Постанова

від 22.08.2019 по справі 160/1020/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 160/1020/19

головуючий суддя І інстанції - Дєєв М.В.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 року в адміністративній справі № 160/1020/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Табак" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Табак" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів від 28.01.2019 року №511-П та від 28.01.2019 року № 512-П Про проведення фактичної перевірки ТОВ Альянс Табак .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправними та скасовано накази Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 28.01.2019 року № 511-П та від 28.01.2019 року № 512-П Про проведення фактичної перевірки ТОВ Альянс Табак .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що оскаржувані накази були прийняті у відповідності з приписами чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Табак" було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останнє просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було прийнято наказ № 511-п від 28.01.2019 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ Альянс Табак за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Лоцманський Узвіз, 4, літера Ж, з питань дотримання законодавства у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів.

Також, на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було винесено наказ № 512-п від 28.01.2019 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ Альянс Табак за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Панікахи, 2, кв.(офіс) кабінет 204, з питань дотримання законодавства у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття зазначених наказів, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази були прийняті з порушенням приписів Податкового кодексу України, що свідчить про протиправність останніх та необхідність їх скасування.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 75.1, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3.

Згідно п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних наказів, останні були прийняті відповідачем на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що проведення фактичної перевірки може бути призначено контролюючим органом на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України у разі отримання останнім в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Однак, оскаржувані накази не містять відомостей щодо інформації, яка була отримана відповідачем відносно порушень з боку позивача та джерел отримання такої інформації. Також, відповідачем не надано будь-яких доказів або пояснень, в розумінні приписів ст. ст. 72-76 КАС України, які б свідчили про отримання відповідачем зазначеної інформації, та як наслідок, доказів наявності підстав для призначення фактичної перевірки позивача, що визначені статтею 80 Податкового кодексу України.

Вказані правові висновки також відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 30.01.2018 року у справі №821/1957/16, що враховується судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Поряд з вказаним, суд апеляційної інстанції зазначає, що спірні накази не містять періоду діяльності позивача, який буде перевірятися, зазначення якого є обов`язковим за змістом абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Кодексу.

При цьому, посилання в спірних наказах на статтю 102 Податкового кодексу України, з метою визначення періоду діяльності Товариства, що підлягає перевірці, суд вважає недостатнім для ідентифікації цього періоду, а також створює правову невизначеність при здійсненні відповідачем податкового контролю.

Зазначені обставини зумовлюють висновок відносно того, що спірні накази не відповідають положенням Податкового кодексу України.

Вказані правові висновки також відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 04.04.2019 року по справі №815/756/16, що враховується судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 року в адміністративній справі № 160/1020/19- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за виключенням наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко