Рішення

від 17.04.2019 по справі 922/3698/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3698/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області, м. Первомайський в інтересах держави, в особі Сахновщинської селищної ради, смт. Сахновщина до Фермерського господарства "Зьорнишко", смт. Сахновщина про стягнення коштів 143 721,69 грн. за участю представників:

прокурор: Чирик В.В. (посв.№036688) від 11.12.15;

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Сахновщиньскої селищної ради (позивач) до Фермерського господарства "Зьорнишко" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь Сахновщиньскої селищної ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 143 721,69 грн.

В обґрунтування позову прокурор вказує, що відповідачем у період з 01.01.2016 по 28.11.2018 не було сплачено за користування земельною ділянкою по вул. Островського, 6, смт Сахновщина, площею 0,2691 га плату за землю у розмірі 143 721,69 грн., внаслідок чого відповідач зберіг у себе майно - грошові кошти. В якості правових підстав позову прокурор посилається на ст.ст. 1212-1214 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2018 було відкрито провадження у справі №922/3698/18, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 24.01.2019 о 14:10.

23.01.2019 відповідач до суду надав відзив на позовну заяву (вх.№2015) в якому не визнає позовні вимоги, посилаючись на їх необгрунтованість та безпідставність. Вважає, що розмір орендної плати має бути встановлений виключно в договорі оренди, оскільки законодавством не передбачено визначення розміру орендної плати на підставі рішення органу місцевого самоврядування. На думку відповідача, до укладення договору оренди та визначення в ньому суми орендної плати за користування земельною ділянкою, будь-які твердження про можливу суму неотриманої орендної плати є передчасними та необгрунтованими. Також, вказує на відсутність своєї вини в неукладанні договору оренди, оскільки вважає, що саме з боку позивача не було вчинено жодних дій щодо розроблення та укладання договору з відповідачем.

Протокольною ухвалою від 24.01.2019 підготовче засідання було відкладено на 19.02.2019.

Прокурор надав суду відповідь на відзив відповідача (вх. №3024 від 04.02.2019), в якому спростовує доводи, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Протокольною ухвалою від 19.02.2019 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів, задоволено усне клопотання прокурора про відкладення судового засідання, у зв'язку із чим підготовче засідання було відкладено на 18.03.2019.

Протокольною ухвалою від 18.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.04.2019.

Присутній у судовому засіданні 10.04.2019 прокурор підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 120, 121 ГПК України.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні 09.01.2019 не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом належним чином за фактичним місцезнаходженням юридичної особи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень, та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що неявка представників позивача та відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності представника позивача та відповідача за наявними матеріалами справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення прокурора, суд встановив наступне.

Щодо підстав звернення прокурора до суду.

Пунктом 3 частини 1 статті 113 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Такі виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначаються Законом України "Про прокуратуру".

Відповідно до частин 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

В матеріалах справи наявні докази повідомлення заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури про вжиття прокуратурою заходів представницького характеру в інтересах позивача, зокрема звернення до суду з відповідним позовом (т.с. І а.с. 44).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини). Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність інтересів держави у спричинені відповідачем шкоди інтересам територіальної громади смт.Сахновщина в особі Сахновщинської селищної ради, які виражені у ненадходженні до місцевого бюджету безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати та незабезпеченням Сахновщинською селищною радою впродовж тривалого часу захисту порушених інтересів держави та територіальної громади смт. Сахновщина.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САЕ №870959, виданого виконкомом Сахновщинської селищної ради Харківської області 28.12.2012, на підставі рішення виконавчого комітету Сахновщинської селищної ради Харківської області від 27.12.2012 за №233, Фермерському господарству "Зьорнишко" належить нежитлова будівля, загальною площею 1724,8 кв.м., що розташована за адресою смт.Сахновщина Харківської області по вул.Островського, 6.

Рішенням XXXII сесії VI скликання Сахновщинської селищної ради Харківської області від 20.03.2012 №951-VI було надано дозвіл голові фермерського господарства "Зьорнишко" ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі в смт.Сахновщина по вул.Островського, 6 та складання документа, що посвідчує право оренди на неї за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 1,4200 ГА.

XLIII сесії VI скликання Сахновщинської селищної ради Харківської області від 08.04.2014 №1539-VI внесено зміни до рішення XXXII сесії VI скликання Сахновщинської селищної ради Харківської області від 20.03.2012 №951-VI, яким надано дозвіл голові фермерського господарства "Зьорнишко" ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель та споруд в смт.Сахновщина по вул.Островського, 6 з подальшою передачею в оренду із змель "для іншого сільськогосподарського призначення" орієнтовною площею 1,4200 Га.

23.11.2018 старшим інспектором Сахновщинської селищної ради ОСОБА_3 в порядку та на підставі ст.12, 189 Земельного кодексу України здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що на земельній ділянці по вул.Островського, 6 смт.Сахновщина розташована нежитлова будівля літ."А-1" та прибудова "а" загальною площею 1724,8 м.2, що використовується ФГ "Зьорнишко" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі. Площа земельної ділянки відповідно до її меж складає 0,2691 га. Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж нежитлової будівлі та прибудови.Координати точок знімальної основи визначались за допомогою спутникових геодезичних приймачів GPS EPSPak-II зав №012012024, 012012025 з прив'язкою до державної геодезичної мережі. Спостереження на точках планових знімальних мереж тимчасового закріплення велися в режимі статики. Геодезичне обладнання знаходиться у власності ПП "Вектор-Агро" приймачі GPS EPSPak зав №012012024, 012012025 зареєстровано в Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру за №122, 1223.Геодезичне обладнання пройшло перевірку у відповідності до вимог ГКІНП 17-198-85 та має свідоцтво про повірку засобів вимірювальної техніки №8627.Визначені за результатами геодезичної зйомки координати земельної ділянки оброблені та сформовані в електронному файлі у форматі ".shp" для подальшого отримання розрахунковим методом із застосуванням програмного забезпечення GIS 6.

За результатами обстеження 23.11.2018 складено Акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: смт.Сахновщина, вул.Островського, 6.

Відповідно до технічної документації з нормативно грошової оцінки земель смт.Сахновщина Сахновщинської селищної ради Сахновщинського району Харківської області затвердженої рішенням Сахновщинської селищної ради від 10.07.2012 №599-VI (з урахуванням коефіцієнтів індексації визначених у листі Держгеокадастра від 11.01.2018 №6-28-0.22-244/2-18) та у відповідності до вимог примітки 1 до Додатку №1 "Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів" затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 №489 (зі змінами, внесеними згідно з Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства №162 від 27.03.2018) Сахновщинською селищною радою було проведено розрахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки площею 0,2691 за адресою: вул.Островського 6, смт. Сахновщина, відповідно до якого нормативно грошова оцінка вказаної земельної ділянки складає у 2016 році - 741 123,17 грн, у 2017 році - 628 472,25 грн, у 2018 році (за період з 01.01.2018 по 16.07.2018) - 628 472,25 грн, у 2018 році (за період з 17.07.2018 по 28.11.2018) - 942 708,68 грн.

Рішенням XXVIII сесії VI скликання Сахновщинської селищної ради від 25.09.2013 №1294-VI "Про затвердження розмірів орендної плати за користування землями несільськогосподарського призначення по населених пунктах смт Сахновщина, с.Чорнолозка, с.Жовтень, с.Германівка" встановлено ставку орендної плати за користування землями населеного пункту під об'єктами комерційного та виробничого призначення в розмірі 7% від номативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідачем за період з 01.01.2016 по 28.11.2018 не здійснювалось жодних платежів за використання земельної ділянки, про що свідчить інформація ГУ ДФС у Харківській області від 17.12.2018 за №31067/9/20-40-52-05-25.

На підставі розрахунку проведеного Сахновщинською селищною радою розмір недоотриманих доходів за фактичне користування ФГ "Зьорнишко" земельною ділянкою площею 0,2691 га, яка розташована за адресою: вул.Островського, 6, смт.Сахновщина, у вигляді орендної плати за землю за період з 01.01.2016 по 28.11.2018 складає 143 721,69 грн.

Посилаючись на те, що відповідач не набувши належних прав власності або користування на земельну ділянку площею 0,2691 га, яка розташована за адресою: вул.Островського, 6, смт.Сахновщина, використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав і не сплачує орендної плати, прокурор звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі 143 721,69 грн. за період з 01.01.2016 по 28.11.2018.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Судом встановлено, а також не спростовано відповідачем, що ФГ "Зьорнишко" володіє нежитловою будівлею літ."А-1" та прибудовою"а" загальною площею 1724,8 м.2, що розташована на земельній ділянці 0,2691 га за адресою: вул.Островського, 6 смт.Сахновщина. Проте відповідне право щодо вказаної земельної ділянки за відповідачем не зареєстровано.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, норма статті 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільний кодекс України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Тобто, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельними ділянками у встановленому законодавчими актами розмірі, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

При цьому, суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов'язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Відповідач у період з 01.01.2016 по 28.11.2018 не сплачував за користування земельною ділянкою орендну плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Таким чином, з часу виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник й обов'язок укласти та зареєструвати договір оренди на вищезазначену земельну ділянку. Цього обов'язку відповідач не виконав, а отже без законних підстав зберіг у себе майно - кошти за оренду землі.

Відтак, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

За розрахунком позивача, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна за період з 01.01.2016 по 28.11.2018 склав 143 721,69 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі 143 721,69 грн. обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1212, 1214 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства Зьорнишко (64501, вул.Островського, буд.6, смт.Сахновщина, Сахновщинський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 38340548) на користь Сахновщинської селищної ради (64501, вул.Поштова, буд.3, смт.Сахновщина, Сахновщинський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 04398301, р/р 31410544020413, ГУДКСУ у Харківській області, МФО 899998, код платежу 24060300) безпідставно збережені кошти у розмірі 143 721 грн. 69 коп.

Стягнути з Фермерського господарства Зьорнишко (64501, вул.Островського, буд.6, смт.Сахновщина, Сахновщинський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 38340548) на користь прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, рахунок 35212041007171, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) 2 158 грн. 21 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення буде опубліковано в мережі Інтернет на сайті www.court.gov.ua.

Повне рішення складено "25" квітня 2019 р.

Суддя ОСОБА_1