Постанова

від 24.04.2019 по справі 826/6832/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2019 року

Київ

справа №826/6832/15

адміністративне провадження №К/9901/12198/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2015 у складі судді Скочок Т.О. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 у складі колегії суддів: Літвіної Н.М. (головуючого), Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г. у справі за позовом приватного підприємства "Торговий центр "Садово-городня техніка" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Приватне підприємство "Торговий центр "Садово-городня техніка" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та просило (з урахуванням уточнення позовних вимог):

- визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо ненадання відповіді на заяву вих. № 04/02 від 27.02.2015 у встановлений законом строк;

- визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо ненадання відповіді на перший пункт прохальної частини заяви позивача №04/02 від 27.02.2015;

- зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві надати документи, відповідно яких ДПІ у Печерському районі м. Києва розпорядилась майном, яке описано у постанові Подільського райсуду м. Києва від 28.12.2011 у кримінальній справі №1-452-11 та вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 14.06.2011 у кримінальній справі №1-905/11, яке вилучено співробітниками ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві із складських приміщень ПП ТЦ Садово-городня техніка ;

- зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві надати копії документів, відповідно до яких працівники ДПІ у Печерському районі м. Києва повернули ПП ТЦ Садово-городня техніка або передали іншій особі мотоблоки (грунтофрези): 1) BL-10 HS; 2) BL-120 LN; 3) BL-350 Н в кількості 15 одиниць.

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2015, яку залишено без змін Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 позов задоволено частково.

2.1. Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо ненадання відповіді на перший пункт прохальної частини заяви ПП Технічний центр Садово-городня техніка №04/02 від 27.02.2015.

2.2. Зобов'язано відповідача повторно розглянути перший пункт прохальної частини заяви позивача №04/02 від 27.02.2015.

2.3. В іншій частині позову відмовлено.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. ПП ТЦ Садово-городня техніка звернулося до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві із заявою за вих. №04/02 від 27.02.2015, в якій просило:

1) надати документи, відповідно до яких ДПІ у Печерському районі м. Києва розпорядилась майном, яке описано у вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 14.06.2011 у кримінальній справі №1-905/11, як неповернуте і таке, що підлягає поверненню директору ПП ТЦ Садово-городня техніка і ПП Фінпро ;

2) виконати п. 4 постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2011 у справі №2а-8626/11/2670 - надати на адресу ПП ТЦ Садово-городня техніка копії документів, відповідно до яких працівники ДПІ у Печерському районі м. Києва повернули підприємству або передали іншій особі мотоблоки.

3.2. У відповідь на вищезазначену заяву ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві листом від 23.03.2015 №1542/7/26-55-07-04 повідомила позивача проте, що відповідачем у справі №2а-8626/11/2670 є суб'єкт владних повноважень в особі начальника ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_4 та відповідно зазначеним рішенням суду визнано протиправними дії саме зазначеної посадової особи. Таким чином, необґрунтованим є доводи скарги ПП ТЦ Садово-городня техніка щодо невиконання рішення суду саме ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, як суб'єкта владних повноважень.

3.3. Вважаючи зазначену відповідь необґрунтованою та неповною, позивач звернувся з позовом до суду.

4. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції з висновками якого погодився апеляційний суд виходив з того, що відповідачем безпідставно не надано відповіді на перший пункт прохальної частини заяви позивача №04/02 від 27.02.2015, тому суди дійшли висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути вказану заяву у цій частині.

4.1.Відмовляючи в задоволенні позову в іншій частині суди виходили з того, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Відповідач звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення позову та прийняти нове про відмову в позові в повному обсязі.

6. Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме - приписи Закону України Про звернення громадян від 02.10.1996 №393/96-ВР. Зазначає, що відповідачем було надано відповідь на запит позивача у встановленому порядку і строк, передбачений Законом №393/96-ВР.

7. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій без змін, як такі, що є законними та обґрунтованими.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

8. Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України Про звернення громадян від 02.10.1996 №393/96-ВР - громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

9. Відповідно до статті 15 Закону, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівників та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

10. Статтею 19 Закону передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

11. За змістом статті 20 Закону, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

12. Згідно з частиною 1 статті 15 Закону, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) ().

13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в пункті 1 звернення ПП ТЦ Садово-городня техніка до ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві №04/02 від 27.02.2015 позивач просив надати документи, відповідно до яких ДПІ у Печерському районі м. Києва розпорядилась майном, яке описано у вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 14.06.2011 у кримінальній справі №1-905/11, як неповернуте і таке, що підлягає поверненню директору ПП ТЦ Садово-городня техніка і ПП Фінпро .

14. Однак, відповідачем не було надано відповіді на зазначений пункт звернення, а лише зазначено, що відповідачем у справі №2а-8626/11/2670 є суб'єкт владних повноважень в особі начальника ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_4 та зазначеним рішенням суду визнано протиправними дії саме зазначеної посадової особи.

15. Тобто, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем не було виконано свій обов'язок, визначений Законом України Про звернення громадян та не надано відповіді на перший пункт звернення позивача № 04/02 від 27.02.2015.

16. З огляду на зазначене, колегією суддів відхиляються доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій приписів Закону України Про звернення громадян , як такі, що не підтвердились.

17. За змістом частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

18. Частиною 1 статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

19. З огляду на наведене, касаційна скарга ДПІ у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 - залишенню без змін.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

20. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві залишити без задоволення.

21. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 у справі за позовом приватного підприємства "Торговий центр "Садово-городня техніка" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

22. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Cуддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич