Рішення

від 25.04.2019 по справі 420/861/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/861/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,

за участі представника позивача Гуменюк А.В. (за довіреністю),

за участі представника відповідача Бутрик А.О. (за довіреністю),

представника третьої особи Нижниченко О.С. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД ЛАЙНС до Головного управління ДФС в Одеській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправним та скасування наказу № 1081 від 13.02.2019 року

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД ЛАЙНС до Головного управління ДФС в Одеській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національного антикорупційного бюро України, за результатом розгляду якого, позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ № 1081 від 13.02.2019 року, виданий Головним управлінням ДФС в Одеській області.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначив, що 13.02.2019 року начальником ГУ ДФС в Одеській області прийнято наказ № 1081 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТРЕЙД ЛАЙНС на підставі п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України та на підставі доповідної записки заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренка А.Б. від 30.01.2019 року № 65/11/15-32-14-10-05. Проведення вказаної перевірки наказано провести за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року. Позивач не допусти посадових осіб контролюючого органу до перевірки, що було оформлено актом про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи від 14 лютого 2019 року № 137/15-32-14-10-11/40545329. На думку позивача, вказаний наказ № 1081 від 13.02.2019 року є таким, що не відповідає встановленому порядку проведення такого роду перевірок, зокрема, є безпідставним, протиправним і таким, що порушує права ТОВ ТРЕЙД ЛАЙНС , а тому належить до скасування. Так, представник позивача зазначає, що оскаржуваний наказ не містить чітких підстав для проведення перевірки. Запит, що надісланий ГУ ДФС в Одеській області на адресу позивача, не містить конкретних підстав для його надіслання, у запиті не вказано, які саме факти свідчать про недостовірність відомостей щодо вартості товару та його класифікації. Копії митних декларацій разом з документами надавались при митному оформленні, а тому повторне витребування вказаних документів є безпідставним. Також, у оскаржуваному наказі, як на підставу для проведення перевірки, ГУ ДФС в Одеській області посилається на доповідну записку начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко А.Б. від 30.01.2019 року № 65/11/15-32-14-10-05, однак, такої підстави, як наявність доповідної записки, ані Податковий, ані Митний кодекси не містять.

Ухвалою суду від 15.02.2019 року відкрито провадження у справі та призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 13.03.2019 року.

07.03.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який відповідач вважає доводи позивача безпідставними. Представник відповідача зазначає, що на адресу ГУ ДФС в Одеській області від ДФС України надійшов лист від 14.01.2019 року № 1101/7/99-99-14-04-02-17 разом із копіями окремих матеріалів досудових розслідувань в 3 томах. Згідно з листом та додатками до нього, встановлено, що в рамках здійснення досудових розслідувань Національним антикорупційним бюро України у кримінальних провадженнях від 11.10.2017 року № 52017000000000682 та від 09.07.2018 року № 520180000000679 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, отримані матеріали. Які вказують на неправильність декларування митної вартості імпортованих товарів, зокрема й підприємством ТОВ ТРЕЙД ЛАЙНС . З урахуванням викладеного, ДФС України доручено вжити відповідних контрольно-перевірочних заходів у порядку, визначеному ст. ст. 345-354 Митного кодексу України на предмет правильності визначення митної вартості імпортованих товарів. У зв'язку із викладеним, відповідач надіслав на адресу позивача запит про надання інформації та копій документів. Відповідач вважає безпідставними посилання позивача у відповіді на запит на норми Податкового кодексу України та постанови КМУ № 1245 від 27.12.2010 року, оскільки вказаний запит сформований у відповідності до вимог Митного кодексу України. У зв'язку із ненаданням позивачем на запит відповідача інформації та копій документів. ГУ ДФС в Одеській області відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України призначено проведення документальної позапланової перевірки ТОВ ТРЕЙД ЛАЙНС .

14.03.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов, з огляду на яку, відзив на позов є безпідставним. Представник позивача вказує, що незважаючи на те, що запит складений на виконання вимог МКУ, порядок його складання врегульовано нормами ПКУ та Постанови КМУ від 27.12.2010 року № 1245. Доповідна записка за своєю суттю є документом внутрішнього використання та не може бути підставою для проведення перевірки. Також, позивач вважає, що підстави, визначені в наказі № 1081 від 13.02.2019 року для проведення перевірки є незаконними.

27.03.2019 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на адміністративний позов, з огляду на які, відповідач наголосив, що запит від 15.01.2019 року, який направлений в рамках Митного кодексу України, також, повністю відповідає вимогам ст. 73 ПКУ та Порядку, передбаченого постановою КМУ від 27.12.2010 року № 1245. Щодо посилань представника позивача з приводу того, що у якості підстави для надіслання запиту, в ньому вказано про можливе порушення позивачем митного законодавства, відповідач вказує, що остаточне виявлення факту порушення можливе лише за наслідком проведення перевірок та складання актів. Саме проаналізована контролюючим органом можливість наявності порушень з боку суб'єктів господарювання вимог митного законодавства спонукає до направлення запитів щодо надання копій документів та здійснення контролюючих заходів з проведення перевірок для спростування або підтвердження отриманої інформації. Також, представник відповідача вказав, що посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.04.2018 року по справі № 813/4282/16 є повністю необґрунтованим, оскільки обставини справи № 813/4282/16 є іншими, аніж обставини справи № 420/861/19.

Ухвалою суду від 27.03.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, суд залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національне антикорупційне бюро України.

01.04.2019 року від представника третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позову, з огляду на які, Національне бюро вважає адміністративний позов необґрунтованим та таким, що не належить до задоволення, а оспорюваний наказ законним. Представник третьої особи зазначає, що позивач був зобов'язаний надати інформацію та документальне підтвердження відповідачу та водночас, внаслідок ненадання запитуваної інформації та її документального підтвердження, в ГУ ДФС в Одеській області виникло право на проведення позапланової перевірки згідно з нормами МК України.

02.04.2019 року від представника третьої особи надійшли аналогічні письмові пояснення.

09.04.2019 року від представника позивача надішли заперечення на пояснення третьої особи.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити та зазначив, що питання правомірності визначення митної вартості імпортованих ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС товарів вирішувалося Одеським окружним адміністративним судом під час розгляду справи № 815/2628/17, за результатом розгляду якого, постановою від 02.06.2017 року скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та картки відмови.

Представник відповідача заперечувала щодо задоволення позовних вимог та з приводу постанови у справі № 815/2628/17 від 02.06.2017 року зазначила, що її прийнято з формальних підстав. Додатково зазначив, що існування рішення не позбавляє права ДФС на проведення перевірки.

Представник третьої особи під час розгляд справи зазначив, що вважає адміністративний позов таким, що не належить до задоволення.

Суд вислухав думку сторін, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

14.01.2019 року ДФС України надіслало на адресу ГУ ДФС в Одеській області лист № 1101/7/99-99-14-04-02-17, з огляду на який, ДФС отримано копії окремих матеріалів досудових розслідувань у кримінальних провадженнях від 11.10.2017 року № 52017000000000682 та від 09.07.2018 року № 520180000000679 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України. За даними НАБУ, рядом українських підприємств, діяльність яких пов'язана з ОСОБА_7, в 2016-2017 роках здійснювалося декларування імпортованих товарів із заниженням їх митної вартості, у тому числі, й ТОВ ТРЕЙД ЛАЙНС . На думку НАБУ, матеріали досудових розслідувань вказують на контроль ОСОБА_7 над вказаними покупцями і продавцями та, як наслідок, на пов'язаність сторін та неправильність декларування митної вартості імпортованих товарів. У зв'язку із наведеним, ДФС України доручила ГУ ДФС в Одеській області, з метою повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законодавства справляються при переміщенні товарів через митний кордон, вжити відповідні контрольно-перевірочні заходи, у порядку, визначеному статтями 345-354 Митного кодексу України.

15.01.2019 року заступник начальника ГУ ДФС в Одеській області звернувся до ТОВ ТРЕЙД ЛАЙНС із запитом про надання інформації та копій документів № 606/10/15-32-14-10-07.

В запиті вказано, що його направлено у відповідності до вимог п. 5 ст. 334 МК України.

З огляду на зміст запиту від 15.01.2019 року, ТОВ ТРЕЙД ЛАЙНС протягом 2017 року здійснено митне оформлення товарів у митному режимі імпорт за 39 митними деклараціями. За результатами аналізу зазначених митних оформлень виявлено факти можливого порушення митного законодавства України при ввезенні товарів на митну територію України. У зв'язку із викладеним, ГУ ДФС в Одеській області, просило позивача надати до ГУ ДФС в Одеській області належним чином завірені копії митних декларацій та документи, що стали підставою для митного оформлення товару, ввезеного в режимі імпорту на митну територію України, у тому числі: зовнішньоекономічні договори (контракти), специфікації, додатки до них, тощо, які стосуються поставки вказаних товарів та інші товаротранспортні та комерційні документи; документи, які підтверджують вартість товару, що заявлена у митних деклараціях ( утому числі митні декларації країн відправлення); договори на страхування вантажів, що імпортувались; договори на перевезення вантажів; платіжні, банківські та бухгалтерські документи, що підтверджують факт оплати поставки імпортованих товарів; статутні документи.

22.01.2019 року ТОВ ТРЕЙД ЛАЙНС надано відповідь № 22-01-19 на запит ГУ ДФС в Одеській області від 15.01.2019 року.

З огляду на вказану відповідь, позивач зазначив, що отриманий запит ГУ ДФС в Одеській області, оформлений з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки не відповідає п. 10 Постанови КМУ № 1245 від 27.12.2010 року та п. 73.3 ст. 73 ПКУ, у саме, в запиті не зазначено конкретні підстави для його надсилання, не вказано, які саме факти свідчать про недостовірність відомостей щодо вартості товару та його класифікації. До того ж, копії митних декларацій разом з документами вже надавались при митному оформленні товарів та містяться в інформаційних базах територіальних органів ДФС, а тому повторне витребування вказаних вище документів є незаконним.

30.01.2019 року заступник начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко А.Б. звернувся до начальника ГУ ДФС в Одеській області Мілютіна Г. із доповідною запискою № 65/11/158-32-14-10-05, відповідно до якої, у зв'язку із ненаданням ТОВ ТРЕЙД ЛАЙНС на запит № 606/10/15-32-14-10-07 від 15.01.2019 року інформації та копій документів, просив призначити документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТРЕЙД ЛАЙНС дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України.

13.02.2019 року начальник ГУ ДФС в Одеській області Г. Мілютін, у відповідності до вимог п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України, та на підставі доповідної записки заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренка А.Б. від 30.01.2019 року № 65/11/158-32-14-10-05, прийняв наказ № 1081 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТРЕЙД ЛАЙНС щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування а сплати митних платежів при переміщенні через митий кордон України товарів ТОВ ТРЕЙД ЛАЙНС за митними деклараціями за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року з 14.02.2019 року тривалістю 30 робочих днів.

14.02.2019 року посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області складено акт № 137/15-32-14-10-11/40545329 від 14.02.2019 року про відмову ТОВ ТРЕЙД ЛАЙНС у допуску посадових осіб ГУ ДФС в Одеській області до проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Причини відмови у допуску: Незаконний наказ .

Приписами пп. 20.1.2, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПКУ передбачено, що контролюючі органи мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПКУ, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами п. 62.1 ст. 62 ПКУ передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 334 Митного кодексу України, правоохоронні органи, фінансові установи та інші контролюючі органи України відповідно до законодавства на письмові запити органів доходів і зборів або з власної ініціативи інформують органи доходів і зборів про наявні відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

З метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

Приписами п. 7 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 345 Митного кодексу України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України, документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планами роботи органу доходів і зборів і може проводитися якщо виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.

Таким чином, з огляду на наведені норми законодавства, обов'язковою передумовою здійснення документальної позапланової перевірки є, зокрема, направлення запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Порядок складання та оформлення запитів органами доходів і зборів врегульовано Податковим кодексом України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 (далі - Порядок № 1245).

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У відповідності до вимог пункту 10 Порядку № 1245, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Пунктом 11 вказаного Порядку встановлено, що перед тим, як направити запит, орган державної податкової служби перевіряє: наявність законодавчих підстав для отримання податкової інформації; наявність інформації в системі органів державної податкової служби; відсутність підстав для періодичного подання зазначеної інформації відповідно до цього Порядку.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1245, письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до п.16 вказаного Порядку у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Суд зазначає, що не приймає до уваги посилання представника позивача на невідповідність запиту від 15.01.2019 року № 606/10/15-32-14-10-07 про надання документів вимогам ст. 73 Податкового кодексу України та Порядку № 1245, оскільки зазначений запит містив чітко визначену підставу його направлення, а саме: виявлення за результатами аналізу митного оформлення товарів протягом 2017 року ТОВ ТРЕЙД ЛАЙНС за 39 митними деклараціями фактів можливого порушення митного законодавства України при ввезенні товарів а митну територію України; посилання на вимогу законодавства у відповідності до якої направлено запит: п. 5 ст. 334 Митного кодексу України; перелік документів, які пропонується надати.

Запит скріплений печаткою контролюючого органу.

Посилання позивача на те, що в запиті не зазначені конкретні підстави для його надсилання, не зазначено, які саме факти свідчать про порушення платником податків законодавства з питань державної митної справи, судом не приймаються до уваги, оскільки, як вказав вище суд, у запиті чітко визначено фактичну підставу для його направлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до положень пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 73 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до ч. 1 ст. 349 Митного кодексу України, посадові особи органу доходів і зборів мають право приступити до проведення документальної (планової чи позапланової) виїзної перевірки декларанта чи зустрічної звірки на підприємстві за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення керівнику відповідного підприємства або уповноваженій ним особі під розписку посвідчення на право проведення перевірки, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу доходів і зборів, мета проведення перевірки, вид (планова чи позапланова) та підстави її проведення, дати початку та закінчення перевірки, посади, спеціальні звання та прізвища посадових осіб органу доходів і зборів, які проводитимуть перевірку, пред'явлення службових посвідчень зазначених осіб, а також надання копії наказу органу доходів і зборів про проведення перевірки.

Водночас вимоги щодо змісту наказу врегульовано абзацом 3 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, відповідно до якого в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Суд зазначає, що оскаржуваний наказ ГУ ДФС в Одеській області № 1081 від 13.02.2019 року відповідає вимогам абз.3 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, а саме: в наказі зазначено дату його видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта, який перевіряється, адресу об'єкта, перевірка якого проводиться, мету, вид, підстави для проведення перевірки (п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України), дату початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Наказ підписаний начальником ГУ ДФС в Одеській області Г. Мілютіним та містить печатку контролюючого органу.

Відповідно до п.1.22 цього Наказу, що при організації проведення документальної позапланової (крім перевірок, визначених у підпункті 1.2.3 цього пункту) або фактичної перевірки обґрунтовані пропозиції щодо необхідності її проведення оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника відповідного структурного підрозділу, який має інформацію, що може слугувати підставою для проведення документальної позапланової або фактичної перевірки відповідно до чинного законодавства.

Доповідна записка (висновок) надається на розгляд керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС, який приймає рішення про доцільність проведення такої перевірки та визначає підрозділ, який буде здійснювати (очолювати) цю перевірку, відповідати за її організацію, у тому числі направлення повідомлення до Інформаційно-аналітичної групи, координацію дій залучених до перевірки працівників інших структурних підрозділів та органів ДФС, а також реалізацію матеріалів перевірки.

На думку суду, доводи позивача з приводу того, що однією із підстав перевірки є доповідна записка, не відповідають обставинам справи, оскільки підставою для проведення перевірки зазначеної в наказі від 13 лютого 2019 року № 1081 є п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України.

Посилання в наказі на доповідну записку не свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Суд зазначає, що не приймає до уваги посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2017 року у справі № 815/2628/17, оскільки вказане рішення стосується спору між підприємством позивача та Київською міською митницею ДФС за результатами процедури митного оформлення. Висновки суду щодо правомірності дій позивача та протиправності рішень про коригування митної вартості товарів, на думку суду, не позбавляють права контролюючого органу проводити перевірки платника податків, у тому числі, і щодо вказаних питань.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов не належить зо задоволення.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується. Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД ЛАЙНС до Головного управління ДФС в Одеській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправним та скасування наказу № 1081 від 13.02.2019 року.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ТРЕЙД ЛАЙНС (адреса: 65098, м. Одеса, вул. Привозна, 1, код ЄДРПОУ: 40545329).

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5, код ЄДРПОУ: 39398646).

Третя особа - Національне антикорупційне бюро України (адреса: 03035, м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3, код ЄДРПОУ: 39751280).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 25.04.2019 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.