Ухвала

від 25.04.2019 по справі 760/18663/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 квітня 2019 року

м. Київ

справа №760/18663/16-ц

провадження № 61-44582св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сімоненко В М. (суддя-доповідач), МартєваС. Ю., Лесько А. О.

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом Громадської організації Товариство бджолярів міста Києва до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_7, Приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М., ОСОБА_9 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запис про право власності, припинення права власності, визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, витребування житлового будинку та земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У листопада 2016 року Громадська організація "Товариство бджолярів міста Києва" (далі - ГО "Товариство бджолярів міста Києва") звернувся з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Київської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запис про право власності, припинення права власності, визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, витребування житлового будинку та земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що є власниками за набувальною давністю, оскільки рішенням виконкому Жовтневої районної ради м. Києва їм була передана у користування садиба по АДРЕСА_1 На той час Товариство бджільництва Жовтневого району м. Києва було структурним підрозділом Товариства бджолярів м. Києва.

Зазначали, що з 1985 року члени товариства постійно, безперервно користувались даною садибою, а саме будинком та земельною ділянкою, і за власний кошт підтримували її в належному стані, сплачували податки за користування земельною ділянкою.

В червні 2016 року ОСОБА_7 як власник будинку повідомив голові товариства ОСОБА_10, що садиба належить йому і пред'явив вимогу звільнити земельну ділянку від вуликів, які там знаходилися.

В подальшому Товариству стало відомо, що житловий будинок по АДРЕСА_1 був придбаний ОСОБА_7 11 листопада 2014 року, після цього на нього було покладено ряд обтяжень, а 31 березня 2016 року на підставі рішення Київської міської ради за ОСОБА_7 було зареєстровано право власності на земельну ділянку, після чого її, як і будинок, було передано в іпотеку.

23 серпня 2016 року Товариство звернулось до Солом'янського управління поліції ГУ НП в м. Києві з заявою про вчинення кримінального правопорушення і за даною заявою до ЄРДР були внесені відомості за №12016100090009976.

Оскільки в рамках кримінального провадження було встановлено, що право власності на спірний будинок відповідач ОСОБА_4 зареєстрував на підставі підробного договору купівлі - продажу від 29 жовтня 2007 року укладений з ОСОБА_5, вказані договори купівлі-продажу повинні бути визнані недійсними, як такі, що порушують публічний порядок, відповідно до ст. 228 ЦК України та є підробленими.

Крім того, 27 жовтня 2016 року ОСОБА_7, володіючи інформацією про існування кримінального провадження, здійснив відчуження будинку та земельної ділянки ОСОБА_3

У зв'язку з вищезазначеним, Товариство вважає, що набуло право власності на оскаржуваний житловий будинок та земельну ділянку за набувальною давністю, а тому просить задовольнити позов у цій частині, припинити право власності відповідачка ОСОБА_3 на дане майно, скасувати рішення про державну реєстрацію її права власності на будинок та земельну ділянку до нього, та витребувати майно від відповідачки ОСОБА_3, як добросовісного набувача.

У зв'язку з вищезазначеним також просили визнати недійсним договір купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 29 жовтня 2007 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Визнати недійсним та скасувати рішення Київської міської ради про приватизацію земельної ділянки ОСОБА_7 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 від 31 березня 2016 року №290/290.

Визнати за Товариством бджолярів міста Києва право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 89,1 кв.м., житловою площею 56,9 кв.м.

Визнати за Товариством бджолярів міста Києва право власності на земельну ділянку площею 0,74 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер: НОМЕР_1).

Витребувати від ОСОБА_3 житловий будинок та земельну ділянку площею 0,74 га по АДРЕСА_1 на користь Товариства бджолярів м. Києва.

В вересні 2017 року позивач подав ще одну позовну заяву до суду і просив -встановити факт відкритого та безперервного користування Товариством бджолярів м. Києва житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 89,1 кв.м., житловою площею 56,9 кв.м. та земельною ділянкою площею 0,74 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер: НОМЕР_1) з 29 липня 1994 року по 23 серпня 2016 року (т.1 а.с. 18).

Витребувати від ОСОБА_3 на користь Товариства бджолярів міста Києва житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,74 га до нього (кадастровий номер: НОМЕР_1).

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 жовтня 2016 року, індексний номер 32054786, та запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 26 жовтня 2016 року №17100387 щодо права власності ОСОБА_3 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

Припинити право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,74 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_1 та визнати за Товариством бджолярів м. Києва право власності на зазначену земельну ділянку;

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 жовтня 2016 року, індексний номер 32055323, та запис про право власності в Державном реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 26 жовтня 2016 року №17100945 щодо права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_1;

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2017 року позов у частині вимог про визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради про приватизацію земельної ділянки до будинку № 290/290 від 31 березня 2016 року залишений без розгляду.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності та витребування будинку та земельної ділянки, суд першої інстанції керувався вимогами ст. 344 ЦК України, яка визначає, що заволодіння майном повинно бути добросовісним, тобто особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності, таке володіння повинно бути відкритим, тобто очевидним для всіх інших осіб, при цьому володілець має ставитись до цього майна, як до власного (експлуатувати, вживати необхідні заходи для утримання майна в належному стані тощо), володіння майном повинно бути безперервним протягом встановлених Законом строків. З точки зору ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю набувається за рішенням суду.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 3 вересня 2018 року рішення районного суду від 19 квітня 2018 року - в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 29 жовтня 2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 скасовано та в цій частині постановлено нове, яким визнано недійсним договір купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 29 жовтня 2007 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.

Скасовуючи рішення районного суду в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі - продажу житлового будинку від 29 жовтня 2007 року апеляційної інстанції виходив з того, що вищезазначений договір, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 порушує публічний порядок, а саме як окремий вид нікчемних правочинів

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_11 в інтересах Г.О. Товариство бджолярів міста Києва просить скасувати рішення суд першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині залишення рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19 квітня 2008 року без змін, а самев частині визнання права власності та витребування будинку та земельної ділянки, та направити справу в цій частині на новий розгляд. В іншій частині судові рішення не оскаржуються.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції не вірно визначено підстави позову в частині набуття права власності за набувальною давністю, оскільки підставою для визнання права власності на будинок є набувальна давність, а право власності на землю переходить на підставі ст. 377 ЦК України та 120 ЗК України. Також вказував на те, що судами не враховано показання свідків в частині безперервності та відкритості користування будинком, та ряд документів, що свідчили про закріплення земельної ділянки за товариством, договір оренди та квитанції про сплату земельного податку.

04 грудня 2018 до Верховного Суду надійшли пояснення ОСОБА_7, в яких зазначає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки позивачем на його думку попущено строк позовної давності. Вважає, що право на звернення до суду з вимогою про визнання права власності за набувальною давністю на спірне майно виникло 01.01.2011 року, а з позовом звернувся лише в 2016 році.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04 грудня 2018 року справу № 910/17274/17 разом з поданою товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Укрінком касаційною скаргою на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду з огляду на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статті 344 ЦК України, викладеного у постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18)

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що в указаній постанові Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, серед інших умов, добросовісності та безтитульності володіння (адже за висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності). При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Проте, за твердженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, видається суперечливою одночасна необхідність встановити володіння чужим майном без будь-якої правової підстави (безтитульність) і того, що особа не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Як визначено у наведеній постанові Верховного Суду, безтитульність також передбачає володіння чужим майном. Натомість добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном.

На думку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, незнання і неможливість особи знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності не є умовою набуття цією особою права власності за набувальною давністю. Поняття добросовісний набувач права власності на майно і особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном у цивільному праві не є тотожними. В контексті частини першої статті 344 ЦК України добросовісністю є невчинення особою перешкод власнику майна у реалізації ним свого права власності на майно протягом строку, визначеного у цій нормі. На забезпечення можливості власника бути обізнаним про те, що інша особа володіє її майном, і реалізувати своє право власності покликана умова про відкритість володіння.

У справі, яка переглядається, правовідносини є подібними тим, що є предметом спору у справі № 910/17274/17.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року прийнято до розгляду справу № 910/17274/17 за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Укрінком на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2018 року та рішення Господарського суду міста Києва від 11 травня 2018 року та призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 14 травня 2019 року.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 253 ЦК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 910/17274/17.

Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтями 260, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження №760/18663/16-ц у справі за позовом Громадської організації Товариство бджолярів міста Києва до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_7, Приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М., ОСОБА_9 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запис про право власності, припинення права власності, визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, витребування житлового будинку та земельної ділянки, до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 910/17274/17.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

А. О. Лесько

С. Ю. Мартєв