Рішення

від 25.04.2019 по справі 360/1282/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 квітня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1282/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міловського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міловського районного відділу ГУМВС України у Луганській області (далі - відповідач, Міловський РВ), в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 недонараховану та недосплачену винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за лютий 2015 року - 1 276 грн; за квітень 2015 року - 30,79 грн; за червень 2015 року - 1 338,4 грн, а всього в розмірі 2 645,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в період з 19.07.2014 по 29.09.2017 ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області, що підтверджується довідкою № А-11143 від 12.12.2017, виданою ГУНП в Луганській області.

Позивач звернувся до ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області за наданням інформації щодо отримання нарахувань та виплат винагороди за безпосередню участь в АТО, отримав довідку № 5 від 20.02.2019 щодо нарахувань та здійснення виплат винагороди за безпосередню участь в АТО за період з 26.11.2014 по 22.06.2015 включно. Згідно довідки № 5 від 20.02.2019 в лютому 2015 року позивачу було нарахована та сплачено у травні 2015 року винагороду за безпосередню участь в АТО в сумі 1 724 грн; в квітні 2015 року було нараховано та сплачено у червні 2015 року винагороду за безпосередню участь в АТО в сумі 5 770 грн, в червні 2015 року нараховано та сплачено винагороду за безпосередню участь в АТО в сумі 2 955 грн.

Позивач вважає, що винагорода за безпосередню участь в АТО повинна бути нарахована та сплачена у наступному розмірі: - за лютий 2015 року - 3000 гривень, так як грошове забезпечення за лютий 2015 року склало 2 540,9 гривень, а саме: 1000,00 грн посадового окладу, 125,00 грн оклад за військове званням, 337,50 грн надбавка за вислугу років, 731,25 грн надбавка за виконання особливо важливих завдань, 314,15 грн премія, 33,00 грн нічні, а винагорода за участь в АТО не може бути менше ніж 3 000 гривень.

За квітень 2015 року - 5 800,79 гривень, що дорівнює грошовому забезпеченню за квітень 2015 року, а саме: 1000,00 грн посадового окладу, 125,00 грн оклад за військове званням, 337,50 грн надбавка за вислугу років, 731,25 грн надбавка за виконання особливо важливих завдань, 3 575,81 грн премія, 31,23 грн, нічні; за червень 2015 року - 4 293,4 гривень (за 22 дня роботи), що дорівнює грошовому забезпеченню за червень 2015 року, а саме: 1000,00 грн посадового окладу, 125,00 грн оклад за військове званням, 337,50 грн надбавка за вислугу років, 731,25 грн надбавка за виконання особливо важливих завдань, 4 196,06 грн премія, 49,81 грн нічні.

За вказаний період позивач не знаходився на лікарняному та у відпустках.

Тобто, у лютому 2015 року позивачу мала бути нарахована та сплачена винагорода за безпосередню участь в АТО в сумі 3 000 грн замість 1 724 грн; у квітні 2015 року - 5800,79 грн замість 5 770 грн (різниця 30,79 гривень); у червні 2015 року - 4 293,40 грн замість 2 955 грн (різниця 1 338,4 грн). Таким чином у лютому, квітні та червні 2015 року відповідач не правильно здійснив розрахунок та недоплатив винагороду за безпосередню участь в АТО у розмірі 2 645,19 гривень (1 276 + 30,79 + 1 338,4).

Ухвалою суду від 01.04.2019 відкрито провадження в справі, визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк. спр. 1-2).

У судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві серед іншого просив розглянути без його участі (арк. спр. 6).

Представник відповідача до суду не прибув, 24.04.2019 надав відзив на позовну заяву від 24.04.2019 за вх. № 23367/2019 (арк. спр. 21-23), в якому просив розглянути справу без його участі та заперечував проти задоволення позовних вимог з таких підстав.

Позивач зазначає, що винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції йому виплатили не в повному обсязі, а саме, винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції повинна була складати:

- у лютому 2015 року - 3000 грн;

- у квітні 2015 року - 5800,79 грн;

- у червні 2015 року - 4293,04 грн.

В свою чергу, останній розрахунок з позивачем за вказані періоди був здійснений у червні 2015 року, позивач до суду звернувся лише 28.03.2019 відповідно до ухвали суду від 01.04.2019. Тобто з часу коли позивачу було відомо про порушення своїх прав минуло більше трьох років.

Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Виплати, про стягнення яких просить позивач, носять періодичний характер, і про порушення своїх прав позивач був обізнаний безпосередньо після отримання винагороди за кожен конкретний часовий період відповідного місяця відповідного року. Тобто позивач, отримуючи грошові кошти, знав про їх розмір, а відтак довідався про існування дій, що порушують його інтереси. Таким чином вимога про стягнення винагороди може бути розглянута в межах місячного строку, так як пов'язана з проходженням публічної служби.

Відповідач зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду.

Також відповідач звернув увагу суду, що в період з 16.02.2015 по 24.02.2015 ОСОБА_1 не повинен був отримувати винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, так як перебував у відпустці. Також позивач відповідно до довідки про проходження служби в органах внутрішніх справ працював у Міловському РВ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області на посаді начальника сектора карного розшуку з 26.11.2014 до 23.06.2015, а тому винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції за червень 2015 повинна розраховуватися за неповний місяць.

На підставі зазначеного представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

Згідно із довідкою Головного управління МВС України у Луганській області від 12.12.2017 № А-11143 ОСОБА_1 в період з 19.07.2017 по 07.11.2015 та з 07.11.2015 по 29.09.2017 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (арк. спр. 10).

Відповідно до витягу з наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 12.12.2014 № 97 майор міліції ОСОБА_1 в період з 19.07.2014 перебуває у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганських областей, забезпечені її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань (арк. спр. 24-26).

Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивача виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 07.11.2015 (арк.спр. 27-29).

Наказом АТЦ при СБУ від 07.12.2015 № 341 залучено до безпосередньої участі в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань - майора поліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого Лисичанського відділу поліції з 07.11.2015 (арк. спр. 30-32).

Наказом АТЦ при СБУ від 12.10.2017 № 289дск позивача виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 29.09.2017 (арк.спр. 33-35).

Відповідно до довідки ліквідаційної комісії Міловського РВ ГУМВС України у Луганській області від 12.04.2019 № 10 ОСОБА_1 перебував у короткостроковій відпустці з 29.12.2014 по 04.01.2015 (7 діб); у черговій відпустці з 16.02.2015 по 28.03.2015 (відзив з 25.02.2015) (арк. спр. 36-39).

Згідно із довідкою № 145 від 25.06.2015 про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС ОСОБА_1 у період з 25.06.2015 по 29.06.2015 перебував на лікарняному (арк. спр. 40).

Відповідно до ліквідаційної комісії Міловського РВ ГУМВС України у Луганській області від 12.04.2019 № 11 про грошове забезпечення за період проходження служби у Міловському РВ ГУМВС України у Луганській області з 26.11.2014 по 22.06.2015, у листопаді-грудні 2014 року ОСОБА_1 було нараховано 5635,06 грн, з яких посадовий оклад 1000,00 грн, оклад за військовим званням 125 грн, надбавка за вислугу років 30 % - 337,50 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби 50% - 731,25 грн, премія 941,2 % - 3441,31 грн, нічні - 0 грн, винагорода АТО - 0 грн; у січні 2015 року нараховано 7000,36 грн, з яких посадовий оклад 1000,00 грн, оклад за військовим званням 125 грн, надбавка за вислугу років 30 % - 337,50 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби 50% - 731,25 грн, премія 218,32 % - 4789,40 грн, нічні - 17,21 грн, винагорода АТО - 0 грн; у лютому 2015 року нараховано 2540,90 грн, з яких посадовий оклад 1000,00 грн, оклад за військовим званням 125 грн, надбавка за вислугу років 30 % - 337,50 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби 50% - 731,25 грн, премія 14,32 % - 312,15 грн, нічні - 33,00 грн, винагорода АТО - 0 грн; у березні 2015 року нараховано 24306,27 грн, з яких посадовий оклад 1000,00 грн, оклад за військовим званням 125 грн, надбавка за вислугу років 30 % - 337,50 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби 50% - 731,25 грн, премія 109,4 % - 2399,96 грн, нічні - 6,56 грн, винагорода АТО за листопад-грудень 2014 року - 19706,00 грн; у квітні 2015 року нараховано 7982,10 грн, з яких посадовий оклад 1000,00 грн, оклад за військовим званням 125 грн, надбавка за вислугу років 30 % - 337,50 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби 50% - 731,25 грн, премія 163 % - 3575,81 грн, нічні - 31,23 грн, винагорода АТО з 1-12 грудня 2014 року - 2181,31 грн; у травні 2015 року нараховано 19929,89 грн, з яких посадовий оклад 1000,00 грн, оклад за військовим званням 125 грн, надбавка за вислугу років 30 % - 337,50 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби 50% - 731,25 грн, премія 108,55 % - 2381,32 грн, нічні - 25,13 грн, винагорода АТО з 13-31 грудня 2014 року - 2908,69 грн; у червні 2015 року нараховано 19445,62 грн, з яких посадовий оклад 733,33 грн, оклад за військовим званням 91,67 грн, надбавка за вислугу років 30 % - 247,50 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби 50% - 536,25 грн, премія 110,35 % - 4196,06 грн, нічні - 49,81 грн, винагорода АТО за квітень 2015 року - 5 770,00 грн, травень 2015 року - 4866,00 грн, червень 2015 року - 2955,00 грн;

Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.

Статтею 13 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що при проведенні антитерористичної операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) суб'єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з Положенням, зазначеним у частині другій статті 12 цього Закону.

За рішенням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із керівництвом відповідних суб'єктів боротьби з тероризмом, до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення залучаються та використовуються сили та засоби (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Збройних Сил України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, та органів охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Управління державної охорони України.

Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу.

У спірний період (вересень-грудень 2014 року) питання виплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції було врегульовано пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету", відповідно до якого за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць, а також виданим на виконання цієї постанови наказом Міністерства внутрішніх справ України № 719 від 23 липня 2014 року.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2014 року № 158 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 719 від 23.07.2014, яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою починаючи з 01 травня 2014 року винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди), за останньою займаною штатною посадою на час участі в зазначених операціях і заходах.

Пунктом 2 наказу № 719 від 23.07.2014 встановлено: «Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ» .

З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що винагорода за безпосередню участь в АТО виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів АТО, а тільки за час фактичної участі цієї особи у відповідних заходах.

При цьому безпосередня участь в АТО на території Донецької та Луганської областей має бути обов'язково підтверджена наказами Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника АТО на території Донецької та Луганської областей) та довідкою, виданою безпосередньо органом, в якому особа проходила службу.

Отже, зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. В подальшому, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, Головним управлінням МВС України в області видається відповідний наказ, який свідчить про залучення особи до виконання заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою тощо та, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО.

Як встановлено судом, безпосередня участь позивача з 19.07.2014 по 07.11.2015 та з 07.11.2015 по 29.09.2017 в проведенні антитерористичної операції території Луганської області підтверджена наказом Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 12.12.2014 № 97 та довідкою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 12.12.2017 № А-11143 (арк. спр. 10, 24-35).

Пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" (встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 719 від 23 липня 2014 року, яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах. Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

Таку ж саму норму щодо виплати винагороди військовим службовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичного операції встановлено постановою КМУ від 31.01.2015 № 24 «Про особливості виплати винагороди військовим службовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичного операції» .

З аналізу наведених вище нормативних актів, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та п. 3 наказу МВС України від 31.12.2007 № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з додатком 26 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб » індексація, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ не відносяться.

При цьому, до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ входить доплата за службу в нічний час.

Відповідно до довідки ліквідаційної комісії Міловського РВ ГУМВС України у Луганській області від 12.04.2019 № 10 ОСОБА_1 перебував у короткостроковій відпустці з 29.02.2014 по 04.01.2015 (7 діб); у черговій відпустці з 16.02.2015 по 28.03.2015 (відзив з 25.02.2015) (арк. спр. 36-39).

Довідкою про проходження служби в органах внутрішніх справ з 11.08.1997 по 29.09.2017 майором поліції ОСОБА_1 підтверджується, що службу в Міловському РВ ГУ МВС України у Луганській області позивач проходив з 26.11.2014 по 23.06.2015, і з 23.06.2015 відповідно до наказу ГУМВС України в Луганській області від 23.06.2015 № 210 о/с призначений на посаду старшого оперуповноваженого відділу карного розшуку Лисичанського МВ ГУ МВС України у Луганській області (арк.спр. 47).

Довідкою про грошове забезпечення за період проходження ОСОБА_1 служби в Міловському РВ від 12.04.2019 № 11 також підтверджується, що грошове забезпечення відповідачем нараховувалось та виплачувалось позивачу у період з 01.06.2015 по 22.06.2015 включно (арк.спр. 41).

Тобто, в межах даної справи спірним є питання про виплату належних сум винагороди за безпосередню участь в АТО відповідачем ОСОБА_1 у червні 2015 року саме в період проходження служби в Міловському РВ - по 22.06.2015 включно, тобто кількість днів безпосередньої участі позивача в АТО в червні 2015 року становить 22 дні.

