ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2726/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання: Карагяур В.М.
за участю представників:
від позивача: Малаховська Ю.В. (представник діючий за довіреністю);
від відповідача: не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м.Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1);
до відповідача: Дочірнього підприємства „Спортивний клуб „Чемпіон" (65098, Одеська обл., м.Одеса, вул. Стовпова, буд.21, кв.228);
про виселення
ВСТАНОВИВ:
СУТЬ СПОРУ: Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заява (вх. ГСОО № 2937/18) до відповідача - Дочірнього підприємства Спортивний клуб Чемпіон , в якій просив суд, виселити відповідача з нежитлового приміщень цокольного поверху, загальною площею 73,2 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, Польський узвіз, 5, а також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на закінчення строку дії, укладеного між сторонами договору оренди №1023 від 10.10.2006 року та повідомлення відповідача, в порядку ст. 17 Закону України Про державного та комунального майна про те, що на новий строк договір не буде продовжуватись та необхідність повернення орендованого приміщення. За таких обставин, позивач вважає, що договір оренди є припиненим, а відповідач в порядку ст. 785 ЦК України зобов'язаний негайно повернути передане в орендне користування майно, однак відповідач у добровільному порядку майно не повернув, що стало підставою для звернення з відповідним позовом.
Ухвалою господарського суду від 18.12.2018 року, за даним позовом відкрито провадження у справі №916/2726/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.01.2019 року.
Ухвалою суду від 14.01.2019 року, в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання було відкладено на 06.02.2019 року.
Ухвалою суду від 06.02.2019 року, в порядку ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, строк підготовчого провадження у справі №916/2726/18, за клопотанням позивача, було продовжено на 30 днів. Крім того, даною ухвалою суду, відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання відкладено на 25.02.2019 року.
Ухвалою суд від 25.02.2019 року, в порядку ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 19.03.2019 року.
У судовому засіданні 19.03.2019 року судом було оголошено перерву у розгляді справи до 15.04.2019 року.
У судовому засіданні від 15.04.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач - ДП Спортивний клуб Чемпіон про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвал суду, які були отримані відповідачем про, що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення судових відправлень. Враховуючи відсутність жодних повідомлень щодо причин неявки представника відповідача у судові засідання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні від 15.04.2019р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 25.04.2019 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Так, 10.10.2006р. між Представництвом по управлінню комунальної власністю міськради, правонаступником прав та обов'язків, якого є Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (надалі - орендодавець) та ДП Спортивний клуб Чемпіон (надалі - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №1023, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення цокольного поверху, загальною площею 73,2 м 2 , розташоване за адресою: м. Одеса, Польський узвіз, 5.
У п. 1.2 договору встановлено, що термін дії договору оренди: до 1 травня 2007р.
Згідно з п. 2.2 договору, за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку №1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 1426, 52 грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції.
Умовами п. 4.1 договору встановлено, що вказане у п. 1.1 приміщення орендодавцем передається орендарю виключно для використання під магазин.
Із матеріалів справи, також вбачається, що сторонами неодноразово укладались додаткові угоди про внесення змін у договір №1023 від 10.10.2006р., якими вносились зміни щодо розміру та порядку сплати орендної плати та інших платежів за договором, а також щодо строку дії договору. Так, додатковою угодою №9 від 10.08.2015 року (а.с. 37) сторонами було погоджено, що строк дії договору оренди з 10.08.2015р. по 10.07.2018р.
Разом з тим, позивач зазначає, що листом від 10.07.2018р. за № 01-13/3105 позивач, керуючись ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна повідомив відповідача, що договір оренди закінчує свою дію 10.07.2018р. та на новий строк продовжуватися не буде, а також запропонував у добровільному порядку повернути орендоване майно.
Між тим, як стверджує позивач, на момент зверненням з позовом відповідач у добровільному порядку не передав спірне приміщення, що стало підставою для звернення з відповідним позовом.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов таких висновків:
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).
Як вбачається із змісту договору №1023 від 10.10.2018 року, за своєю правовою суттю вказаний договір відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда.
Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна".
Стаття 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" визначає, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
В силу ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно ч. 6 зазначеної вище статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, додатковою угодою №9 від 10.08.2015р., строк дії договору №1023 від 10.10.2006 р., було продовжено до 10.07.2018р.
Відповідно до частини 2 статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
У відповідності до ч.4 ст. 284 Господарського кодексу України, статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строк договору оренди визначаються за погодженням сторін.
За умовами п.7.9 договору, дія договору, зокрема припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
У відповідності до п.7.7 договору, після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право на його продовження у разі належного виконання ним умов договору.
Так, правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічна норма міститься в частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.
Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо продовження договору на новий строк, то такий договір припиняється.
При цьому, слід зазначити, що ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що строк звернення з такою заявою не обмежений місяцем саме після закінчення дії договору, а заінтересована сторона може подати заяву і до закінчення строку дії договору оренди, оскільки такі дії не суперечать вказаному закону та узгоджується з іншими нормативно-правовими актами.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач своїм листом №01-13/3105 від 10.07.2018р., повідомив останнього про те, що термін дії договору оренди закінчується 10.07.2018р. і продовжуватись не буде, у зв'язку з чим необхідно передати приміщення згідно акта прийому-передачі у термін до 25.07.2018р.
Повторно, листом №01-13/4178 від 10.09.2018р., позивач звернувся до відповідача про те, що термін дії договору оренди закінчився 10.07.2018р., у зв'язку з чим необхідно передати приміщення згідно акта прийому-передачі.
Отже, волевиявлення орендодавця щодо припинення договірних відносин і повернення об'єкту оренди підтверджується його листами №01-13/3105 від 10.07.2018р. та №01-13/4178 від 10.09.2018р. надісланим на адресу відповідача, при цьому із змісту другого листа вбачається, що перший лист був отриманий відповідачем.
Крім того, слід зазначити, що за умовами п. 7.5 договору оренди зміни та доповнення до договору можуть мати місце за погодженням сторін.
Однак, відповідачем не надано доказів укладення між сторонами додаткової угоди про подальше, після 10.07.2018р. продовження строку договору оренди.
Враховуючи те, що позивачем дотримано встановлений в законі строк щодо повідомлення про припинення дії договору оренди №1023 від 10.10.2006 р., суд вважає, що вказаний договір оренди припинений з 11.07.2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Обов'язок орендаря після припинення дії договору повернути орендодавцеві об'єкт оренди передбачено також ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за якою в разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, визначених договором оренди.
Враховуючи вищевикладене, а також встановлені судом обставини щодо припинення дії договору №1023 з 11.07.2018 року, суд дійшов висновку про безпідставне зайняття відповідачем орендованого ним приміщення.
Положеннями п.4.7 договору встановлено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.
Як стверджує позивач, на момент зверненням з позовом відповідач у добровільному порядку не передав спірне приміщення та продовжує його використання.
Так, враховуючи припинення договору оренди і відсутність правових підстав для використовування відповідачем приміщення, яке ним орендувалось за вказаним договором, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача щодо виселення відповідача з орендованого ним нежилого приміщення загальною площею 73,2 м 2 , розташованого за адресою: м. Одеса, Польський узвіз, 5, в зв'язку з чим позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради слід задовольнити.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та виселення відповідача з займаного приміщення.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Виселити Дочірнє підприємство „Спортивний клуб „Чемпіон" (65098, Одеська обл., м.Одеса, вул. Стовпова, буд.21, кв.228; код ЄДРПОУ 22454687) з займаного нежитлового приміщення цокольного поверху, загальною площею 73,2 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, Польський узвіз, 5 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1; код ЄДРПОУ 26302595).
3.Стягнути з Дочірнього підприємства Спортивний клуб Чемпіон (65098, Одеська обл., м.Одеса, вул. Стовпова, буд.21, кв.228; код ЄДРПОУ 22454687) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1; код ЄДРПОУ 26302595) 1762/одна тисяча сімсот шістдесят дві/грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 25.04.2019 року
Суддя Ю.М. Невінгловська
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2019 |
Оприлюднено | 25.04.2019 |
Номер документу | 81401508 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Невінгловська Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні