Рішення

від 18.04.2019 по справі 910/15386/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2019Справа № 910/15386/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Бородині В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙРОН ГРАНД"

про стягнення 94 342, 50 грн.

Представники:

від позивача: Козлов А.І.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙРОН ГРАНД" (далі -відповідач) про стягнення коштів у розмірі 94 342, 50 грн., які були сплачені в якості попередньої оплати за металопрокат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо поставки товару.

Ухвалою Господасрького суду міста Києва від 20.11.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Буд геодезія експерт залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю Буд геодезія експерт строк протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду оригінал платіжного доручення № 517 від 06.11.2018 про сплату судового збору у розмірі 1 762, 00 грн. засвідченого підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

30.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Буд геодезія експерт надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (надіслана засобами поштового зв'язку - 28.11.2018).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

20.12.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙРОН ГРАНД" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив що оплачений позивачем товар на суму 94 342, 50 грн., поставлений відповідачем у повному обсязі, на підтвердження чого долучає до відзиву на позовну заяву видаткову накладну № РН-300701 від 30.07.2018, яка підписана від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт" ОСОБА_2 за довіреністю № 8 від 20.07.2018.

16.01.2019 представник позивача через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що в довіреності на отримання цінностей № 8 від 20.07.2018 наданій відповідачем невірно вказані ініціали ОСОБА_2, замість М.Ю. зазначено ОСОБА_2 , крім того позивач зазначає, що на видатковій накладній відсутня печатка Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.02.2019.

11.02.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю БУД ГЕОДЕЗІЯ ЕКСПЕРТ надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій у зв'язку з неможливістю представника позивача прибути у судове засідання призначене на 21.02.2019 через зайнятість у іншому судовому процесі в м. Житомир, просить суд провести судове засідання призначене на 21.02.2019 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Житомирської області.

Також, 11.02.2019 представник позивача подав клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙРОН ГРАНД" оригінали довіреності № 8 від 20.07.2018 виданої Товариством з обмеженою відповідальністю БУД ГЕОДЕЗІЯ ЕКСПЕРТ на отримання матеріальних цінностей та видаткової накладної №РН-300701 від 30.07.2018 виданої ТОВ "АЙРОН ГРАНД".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю БУД ГЕОДЕЗІЯ ЕКСПЕРТ у задоволенні заяви про забезпечення проведення судового засідання у справі № 910/15386/18, призначеного на 21.02.2019, у режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 21.02.2019 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 21.03.2019.

У судовому засіданні 21.03.2019 враховуючи наявність у матеріалах справи оригіналів наведених позивачем у клопотанні про витребування доказів документів, а саме довіреності та видаткової накладної, представник позивача не підтримав раніше подане клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/15386/18 призначено на 18.04.2019.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте у судове засідання представників не направлено.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

В силу положень ст. 10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 13.12.2018, від 04.02.2019, від 21.02.2019 та від 21.03.2019 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 2, проте, до суду повернулися конверти з ухвалами суду з відміткою: за закінченням встановленого терміну зберігання .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливость ознайомитись, з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.04.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙРОН ГРАНД" (далі - постачальник) укладено договір поставки № 49, умовами якого передбачено, що постачальник зобов'язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених у даному договорі, металопрокат, асортимент, кількість та ціна якого вказані у рахунках-фактурах та/або специфікаціях, оформлених як додатки до даного договору, які є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 3.2. договору, загальна сума договору визначається на підставі сплачених рахунків.

Згідно п. 3.4. договору, оплата всієї вартості товару, вказаному у рахунку, здійснюється шляхом 100 % передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку або на інших умовах вказаних у специфікаціях до даного договору поставки. У разі одержання від покупця передплати частково (якщо це не суперечить умовам розрахунків), постачальник має обов'язки з поставки товару лише на суму одержаних коштів. Оплата свідчить про згоду покупця із характеристиками товару, вказаними постачальником у рахунках-фактурі. Допускається передача рахунку-фактури факсимільним зв'язком.

Строк поставки товару - протягом 10 (десяти) робочих днів після 100 % передоплати. Інші строки поставки та умови оплати окремих партій товару узгоджуються сторонами у специфікаціях до цього договору (п. 4.2. договору).

