Рішення

від 15.04.2019 по справі 175/381/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/381/19

Провадження № 2/175/94/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2019 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Лукієнко В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі ОСОБА_2 міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

В січні 2019 року позивачка звернулася до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якому просила визнати за нею, ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 14 квітня 2013 року, на домоволодіння №3, яке розташоване по вулиці Різдвяна (Дзержинського) у м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області.

Адвокат позивачки ОСОБА_4 надав суду заяву в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити (а.с.99).

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області надав суду лист про розгляд справи без участі їх представника (а.с.96).

Представник третьої особи Четвертої Дніпровської державної нотаріальної контори надав суду лист про розгляд справи без участі їх представника (а.с.97).

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Судом встановлено, що 14 квітня 2013 року померла матір позивачки ОСОБА_3 (а.с.23). Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на нерухоме майно, а саме: житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані по вул. Дзержинського (нині Різдвяна), №3 в м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області. За часи свого життя, ОСОБА_3 заповітів не складала. Позивачка після смерті матері, як спадкоємець за законом, звернулася до Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері. Однак, у зв'язку з тим, що Договір купівлі-продажу земельної ділянки №3 по вул. Дзержинського (нині Різдвяна), №3 в м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області не зареєстровано належним чином у відповідних державних реєстраційних органах, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно та рекомендовано звернутися до суду, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08 листопада 2013 року (а.с.28). Також позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину на домоволодіння у зв?язку з тим, що спадкоємцем не подано правовстановлюючі документи на зазначене спадкове майно (а.с.30). Оскільки, позивачка не мала змоги в позасудовому порядку оформити свої спадкові права, була вимушена звернути до суду з позовом з метою захисту своїх права та охоронюваних законом інтересів.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, між ОСОБА_5, яка діяла від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_3 04 квітня 2012 року було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки по вул. Дзержинського (нині Різдвяна), №3 в м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за №848 (а.с.24). За вищевказаним договором, ОСОБА_3 купила у ОСОБА_6 належну останній на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №874303 (а.с.26), земельну ділянку площею 600 кв.м. у межах згідно з планом, надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Після придбання земельної ділянки, ОСОБА_3 не встигла зареєструвати належним чином на своє ім'я у відповідних державних реєстраційних органах спадкову земельну ділянку, у зв?язку з чим ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав. Так, рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області №175/5719/13-ц від 10 лютого 2014 року, визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 14 квітня 2013 року, на земельну ділянку площею 0,0600 га (для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд), кадастровий номер 1221411000:02:011:0303, що розташована по вул. Дзержинського, №3 в м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с.29).

Окрім цього з матеріалів справи вбачається, що відповідно до розписок від імені ОСОБА_8 (а.с.46,47,48), яка діяла за генеральною довіреністю від імені та в інтересах ОСОБА_6 (а.с.36), ОСОБА_3 окрім земельної ділянки, було придбано також і житловий будинок, що розташований на вищевказаній земельній ділянці та знаходиться за адресою: вул. Різдвяна (Дзержинського), №3 у м. Підгородне Дніпровського району, Дніпропетровської області. Однак мати позивачки не встигла оформити своє право власності на вищевказаний житловий будинок, так як померла. Тому позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Спадковий житловий будинок належав ОСОБА_6 і відповідно до рішення №158 від 30 червня 1989 року останній було надано дозвіл на будівництво вказаного будинку, та на той час існуючим законодавством не передбачалося введення його в експлуатацію, що підтверджується будівельним паспортом та рішенням виконкому (а.с.41-45).

Відповідно до рекомендацій Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про спадкування (лист №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року) Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56, Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затверджене наказом Мінюста від 07 лютого 2002 року. Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, спору, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільного кодексу України 2004 року.

Відповідно до п.3.2 вищезазначеного листа по об'єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05 серпня 1992 року №449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі). Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо споруджено самовільно. За наявності доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Аналогічна норма щодо порядку реєстрації права власності зазначена в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, в якому також наголошено, що за наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Відповідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судовому практику в справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Аналогічна думка викладена в роз'ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб передбачений законом, у тому числі шляхом визнання права.

За змістом вимог ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі підлягають державній реєстрації, а відповідно до ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі рішень судів.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Судом встановлено, що спадщина не перейшла до держави, не визнана відумерлою, позивачка прийняла спадщину після смерті матері і є спадкоємцем за законом, право власності спадкодавця ОСОБА_3 не припинено відповідно до ст. 346 ЦК України.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги, оскільки судом встановлені всі обставини, які дають позивачці право на визнання її права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 померлої 14 квітня 2013 року, на житловий будинок №3 по вул. Різдвяна (Дзержинського) в м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, загальною площею 100,4 кв.м., житловою площею 58,2 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 16, 182, 328, 346, 392, 1216, 1217, 1218, 1268, 1296 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року, ст. 12, 13, 76-80, 89, 130, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі ОСОБА_2 міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії АН №731663 виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 02 вересня 2008 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на житловий будинок №3 по вул. Різдвяна (Дзержинського) в м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, загальною площею 100,4 кв.м., житловою площею 58,2 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами: літ. пг - погріб, літ. Б - сарай, літ. Г - вбиральня, літ. Д - літній душ, літ. Е - навіс, літ. К - колонка, літ. З/Я - зливна яма, І - замощення, №1-3 - огорожа, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої 14 квітня 2013 року.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Озерянська Ж.М.