Постанова

від 16.09.2019 по справі 910/15386/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2019 р. Справа№ 910/15386/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Мовчан А.Б.,

за участю представників:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 у справі №910/15386/18 (суддя Щербаков С.О., повний текст складено - 24.04.2019) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон Гранд" про стягнення 94 342,50 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон Гранд" про стягнення 94 342,50 грн. попередньо оплаченого, проте не поставленого відповідачем товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 у справі №910/15386/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач відповідно до умов договору поставив позивачу товар згідно видаткової накладної № РН-300701 від 30.07.2018 на сплачену позивачем суму попередньої оплати 94 342, 50 грн., що свідчить про належне виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Айрон Гранд" своїх зобов`язань з поставки товару, а тому підстави для стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 94 342, 50 грн. відсутні.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 у справі №910/15386/18 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неможливість отримання його уповноваженим представником товару від відповідача за видатковою накладною № РН-300701 від 30.07.2018, оскільки у вказану дату зазначена особа була відсутня на території України.

Також, апелянтом на підтвердження своїх доводів надано апеляційному суду відповідь Державної прикордонної служби України від 19.06.2019 №184/К-1189 на запит ОСОБА_1 щодо дат перетинання ним державного кордону України.

Сторони не скористалися правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, ухвали суду направлялися за адресами офіційного місцезнаходження вказаних осіб.

Так, ухвала суду про призначення справи до розгляду, направлена відповідачу, повернулася до суду з відміткою органу поштового зв`язку про інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки.

Крім того, згідно даних офіційного сайту АТ "Укрпошта" з аналогічних причин ухвала суду не була вручена позивачу.

Колегія суддів зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання адресатами кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням сторонами, вказує на суб`єктивну поведінку цих осіб щодо отримання кореспонденції, яка надходила на їх адресу.

Також колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень " статтями 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Причому, згідно з ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.

Сторони не були позбавлені об`єктивної можливості дізнатися про рух даної справи, користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, однак наданими процесуальними правами не скористались.

За наведених обставин, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового - про задоволення позову, з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт" (далі - покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Айрон Гранд" (далі - постачальник) 12.07.2018 укладено договір поставки № АР076, умовами якого передбачено, що постачальник зобов`язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених у даному договорі, металопрокат, асортимент, кількість та ціна якого вказані у рахунках-фактурах та/або специфікаціях, оформлених як додатки до даного договору, які є його невід`ємними частинами.

Згідно п. 3.4. договору, оплата всієї вартості товару, вказаному у рахунку, здійснюється шляхом 100 % передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку або на інших умовах вказаних у специфікаціях до даного договору поставки. У разі одержання від покупця передплати частково (якщо це не суперечить умовам розрахунків), постачальник має обов`язки з поставки товару лише на суму одержаних коштів. Оплата свідчить про згоду покупця із характеристиками товару, вказаними постачальником у рахунках-фактурі. Допускається передача рахунку-фактури факсимільним зв`язком.

Строк поставки товару - протягом 10 (десяти) робочих днів після 100 % передоплати. Інші строки поставки та умови оплати окремих партій товару узгоджуються сторонами у специфікаціях до цього договору (п. 4.2. договору).

Пунктом 4.4. договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата отримання товару покупцем або третьою особою (перевізником) на складі постачальника, вказана в видатковій накладній.

За умовами п. 5.1. договору, товар приймається покупцем відповідно до видаткової накладної. Покупець зобов`язаний надати довіреність на отримання матеріальних цінностей. Постачальник не відповідає за недостачу товару, яка виникла після передачі товару покупцю.

Відповідно до п. 5.5. договору, повноваження осіб на отримання товару, їх право розписуватись у видаткових накладних, підтверджується довіреністю, засвідченою належним чином. У разі неможливості поставки товару в замовленому обсязі, постачальник здійснює поставку на суму передплати за товар або повертає покупцю суму передоплати без застосування штрафних санкцій.

На виконання умов договору позивачем було здійснено оплату товару, що підтверджується платіжним дорученням № 368 від 20.07.2018 на суму 94 342, 50 грн. (а.с.18).

Позивач, звертаючись до суду із даним позовом вказав, що відповідач свої зобов`язання щодо поставки товару не виконав, як і не повернув покупцю в повному обсязі кошти, сплачені за товар.

В свою чергу, місцевим господарським судом було встановлено, що відповідачем поставлено позивачу металочерепиці (коричневої) на загальну суму 94 342, 50 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-300701 від 30.07.2018, яка підписана представниками сторін, при цьому товар від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт" отримано провідним інженером ОСОБА_1 на підставі довіреності №8 від 20.07.2018 на отримання цінностей: металочерепиці (коричневої), яка підписана ОСОБА_1., керівником підприємства позивача та головним бухгалтером і містить печатки товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт".

Суд також вказав, що видаткова накладна № РН-300701 від 30.07.2018 містить посилання на довіреність № 8 від 20.07.2018.

При цьому, суд не прийняв твердження позивача стосовного того, що ОСОБА_1 , який зазначений у довіреності ТОВ "Буд Геодезія Експерт" № 8 від 20.07.2018 не міг 30.07.2018 прийняти товар від відповідача, оскільки вилетів з України на відпочинок до Єгипту та повернувся лише 05.08.2018, з огляду на те, що, за висновком суду, з наданої копії закордонного паспорту ОСОБА_1 не вбачається дата проставлення візи, а у ваучері туристичного оператора ТОВ "Джоїн АП" від 27.07.2018 № 1166269 у списку туристів зазначено ОСОБА_1 , тоді як товар на підставі довіреності отримано ОСОБА_1 .