Пунктом 4.4. договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата отримання товару покупцем або третьою особою (перевізником) на складі постачальника, вказана в видатковій накладній.

За умовами п. 5.1. договору, товар приймається покупцем відповідно до видаткової накладної. Покупець зобов'язаний надати довіреність на отримання матеріальних цінностей. Постачальник не відповідає за недостачу товару, яка виникла після передачі товару покупцю.

Відповідно до п. 5.5. договору, повноваження осіб на отримання товару, їх право розписуватись у видаткових накладних, підтверджується довіреністю, засвідченою належним чином. У разі неможливості поставки товару в замовленому обсязі, постачальник здійснює поставку на суму передплати за товар або повертає покупцю суму передоплати без застосування штрафних санкцій.

Згідно п. 6.2. договору, покупець зобов'язаний, зокрема до відвантаження товару надати постачальнику довіреність, яка уповноважує представника покупця отримати товар та підписати видаткові накладні, із зразком підпису такого представника. В разі зміни уповноваженого представника покупець зобов'язаний повідомити про це постачальника в день такої зміни за допомогою факсимільного зв'язку та надати нову довіреність до відвантаження товару; прийняти товар на умовах вказаних у даному договорі; оплатити товар відповідно до умов договору; сплатити постачальнику вартість фактично поставленого товару незалежно від виконання постачальником зобов'язань щодо всього обсягу поставки, передбачених сторонами у договорі.

Договір вступає силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2018 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. У випадку якщо жодна з сторін не заявить про намір розірвати даний договір за 10 календарних днів до закінчення строку його дії, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах (п.п. 10.1, 10.2. договору).

Як зазначає позивач, останнім на виконання умов договору, згідно виставленого рахунку на оплату № АГ-0001371 від 06.07.2018 на поставку: металочерепиця (коричнева) було перераховано відповідачу 94 342, 50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 368 від 20.07.2018 (копії у матеріалах справи).

Проте, як стверджує позивач, відповідач не провів поставки сплаченого товару у строки, визначені п. 4.2 договору, станом на дату звернення до суду товар на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт" не поставлений.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем оплаченого товару поставлено не було, а тому останній зобов'язаний повернути сплачені кошти у розмірі 94 342, 50 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 310717 від 31.07.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або пр-ипинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як стверджує позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт" на виконання умов договору, згідно виставленого рахунку на оплату № АГ-0001371 від 06.07.2018 на поставку: металочерепиця (коричнева) було перераховано відповідачу 94 342, 50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 368 від 20.07.2018 (копії у матеріалах справи).

Проте, як зазначив позивач, відповідач не провів поставки сплаченого товару у строки, визначені п. 4.2 договору, станом на дату звернення до суду товар на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт" не поставлений.

Суд не погоджується з такими твердженнями позивача з огляду на наступне.

Так, частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено, що у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до приписів ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно п. 3.4. договору, оплата всієї вартості товару, вказаному у рахунку, здійснюється шляхом 100 % передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку або на інших умовах вказаних у специфікаціях до даного договору поставки. У разі одержання від покупця передплати частково (якщо це не суперечить умовам розрахунків), постачальник має обов'язки з поставки товару лише на суму одержаних коштів. Оплата свідчить про згоду покупця із характеристиками товару, вказаними постачальником у рахунках-фактурі. Допускається передача рахунку-фактури факсимільним зв'язком.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату № АГ-0001371 від 06.07.2018 за поставку: металочерепиці (коричневої) на загальну суму 188 685, 00 грн. (оригінал міститься у матеріалах справи), який сплачений позивачем частково на суму 94 342, 50 грн., згідно платіжного доручення № 368 від 20.07.2018.

Відповідно до п. 4.2. договору, строк поставки товару - протягом 10 (десяти) робочих днів після 100 % передоплати. Інші строки поставки та умови оплати окремих партій товару узгоджуються сторонами у специфікаціях до цього договору.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата отримання товару покупцем або третьою особою (перевізником) на складі постачальника, вказана у видатковій накладній.

За умовами п. 5.1. договору, товар приймається покупцем відповідно до видаткової накладної. Покупець зобов'язаний надати довіреність на отримання матеріальних цінностей. Постачальник не відповідає за недостачу товару, яка виникла після передачі товару покупцю.

Відповідно до п. 5.5. договору, повноваження осіб на отримання товару, їх право розписуватись у видаткових накладних, підтверджується довіреністю, засвідченою належним чином. У разі неможливості поставки товару в замовленому обсязі, постачальник здійснює поставку на суму передплати за товар або повертає покупцю суму передоплати без застосування штрафних санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору відповідачем було поставлено позивачу металочерепиці (коричневої) на загальну суму 94 342, 50 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-300701 від 30.07.2018, яка підписана представниками сторін, при цьому товар від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт" отримано провідним інженером ОСОБА_2 на підставі довіреності № 8 від 20.07.2018 на отримання цінностей: металочерепиці (коричневою), яка підписана ОСОБА_2, керівником підприємства позивача та головним бухгалтером і містить печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт", при цьому суд зазначає, що видаткова накладна № РН-300701 від 30.07.2018 містить посилання на довіреність № 8 від 20.07.2018.

Так, відповідно до листа Міністерства фінансів України від 31.10.2000 № 053-29151, довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ - накладну вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей і відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є підставою для її бухгалтерського обліку.

Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, видаткова накладна є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарських операцій та факт встановлення договірних відносин.

Судом досліджено надану відповідачем видаткову накладну на підтвердження поставки/отримання позивачем товару, з приводу чого суд відзначає, що підпис провідного інженера Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт" ОСОБА_2, який міститься на видатковій накладній відповідає підпису, який наведений у довіреності № 8 від 20.07.2018 на отримання товарно-матеріальних цінностей, при цьому, видаткова накладна містить дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а також посилання на довіреність № 8 від 20.07.2018, а саме у графі Отримав зазначено ОСОБА_2 за довіреністю № 8 від 20.07.2018 .

Так, відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Вимоги, щодо оформлення первинних документів наведені також у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, суд приходить до висновку що видаткова накладна № РН-300701 від 30.07.2018 відповідає вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, в частині зазначення обов'язкових в них реквізитів, а саме: посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, особистий чи електронний підпис.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження позивача стосовного того, що ОСОБА_2, який зазначений у довіреності ТОВ "Буд Геодезія Експерт" № 8 від 20.07.2018 не міг 30.07.2018 прийняти товар від відповідача, оскільки вилетів з України на відпочинок до Єгипту та повернувся лише 05.08.2018, з огляду на те, що з наданої копії закордонного паспорту ОСОБА_2 не вбачається дата проставлення візи, а у ваучері туристичного оператора ТОВ Джоїн АП від 27.07.2018 № 1166269 у списку туристів зазначено ОСОБА_2, в той час як товар на підставі довіреності отримано ОСОБА_2

Крім того, суд не може дійти до беззаперечного висновку, що надана позивачем копія закордонного паспорту громадянина ОСОБА_2 належить особі, яка отримала товар від імені позивача - ОСОБА_2.

Суд також зазначає, що довіреність № 8 від 20.07.2018 на отримання цінностей: металочерепиці (коричневою) скріплена печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт".

Відповідно до п.101 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію" №736 від 19.10.2016 року документи і справи з грифом "Для службового користування" зберігаються у шафах, сейфах, що розташовані у службових приміщеннях або сховищах архіву. Шафи, сейфи, службові приміщення, сховища архіву повинні надійно замикатися і опечатуватися металевими печатками. Порядок виготовлення, ведення обліку, використання металевих печаток та порядок ведення обліку шаф, сейфів і ключів від них визначаються керівником установи. Зберігання документів і справ із грифом "Для службового користування" здійснюється працівниками, які безпосередньо отримали їх під розписку, у спосіб, що унеможливлює доступ до них сторонніх осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що саме позивач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, накладних, довіреностях, а тому за відсутності доказів втрати печатки Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт", суд приходить до висновку, що довіреність № 8 від 20.07.2018 скріплена печаткою підприємства позивача.

Таким чином, враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що відповідач відповідно до умов договору поставив позивачу товар згідно видаткової накладної № РН-300701 від 30.07.2018 на сплачену позивачем суму попередньої оплати 94 342, 50 грн., як це передбачено умовами укладеного сторонами договору, що свідчить про належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙРОН ГРАНД" своїх зобов'язань з поставки товару, а тому у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача попередньої оплати у сумі 94 342, 50 грн.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт" не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 24.04.2019

Суддя С. О. Щербаков