Рішення

від 25.04.2019 по справі 386/165/19

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/165/19

Провадження № 2/386/161/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання , -

встановив:

ОСОБА_1 25.02.2019 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. ОСОБА_3 вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 27.04.2018 шлюб між її матір'ю ОСОБА_4 та батьком ОСОБА_2 розірвано. Позивач на даний час навчається на заочній формі навчання на другому курсі в Сумському державному університеті, не працює, оскільки не має кваліфікаційного рівня для офіційного працевлаштування за її спеціальністю. Після досягнення повноліття її повне матеріальне забезпечення та оплату навчання здійснює мати ОСОБА_4. Позивач зазначає, що вона потребує матеріальної підтримки, оскільки її мати не працює і не має можливості сплачувати за навчання. Позивачу не відомо чи відповідач працює та його середньомісячний заробіток. Вказує, що відповідно п. 5.6. Договору про надання освітніх послуг від 12.06.2018 розмір плати за навчання складає за 2018-2019 років 11000 грн., за 2019-2010 роки - 12800 грн., за 2010-2021 роки - 14000 грн. У зв'язку з наведеним, посилаючись на ст.ст. 185, 199, 200 Сімейного кодексу України (далі - СК України), позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на навчання у розмір ј усіх видів доходів, починаючи з дати звернення до суду і до закінчення навчання чи до досягнення нею двадцятитрьохрічного віку; стягнути з відповідача на її користь щорічно додаткові витрати у розмірі 50% суми витрат згідно договору про надання освітніх послуг із підготовки фахівця з вищою освітою від 12.06.2018, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили і до закінчення терміну дії договору.

Ухвалою суду від 01.03.2019 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

28 березня 2019 року за клопотанням позивача судом постановлено ухвалу про витребування у відділі в Голованівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області інформацію про наявність або відсутність земельної ділянки у відповідача та витребування з Голованівського управління Головного управління ДФС у Кіровоградській області довідку про доходи відповідача за останні 6 місяців , на виконання якої 02.04.2019 та 03.04.2019 відповідно до суду надійшли витребувані докази.

Позивач в судове засідання не з'явилася. Подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати в її відсутність та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не надійшло, відзиву чи заперечень на позов не подав.

За відсутності заперечень позивача про ухвалення заочного рішення, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, який не з'явився в судове засідання не повідомивши про причини неявки та не подав до суду відзив, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач є батьком позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить копія свідоцтва про народження серії І-ОЛ №034770, виданого 05.08.1998 Молдовською сільською радою Голованівського району Кіровоградської області (а.с. 4).

Згідно довідки за №101, виданої 14.02.2019 виконавчим комітетом Молдовської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, позивач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7).

Батьки позивача: відповідач по справі та ОСОБА_4 згідно копії рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 27.04.2018, яке набрало законної сили 29.05.2018, розірвали шлюб (а.с. 6).

Як вбачається з довідки №320025/19, виданої 18.02.2019 Сумським державним університетом, позивач навчається в цьому університеті на 2-ому курсі заочної форми навчання на контрактній основі (а.с. 10).

Відповідно до копії договору №50 про надання освітньої послуги з підготовки фахівця з вищою освітою від 12.06.2018, укладеного між Сумським державним університетом та позивачем, загальна вартість освітньої послуги за навчання останньої в університеті становить 37800 грн., термін навчання з 01.09.2018 до 30.06.2021 (а.с. 5).

З листа відділу Держгеокадастру в Голованівському районі Кіровоградської області №148/109-19 від 01.04.2019, слідує, що відповідач є власником земельної ділянки площею 4,5355 га., яка розташована на території Роздольської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521486300:02:000:0308 (а.с. 36).

Згідно до відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів від 02.04.2019 за №487/10/11-28-50-12 за період з 01.07.2018 по 31.12.2018 відповідач отримав 5043,33 грн. доходу за надання майна в лізинг (а.с. 38).

В судовому засіданні встановлено, що відповідач по справі добровільної матеріальної допомоги на утримання повнолітньої дочки не надає.

Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

За нормами ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При цьому, ні мінімального, ні максимального розміру аліментів на повнолітню дитину СК України не встановлює.

Аналіз зазначеної норми дає підстави дійти до висновку, що обоє батьків зобов'язані утримувати своїх дітей, якщо останні продовжують навчання, у разі можливості надавати таку допомогу, і така допомога може надаватись як у твердій грошовій сумі так і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з вимогами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ст. 201 СК України, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови №3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснив судам, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба в зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, частин 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивач продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, проживає разом з матір'ю. Відповідач добровільно допомогу на навчання повнолітній дочці не надає, в той час має у власності земельну ділянку та має дохід у зв'язку з надання майна в лізинг, про наявність інших утриманців не повідомив, а тому він може надавати допомогу на утримання дочки до досягнення нею двадцяти трьох років, що настане 05.06.2021.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню, суд враховує, що відповідач є здоровою працездатною людиною, на утриманні дітей чи непрацездатних осіб не має, відзив на позов не подав, тобто не заперечує сплачувати аліменти, а тому, суд дійшов висновку, що відповідач може надавати матеріальну допомогу на навчання дитини в розмірі в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

ОСОБА_3 вимоги позивача про стягнення з відповідача додаткових витрат на навчання за нормами ст. 185 СК України є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки такі норми регулюють правовідносини про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей в разі наявності особливих обставин, тоді як Глава 16 СК України (ст.ст. 198-201), не відсилає до норм ст. 185 цього Кодексу при вирішенні питання про обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ч. 1 ст. 191 СК України).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» , від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Враховуюче те, що позивача звільнено від сплати судового збору, у зв'язку із задоволенням однієї позовної вимоги, з відповідача мають бути стягнуті 768 грн. 40 коп. судового збору на користь держави, а інша частина судового збору в такому ж розмірі має бути компенсована за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_3 Вікторівни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, щомісячно аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 лютого 2019 року до досягнення дитиною двадцяти трьох років, тобто по 05 червня 2021 року.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат в розмірі 50% суми витрат за договором про надання освітніх послуг із підготовки фахівця з вищою освітою від 12.06.2018 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. на рахунок 31218206011111, отримувач коштів УК в Голованівському районі, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, Код ЄДРПОУ 37791599, призначення платежу: по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

Іншу частину судових витрат в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Місце проживання позивача ОСОБА_1: с. Молдовка Голованівського району Кіровоградської області, вул. Суворова, буд. №106, поштовий індекс 26543; РНОКПП НОМЕР_1.

Місце проживання відповідача ОСОБА_2: с. Молдовка Голованівського району Кіровоградської області, вул. Суворова, буд. №94, поштовий індекс 26543; РНОКПП НОМЕР_2.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гарбуз О. С.