Рішення

від 24.04.2019 по справі 911/263/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2019 р. м. Київ Справа № 911/263/19

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянув у судовому засіданні

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сінкел , м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Астерс групп , м.Ірпінь Київської області

про стягнення грошових коштів

За участю представників від:

позивача : не з'явився;

вiдповiдача : ОСОБА_1 (довіреність б/н від 02.01.2019, посвідчення адвоката, видане на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2514 від 30.03.2006)

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)

1.1. 22.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Сінкел (далі - позивач, ТОВ Сінкел ) звернулось до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Астерс груп (далі - відповідач, ТОВ Астерс груп ) про стягнення заборгованості у розмірі 53 133,11грн, з яких: основний борг - 48 291,49грн; 3% річних - 1 026,62грн; інфляційні втрати - 3 815,00грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1 921,00грн.

Позовну заяву обґрунтовує ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 173-174, 193, 216, 218 Господарського кодексу України та вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору №1І034190 від 25.07.2016 в частині не здійснення повної оплати за поставлений товар, у зв'язку із чим нараховує останньому 3% річних та інфляційні втрати.

1.2. Відповідач скористався правом, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та 25.03.2019 подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позивачем не було надано ТОВ Астерс груп належним чином оформлені видаткові накладні та відповідні документи, які передбачені п. 3.6 договору №1І034190 від 25.07.2016, а відтак у останнього наявне право затримати оплату товару. Вказує, що відповідний товар позивача не реалізований, а тому у відповідача не настав обов'язок щодо його оплати. За таких обставин, просить суд у позові відмовити.

Під час судового засідання відповідач проти позову заперечив та надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві.

2. Процесуальні дії у справі, заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення

Ухвалою суду від 25.02.2019, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, зокрема, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 25.03.2019; запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву у порядку ст. 178 ГПК України у строк до 15.03.2019.

25.03.2019 під час судового засідання відповідачем було заявлено суду клопотання про поновлення пропущеного строку встановленого судом для подачі відзиву, яке судом з урахуванням положень ст. 119 ГПК України було задоволено та поновлено строк для подачі відзиву, про що винесено відповідну протокольну ухвалу від 25.03.2019 (протокол судового засідання від 25.03.2019).

На підставі ст. 216 ГПК України у судовому засіданні неодноразово оголошувалась перерва. Черговий розгляд справи призначено на 24.04.2019.

У судове засідання 24.04.2019 позивач не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно (т. 1 а.с. 115), явка обов'язковою судом не визнавалась, а тому ураховуючи положення ст. 42 ГПК України , суд визнав за можливе провести розглянути справу без участі позивача за наявними у ній матеріалами.

На підставі ст. 233 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

25.07.2016 між ТОВ Астерс груп (покупець) та ТОВ Сінкел (постачальник) укладено договір №1І034190 (далі - Договір-1, т. 1 а.с. 22-29), відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та у відповідності з замовленням покупця постаити товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договром, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених у специфікації.

Товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця по асортименту, кількості та цінам в строк зазначений в замовленні. Замовлення можуть надаватись постачальнику письмово, по факсу, електронній пошті або в іншій формі, прийнятній для сторін. В будь-якому випадку прийняття замовлення постачальником повинно бути підтверджено (погоджено) в погодженій сторонами формі (п.3.1, 3.2 Договору-1).

Згідно пп. 3.7.1 п. 3.7 Договору-1, у випадку якщо товар не виходить на необхідний рівень продаж у роздрібній мережі покупця для вказаної категорії товару, або якщо товар не був реалізований на протязі строку його придатності, або товар виявився не якісним при тестуванні, покупець направляє на адресу уповноваженого представника постачальника повідомлення про обсяг та причини повернення товару, а також перелік торгівельних точок з яких постачальник зобов'язаний протягом 5 календарних днів з моменту одержання повідомлення від покупця вивезти такий товар.

Пунктом 7.9 Договору-1 передбачено, що оплата за товар здійснюється в національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника щосереди кожні 14 днів після реалізації товару. У випадку, якщо день оплати (середа) випадає на вихідний або святковий день, то оплата здійснюється найближчої середи, яка є робочим днем. При цьому сторони домовилися про те, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00грн з кожного магазину.

Даний договір набирає силу з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2017 (п. 10.1 Договору-1).

На виконання умов Договору-1, постачальником було поставлено покупцю товар на загальну суму 207 029,64грн, що підтверджується видатковими накладними: №69 від 05.09.2016 на суму 74 186,16грн; №163 від 06.04.2017 на суму 19 814,76грн; №308 від 23.08.2017 на суму 51 874,32грн; №333 від 20.09.2017 на суму 12 579,84грн; №345 від 29.09.2017 на суму 14 789,88грн; №382 від 08.11.2017 на суму 15 329,88грн; №388 від 16.11.2017 на суму 18 454,80грн (т. 1 а.с. 37-43).

У свою чергу, покупцем було оплачено відповідний товар на загальну суму 149 228,47грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №10951881 від 12.10.2016 на суму 5 500,00грн; №10974562 від 14.12.2016 на суму 24 728,47грн; №11044070 від 03.07.2017 на суму 20 000,00грн; №11057302 від 07.08.2017 на суму 19 000,00грн; №11083379 від 02.10.2017 на суму 10 000,00грн; №11088692 від 17.10.2017 на суму 5 000,00грн; №11112605 від 18.12.2017 на суму 5 000,00грн; №11147612 від 08.02.2018 на суму 50 000,00грн; №1 1163287 від 26.03.2018 на суму 10 000,00грн.

Оскільки інша частина оплати у розмірі 57 801,17грн покупцем здійснена не була, постачальник з метою досудового врегулювання спору направив на адресу ТОВ Астерс груп лист-претензію №1-04/05 від 04.05.2018 (а.с. 35-37), у якій просив сплатити наявну у останнього заборгованість. Зазначена претензія була отримана покупцем, 07.05.2018 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 47).

Так, покупцем після отримання відповідної претензії було здійснено оплату за поставлений товар у розмірі 5 000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №11208035 від 13.08.2018 (т. 1 а.с. 102-111).

За таких обставин, у покупця залишилась частина непогашеної заборгованості у розмірі 52 801,17грн. Проте, як зазначає позивач у позовній заяві у відповідача наявна заборгованість саме у розмірі 48 291,49грн. Доказів протилежного ТОВ Астерс груп суду надано не було. Отже, ураховуючи положення ч. 2 ст. 237 ГПК України, суд вважає за необхідне розглянути позовні вимоги ТОВ Сінкел у розмірі 48 291,49грн.

Крім того, 25.07.2016 між ТОВ Астерс груп (виконавець) та ТОВ Сінкел (замовник) укладено договір про надання логістичних послуг (далі - Договір-2, т.1 а.с. 31-35), відповідно до п.1.1 якого, в порядку та на умовах визначених цим договором замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов'язується надати замовнику за плату логістичні послуги, стосовно товарів, поставлених замовником згідно із Договором-1 до розподільчого центу виконавця.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2017 (п. 8.1 Договору-2).

4. Щодо порушеного права

Ураховуючи те, що відповідач у добровільному порядку не сплатив позивачу заборгованість у розмірі 48 291,49грн, останній звернувся із даним позовом до суду.

5. Норми права, які застосував суд

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, ст. 691 ЦК України передбачено, зокрема, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зокрема, первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 (далі - Положення) передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до ст. 666 ЦК України , якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання . Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься у ст. 193 ГК України.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

6. Висновки суду

6.1. Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору-1, який за своєю правовою природою є договором поставки, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов'язковим для виконання сторонами.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої договірні зобов'язання в частині поставки ТОВ Астерс груп товару, що підтверджується відповідними видатковими накладними, підписаними сторонами без зауважень, на загальну суму 207 029,64грн.

У той час, відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару виконав лише частково на загальну суму 158 729,15грн, доказів протилежного, до прийняття рішення у справі, суду не надав. З огляду на те, що своєчасна оплата поставленого товару є одним з основних обов'язків відповідача, належне виконання якого вимагається Договором-1 та законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 48 291,49грн.

6.2. Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 026,62грн за період з прострочення з 01.08.2018 по 31.10.2018. З цього приводу суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, у п. 7.9 Договору-1 встановлено, що оплата за товар здійснюється в національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника щосереди кожні 14 днів після реалізації товару. Проте, умовами Договору-1 не передбачено строку оплати товару постачальнику, який нереалізовано покупцем.

Проаналізувавши положення ч. 1 ст. 530 ЦК України, суд зазначає, що реалізація товару, в залежність від якої у п. 7.9 Договору-1 поставлено його оплату, не може вважатись обставиною, яка має неминуче настати у розумінні зазначеної норми закону (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2018 у справі №910/699/17).

За таких обставин суд дійшов висновку, що за таких умов у Договорі-1 строк виконання зобов'язання з оплати товару не встановлений.

Водночас, як зазначалось вище, позивачем була пред'явлена відповідачу вимога про оплату наявної у нього заборгованості, яку останній отримав 07.05.2018, а тому ураховуючи положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, суд дійшов висновку, що ТОВ Астерс груп зобов'язаний сплатити наявну у нього заборгованість у 7-ми денний строк. Зважаючи на те, що відповідачем не був оплачений у вказаний строк поставлений ТОВ Сінкел товар, відповідач є таким, що прострочив зобов'язання з 15.05.2018.

Отже, перевіривши розрахунок 3% річних за період з 01.01.2018 по 31.10.2018, наданий позивачем (т. 1 а.с. 9), суд дійшов висновку, що останній є неправильним, оскільки позивачем невірно визначено день прострочення грошового зобов'язання. Отже, зважаючи на те, що відповідач є таким, що прострочив зобов'язання починаючи з 15.05.2018, то 3% річних повинні нараховуватись саме з цього дня.

Так, розрахунок 3% річних здійснюється за формулою: Сума 3% річних = С х 3 : 100 х Д : 365/366, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

Таким чином, правильним розрахунком 3% річних за період з 15.05.2018 по 31.10.2018 є: 48 291,49 х 3 х : 100 х 170 : 365 = 672,88.

Підсумовуючи зазначене, загальна сума 3 % річних за відповідний період, яка є правильною, обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача складає 672,88грн.

6.3. Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 3 815,00грн за періоди прострочення: 01.01.2018 по 30.04.2018; з 01.09.2018 по 31.10.2018. З цього приводу суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, відповідач є таким, що прострочив зобов'язання починаючи з 15.05.2018.

У свою чергу, суд зазначає, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу здійснюються з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997, відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №924/669/17). При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці, тобто, мала місце дефляція (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №917/1622/16).

Так, перевіривши розрахунок інфляційних втрат за періоди 01.01.2018 по 30.04.2018 та з 01.09.2018 по 31.10.2018, наданий позивачем (т. 1 а.с. 9), суд дійшов висновку, що останній є неправильним, оскільки позивачем невірно визначено день прострочення грошового зобов'язання та не взято до уваги місяці в яких мала місце дефляція. Отже, як зазначалось вище, що відповідач є таким, що прострочив зобов'язання починаючи з 15.05.2018, то інфляційні втрати повинні нараховуватись саме з цього дня.

Таким чином, правильним розрахунком інфляційних втрат за період з 15.05.2018 по 31.10.2018 є: 48 291,49 (основна сума заборгованості) х 1,029 (сукупний індекс інфляції за вказаний період)-48 291,49 = 1 414,07.

Підсумовуючи викладене, загальна сума інфляційних втрат за відповідний період, яка є правильною, обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача складає 1 414,07грн.

7. Докази, відхилені судом та мотиви їх відхилення.

Щодо твердження відповідача про те, що видаткові накладні оформлені не належним чином суд зазначає наступне.

Так, із змісту зазначених накладних вбачається, що від імені ТОВ Астерс груп вони підписані ОСОБА_2 Водночас, скріплення печаткою підпису особи, яка отримала товар є необов'язковим відповідно до 2.5 Положення. Разом з цим, ані приписами Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ані Положенням не передбачено обов'язкове оформлення довіреності на отримання відповідного товару.

Отже, посилання відповідача на зазначені недоліки у видаткових накладних не спростовують факт здійснення господарської операції між позивачем та відповідачем.

Твердження відповідача про те, що позивачем не було надано останньому документи, визначені у п. 3.6 Договору-1, суд до уваги не приймає, оскільки відповідачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження того, що ТОВ Астерс груп встановлювало строк для подачі таких документів, яке це передбачено положеннями ст. 666 ЦК України. Крім того, відповідач також не скористався правом передбаченим зазначеною нормою закону щодо відмови або повернення відповідного товару.

Твердження відповідача про те, що товар поставлений позивачем на даний час не реалізований, судом до уваги не приймається, оскільки ДП Рітейл Центр не було надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 76-79 ГПК України на підтвердження зазначеної обставини.

8. Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Частиною 2 ст. 161 ГПК України передбачено, що заявами по суті справи, зокрема, є: позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Як зазначено ТОВ Сінкел у позовній заяві, останній поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00грн.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви, то судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У свою чергу, ДП Рітейл Центр у відзиві зазначив, що: попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи: очікує понести поштові витрати . Крім того, у відзиві відповідач просить покласти судові витрати на позивача.

Так, ч. 2 ст. 124 ГПК України встановлено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Проте, відповідачем не було надано суду відповідного попереднього розрахунку судових витрат, як того вимагають вищевказані положення закону, а відтак суд дійшов висновку про відмову у відшкодуванні відповідних витрат.

Керуючись ст.ст. 7, 20, 42, 73-74, 77-80, 86, 123-124, 129, 231, 233, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Астерс груп (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, буд. 6-г, ідентифікаційний код 35995595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сінкел (03062, м.Київ, Святошинський р-н, просп. Перемоги, буд. 67, корп. 2, ідентифікаційний код 39981539) 48 291,49грн (сорок вісім тисяч двісті дев'яносто одна грн 49 коп) основного боргу; 672,88грн (шістсот сімдесят дві грн 88 коп) 3% річних, 1 414,07грн (одна тисяча чотириста чотирнадцять грн 07 коп) інфляційних втрат; 1 821,41грн (одна тисяча вісімсот двадцять одна грн 41 коп) судового збору.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення буде складено протягом 5 днів з дня оголошення даної вступної та резолютивної частин рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Сінкел (03062, м.Київ, Святошинський р-н, просп. Перемоги, буд. 67, корп. 2, ідентифікаційний код 39981539)

Відповідач: Товариствоз обмеженою відповідальністю Астерс груп (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, буд. 6-г, ідентифікаційний код 35995595)

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24.04.2019