З огляду на наведене, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про поставку відповідачем, оплаченого позивачем, товару, позовні вимоги були визнані судом необґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що висновки місцевого господарського суду про поставку відповідачем товару позивачу є необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 663 Цивільного кодексі України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно п. 4.2. договору строк поставки товару - протягом 10 (десяти) робочих днів після 100 % передоплати. Інші строки поставки та умови оплати окремих партій товару узгоджуються сторонами у специфікаціях до цього договору.

Як вже вказувалося, позивачем було здійснено оплату товару, що підтверджується платіжним дорученням № 368 від 20.07.2018 на суму 94 342, 50 грн.

Відповідач не виконав своє зобов`язання з поставки попередньо оплаченого позивачем товару у встановлений договором строк, а саме протягом 10 робочих днів після отримання передоплати.

Стосовно доводів відповідача (з якими погодився суд першої інстанції) про те, що ним було виконано своє зобов`язання та поставлено товар позивачу за видатковою накладною № РН-300701 від 30.07.2018, слід зазначити наступне.

Так, на підтвердження обставин передачі товару позивачу відповідачем було надано до суду першої інстанції видаткову накладну № РН-300701 від 30.07.2018.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказана накладна містить підпис ніби - то від уповноваженої особи отримувача - Коткова М.Ю.

При цьому, підпис зазначеної особи печаткою ТОВ "Буд Геодезія Експерт" не засвідчено .

Вказана видаткова накладна № РН-300701 від 30.07.2018 містить посилання на довіреність № 8 від 20.07.2018, згідною якої зазначену особу - провідного інженера Коткова М.Ю. було уповноважено на отримання товару від ТОВ "Айрон Гранд".

Позивач, заперечуючи проти обставин отримання товару від відповідача, вказував, що ОСОБА_1 не мав змоги прийняти товар, оскільки 29.07.2018 він вилетів з України до Єгипту та повернувся лише 05.08.2018.

На підтвердження зазначеної обставини позивачем надано до суду першої інстанції копію закордонного паспорту ОСОБА_1 , із відмітками прильоту та вильоту прикордонної служби Єгипту.

Місцевий господарський суд, обмежившись посиланням на те, що з наданої копії закордонного паспорту ОСОБА_1 не вбачається дата проставлення візи, не взяв до уваги заперечення позивача в частині передачі йому відповідачем товару та не вжив жодних заходів (як то звернення з відповідним запитом то Державної прикордонної служби України) з метою з`ясування спірних обставин.

Позивач з метою доведеності обставин неможливості отримання 30.07.2018 його уповноваженою особою - Котковим М.Ю. товару від відповідача, надав до апеляційного суду відповідь Державної прикордонної служби України від 19.06.2019 №184/К-1189 на запит ОСОБА_1 .

Згідно вказаної відповіді ОСОБА_1 (закордонний паспорт НОМЕР_1) 30.07.2018 о 00 год. 25 хв. перетнув державний кордон України у напрямку Київ - Шарм Ель Шейх, а 05.08.2018 об 11 год. 52 хв. - у зворотному напрямку, тобто Шарм Ель Шейх - Київ.

Зазначений доказ приймається судом апеляційної інстанції з огляду на отримання вказаної відповіді позивачем від Державної прикордонної служби України вже після прийняття оскаржуваного судового рішення у даній справі, та справа розглядається з його урахуванням.

Отже, наведеним доказом підтверджуються доводи позивача про неможливість отримання 30.07.2018 його уповноваженим представником товару від відповідача за видатковою накладною № РН-300701 від 30.07.2018, оскільки у вказану дату о 00 год. 25 хв. ОСОБА_1 перетнув державний кордон України у напрямку Київ - Шарм Ель Шейх.

З огляду на вищевикладене, видаткова накладна, надана відповідачем на підтвердження поставки позивачу попередньо оплаченого ним товару, не доводить відповідно вказаних обставин, а тому не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Отже, відповідачем не доведено належними засобами доказування обставин поставки позивачу попередньо оплаченого ним товару.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач у встановлений договором строк не поставив товар позивачу, покупець набув права на повернення сплаченої суми попередньої оплати.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, оскільки позивач сплатив суму попередньої оплати, тоді як відповідач не передав товар, вимога позивача про повернення попередньої оплати за товар підлягає задоволенню повністю.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом не було всебічно, повно та об`єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до невірних висновків в частині відмови у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового - про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 у справі №910/15386/18 задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 у справі №910/15386/18 про відмову у задоволенні позову скасувати.

3. Прийняти нове рішення по справі №910/15386/18, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон Гранд" про стягнення 94 342,50 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон Гранд" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 2, код 41455383) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт" (10028, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Миру, будинок 4, код 40699554) 94 342 грн. 50 коп. попередньої оплати та 1 762 грн. витрат зі сплати судового збору.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон Гранд" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 2, код 41455383) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Геодезія Експерт" (10028, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Миру, будинок 4, код 40699554) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2 643 грн. 00 коп.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 23.09.2019 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко