Рішення

від 15.04.2019 по справі 695/4234/15-ц

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/4234/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 квітня 2019 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя .

В обґрунтування позову зазначалося, що позивач і відповідач з вересня 1996 року перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого набуто майно, а саме квартиру, земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,056 га, земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,4202 га, житловий будинок садибного типу з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і підлягає поділу. За таких обставин позивач просила суд поділити майно шляхом визнання за нею права власності на квартиру і земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,056 га та шляхом визнання за відповідачем права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,4202 га і житловий будинок садибного типу з господарсько-побутовими будівлями та спорудами.

Відповідач подав зустрічний позов до позивача про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначив, що майно набуте сторонами за час зареєстрованого шлюбу необхідно розділити між сторонами, виходячи із принципу, визначеного

ст. 70 СК України, тобто частки майна дружини та чоловіка мають бути рівними, а тому просив поділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, шляхом визнання за сторонами права власності по 1/2 частині вказаного майна за кожним.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 листопада

2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 2 лютого

2017 року у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічну позовну заяву задоволено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 29 листопада 2017 року рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 2 лютого 2017 року - скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

У судове засідання сторони не з'явилися. Представник позивача за дорученням ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні первісного позову наполягав, проти задоволення зустрічного позову заперечив, проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення не заперечував. Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з викладеного, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

14 вересня 1996року сторони зареєстрували шлюб, що підтверджується копією виданого повторно свідоцтва серії І-СР № 054104 від 19 січня 2001 року (т. 1, а.с. 6).

Згідно із договором купівлі-продажу квартири від 22 серпня 2005 року, посвідченим приватним нотаріусом Золотоніського міськрайонного нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстрованим в реєстрі за № 1969, відповідач за первісним позовом придбав квартиру № 5, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 176, м. Золотоноша, Черкаська область (т. 1, а.с. 7).

21 жовтня 2008 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 7056, відповідачем за первісним позовом придбано земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,056 га, розташовану в с. Коробівка Золотоніського району Черкаської області (т. 1, а.с. 8).

Судом встановлено, що на спірній земельній ділянці в с. Коробівка Золотоніського району Черкаської області сторонами побудований житловий будинок, який не введений в експлуатацію, але є придатним для проживання. Позовні вимоги щодо його розподілу сторонами не заявлялися.

Згідно із договором купівлі-продажу земельної ділянки від 11 вересня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу

ОСОБА_5 і зареєстрованим за № 6948, відповідач за первісним позовом придбав земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,4202 га, кадастровий номер 7121587801:01:001:0005, розташовану в с. Нова Дмитрівка Золотоніського району Черкаської області (т. 1, а.с. 9).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 14 квітня 2016 року за № 57318992 відповідач на підставі договору купівлі-продажу від 11 вересня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 6947, відповідач за первісним позовом придбав житловий будинок садибного типу з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою:

вул. Мар"янівка, 19, с. Нова Дмитрівка, Золотоніський район, Черкаська область (т. 1, а.с. 38).

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 3 березня 2016 року шлюб між сторонами розірвано, позивачу відновлено дошлюбне прізвище - ОСОБА_6

(т. 2, а.с. 7).

Сторони не дійшли згоди щодо порядку розподілу майна, придбаного ними за період шлюбу, що обумовило наявність між ними спору.

Отже, спір між сторонами виник з правовідносин щодо майнових прав подружжя на майно, набуте у шлюбі, і регулюється нормами Конституції України, ЦК України та СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 9 ст. 7 СК України сімейні майнові відносини між подружжям регулюються нормами СК України на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно із ч. 4 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, майно, належне обом із подружжя, визначається як спільна сумісна власність, тобто спільна власність двох осіб - подружжя - без визначення часток кожного з них.

В п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя роз"яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з"ясовувати джерело і час його придбання. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

Визначаючи можливість та спосіб поділу такого майна варто звернути увагу, що відповідно до ст.ст. 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Згідно із ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абз. 1 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року № 11).

З матеріалів справи вбачається, що спірне нерухоме майно придбане сторонами під час шлюбу.

Докази того, що майно набуто за кошти, які належали відповідачу за первісним позовом особисто або на підставі договору дарування чи в порядку спадкування, відсутні.

При визначенні способу поділу майна суд виходить з тих засад, щоб за наслідками його поділу було досягнуто рівності вартісного визначення такого майна

Відтак, запропонований позивачем за первісним позовом спосіб поділу спільного майна подружжя повністю відповідає принципу рівності часток подружжя у ньому, оскільки в такому випадку, згідно з висновками товарної біржі "Універсальна" (т. 2, а.с. 3, 4, 5, 6), вартість майна позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом є рівною.

Таким чином, враховуючи особливості використання спірного майна, обставини користування сторін таким майном, значення такого майна для кожного з них, стан такого майна, його вартісну величину, суд вважає за необхідне поділити майно у спосіб, визначений позивачем за первісним позовом, шляхом виділення у власність позивача за первісним позовом квартири та земельної ділянки площею 0,056 га, а у власність відповідача за первісним позовом житлового будинку та земельної ділянки площею 0,4202 га.

За таких обставин позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню в повному обсізі, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 487,20 (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок) гривень судового збору.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Первісний позов задовольнити повністю.

Поділити майно, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя шляхом визнання за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

м. Золотоноша, Черкаська область, право власності на:

- квартиру АДРЕСА_1;

- земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,056 га, що знаходиться у

с. Коробівка Золотоніського району Черкаської області.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на:

- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,4202 га, кадастровий номер 7121587801:01:001:0005, що знаходиться за адресою: вул. Мар"янівка, 19,

с. Нова Дмитрівка, Золотоніський район, Черкаська область;

- житловий будинок садибного типу з господарсько побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Мар"янівка, 19, с. Нова Дмитрівка, Золотоніський район, Черкаська область.

У задоволенні зустрічного позову - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя В.В. Чубай