вкладник, набула права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року позов задоволено частково.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО (01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1; поштова адреса: 01103, м. Київ, вул. Драгомирова 10/10; код ЄДРПОУ 26549700) включити інформацію про ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Ц-Міським РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровської області 18 травня 2004 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з Договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_2 у національній валюті.

У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва скасовано, винесено нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО Северина Юрія Петровича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.

Провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ БАНК КАМБІО про нікчемність правочину, вчиненого 18 вересня 2014 року, щодо перерахування грошових коштів в межах ПАТ БАНК КАМБІО з рахунку ТОВ Полімертехнологія № НОМЕР_1 на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в сумі 200 000,00 грн з призначенням платежу Переказ грошових коштів згідно договору позики № 2 від 18 вересня 2014 року без ПДВ , відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452- VI, а також щодо застосування наслідків нікчемності правочину, оформлене актом від 06 червня 2018 року Комісії з перевірки правочинів на предмет відповідності таких операцій рішенню Виконавчої дирекції Фонду від 13 липня 2017 року № 111/17 - закрито.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію ПАТ БАНК КАМБІО Северина Юрія Петровича щодо не включення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ БАНК КАМБІО за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_2 у національній валюті.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ БАНК КАМБІО включити інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з Договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_2 у національній валюті.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги задоволено частково, суд апеляційної інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача включити інформацію про позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду виходив з того, що відповідач дійсно наділений правом перевіряти правочини на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. В свою чергу позивач не включений до переліку вкладників на підставі припущень відповідача, не надано доказів, які б свідчили, що укладені правочини та/ або операції з перерахування коштів на його рахунок є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави, не надано також і обвинувального вироку суду, в якому було б встановлено вину позивача або посадових осіб ТОВ Полімертехнологія з приводу вчиненої операції. Відповідачем не доведено наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ БАНК КАМБІО , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонда, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів суперечить приписам Закону № 4452- VI.

Для повного забезпечення захисту прав позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Поряд з цим, закрив провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача щодо нікчемності правочину, вчиненого 18 вересня 2014 року, щодо перерахування грошових коштів в межах ПАТ БАНК КАМБІО з рахунку ТОВ Полімертехнологія (код ЄДРПОУ 32693626) № НОМЕР_1 на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в сумі 200 000,00 грн з призначенням платежу Переказ грошових коштів згідно Договору позики № 2 від 18 вересня 2014 року без ПДВ , відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону № 4452- VI, а також щодо застосування наслідків нікчемності правочину, оформленого актом від 06 червня 2018 року комісії з перевірки правочинів на предмет відповідності таких операцій рішенню Виконавчої дирекції Фонду № 111/17 від 13 липня 2017 року, оскільки такі позовні вимоги не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач направив до Верховного суду касаційну скаргу (надійшла поштою 22 травня 2019 року), у якій з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить суд скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення право чинів ( у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цією статті. Звертає увагу, що у зв`язку з віднесенням ПАТ БАНК КАМБІО до категорії неплатоспроможних та з огляду на незадовільний стан платіжної дисципліни (відсутність коштів на кореспондентських рахунках, а отже, неможливість виконання платіжних клієнтських документів), для юридичних осіб існували цілком обґрунтовані ризики щодо незадоволення їх кредиторських вимог в результаті ліквідації ПАТ БАНК КАМБІО . Вважає, що юридичні особи шляхом укладення правочинів, за якими фізичним особам перераховано кошти в межах гарантованої до відшкодування Фондом суми, отримали переваги (пільги), прямо не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами банку, адже, згідно з нормами чинного законодавства України, умовою договорів про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, поворотну безвідсоткову позику, що слугували підставою для перерахування коштів з рахунків юридичних осіб на рахунки фізичних осіб (відповідно до призначення платежів), передбачено повернення такої ж суми грошових коштів.

Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

20 червня 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла адміністративна справа №826/14295/18.

Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Учасники провадження правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог ст. 341 КАС України з`ясував повноту встановлення судами фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що 17 вересня 2014 року між ПАТ БАНК КАМБІО та ОСОБА_1 укладено договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_2 у національній валюті.

Відповідно до пункту 1.1. та 2.1 Договору банк відкриває Клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахунково - касове обслуговування. Банк відкриває клієнту поточний рахунок протягом одного дня після надання необхідних документів.

Згідно виписки по особовому рахунку позивача 18 вересня 2014 року на рахунок № НОМЕР_2 зараховано 200 000,00 грн від ТОВ Полімертехнологія з призначенням платежу: надання позики згідно договору позики (поворотної фінансової допомоги).

Постановою Правління Національного банку України від 04 грудня 2014 року №782 віднесено ПАТ БАНК КАМБІО до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 04 грудня 2014 року №140 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ БАНК КАМБІО .

На підставі постанови Правління Національного банку України від 27 лютого 2015 року №144 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ БАНК КАМБІО виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 березня 2015 року прийнято рішення №46 Про початок процедури ліквідації ПАТ БАНК КАМБІО та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку .

У зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 березня 2015 року рішення №46 про початок ліквідації ПАТ БАНК КАМБІО Фонд з 06 березня 2015 року розпочав виплати коштів вкладникам даного банку.

Для отримання коштів вкладники ПАТ БАНК КАМБІО з 06 березня 2015 року по 17 квітня 2015 року включно могли звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ Укрінбанк .

Позивач звернувся до банку-агента, однак йому було повідомлено, що його ідентифікаційні дані та вклад відсутні в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами банку за рахунок Фонду.

В подальшому, як зазначив позивач, ним отримано інформацію про блокування коштів на поточному рахунку, внаслідок накладення арешту на грошові кошти ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року у справі № 761/44571-16-к.

Після зняття арешту, позивачем направлено до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повідомлення разом з копією ухвали суду, однак отримано відповідь, в якій повідомлено про нікчемність правочину, вчиненого 18 вересня 2014 року, щодо перерахування грошових коштів в межах ПАТ БАНК КАМБІО з рахунку ТОВ ПОЛІМЕРТЕХНОЛОГІЯ (код ЄДРПОУ 32693626) № НОМЕР_1 на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в сумі 200 000,00 грн з призначенням платежу: Переказ грошових коштів згідно договору позики №2 від 18 вересня 2014 року без ПДВ .

Позивач вважає, що його права були порушені безпідставним визнанням відповідачем правочину нікчемним на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452- VI та не включенням до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом 4452-VI ( у редакції, чинній на момент прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно із частиною 1 статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду визначено в Положенні про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14 (далі - Положення).

Згідно з пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення, в редакції, чинній з 11 листопада 2014 року, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ даного Положення, перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклав з ПАТ Банк Камбіо договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку 17 вересня 2014 року та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти на загальну суму 200 000,00 грн , отже, у розумінні закону, позивач є вкладником.

Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись 17 вересня 2014 року, до початку віднесення ПАТ Банк Камбіо до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (04 грудня 2014 року).

Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ Банк Камбіо до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ Банк Камбіо , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Актом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ БАНК КАМБІО від 06 червня 2018 року з додаткової перевірки правочинів вкладників ПАТ БАНК КАМБІО , з урахуванням рішення виконавчої дирекції Фонду від 13 липня 2017 року № 111/17 та роз`яснень юридичного департаменту, що були направлені на неплатоспроможні банки 14 липня 2017 року (вих. 27-14675/17), у зв`язку із зарахуванням коштів на підставі укладених договорів про надання поворотної фінансової допомоги/позики встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім`я позивача, надійшли внаслідок так званого дроблення великої суми коштів іншого клієнта, з метою відшкодування грошових коштів за рахунок Фонду, у зв`язку з чим, ухвалено розглянути та прийняти рішення щодо затвердження Акту перевірки та застосувати наслідки нікчемності правочинів.

Зокрема, як встановлено, кошти на рахунок позивача зараховано 18 вересня 2014 року, призначення платежу: надання позики згідно договору позики від ТОВ Полімертехнологія .

В повідомленні про нікчемність та застосування наслідків нікчемності, направленого 14.06.2018 за вих.№22/1189 відповідачем позивачу, зазначено, що застосування до правочину ознак нікчемності обумовлено нормами Закону України № 4452-VI, а саме пункту 7 частини третьої статі 38 та нормативними актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Листом від 18.07.2018 №34-036-14676/18 позивача повідомлено про невключення його рахунку до переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ БАНК КАМБІО мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI ( у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на момент укладення договору банківського вкладу), визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

При цьому відповідачами доказів на підтвердження факту того, що дії ТОВ Полімертехнологія щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок позивача суперечить закону не надано. Отже, доводи відповідача щодо нікчемності договору банківського вкладу з мотивів перерахування коштів на рахунки позивача іншою юридичною особою, не ґрунтуються на нормах законодавства.

Колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції відносно того, що Закон не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником.

Договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку № № НОМЕР_2 від 17 вересня 2014 року не передбачав обов`язку банку здійснити платіж чи передати інше майно з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Зі змісту пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI вбачається, що він поширює свою дію на випадки, коли саме банк уклав з одним із кредиторів договір; на підставі такого договору у останнього виникають переваги (пільги) стосовно інших кредиторів банку; умови цього договору передбачають перерахування банком коштів або передачу майна банком такому кредитору. Однак, при укладенні договору позивачем не отримано жодних переваг від банку, банк не здійснив жодного платежу на користь позивача, а лише отримав кошти як вклад у банку.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то стаття 38 Закону № 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідача передбачених законом підстав для невключення позивача до переліку рахунків і відповідно правомірність такої бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Крім того, в ході розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що укладені позивачем правочини та/або операції з перерахування коштів на його рахунок є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Не надано також і обвинувального вироку суду, в якому було б встановлено вину позивача або посадових осіб ТОВ Полімертехнологія з приводу вчинення вказаної операції.

Згідно п.5 розділу ІІ Положення, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Також, цим пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків. Схожі приписи містяться і в п.6 розділу ІІ вказаного Положення чинних станом на момент розгляду справи.

Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку. Однак, уповноваженою особою Фонду не доведена наявність підстав для не включення даних про рахунок позивача до переліку рахунків ПАТ Банк Камбіо , за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язання включити інформацію про позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо закриття провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача щодо нікчемності правочину, вчиненого 18 вересня 2014 року, щодо перерахування грошових коштів в межах ПАТ БАНК КАМБІО з рахунку ТОВ Полімертехнологія (код ЄДРПОУ 32693626) № НОМЕР_1 на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в сумі 200 000,00 грн з призначенням платежу Переказ грошових коштів згідно Договору позики № 2 від 18 вересня 2014 року без ПДВ , відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України № 4452- VI, а також щодо застосування наслідків нікчемності правочину, оформленого актом від 06 червня 2018 року комісії з перевірки правочинів на предмет відповідності таких операцій рішенню Виконавчої дирекції Фонду № 111/17 від 13 липня 2017 року.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 року №819/353/16, щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах, прийшла до висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах).

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону №4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Оскільки акт Комісії відповідача від 06.06.2018 з перевірки правочинів на предмет відповідності таких операцій рішенню Виконавчої дирекції Фонду №111/17 від 13 липня 2017 року є внутрішнім документом банку, який створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок його складання.

Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Згідно із п.1 ч.1 ст.349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами ч.1 ст.350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, яким скасовано рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 350, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства БАНК КАМБІО Северина Юрія Петровича залишити без задоволення.

Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, яким скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

О.П. Стародуб

В.М. Шарапа