Рішення

від 16.04.2019 по справі 160/1020/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року Справа № 160/1020/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Табак

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування наказів,-

ВСТАНОВИВ :

31.01.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Табак до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів від 28.01.2019 року №511-П та від 28.01.2019 року №512-П Про проведення фактичної перевірки ТОВ Альянс Табак .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно винесено накази від 28.01.2019 року №511-П та від 28.01.2019 року №512-П Про проведення фактичної перевірки ТОВ Альянс Табак . Позивач вважає зазначені накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони були прийняті з порушенням вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.

13.02.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

06.03.2019 року від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржувані накази про проведення фактичної перевірки позивача є правомірними та такими, що винесені відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, підстави для їх скасування відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що керуючись ст.19-1, ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 на підставі п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було винесено наказ №511-п від 28.01.2019 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ Альянс Табак за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Лоцманський Узвіз, 4, літера Ж, з питань дотримання законодавства у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів.

Також, керуючись ст.19-1, ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 на підставі п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було винесено наказ №512-п від 28.01.2019 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ Альянс Табак за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Панікахи, 2, кв.(офіс) кабінет 204, з питань дотримання законодавства у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів.

Позивач не погоджується з вищевказаними наказами про проведення перевірки та вважає їх такими, що не відповідають вимогам податкового законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

В силу пункту 2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктом 80.2. статті 80 ПК України.

За змістом абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України умовою допуску посадової особи контролюючого органу до проведення фактичних перевірок за наявності підстав для її проведення є пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема такого документу як копія наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

В силу вимог п.80.1 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Разом з тим, з встановлених у справі та підтверджених її матеріалами обставин вбачається, що спірні накази не містять зазначення періоду діяльності позивача, який буде перевірятися, зазначення якого є обов'язковим за змістом абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України.

Водночас, посилання на статтю 102 ПК України з метою визначення періоду діяльності товариства, суд вважає недостатнім для ідентифікації цього періоду, а також створення у позивача відчуття правової визначеності при здійсненні відповідачем податкового контролю відносно нього.

Зазначені обставини зумовлюють висновок про те, що спірний наказ не відповідає положенням ПК України щодо його змісту.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 11.09.2018 року у справі №826/14478/17.

Відповідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, судом встановлено, що згідно оскаржуваних наказів, фактична перевірка позивача призначена на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

При цьому, згідно із підпунктом 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

З огляду на зміст викладених норм, суд дійшов висновку, що для застосування пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України у якості підстави для проведення фактичної перевірки, необхідною умовою є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Разом з тим, відповідачем не вказано, яка інформація ним була отримана щодо порушень з боку позивача, коли та ким така інформація надана, а також відповідачем не надано взагалі жодного доказу отримання такої інформації/звернення та не надано будь-яких доказів наявності підстав для проведення перевірки позивача, що визначені статтею 80 ПК України.

Даний висновок відповідає змісту постанови Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі №821/1957/16.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність достатніх умов для проведення фактичної перевірки на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, оскільки у даному випадку відсутні будь-які докази, що свідчать про наявність інформації про порушення позивачем вимог законодавства, а також про отримання її в установленому законодавством порядку.

Також, в наказі відсутні будь-які посилання на норми законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які надають право та можливість податковому органу реалізувати функції, визначені ст. 19 1 Податкового кодексу України, проте такі посилання є обов'язковими.

Даний висновок відповідає змісту постанови Верховного Суду від 04.04.2019 року по справі №815/756/16.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Альянс Табак при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 3842,00 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.1255355911.1 від 31.01.2019 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 3842,00 грн. підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Табак (49000, м.Дніпро, вул.Панікахи, буд.2, офіс 204, код ЄДРПОУ 41859207) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування наказів- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 28.01.2019 року №511-П та від 28.01.2019 року №512-П Про проведення фактичної перевірки ТОВ Альянс Табак .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Табак (код ЄДРПОУ 41859207) судові витрати у розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1