Постанова

від 16.04.2019 по справі 910/15594/13

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2019 р. Справа№ 910/15594/13

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Ігнатюк Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Прокоф`єва Л.В., дов. № 14-82 від 15.03.19

від відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.02.2019 р.

у справі № 910/15594/13 (суддя - Блажівська О.Є.)

за заявою публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про видачу дубліката виконавчого документа

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до приватного підприємства "Гарант-Струм"

про розірвання договору та стягнення збитків 30 485,50 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "Гарант-Струм" про розірвання договору підряду № 2/05 від 14.06.2012 р. та стягнення збитків 30 485,50 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2013 р. у справі № 910/15594/13 позов задоволено повністю: розірвано договір підряду № 2/05 від 14.06.2012 р. на виконання електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт укладений між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та приватним підприємством "Гарант-Струм"; стягнуто з приватного підприємства "Гарант-Струм" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" збитки у розмірі 30 485,50 грн. та 2 867,50 грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва видано наказ № 910/15594/13 від 09.01.2014 р. (дійсний до пред'явлення до виконання до 09.01.2015 р.) (а.с. 69 том 1).

19.08.2016 р. до суду першої інстанції від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку пред'явлення наказу до виконання та про видачу дублікату наказу № 910/15594/13 від 09.01.2014 р. (а.с. 84-86 том 1).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2016 р. задоволено заяву публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про поновлення пропущеного строку пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу у справі № 910/15594/13; відновлено строк для пред'явлення наказу господарського суду міста Києва від 09.01.2014 р. у справі №910/15594/13 до виконання; видано дублікат наказу господарського суду міста Києва від 09.01.2014 р. у справі № 910/15594/13, встановлено строк пред'явлення наказу до виконання до 06.09.2017 р.

12.02.2019 р. до господарського суду міста Києва від публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла заява про видачу дубліката виконавчого документа (а.с. 111-113 том 1).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2019 р. відмовлено публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у видачі дубліката виконавчого документа по справі № 910/15594/13.

Мотивуючи ухвалу про відмову у видачі дубліката наказу, суд першої інстанції зазначив, що строк пред'явлення наказу до виконання є пропущеним, причини пропуску вказаного строку заявником не наведено, а вимога про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання у заяві не зазначена, що зумовлює відсутність правових підстав для видачі дубліката виконавчого документа.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 18.02.2019 р. у справі № 910/15594/13 та задовольнити заяву публічного акціонерного про видачу дублікату наказу господарського суду міста Києва № 910/15594/13 від 09.01.2014 р.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначав, що судом першої інстанції не застосовано норми Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції № 1404 від 02.06.2016 р.), а саме положення статті 12, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років і такий строк встановлюється для виконання рішення - з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення; та розділ ХІІІ "Прикінцевих та перехідних положень" наведеного Закону згідно якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом (ч. 5); виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону (ч. 7). З огляду на зазначене, на думку апелянта, строк пред'явлення наказу господарського суду міста Києва від 09.01.2014 р. у справі № 910/15594/13 не закінчився, а враховуючи своєчасне пред'явлення дублікату наказу до виконання та втрату його не з вини стягувача, існує наявність правових підстав для задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого документу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 р., у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 16.04.2019 р.

В судовому засіданні 16.04.2019 р. представник апелянта просив скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити заяву про видачу дубліката виконавчого документа.

Представники відповідача в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки суду не повідомили.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідача.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення скаржника, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відмовляючи у видачі дубліката судового наказу суд першої інстанції вказував, що строк пред'явлення наказу до виконання є пропущеним, причини пропуску вказаного строку заявником не наведено, а вимога про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання у заяві не зазначена, що зумовлює відсутність правових підстав для видачі дублікату виконавчого документа.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується зважаючи на наступне.

Звертаючись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа заявник вказував, що 15.09.2016 р. на примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2013 р. стягувачем пред'явлено наказ до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

В подальшому, 26.10.2018 р. заявник звернувся з заявою про здійснення контролю за діяльністю підпорядкованих органів державної виконавчої служби стосовно виконання наказу від 09.01.2014 р. у справі № 910/15594/13 та за наслідками перевірки було встановлено, що 15.06.2017 р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", однак постанова про повернення виконавчого документа разом з виконавчим документом стягувачу не надсилались.

За твердженням заявника наведені обставини свідчать про втрату судового наказу, у зв'язку з чим він просив видати його дублікат, оскільки виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист.

Приписами статті 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з пп. 19.4 п. 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк з дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 55, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Конституційний Суд України п. 2 мотивувальної частини рішення № 18-рп/2012 від 13.12.2012 р. вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий судовий розгляд.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2016 р. відновлено строк для пред'явлення наказу господарського суду міста Києва від 09.01.2014 р. у справі № 910/15594/13 до виконання, видано дублікат наказу господарського суду міста Києва від 09.01.2014 р. у справі № 910/15594/13 та встановлено строк пред'явлення наказу до виконання до 06.09.2017 р.

15.09.2016 р. стягувач звернувся з заявою про відкриття виконавчого провадження № 14/2-17658 до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві на виконання наказу господарського суду міста Києва від 09.01.2014 р. у справі № 910/15594/13 (а.с. 121 том 1).

Зі змісту листа Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві № 34795 від 12.12.2018 р. (а.с. 122 том 1) вбачається, що на виконанні відділу перебувало виконавче провадження № 52507462 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 09.01.2014 р. у справі № 910/15594/13.

04.10.2016 р. державним виконавцем, керуючись ст.ст. 17, 19, 21, 25, 31 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 52507462 та направлено боржнику до відома.

15.06.2017 р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: відсутності майна, що належить боржнику.

У вказаному листі додатково повідомлено, що виконавчий документ разом з постановою про повернення виконавчого провадження передано до канцелярії відділу для подальшої відправки, однак перевіркою журналів вихідної кореспонденції постанова про повернення не надсилалась, що свідчить про його втрату, відібрати пояснення у працівника Вереса В.В. не виявляється за можливе, у зв'язку із звільненням останнього.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - в редакції № 1404 від 02.06.2016 р.), строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи вищевикладене, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання були перервані, оскільки в період з 04.10.2016 р. по 15.06.2017 р. тривало виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду міста Києва від 09.01.2014 р.

Згідно до ч. 1, 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Нормами частини 5 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 розділу ХІІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Таким чином, оскільки пред'явлення виконавчого документу до виконання має наслідком переривання строку пред'явлення, і після переривання даного строку його перебіг поновлюється, а час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується, наказ господарського суду міста Києва від 09.01.2014 р. у справі № 910/15594/13 після повернення 15.06.2017 р. міг бути пред'явлений до виконання у строк, встановлений Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції № 1404 від 02.06.2016 р.), тобто протягом трьох років до 15.06.2020 р.

Отже, заяву про видачу дублікату наказу позивачем (стягувачем) подано в межах строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Проте, з листа відділу державної виконавчої служби від № 34795 від 12.12.2018 р. вбачається, що державний виконавець не надіслав позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення постанови про повернення виконавчого документа разом з дублікатом наказу.

Колегією також встановлено, що виконавчий документ повторно стягувачем на виконання не пред`являвся.

За таких обставин наказ на примусове виконання судового рішення був втрачений не з вини стягувача, хоча останнім пред'явлений до виконання своєчасно.

Матеріалами справи також підтверджується, що рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2013 р. у справі № 910/15594/13, яким, зокрема, стягнуто з приватного підприємства "Гарант-Струм" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" збитки у розмірі 30 485,50 грн. та 2 867,50 грн. судового збору, на даний час не виконано.

Таким чином, враховуючи факт невиконання судового рішення на час розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Дана правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 10.09.2018 р. у справі № 5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 р. у справі № 6/275-08, від 15.08.2018 р. у справі № 6/256, від 26.04.2018 р. у справі № 922/6111/15.

Враховуючи відсутність пропуску строку пред'явлення наказу до виконання , оскільки він переривався у зв'язку з неодноразовим поверненням наказу, та приймаючи до уваги надані заявником докази, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про видачу дублікату наказу.

Таким чином, апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала - скасуванню.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281- 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.02.2019 р. у справі № 910/15594/13 задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 18.02.2019 р. у справі № 910/15594/13 скасувати.

Задовольнити заяву публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про видачу дубліката виконавчого документа.

Доручити господарському суду міста Києва видати публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" дублікат наказу господарського суду міста Києва від 09.01.2014 р. у справі № 910/15594/13.

Стягнути з приватного підприємства "Гарант-Струм" (03039, м. Київ, пр-кт. 40-річчя Жовтня, буд. 60, корп. 1; ЄДРПОУ 32154829) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; ЄДРПОУ 20077720) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 921 (тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи № 910/15594/13 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 25.04.2019

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко