Постанова

від 22.04.2019 по справі 569/23376/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/4003/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Носа С.П., Шевчук С.М.

з участю секретаря судового засідання: Коваль Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 березня 2019 року (ухвалена головуючим-суддею Харечко С.П., час ухвалення судового рішення 11 год 03 хв у м. Рівне, дата складання повного тексту судового рішення 11 березня 2019 року) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив скасувати постанову про порушення митних правил №0637/20400/18 від 15.11.2018 та поновити строк на її оскарження.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07.03.2019 позовні вимоги були задоволені частково. Скасовано постанову по справі про порушення митних правил №0637/20400/18 від 15.11.2018 та закрито провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. У решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Рівненська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосуванням норм матеріального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що оспорювана постанова прийнята правомірно, відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством України. Позивача притягнуто до відповідальності за ст.485 МК України на основі наданих митними органами ОСОБА_2 документів, за результатами аналізу яких, встановлено різницю в ціні придбання транспортного засобу, відповідно перераховано митні платежі та прийнято оспорювану постанову. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що вчинене позивачем порушення митних правил є триваючим, притягнення його до відповідальності відбулося у межах строків, передбачених ч.1 ст.467 МК України.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.

Особи, які беруть участь по справі в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що заступником начальника Рівненської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії, 15.11.2018 була прийнята постанова у справі про порушення митних правил №0637/20400/18, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 105 366,36 грн.

З оспорюваної постанови вбачається, що 08.10.2018 на адресу Рівненської митниці ДФС надійшов лист ГУ ДФС у Житомирській області №4434/7/06-30-14-09-10 від 08.10.2018, яким направлено Акт №875/06-30-14-09/40114115 від 25.07.2018 про результати документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи приватного підприємства ЄВРО ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ 40114115) щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні товарів за митною декларацією №UA204010/2017/206333 від 12.04.2017.

У процесі опрацювання вищевказаного акта було встановлено, що 12.04.2017 декларант ТзОВ Бразерс Плюс громадянин ОСОБА_4, на підставі договору №3 від 03.01.2017, укладеного з директором ПП ЄВРО ОСОБА_3 ОСОБА_1, подав до Рівненської митниці ДФС митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA204010/2017/206333 з метою проведення митного оформлення та випуску у вільний обіг на митній території України (імпорт) товару сідловий тягач марки VOLVO, модель FH 13.440, ідентифікаційний номер- YV2AS02AX8B487945, 2007 року випуску .

За результатами порівняння відомостей та документів, надісланих митними органами ОСОБА_2 (лист ДФС України №10137/7/99-99-20-02-01-17 від 04.04.2018, який був направлений у Рівненську митницю та отриманий 10.04.2018) та документів, які були подані до Рівненської митниці ДФС для митного оформлення товарів за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA204010/2017/206333 від 12.04,2017, не підтверджено автентичність поданих Рівненській митниці ДФС документів, а саме : в графі 31 митної декларації типу ІМ40ДЕ №UA204010/2017/206333 від 12.04.2017 задекларовано опис товару: Сідловий тягач марки VOLVO, модель FH 13.440, ідентифікаційний номер (кузова) - YV2AS02AX8B487945... ; відправником товару (графа 2 митної декларації) зазначено фірму FOGGERT L.P. (адреса: Suite 260, 2323-32 Avenue N.B. Calgary Alberta Canada); одержувачем товару (графа 14 митної декларації) зазначено ПП ЄВРО ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ 40114115); фактурну вартість (графа 22 митної декларації) вищевказаного товару задекларовано в сумі 4000,00 євро, що за курсом валюти 28,55044200 (графа 23 митної декларації) на дату митного оформлення становить 114 201,77 грн.

Митна вартість даного товару ПП ЄВРО ОСОБА_3 визначена за шостим (резервним) методом та заявлена (графа 12 митної декларації) в сумі 146 035,51 грн на умовах поставки DAP - UA Рівне.

Документальною невиїзною перевіркою встановлено наступні порушення директором ПП ЄВРО ОСОБА_3 ОСОБА_1, а саме : п.2 ч.2 ст.52, п.1 ч.1 ст.279 МК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита за митною декларацією типу ІМ40ДЕ U А204010/2017/206333 від 12.04.2017 на суму 10 975,66 грн; п.2 ч.2 ст.52, п.п.190.1 ст.190 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA204010/2017/206333 від 12.04.2017 на суму 24 146,46 грн.

Вказано, що директор ПП ЄВРО ОСОБА_3 ОСОБА_1 надав декларанту ТзОВ Бразерс Плюс гр.ОСОБА_4В.(для подальшого подання органам доходів і зборів) документ іnуоісе/інвойс №861-OTC/RUA в 04.04.2017, що містить недостовірну інформацію стосовно вартості вищезазначеного автомобіля.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час винесення оспорюваної постанови минули строки накладення стягнення, передбачені ст.467 МК України, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

За змістом п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку, зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення, та закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч.2 ст.459 МК України, загальним суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення митних правил вважається особа, яка досягла 16-річного віку, а при вчиненні порушення митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Разом з тим, з врахуванням диспозицій статей 468-485 МК України, суб'єктами певних порушень митних правил можуть бути лише спеціальні суб'єкти, тобто особи, які крім загальних ознак, визначених ч.2 ст.459 МК України, наділені певними додатковими ознаками.

Відповідно до ст.485 МК України, порушенням вважається заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що диспозиція ст.485 МК України, передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб'єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в даному випадку, з урахуванням вимог п.8 ч.1 ст.4 та ч.8 ст.264 МК України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа.

Статтею 251 КУпАП (як і статтею 495 МК України) передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.1 ст.248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно ч.2 ст.264 МК України, митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою ст.335 МК України, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України.

Згідно ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.5 ст.255 МК України, митне оформлення вважається закінченим після виконання всіх митних формальностей, визначених Митним кодексом до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень. Таким чином, у випадку виконання особою дій, визначених законодавством України, та надання митним органом дозволу на користування та/або вивозу товару митне оформлення вважається завершеним.

Статтею 54 МК України визначені обов'язки посадових осіб митного органу в частині перевірки і контролю правильності визначення митної вартості товару.

Згідно ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визначає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до вимог ст.55 цього Кодексу.

Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, характеризується умисною формою вини, тобто особа, яка вчиняє такі дії, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Однак, матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій, передбачених диспозицією статті 485 МК України.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, обов'язок доводити правомірність рішення у цій справі покладається на суб'єкт владних повноважень, яким є Рівненька митниця ДФС.

Колегія суддів також зазначає, що у разі розгляду органами доходів і зборів справ про порушення митних правил відповідно до ст.522 МК України, адміністративне стягнення за порушення митних правил, відповідно до ч.1 ст.467 цього Кодексу (в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови митниці) може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Колегією суддів зі змісту оспорюваної постанови встановлено, що про порушення позивачем митних правил відповідачу стало відомо після отримання відповідного листа ДФС України №10137/7/99-99-20-02-01-17 від 04.04.2018 та доданих до нього документів, які надійшли на адресу Рівненської митниці ДФС 10.04.2018.

З урахуванням наведене вище, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що в силу положень ст.467 МК України, за умови наявності усіх елементів складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, у даному випадку порушника можна було б притягнути до відповідальності не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень, дату перебігу строку якого слід пов'язувати з датою отримання Рівненської митниці ДФС листа від ДФС України, а не з датою виявлення Рівненською митницею ДФС порушення позивачем митних правил у зв'язку з опрацюванням отриманої від ГУ ДФС в Житомирській області інформації, наданої листом №4434/7/06-30-14-09-10 від 08.10.2018.

При цьому, слід врахувати, що згідно ст.508 МК України, у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. До процесуальних дій належать : 1) складення протоколу про порушення митних правил; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; 3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; 4) тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, та документів на них; 5) митне обстеження; 6) пред'явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; 7) експертиза; 8) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи). Під час проведення процесуальних дій, зазначених у пунктах 2, 4 - 6, 8 частини другої цієї статті, складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставами для порушення справи про порушення митних правил є : 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій (ст.491 МК України).

Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.495 МК України).

Таким чином, судом першої інстанції сформовано правильний висновок про те, що з врахуванням вимог ч.3 ст.286 КАС України, оспорювана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно ч.1 ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 229, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 березня 2019 року по справі №569/23376/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повне судове рішення складено 24.04.2019.