Враховуючи, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 12.12.2014 № 97 позивача залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 19.07.2014 та наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивача виключено зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичної операції на території Луганської області з 07.11.2015, винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна становити за період лютий, квітень та червень 2015 року:

у лютому 2015 року - 3000 грн/28 (кількість днів у місяці) = 107,14 грн х 19 днів (безпосередньої участі в АТО, за виключенням 9 днів перебування у відпустці з 16.02.2015 по 24.02.2015) = 2035,66 грн;

у квітні 2015 року - 5800,79 грн/30 (кількість днів у місяці) х 30 днів (безпосередньої участі в АТО) = 5800,79 грн;

у червні 2015 року - 5854,62 грн/30 (кількість днів у місяці) = 195,15 грн х 22 днів (безпосередньої участі в АТО, за виключенням ) = 4293,30 грн.

Суд зазначає, що згідно із довідкою від 12.04.2019 № 11 позивачу виплачено винагороду за участь в Антитерористичної операції, зокрема, у травні 2015 року за лютий 2015 року в сумі 1724,00 грн, у червні 2015 року за квітень 2015 року у сумі 5770,00 грн та за червень 2015 року у сумі 2955,00 грн, що не заперечується позивачем (арк.спр. 41).

Тобто, за період лютий, квітень, червень 2015 року відповідач не доплатив позивачу винагороди за безпосередню участь в АТО: за лютий 2015 року - 311,66 грн (2035,66 грн - 1724,00 грн), за квітень 2015 року - 30,79 грн (5800,79 грн - 5770,00 грн), за червень 2015 року - 1338,30 грн (4293,30 грн -2955,00 грн).

Загальний розмір недоплаченої суми винагороди за період лютий, квітень, червень 2015 року складає 1680,75 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача винагороди за безпосередню участь в АТО за лютий 2015 року - 311,66 грн, за квітень 2015 року - 30,79 грн, за червень 2015 року - 1338,30 грн, всього - 1680,75 грн, а у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно із частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Щодо посилань відповідача у відзиві на те, що позивачем пропущений строк звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Правові позиції Конституційного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих у справах щодо офіційного тлумачення статті 233 КЗпП України від 15.10.2013 №9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - Рішення від 15.10.2013 № 9-рп/2013) та від 15.10.2013 № 8-рп/2013.

Згідно із пунктом 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.10.2013 № за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1,12 Закону України "Про оплату праці" (далі - Рішення від 15.10.2013 № 8-рп/2013).

Відповідно до пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.10.2013 № 8-рп/2013 під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Згідно вищезазначеного Рішення від 15.10.2013 № 8-рп/2013 у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Таким чином, застосування частини п'ятої статті 122 КАС України у публічних спорах про стягнення заробітної плати (суддівської винагороди, грошового забезпечення тощо) у разі порушення законодавства про оплату праці і, відповідно, обмеження права на звернення до суду місячним строком призведе до дискримінації державних службовців за ознакою місця роботи, оскільки працівники інших установ та організацій, на яких не поширюється частина п'ята статті 122 КАС України, можуть застосувати своє право безстроково.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне застосувати частину другу статті 233 КЗпП України по даній справі, тобто позивач не обмежений строком зверненням з даним адміністративним позовом. Таким чином, суд не враховує посилання відповідача стосовно пропущеного позивачем строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві суму заробітку, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення недоплаченої винагороди за безпосередню участь в АТО за період лютий, квітень, червень 2015 року підлягають частковому задоволенню, а саме щодо стягнення з відповідача недоплаченої суми винагороди за період лютий, квітень, червень 2015 року у сумі 1 680,75 грн, оскільки відповідач за вказаний період здійснював виплату позивачу винагороди за безпосередню участь в АТО, але розрахував її розмір з порушенням вимог постанови КМУ від 31.01.2015 № 24.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» , розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 139 КАС України не проводиться.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міловського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції задовольнити частково.

Стягнути з Міловського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (код ЄДРПОУ 08670846, місцезнаходження: 92500, Луганська область, Міловський район, смт. Мілове, пров. Партизанський, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; фактичне місце проживання: 93400, АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за лютий 2015 року в розмірі 311,66 грн, за квітень 2015 року в розмірі 30,79 грн, за червень 2015 року в розмірі 1338,30 грн, всього у розмірі 1680,75 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят гривень 75 коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_2