Постанова
від 25.04.2019 по справі 320/6355/18
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 25.04.2019 Справа № 320/6355/18

Запорізький апеляційний суд

Єдиний унікальний № 320/6355/18 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальова Ю.В.

провадження № 22-ц/807/1683/19 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Кримської О.М.,

ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участі третьої особи: ОСОБА_5 про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 жовтня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року ОСОБА_3 в порядку ст. 199 СК України звернулася до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_5 аліментів у розмірі 1/5 частки всіх видів його доходу на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається на другому курсі денної форми навчання КВНЗ Запорізького медичного коледжу 1 рівня акредитації, строк навчання до 30 червня 2020 року . В обґрунтування своїх доводів зазначала, що донька не працює, потребує значних коштів на проїзд до навчального закладу, придбання підручників, зошитів, навчальних приладів тощо. Відповідач ніякої участі в утриманні дочки не приймає, матеріальної допомоги їй не надає.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 жовтня 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, аліменти на повнолітню ОСОБА_5, в розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 07.08.2018 і до закінчення нею навчання, але не більше як до досягнення нею 23-х років.

Стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір на користь держави в сумі 704,80 грн.

Рішення суд першої інстанції мотивовано тим, що у зв'язку з продовженням навчання повнолітня донька сторін потребує матеріальної допомоги, натомість відповідач ніякої допомоги дочці не надає, хоча є працездатною особою, займається підприємницькою діяльністю та отримує доходи. Визначаючи розмір аліментів, суд врахував стан здоров'я відповідача, його вік, потребу доньки сторін у матеріальній допомозі.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у позові ОСОБА_6 зазначає, що він не має можливості утримувати свою дорослу доньку, оскільки має незначні доходи від підприємницької діяльності. Судом не врахований його стан здоров'я, значна заборгованість за аліментами на утримання молодшого сина сторін.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вказує, що судом дана правильна оцінка зібраним у справі доказам, якими підтверджується здатність відповідача утримувати свою доньку. Відповідач приховує свої реальні доходи від підприємницької діяльності. Він є працездатною особою і зобов'язаний утримувати своїх дітей. Жодного доказу на підтвердження доводів про потребу у лікуванні він суду не надавав.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Згідно п.1 ч.1 ст. ст.. 374, 375 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційним судом має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8, 09.01.2007р.н., та рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 26.07.2012 року з ОСОБА_4 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_9 на утримання дітей у розмірі ј частини заробітку (доходу) на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 02.07.2012 до повноліття дітей. (а.с.5-6).

Згідно розрахунку заборгованості боржника по аліментам від 18.04.2018, станом на 01.04.2018 заборгованість ОСОБА_4 по сплаті аліментів на утримання дітей складає 46 963,00грн.(а.с.12).

Згідно довідки Якимівської селищної ради Чорноземненського Саростинського округу №715 від 02.08.2018, ОСОБА_3, 22.09.1972р.н., проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, і має склад сім'ї: ОСОБА_5, 23.06.2000р.н., ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.10).

Згідно довідки Комунального вищого навчального закладу Запорізький медичний коледж Запорізької обласної ради №254 від 19.06.2018 ОСОБА_5, 23.06.2000р.н., є студенткою ІІ А курсу денного відділення Сестринська справа , перший рівень акредитації з 01.09.2017. Навчання на бюджетній основі. Строк закінчення навчання 30.06.2020 (а.с.13).

ОСОБА_3 працює бібліотекарем у відділі культури і туризму Якимівської селищної ради та її середній заробіток становить 4 489 грн. (а.с.59).

Відповідач є приватним підприємцем, код діяльності - роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами, місце проведення господарської діяльності - центральний ринок м.Мелітополя, вирощує і продає квіти, 03.09.2018 він задекларував 19 230 грн. доходів від підприємницької діяльності (а.с35,.43).

07.09.2018 відповідач пройшов медичне обстеження в кабінеті магнітно-резонансної томографії з приводу захворювання поперекового відділу хребта (а.с.37-42).

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України (у редакції Закону України від 17 травня 2016 року № 1370-VIII, далі - СК України), яка зокрема передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

За статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

СК України встановлює принцип рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина.

Визначаючи підстави для стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, суд першої інстанції врахував правила статей 182, 199 СК України, надав оцінку зібраним у справі доказам для визначення належного до сплати розміру аліментів.

Установивши, що повнолітня дочка сторін продовжує навчання і потребує матеріальної допомоги, фактично знаходиться на утриманні матері, яка працює в комунальній бюджетній установі бібліотекарем і отримує невелику заробітну плату, має на утриманні ще одну малолітню дитини, а відповідач є працездатною особою, ухиляється від виконання своїх обов'язків з утримання дітей, має значну заборгованість за аліментами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не раховані незначні доходи відповідача від підприємницької діяльності, його заборгованість за аліментами на молодшого сина, його стан здоров'я, є неспроможними.

Відповідач є працездатною особою, інших утриманців, крім спільних з позивачкою дітей не має, зобов'язаний нарівні з матір'ю забезпечувати своїм дітям достойний рівень життя.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

За вказаних обставин доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції вимогам закону є безпідставними.

Отже, апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляції, не вбачається.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. ст. 268 , 374 , 375 , 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 Михайловичазалишити без задоволення

Рішення Михайлівського міськрайонного суду Запорізької області від 17 жовтня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Головуючий

Судді:

Дата ухвалення рішення25.04.2019
Оприлюднено26.04.2019

Судовий реєстр по справі —320/6355/18

Ухвала від 02.12.2019

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Василенко Г.Ю.

Ухвала від 21.11.2019

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Василенко Г.Ю.

Ухвала від 26.04.2019

Запорізький апеляційний суд

Кочеткова І. В.

Постанова від 25.04.2019

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Кочеткова І. В.

Ухвала від 05.04.2019

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Кочеткова І. В.

Ухвала від 26.03.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Ухвала від 21.03.2019

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Кочеткова І. В.

Ухвала від 04.03.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Ухвала від 01.03.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Ухвала від 04.02.2019

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Кухар С. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні